Шестова Ксенія Іванівна

Черниця Марфа (велика стариця Марфа; в миру Ксенія Іванівна Романова, до шлюбу Шестова; померла 26 січня (5 лютого) 1631, Чебоксари) — мати царя Михайла Федоровича, дружина Федора Микитовича Романова (патріарха Філарета), що іменувалися в грамотах свого сина «велика государиня» .

Шестова Ксенія Іванівна
Народилася	1560^[2]
Померла	26 січня 1631(1631-01-26)^[1] Москва, Московське царство
Поховання	^d
Країна	Московське царство
Діяльність	черниця
Галузь	^d^[3] і політика^[3]
Знання мов	давньоруська і російська^[3]
Суспільний стан	аристократія^[1] і шляхтич^[d]^[3]^[3]^[3]
Конфесія	православ'я
Батько	^d
Мати	^d
У шлюбі з	Філарет
Діти	Романов Михайло Федорович і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ксенія Шестова походила з костромських дворян. Імовірно, донька Івана Васильовича Шестова, обраного в «тисячу» Івана Грозного. У родових казках Шестови поряд з Морозовими і Салтиковими показані нащадками якогось Михайла Прушаніна. Ксенія була видана заміж за Федіра Романова близько 1585 года. Існує альтернативна (не визнана вченими) версія походження Ксенії Іванівни з роду ярославських князів Шастунових, вперше висловлена ​​любителем генеалогічних досліджень П. Н. Петровим.

Відомо, що існувала ікона , «замовлена ​​бабкою майбутнього царя Михайла Федоровича Романова, Марією Шестовою, яка була пострижена, за указом Бориса Годунова, в Чебоксарський Нікольський дівочий монастир, де незабаром і померла» .

При Годунові

При Борисі Годунові разом з чоловіком була насильно пострижена в чернецтво. У 1601 року заслана в Заонежье, в село Толвуя на березі Онезького озера і розлучена з дітьми — Михайлом та Тетяною (єдині вижили з її шести дітей). Дітей взяла до себе тітка, Марфа Микитівна Черкаська. Потайки вона відвезла їх з Білозерського краю в село Клин Юр'ївського повіту, старовинну вотчину Романових.

За переказами, «… відокремлений терем ув'язненої був побудований навмисно і був він дуже тісний». Стояв «… в близькій відстані від церкви, з північного боку, поруч стояла караульня московських приставів, все було оточено парканом»

Філарет був засланий в на .

А той посланець з Філаретом в Сийской монастир пристав Воєйков був свідком, як сильно сумував за дружиною і дітям Філарет Микитович Дружина моя бідна, померла вже чи жива? - говорив нещасний. - Де вона? Чаю, де-небудь туди її замчали, що й слух не зайде. То мені і хвацько, що дружина і діти: як згадаєш їх, так наче хтось рогатиною в серці кольне!

Відомо, що в ув'язненні черниця Марфа отримувала відомості про долю Філарета Микитовича. Їх «провідував» толвуйскій священик Єрмолай Герасимов. За це священик і його нащадки отримали щедрі пожалування після сходження на престол Михайла Федоровича Романова.

Смутні часи

Михайло Федорович

В 1606 рік у за наказом нового царя Лжедмитрія I, який намагався демонструвати свою спорідненість зі старою знаттю, Романови були звільнені. Черниця Марфа возз'єдналася з сином. Дочка Тетяна (померла в 1611 рік у) вийшла заміж за князя Івана Михайловича Катирева-Ростовського.

Роки 1606–1608 Марфа прожила, ймовірно, в , куди Філарет був поставлений в . В Філарет був схоплений тушинцами і відвезений до їхньої «столиці», а на початку звідки він потрапив до Москви. Сюди ж переселилися, невідомо коли, і Марфа з сином.

Вони перебували в Москві до після чого змогли її покинути. Відпущена поляками, Марфа виїхала до своєї вотчини, села Домніна (Костромської губернії), звідки їздила по найближчих монастирів, молячись про полоненого чоловіка. За іншими відомостями, з того року Марфа жила з сином в костромському Іпатіївському монастирі. Коли посли земського собору просили Михайла на царство, вона відмовляла, посилаючись на його юність, але в він все-таки був обраний.

Пелена «Богоматір Феодоровская», яка вважається внеском стариці Марфи, матері царя Михайла Федоровича, в Іпатіївський монастир.

Мати благословила сина на царство , і з цього моменту ікона стала однією зі святинь . У переказі про ікону є такий вислів, що приписуються Марфі:

Тобі, про Богомати Пречиста Богородиця, в Твої Пречистої руки, Владичице, чадо своє віддаю, і якоже хочеш, устроіша йому корисна і всьому православному християнству} }.

Велика государиня черниця Марфа Іванівна

Після обрання Михайла російським царем прибула до Москви та почала впливати на нього. Вплив був більш келійним, вона практично не виступала в ролі співправительки сина, але він яскраво позначивсяся в складі правлячого середовища за царя Михайла, до якого Марфа ввела свого племінника , іншого родича Михалкова та ін. Її пряме втручання відомо щодо справи архімандрита Троїце-Сергієва монастиря з приводу його книжкових виправлень, визнаних .

Примітки

1. Catalog of the German National Library
   d:Track:Q23833686
2. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
3. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
4. https://ru.wikisource.org/wiki/РБС/ВТ/Романова-Юрьева,_Ксения_Ивановна
5. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 29 травня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
6. . Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 29 травня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела