Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жак Рене́ Шира́к (фр. Jacques René Chirac; 29 листопада 1932, Париж — 26 вересня 2019, Париж) — французький політик, президент Франції (з 17 травня 1995 по 16 травня 2007), 4-й президент П'ятої Республіки (започаткована у 1958 р.).
| Жак Рене Ширак | |
|---|---|
 | |
| Президент Франції | |
| 17 травня 1995 — 16 травня 2007 | |
| Попередник | Франсуа Міттеран |
| Наступник | Ніколя Саркозі |
| Прем'єр-міністр Франції | |
| 27 травня 1974 — 26 серпня 1976 20 березня 1986 — 10 травня 1988 | |
| Співкнязь Андорри | |
| 17 травня 1995 — 16 травня 2007 | |
| Народився | 29 листопада 1932 Париж, Франція |
| Помер | 26 вересня 2019 (86 років) Париж, Франція |
| Похований | цвинтар Монпарнас |
| Відомий як | посадова особа, політик |
| Громадянство |  Франція |
| Alma mater | Інститут політичних досліджень (1953), d, ліцей Людовика Великого (1950), Національна школа адміністрації (1959), Ліцей Карно і d |
| Політична партія | Союз за Народний Рух (офіційно не член партії) |
| Батько | d |
| Мати | d |
| У шлюбі з | Бернадетт Шірак |
| Діти | d і d |
| Релігія | католицтво |
| Нагороди | |
 | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Жак Ширак народився у родині банківського службовця. Католик. Навчався в ліцеях Карно і Людовика Великого, три місяці пропрацював на транспортному судні. Служив у французькій армії, в 1956—1957 роках брав участь в Алжирській війні і був поранений. У молодості поділяв комуністичні ідеї, був розповсюджувачем газети .
Вищу освіту здобув у найпрестижніших навчальних закладах Франції — Інституті політичних досліджень і Національній школі адміністрації (1957). Після закінчення навчання почав кар'єру державного службовця (аудитор Рахункової палати, 1959), у 1962 обраний муніципальним радником в , звідки родом його родина. У 1962—1967 роках працював в апараті уряду при прем'єр міністрі Помпіду. У 1967 був обраний депутатом Національних зборів. При президенті В. Жискар д'Естені займав посаду прем'єр-міністра. Незабаром зайнявся політичною діяльністю — 1974 — генеральний секретар голлістської партії «Союз демократів на захист Республіки»; 1976 — голова партії Об'єднання на захист Республіки. У 1977 році був обраний мером Парижа.
Прем'єр -міністр
У 1986—1988 Жак Ширак знову прем'єр міністр. Ширак відкидав як політичні принципи «жискарівців» (центристів), так і радикальний реформізм лівих. Перший важливий закон у своїй політичній кар'єрі — закон про охорону здоров'я, нині відомий як закон Вейль. Закон, який дозволяє переривання вагітності, розробила міністр охорони здоров'я Симона Вейль. У Франції у ті часи жінка, яка наваилась на аборт могла отримати 6 місяців тюрми, проте 300 000 францужанок щорічно зважувалися на підпільний аборт. Протеже голви уряду допомогли зменшити державні витрати на охорону здоров'я на 10 мільярдів фунтів. Одночасно зарплати лікарів збільшились на 17 %.
Президент Франції
Ширака було обрано президентом Франції 1995 року, перемігши у другому турі з результатом 52,64 %, обійшовши Ліонеля Жоспена й переобраний 2002-го, набравши 82,21 %, перемігши ультраправого Жан-Марі Ле Пена. Як президент він також став спів-принцом Андорри і великим магістром . Склавши повноваження, він став довічним членом Конституційної ради країни.
Займав посади міністра сільського господарства (1972), прем'єр-міністра (1974—1976, 1986—1988), мера Парижа (1977—1995).
