Шепи́лове — село в Голованівській громаді Голованівського району Кіровоградської області України. Населення становить 574 осіб.
село Шепилове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район | Голованівський район |
Громада | Голованівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA35020070290084965 |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Засноване | 1764 |
Населення | 574 |
Площа | 1,616 км² |
Густота населення | 355,2 осіб/км² |
Поштовий індекс | 26534 |
Телефонний код | +380 5252 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°22′13″ пн. ш. 30°31′09″ сх. д. / 48.37028° пн. ш. 30.51917° сх. д.Координати: 48°22′13″ пн. ш. 30°31′09″ сх. д. / 48.37028° пн. ш. 30.51917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 173 м |
Водойми | Свинарки |
Місцева влада | |
Адреса ради | 26500, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, смт Голованівськ, вул. Паркова, 11 |
Сільський голова | Зеленяк Василь Анатолійович |
Карта | |
Шепилове | |
Шепилове | |
Мапа | |
Географія
Село розташоване в долині річки Свинарки (притоки Кайнари), за 3 км від районного центру та за 9 км від найближчої залізничної станції Голованівськ. Шепилівській сільраді підпорядковане село Олександрівка.
Історія
Перша письмова згадка припадає на 1764 р. з нагоди завершення будівництва церкви. В цей час і до половини наступного століття село було власністю польських магнатів Потоцьких.
1852 року Потоцькі мали 410 кріпаків, 1903 десятини землі в Шепиловому і 161 кріпака та 752 десятини землі й лісу — в Олександрівці, яке з самого заснування приписане до Шепилового. У той же час на кріпацьку ревізьку душу припадало по 0,87 десятини орної землі. Панщина становила 5-6 днів на тиждень.
В 1850 році поміщиця Ф. Потоцька вступила в договірні відносини з селянами, що вимагалося царським указом від 2 квітня 1842 року. Договір став чинним 1854 року. За ним селяни визнавалися особисто вільними. 288 ревізьких душ одержали 501 десятину орної землі і 166 десятин сінокосів, на двір припадало 6,2 десятини надільної землі.
У 80-90-х роках XIX ст. половина дворів Шепилового не мала коней і сільськогосподарського реманенту, отож селянські врожаї були мізерні. Тим часом двоє поміщиків і двоє орендарів володіли 1300 десятинами землі, 88 десятин належали церкві.
Перед революцією 1905 року з 196 селянських господарств Шепилового та 80 господарств Олександрівки 78 проц. були безземельними і малоземельними. Обтяжені непосильними податками і платежами, селяни-бідняки часто продавали за безцінь свої наділи і йшли з села на заробітки. Якщо в 1897 році в Шепиловому проживало 878 чоловік, то в 1904—596. Селяни, які залишалися в селі, здебільшого наймитували або на кабальних умовах орендували удільну землю по 25-30 крб. за десятину. Деякі займалися бондарсько-столярським, гончарним та ковальським ремеслами.
Злидні і безправ'я породжували протест проти існуючого ладу. Влітку 1905 року в Шепиловому виникла революційна група, яка агітувала відбирати в поміщиків землю і майно. А олександрівські селяни вимагали від поміщика передачі землі безпосередньо їм, а не через орендаря, яким необхідно було платити по 30 крб. орендної плати за десятину. Коли ж їм відмовили в цьому, жінки з кілками в руках вийшли на поміщицьке поле і не дозволили працювати робітникам економії.
Це був рік першої російської революції, в яких вихідці Шепилового брали безпосередню участь і на флоті. Зокрема, серед повсталих матросів броненосця «Георгий Победоносец» були наші земляки Г. С. Гримач та І. П. Кифоренко.
Початкову школу відкрито 1889 року, містилася вона у селянській хаті. Десяток дітей вчив селянин, який сам опанував грамоту на службі в армії. Через 23 роки в селі побудували церковнопарафіяльну школу з однією класною кімнатою. В ній було 20 учнів, всі три класи вів один учитель.
В роки першої світової війни до армії мобілізовано майже все працездатне чоловіче населення. В селі залишилися жінки, старики і діти. Радо зустріли селяни звістку про повалення самодержавства. Але політика Тимчасового уряду не принесла сподіваних результатів.
Серед учасників Жовтневого збройного повстання в Петрограді 1917 року був член солдатського комітету Ізмайловського полку Г. О. Колодійчук з Шепилового. Він брав участь у штурмі Зимового палацу, а 27-28 жовтня 1917 року — в розгромі контрреволюційних заколотників в районі Царського Села і Пулкова, в січні 1918-го в більшовицькому поході на Київ.
