Шкіпче (ісп. Xkipché) — руїни міста цивілізації мая у штаті Юкатан (Мексика).
Шкіпче | |
---|---|
Країна | Мексика |
Регіон | Юкатан |
Історія | |
Датування | 500 до н. е. — 1050 |
Періоди | Докласичний і класичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1893 |
Відкривач | Теоберт Малер |
Шкіпче у Вікісховищі |
Історія
Стародавня назва невідома. Поселення утворилося близько 500 року до н. е. Тривалий час являло собою невеличке міське утворення. Лише наприкінці докласичного періоду перетворилося на значне місто. У цей же час навколо нього сформувалася власна держава (її емблемний ієрогліф поки не виявлено).
Зуміло пережити кризу докласичного періоду. Але процес відродження затягнувся до початку VI століття. Період піднесення Шкіпче припав на 750—950 роки. У часи розквіту чисельність населення міста становила 2-3 тисячі осіб. Проте політична історія майже невідома.
Протягом 950—1000 років відбувається занепад міста й держави. Причини цього достеменно невідомі: за однією з версій це сталось через екологічні проблеми, збідніння ґрунтів; за іншою — вторгнення тольтеків або іца. Дослідження довели, що населення залишило Шкіпче близько 1050 року.
Опис
Розташовано на північному заході півострова Юкатан, області Пуук, на відстані 9,5 км на північ від руїн Ушмаля. Місто розкидано на декількох карстових пагорбах.
Загальна площа становить близько 70 га. Складає з 8 груп, позначених від А до H. Архітектура відповідає стилю Пуук. Специфікою його в Шкіпче є наявність простих низьких стін, що стоять над масивною основою, верхня частина фасаду велика, будівлі також наділені високим карнизом, отвори в стінах маленькі, середня ширина дверних прорізів становить 1 1,2 м, одвірки мали сильну тенденцію до нахилені всередину.
Загалом виявлено 278 споруд. Частина з них є С-подібними платформами і будовами. Особливістю Шкіпче є збереження значної кількості споруд, але у багатьох з них декор не зберігся. Археологи виявили 18 різних типів будівель.
Церемоніально-ультовий центр (група В) складався з великої площі та 2 пірамід. Виявлено високу платформу завдовжки 6 м, зроблену з землі та каміння, яка є залишком монументальної 2-поверхової будівлі.
Групи А, С і D мають житловий характер, тут розкопано оселі різних верств населення стародавніх мая. Володарі мешкали в комплексі, який розташовувався в Групі А, основою якого був 2-поверховий палац з 50 кімнатами. Зведення поділяється на три етапи: близько 670 року — споруджено у стилі Ранні Пуук, 770 рік — класичний Пуук, 900 рік — Ушмаль-Пуук.
Археологами виявлено недостатньо кераміки, артефактів, зокрема виробів з обсидіану та кременю.
Історія досліджень
Виявлено й вперше описано у 1893 році австрійським науковцем Теобертом Малером. Втім його опис тривалий час було забуто, поки його не виявив Ганнс Прем (з університету Бонна) в Іберо-Американському інституті в Берліні.
Значні розкопки пам'ятки розпочалися у 1989 році археологами з Університету штату Орегон на чолі із Джорджем Ендрюсом. Вони тривали до початку 1990-х років. З 1997 року тут працюють фахівці Університету Бонна (ФРН) та місцевого відділення Національного інституту антропології та історії (Мексика).
У грудні 2001 року розпочався проект, який фінансується Німецьким науково-дослідницьким співтовариством. Він тривав до 2006 року.
Джерела
- ANDREWS G. F.: Maya Cities. Placemaking and Urbanization. University of Oklahoma Press, 1975 (англ.)
- Hanns J. Prem: Geschichte eines Mayapalastes — Ausgrabungen in Xkipché, Yucatán. Antike Welt 30, 6 (1999) — S.545–554 (ісп.)