Зовнішня та внутрішня політика Жак Ширак був голлістом, підтримував дистанцію Франції від США та НАТО та зближення з Росією. Підтримував зниження податків, припинення цінового контролю, приватизацію, суворіше покарання злочинності й тероризму. Намагався зробити економічну політику більш соціально відповідальною, і був обраний президентом (1995) після проведення кампанії під гаслом зцілення «соціальної тріщини» (фр. fracture sociale). Його економічна політика включала елементи як підвищення, так і послаблення державного контролю. Його позиція щодо проблем Євросоюзу змінювалася від євроскептицизму до гарячої підтримки інтеграції. Зокрема, він був одним із супротивників прийняття України до ЄС. Зменшив президентський термін з 7-ми до 5-ти років.
Відомий тим, що визнав причетність Франції до депортації євреїв під час Другої світової війни, а також відмовився від підтримки вторгнення США та Іраку.
Військова реформа У 1996 р. президент Ширак проголосив початок військової реформи. Відтоді обов'язковий військовий призов було анальовано, а загальний військовий обов'язок скасовано. Їх замінили добровільною службою в армії і «громадянськими зустрічами».
Опозиційний уряд У період 1997 року по 2002 рік Шираку довелося співіснувати з опозиційним урядом, який очолював Ліонель Жоспен. Останній змушує ввести у 2002 році універсальне покриття витрат на випадок захворювань, допомогу особистому, або індивідуальному медичному догляду, а також прийняття індивідуального закону кушнера, котрий захищає права пацієнтів, зокрема, дає їм право на інформаційної згоди на відмову від медичну допомогу.
Ставлення до українців Україну Жак Ширак вважав частиною Росії, про це у своїх мемуарах писав президент США Джодж Буш-молодший.
Останні роки
2005 року Жак переніс інсульт, 2007 року у нього різко погіршилось здоров'я.
Помер 26 вересня 2019 року в 85-річному віці. Національна асамблея Франції призупинила своє засідання, щоб вшанувати пам'ять колишнього президента хвилиною мовчання.
Сім'я
Був одружений з Бернадеттою Шодрон де Курсель (1956), з якою мав двох дочок, Лоренс і Клоду (остання активно допомагала батькові в питаннях зв'язків із громадськістю). 1979 року подружжя Шираків неформально удочерили нелегальну іммігрантку Ан Дао Траксель (на той час 21-річну).
Нагороди
- Кавалер золотого ланцюга ордена Пія IX (Ватикан, 20 січня 1996)
- Кавалер Ордена Ярослава Мудрого 1-го ступеня (2 вересня 1998)
Література
- Л. В. Губерський. Ширак Жак // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Примітки
- L'inhumation de Jacques Chirac aura lieu lundi au cimetière du Montparnasse — LCI, 2019.
- Jacques Chirac sera inhumé au côté de sa fille à Paris // Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 2019. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
- Жак Ширак был уверен, что Украина - это часть России. politics.segodnya.ua (рос.). 11 липня 2022. Процитовано 16 жовтня 2023.
- Медичні реформи у Франції: внесок Жака Ширака
- Помер Жак Ширак: чим запам'ятався екс-президент Франції — корупційні скандали та відмова підтримати вторгнення до Іраку
- Жак Ширак был уверен, что Украина — это часть России
- . 24 Канал. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
- Acta Apostolicae Sedis, 1996. — P. 369. [ 12 липня 2018 у Wayback Machine.] (італ.)
- Указ Президента України від 2 вересня 1998 року № 965/98 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
Посилання
- Зленко А. М. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін/ Худож.-оформлювач Б. П. Бублик, В. А. Мурликін. — Харків: Фоліо, 2003.- 559с.