Дізнавшись про II Всеросійський з'їзд Рад і прийнятий на ньому ленінський Декрет про землю, місцеві бідняки почали втілювати його в життя всупереч забороні Центральної ради. 21 листопада 1917 року мешканці Олександрівки відібрали в поміщика частину землі і конфіскували маєток. Центральна рада змушена була навіть надіслала в грудні 1917 року третій сердюцький курінь до Голованівська і Шепилового для запобігання самовільних захватів землі та розорення поміщицьких маєтків.
У січні 1918 року Шепилове зайняли червоні загони, було створено ревком, який почав здійснювати розподіл поміщицької землі, худоби та реманенту серед селян. До ревкому увійшли Г. С. Гримач, І. П. Кифоренко, В. Г. Нужденко. Але в березні в село вступили австро-німецькі війська. В грудні село знову перебувало під червоноармійськими військами. Однак на початку 1919 року їх потіснила армія УНР. В березні знову прийшли червоні, а у вересні село захопили денікінці… В січні 1920 року село було визволене від білогвардійців. Проте ще не раз воно переживало наскоки загонів різноманітних ідеологічних спрямувань. Серед тих, хто намагався протистояти їм, були і шепилівці. Зокрема, 1920 року пішли добровольцями на фронт Є. І. Запорожець та М. П. Пухнатий, який загинув в одному з боїв.
За роки імперіалістичної та громадянської воєн селянські господарства були розорені. 1920 року 35 проц. дворів не мали тягла, 31,5 проц.— корів. Посівні площі різко скоротилися. Втім нова влада поступово стверджувалася. Того ж року було створено комнезам, за його ініціативою відкрито початкову трудову школу, а згодом сільбуд, хату-читальню, бібліотеку, створено гуртки для ліквідації неписьменності, де навчалося понад 100 чоловік.
Наприкінці 1920 року в Шепиловому обрано сільську Раду, яку очолив Г. С. Гримач. Разом з комнезамом вона передала селянам близько 1700 десятин землі. На кожного члена сім'ї припадало по 1,5 десятини.
Сільська Рада і комнезам залучали селян-бідняків та середняків до сільськогосподарських об'єднань. Так, у 1924 році створено товариство буряківників, що забезпечувало селян сільськогосподарським реманентом і насінням, подавало допомогу в запровадженні агротехніки і зоотехніки. В тому ж році організовано споживче товариство.
Активними учасниками радянського будівництва на селі стали перші комсомольці М. П. Нужденко, С. К. Олійник, С. М. Чернієнко, які в 1925 році входили до складу комсомольського осередку сусіднього села Межирічки, а через два роки організували осередок і в Шепиловому. В ньому налічувалося 6 юнаків і дівчат. Навколо них гуртувалася бідняцька молодь. За ініціативою комсомольців при клубі були створені сільськогосподарський, військовий і драматичний гуртки, влаштовувалися суботники для благоустрою та озеленення села.
1925 року в Шепиловому налічувалось 1193 жителі, а в Олександрівці — 570. На початку 1929-го в селі було два ТСОЗи. Вони об'єднували 56 бідняцьких господарств, що обробляли 308 га землі. Колективізації здійснювався серйозний спротив: селяни різали худобу, аби вона не була безплатно усуспільнена, переховувалося зерно, стріляли в активістів, один з яких — Н. Д. Сторожук — був тяжко поранений.
Проте сили були нерівні. Того ж року 6 родин найбільш заможних селян були вислані з села до Сибіру.
На початку 1930 року в Шепиловому організувалося два колгоспи: ім. Блюхера та «Незаможник», за якими закріплено відповідно 284 га і 383 га землі; в Олександрівці — артіль «Вперед до науки». Через два роки колгосп ім. Блюхера та «Незаможник» об'єдналися в одну сільськогосподарську артіль «Паризька комуна», до якої входило 142 двори, в її розпорядженні було 910 га землі. У 1934 році з допомогою Голованівської МТС колгосп «Паризька комуна» обробив 920 га зернових, 190 — цукрових буряків, а колгосп «Вперед до науки» — 382 га зернових і 85 — цукрових буряків.
22 вересня 1935 року артілі вручено державний акт на вічне користування землею в кількості 1851,5 га. Вже того року колгоспники зібрали по 14—16 цнт зернових з га. Рекордного врожаю пшениці — по 26,4 цнт з площі 106 га, а з окремої ділянки по 39 цнт — добилася бригада Є. І. Запорожця з артілі «Вперед до науки». За ці досягнення бригадира першим в області нагороджено орденом Леніна. В січні 1936 року він був учасником Всесоюзної наради передовиків сільського господарства, а в 1937 році — делегатом Надзвичайного XIV з'їзду Рад республіки, на якому затверджено Конституцію УРСР. Бригадир артілі «Паризька комуна» М. П. Нужденко був делегатом Другого Всесоюзного з'їзду колгоспників-ударників.