- Hanns J. Prem: Xkipché: I. El asentamiento. México. Instituto Nacional de Antropología e Historia 2003. (ісп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шкіпче |
- Der Untergang von Xkipché[недоступне посилання з серпня 2019] [недоступне посилання з лютого 2018]
- Archäologisches Projekt Xkipché[недоступне посилання з серпня 2019] [недоступне посилання з лютого 2018]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shkipche isp Xkipche ruyini mista civilizaciyi maya u shtati Yukatan Meksika ShkipcheKrayina MeksikaRegionYukatanIstoriyaDatuvannya500 do n e 1050PeriodiDoklasichnij i klasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1893VidkrivachTeobert Maler Shkipche u VikishovishiIstoriyaStarodavnya nazva nevidoma Poselennya utvorilosya blizko 500 roku do n e Trivalij chas yavlyalo soboyu nevelichke miske utvorennya Lishe naprikinci doklasichnogo periodu peretvorilosya na znachne misto U cej zhe chas navkolo nogo sformuvalasya vlasna derzhava yiyi emblemnij iyeroglif poki ne viyavleno Zumilo perezhiti krizu doklasichnogo periodu Ale proces vidrodzhennya zatyagnuvsya do pochatku VI stolittya Period pidnesennya Shkipche pripav na 750 950 roki U chasi rozkvitu chiselnist naselennya mista stanovila 2 3 tisyachi osib Prote politichna istoriya majzhe nevidoma Protyagom 950 1000 rokiv vidbuvayetsya zanepad mista j derzhavi Prichini cogo dostemenno nevidomi za odniyeyu z versij ce stalos cherez ekologichni problemi zbidninnya gruntiv za inshoyu vtorgnennya toltekiv abo ica Doslidzhennya doveli sho naselennya zalishilo Shkipche blizko 1050 roku OpisRoztashovano na pivnichnomu zahodi pivostrova Yukatan oblasti Puuk na vidstani 9 5 km na pivnich vid ruyin Ushmalya Misto rozkidano na dekilkoh karstovih pagorbah Zagalna plosha stanovit blizko 70 ga Skladaye z 8 grup poznachenih vid A do H Arhitektura vidpovidaye stilyu Puuk Specifikoyu jogo v Shkipche ye nayavnist prostih nizkih stin sho stoyat nad masivnoyu osnovoyu verhnya chastina fasadu velika budivli takozh nadileni visokim karnizom otvori v stinah malenki serednya shirina dvernih proriziv stanovit 1 1 2 m odvirki mali silnu tendenciyu do nahileni vseredinu Zagalom viyavleno 278 sporud Chastina z nih ye S podibnimi platformami i budovami Osoblivistyu Shkipche ye zberezhennya znachnoyi kilkosti sporud ale u bagatoh z nih dekor ne zberigsya Arheologi viyavili 18 riznih tipiv budivel Ceremonialno ultovij centr grupa V skladavsya z velikoyi ploshi ta 2 piramid Viyavleno visoku platformu zavdovzhki 6 m zroblenu z zemli ta kaminnya yaka ye zalishkom monumentalnoyi 2 poverhovoyi budivli Grupi A S i D mayut zhitlovij harakter tut rozkopano oseli riznih verstv naselennya starodavnih maya Volodari meshkali v kompleksi yakij roztashovuvavsya v Grupi A osnovoyu yakogo buv 2 poverhovij palac z 50 kimnatami Zvedennya podilyayetsya na tri etapi blizko 670 roku sporudzheno u stili Ranni Puuk 770 rik klasichnij Puuk 900 rik Ushmal Puuk Arheologami viyavleno nedostatno keramiki artefaktiv zokrema virobiv z obsidianu ta kremenyu Istoriya doslidzhenViyavleno j vpershe opisano u 1893 roci avstrijskim naukovcem Teobertom Malerom Vtim jogo opis trivalij chas bulo zabuto poki jogo ne viyaviv Ganns Prem z universitetu Bonna v Ibero Amerikanskomu instituti v Berlini Znachni rozkopki pam yatki rozpochalisya u 1989 roci arheologami z Universitetu shtatu Oregon na choli iz Dzhordzhem Endryusom Voni trivali do pochatku 1990 h rokiv Z 1997 roku tut pracyuyut fahivci Universitetu Bonna FRN ta miscevogo viddilennya Nacionalnogo institutu antropologiyi ta istoriyi Meksika U grudni 2001 roku rozpochavsya proekt yakij finansuyetsya Nimeckim naukovo doslidnickim spivtovaristvom Vin trivav do 2006 roku DzherelaANDREWS G F Maya Cities Placemaking and Urbanization University of Oklahoma Press 1975 angl Hanns J Prem Geschichte eines Mayapalastes Ausgrabungen in Xkipche Yucatan Antike Welt 30 6 1999 S 545 554 isp Hanns J Prem Xkipche I El asentamiento Mexico Instituto Nacional de Antropologia e Historia 2003 ISBN 970 35 0049 8 isp PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shkipche Der Untergang von Xkipche nedostupne posilannya z serpnya 2019 nedostupne posilannya z lyutogo 2018 Archaologisches Projekt Xkipche nedostupne posilannya z serpnya 2019 nedostupne posilannya z lyutogo 2018