| Попередник: | Президент Франції | Наступник: |
| Франсуа Міттеран | Ніколя Саркозі |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhak Rene Shira k fr Jacques Rene Chirac 29 listopada 1932 19321129 Parizh 26 veresnya 2019 Parizh francuzkij politik prezident Franciyi z 17 travnya 1995 po 16 travnya 2007 4 j prezident P yatoyi Respubliki zapochatkovana u 1958 r Zhak Rene ShirakZhak Rene ShirakPrezident Franciyi17 travnya 1995 16 travnya 2007PoperednikFransua MitteranNastupnikNikolya SarkoziPrem yer ministr Franciyi27 travnya 1974 26 serpnya 1976 20 bereznya 1986 10 travnya 1988Spivknyaz Andorri17 travnya 1995 16 travnya 2007Narodivsya29 listopada 1932 1932 11 29 Parizh FranciyaPomer26 veresnya 2019 2019 09 26 86 rokiv Parizh FranciyaPohovanijcvintar MonparnasVidomij yakposadova osoba politikGromadyanstvo FranciyaAlma materInstitut politichnih doslidzhen 1953 d licej Lyudovika Velikogo 1950 Nacionalna shkola administraciyi 1959 Licej Karno i dPolitichna partiyaSoyuz za Narodnij Ruh oficijno ne chlen partiyi BatkodMatidU shlyubi zBernadett ShirakDitid i dReligiyakatolictvoNagorodid 1997 Ignobelivska premiya 1996 d d 2008 d d d 2004 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisZhak Shirak narodivsya u rodini bankivskogo sluzhbovcya Katolik Navchavsya v liceyah Karno i Lyudovika Velikogo tri misyaci propracyuvav na transportnomu sudni Sluzhiv u francuzkij armiyi v 1956 1957 rokah brav uchast v Alzhirskij vijni i buv poranenij U molodosti podilyav komunistichni ideyi buv rozpovsyudzhuvachem gazeti Vishu osvitu zdobuv u najprestizhnishih navchalnih zakladah Franciyi Instituti politichnih doslidzhen i Nacionalnij shkoli administraciyi 1957 Pislya zakinchennya navchannya pochav kar yeru derzhavnogo sluzhbovcya auditor Rahunkovoyi palati 1959 u 1962 obranij municipalnim radnikom v zvidki rodom jogo rodina U 1962 1967 rokah pracyuvav v aparati uryadu pri prem yer ministri Pompidu U 1967 buv obranij deputatom Nacionalnih zboriv Pri prezidenti V Zhiskar d Esteni zajmav posadu prem yer ministra Nezabarom zajnyavsya politichnoyu diyalnistyu 1974 generalnij sekretar gollistskoyi partiyi Soyuz demokrativ na zahist Respubliki 1976 golova partiyi Ob yednannya na zahist Respubliki U 1977 roci buv obranij merom Parizha Prem yer ministrU 1986 1988 Zhak Shirak znovu prem yer ministr Shirak vidkidav yak politichni principi zhiskarivciv centristiv tak i radikalnij reformizm livih Pershij vazhlivij zakon u svoyij politichnij kar yeri zakon pro ohoronu zdorov ya nini vidomij yak zakon Vejl Zakon yakij dozvolyaye pererivannya vagitnosti rozrobila ministr ohoroni zdorov ya Simona Vejl U Franciyi u ti chasi zhinka yaka navailas na abort mogla otrimati 6 misyaciv tyurmi prote 300 000 francuzhanok shorichno zvazhuvalisya na pidpilnij abort Protezhe golvi uryadu dopomogli zmenshiti derzhavni vitrati na ohoronu zdorov ya na 10 milyardiv funtiv Odnochasno zarplati likariv zbilshilis na 17 Prezident FranciyiShiraka bulo obrano prezidentom Franciyi 1995 roku peremigshi u drugomu turi z rezultatom 52 64 obijshovshi Lionelya Zhospena j pereobranij 2002 go nabravshi 82 21 peremigshi ultrapravogo Zhan Mari Le Pena Yak prezident vin takozh stav spiv princom Andorri i velikim magistrom Sklavshi povnovazhennya vin stav dovichnim chlenom Konstitucijnoyi radi krayini Zajmav posadi ministra silskogo gospodarstva 1972 prem yer ministra 1974 1976 1986 1988 mera Parizha 1977 1995 Zovnishnya ta vnutrishnya politika Zhak Shirak buv gollistom pidtrimuvav distanciyu Franciyi vid SShA ta NATO ta zblizhennya z Rosiyeyu Pidtrimuvav znizhennya podatkiv pripinennya cinovogo kontrolyu