В 1936 році шепилівські колгоспники виступили ініціаторами змагання за високу культуру землеробства і продуктивність тваринництва, за благоустрій сіл, польових таборів тощо. Через газету «Більшовицький шлях» вони звернулися до всіх колгоспників району із закликом наслідувати їх приклад. Коли в країні розгорнувся рух п'ятисотенниць, до нього включилися буряківники місцевих артілей. Вже в 1936 році вони одержали по 200 цнт цукрових буряків з га. Крім того, колгосп «Паризька комуна» зібрав понад 20 цнт зернових, а в бригадах М. Ф. Вівсяного та М. Й. Залозецького вирощено по 38 цнт пшениці на площі 43,6 гектара.
У 1940 році тваринницька ферма колгоспу «Паризька комуна» мала 40 тис. крб. прибутку. Господарські успіхи створили добрі передумови для поліпшення добробуту трудящих. 1936 року в селі відкрито медпункт. Всі діти колгоспників навчалися у місцевій семирічній школі, створеній 1932 року на базі початкової. Зростав культурний рівень сільських трудівників. Перед війною в Шепиловому працювали клуб, бібліотека.
22 червня 1941 року мирну працю людей порушив розбійницький напад фашистських орд. Вже в перші дні війни багато шепилівців були призвані до Червоної Армії та народного ополчення. 31 липня 1941 року село захопили гітлерівці. Оточені в районі Умані військові з'єднання 6-ї і 12-ї радянських армій з боями проривалися до Первомайська. Частина з них вийшла до Шепилового, де 11 серпня зав'язався нерівний бій. 44 червоноармійці полягли смертю героїв. Багатьох воїнів (згодом вони перейшли лінію фронту і повернулися до лав Червоної Армії чи влилися в партизанські загони) шепилівці переховували в селі, пораненим подавали медичну допомогу.
Окупанти розстріляли П. Г. Нужденка, батька першого секретаря комсомольської організації, вивезли 75 чоловік на каторжні роботи до Німеччини. Восени 1942 року за спробу створити осередок ОУН окупаційною владою була заарештована і відправлена на примусові роботи до Німеччини вчителька початкових класів Олійник Ганна Григорівна (1921 р.н., с. Шепилове, освіта середня та однорічні вчительські курси). У квітні 1943-го втекла із ткацької фабрики м. Крефельд, змінила прізвище на Сергієнко. Після звільнення американськими військами передана радянській стороні. Мешкала в Литві. Та в 1950 році заарештована контррозвідкою МДБ СРСР військової частини 28734. В її ділі зокрема зазначено: «восени 1941 року встановила зв'язки з керівниками ОУН, за завданням яких у Шепилівській початковій школі виховувала дітей в націоналістичному дусі, прищеплювала любов до Самостійної України, зводила наклепи на соціалістичний лад; отримала від ОУН націоналістичний значок-герб і не раз брала участь у зборах молоді, де вивчались націоналістичний гімн і пісні антирадянського змісту». Органи також не посоромилися написати відверту брехню про цю мужню патріотку, мовляв, вона «добровільно виїхала в Німеччину». На жаль, ця сторінка з історії села стала відомою лише з проголошенням незалежності України. Хто ще вивчав націоналістичний гімн «Ще не вмерла Україна» і співав антирадянські пісні поки що не вдалося з'ясувати. Найвірогідніше вони теж були відправлені до Німеччини. Сама ж Ганна Григорівна 27.10.1950 трибуналом військ МВС Калінінградської області була засуджена до 25 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Трибуналом 4-го Військово-Морського флоту 1.11.1954 міру покарання зменшено до 10 років неволі з позбавленням громадянських прав на 5 років. Комісією президії Верховної ради СРСР з розгляду справ на осіб, які відбувають покарання за політичні, посадові й господарчі злочини, 26.04.1956 з-під варти звільнена. Реабілітована 24.07.1991 Кіровоградською облпрокуратурою (Облархів П — 2739).
Місцеві жителі також надавали допомогу партизанам. Зокрема, М. Гончаренко та І. Бойко зібрані після боїв зброю і боєприпаси передали партизанському загону «Південний».
Майже 200 жителів села воювали на фронтах війни. Всі вони нагороджені орденами і медалями Союзу РСР. 95 чоловік загинули смертю хоробрих у боях за Батьківщину.
15 березня 1944 року 94-а гвардійська стрілецька дивізія 53-ї армії визволила Шепилове. Увічнюючи пам'ять полеглих, на території сільради встановлено два пам'ятники тим, хто поліг за звільнення сіл і два обеліски Слави воїнам-односельцям.