privatizaciyu suvorishe pokarannya zlochinnosti j terorizmu Namagavsya zrobiti ekonomichnu politiku bilsh socialno vidpovidalnoyu i buv obranij prezidentom 1995 pislya provedennya kampaniyi pid gaslom zcilennya socialnoyi trishini fr fracture sociale Jogo ekonomichna politika vklyuchala elementi yak pidvishennya tak i poslablennya derzhavnogo kontrolyu Jogo poziciya shodo problem Yevrosoyuzu zminyuvalasya vid yevroskepticizmu do garyachoyi pidtrimki integraciyi Zokrema vin buv odnim iz suprotivnikiv prijnyattya Ukrayini do YeS Zmenshiv prezidentskij termin z 7 mi do 5 ti rokiv Vidomij tim sho viznav prichetnist Franciyi do deportaciyi yevreyiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni a takozh vidmovivsya vid pidtrimki vtorgnennya SShA ta Iraku Vijskova reforma U 1996 r prezident Shirak progolosiv pochatok vijskovoyi reformi Vidtodi obov yazkovij vijskovij prizov bulo analovano a zagalnij vijskovij obov yazok skasovano Yih zaminili dobrovilnoyu sluzhboyu v armiyi i gromadyanskimi zustrichami Opozicijnij uryad U period 1997 roku po 2002 rik Shiraku dovelosya spivisnuvati z opozicijnim uryadom yakij ocholyuvav Lionel Zhospen Ostannij zmushuye vvesti u 2002 roci universalne pokrittya vitrat na vipadok zahvoryuvan dopomogu osobistomu abo individualnomu medichnomu doglyadu a takozh prijnyattya individualnogo zakonu kushnera kotrij zahishaye prava paciyentiv zokrema daye yim pravo na informacijnoyi zgodi na vidmovu vid medichnu dopomogu Stavlennya do ukrayinciv Ukrayinu Zhak Shirak vvazhav chastinoyu Rosiyi pro ce u svoyih memuarah pisav prezident SShA Dzhodzh Bush molodshij Ostanni roki 2005 roku Zhak perenis insult 2007 roku u nogo rizko pogirshilos zdorov ya Pomer 26 veresnya 2019 roku v 85 richnomu vici Nacionalna asambleya Franciyi prizupinila svoye zasidannya shob vshanuvati pam yat kolishnogo prezidenta hvilinoyu movchannya Sim yaBuv odruzhenij z Bernadettoyu Shodron de Kursel 1956 z yakoyu mav dvoh dochok Lorens i Klodu ostannya aktivno dopomagala batkovi v pitannyah zv yazkiv iz gromadskistyu 1979 roku podruzhzhya Shirakiv neformalno udocherili nelegalnu immigrantku An Dao Traksel na toj chas 21 richnu NagorodiKavaler zolotogo lancyuga ordena Piya IX Vatikan 20 sichnya 1996 Kavaler Ordena Yaroslava Mudrogo 1 go stupenya 2 veresnya 1998 LiteraturaL V Guberskij Shirak Zhak Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PrimitkiL inhumation de Jacques Chirac aura lieu lundi au cimetiere du Montparnasse LCI 2019 d Track Q3207314 Jacques Chirac sera inhume au cote de sa fille a Paris Le Monde J Fenoglio Paris Societe editrice du Monde 2019 ISSN 0395 2037 1284 1250 2262 4694 d Track Q17154220d Track Q67146272d Track Q90d Track Q12461 Zhak Shirak byl uveren chto Ukraina eto chast Rossii politics segodnya ua ros 11 lipnya 2022 Procitovano 16 zhovtnya 2023 Medichni reformi u Franciyi vnesok Zhaka Shiraka Pomer Zhak Shirak chim zapam yatavsya eks prezident Franciyi korupcijni skandali ta vidmova pidtrimati vtorgnennya do Iraku Zhak Shirak byl uveren chto Ukraina eto chast Rossii 24 Kanal Arhiv originalu za 28 veresnya 2019 Procitovano 28 veresnya 2019 Acta Apostolicae Sedis 1996 P 369 12 lipnya 2018 u Wayback Machine ital Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 2 veresnya 1998 roku 965 98 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Orden knyazya Yaroslava Mudrogo PosilannyaZlenko A M Diplomatiya i politika Ukrayina v procesi dinamichnih geopolitichnih zmin Hudozh oformlyuvach B P Bublik V A Murlikin Harkiv Folio 2003 559s ISBN 966 03 2130 9 Poperednik Prezident Franciyi Nastupnik Fransua Mitteran Nikolya Sarkozi