Одразу відновила роботу сільська Рада, в центрі уваги якої було відродження економіки і культури села. Держава допомогла колгоспу насінням, фуражем, тягловою силою, технікою, надала кредити. У 1944 році артіль «Паризька комуна» засіяла 951 га зернових і 94 га цукрових буряків. Колгосп першим у районі закінчив обмолот хліба, виконав державний план хлібозаготівель, здавши понад план до фонду Червоної Армії 11,4 тис. пудів хліба, своєчасно зібрав і вивіз на завод 9,8 тис. цнт цукрових буряків. У 1945 році колгосп «Паризька комуна» освоїв довоєнні посівні площі.
Відбудову народного господарства в селах Шепиловому й Олександрівці в основному завершено до 1950 року. Влітку того ж року шепилівський і олександрівський колгоспи об'єдналися в один «Паризька комуна» (з 1959 року він мав назву ім. Кірова, а з 1965 року — ім. Ватутіна). В 1951 році в порівнянні з 1944 роком кількість великої рогатої худоби зросла з 98 до 445 голів, свиней — з 54 до 476 голів. Значних успіхів добилися трудівники обох сіл у 50-і роки. По врожайності шепилівський колгосп зайняв у 1957 році перше місце в районі. Господарство одержало 2,5 млн крб. прибутку. Піднесення економіки дало можливість артілі широко розгорнути будівництво. Так, протягом 1954—1957 рр. споруджено два свинарники, два корівники, кормоцех, водонапірну башту, зерносховище, силосні споруди, ремонтну майстерню, будинок механізаторів тощо.
У 1971 році колгосп ім. Ватутіна об'єднував 495 дворів, 1196 трудівників сільського господарства, за ним було закріплено 2679 га землі, у тому числі 2291 га орної. Він мав 19 тракторів, 10 автомашин, 11 комбайнів.
За успіхи в розвитку народного господарства на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна колгосп ім. Ватутіна занесено до обласної Ленінської книги трудової доблесті. 75 трудівників нагороджено медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна». Більше 130 шепилівців відзначені орденами і медалями. Серед них Герой Соціалістичної Праці, кавалер трьох орденів Леніна, бригадир тракторної бригади О. О. Колодійчук (1906—1963 рр.), якого односельці не раз обирали депутатом обласної, районної і сільської Рад. Орденом Леніна нагороджені також голова артілі О. Р. Олійник, бригадири О. Д. Вівсяний, Д. І. Задорожний; орденом Трудового Червоного Прапора — ланкова колгоспу Г. Г. Залозецька, трактористи І. Т. Белюга, Я. 3. Любчинський, агроном В. С. Депринда та інші.
В 1967 році в Шепиловому було відкрито історико-краєзнавчий музей на громадських засадах, в якому зберігалося більше 600 експонатів із життя села. На жаль, через кілька років, не маючи належної підтримки і захисту він закрився, експонати пропали.
Великий внесок у розвиток соціальної інфраструктури села робив колгосп. Один із дослідників історії села В. Є. Босий писав: «В 1968—1970 рр. колгоспом на будівництво культурно-побутових закладів витрачено понад 320 тис. крб. У с. Олександрівці зведено бригадний клуб на 250 місць. В Шепиловому Будинок культури із залом для глядачів на 500 місць, читальним залом, стаціонарною кіноустановкою, кімнатою бойової і трудової слави. В гуртках художньої самодіяльності активну участь беруть понад сто чоловік…»
В 1985 році місцевий колгосп ім. Ватутіна (голова В. Д. Вдовиченко) був переможцем Всесоюзного соціалістичного змагання у тваринництві.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 607 осіб, з яких 259 чоловіків та 348 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 572 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,91 % |
російська | 1,22 % |
вірменська | 0,35 % |
молдовська | 0,35 % |
білоруська | 0,17 % |
Відомі люди
В Шепиловому народилися:
- Вівсяний Сергій Борисович (1972—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- (1941—2001) — лауреат Державної премії України, кандидат сільськогосподарських наук, краєзнавець.
- Крет Никанор Матвійович — педагог, автор кількох краєзнавчих книг, редактор освітянської газети на Косівщині Івано-Франківська область.
Див. також
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Шепилове [ 24 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Український Генеалогічний Форум [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Кіровоградську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shepi love selo v Golovanivskij gromadi Golovanivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 574 osib selo Shepilove Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Golovanivskij rajon Gromada Golovanivska selishna gromada Kod KATOTTG UA35020070290084965 Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane 1764 Naselennya 574 Plosha 1 616 km Gustota naselennya 355 2 osib km Poshtovij indeks 26534 Telefonnij kod 380 5252 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 22 13 pn sh 30 31 09 sh d 48 37028 pn sh 30 51917 sh d 48 37028 30 51917 Koordinati 48 22 13 pn sh 30 31 09 sh d 48 37028 pn sh 30 51917 sh d 48 37028 30 51917 Serednya visota nad rivnem morya 173 m Vodojmi Svinarki Misceva vlada Adresa radi 26500 Kirovogradska obl Golovanivskij r n smt Golovanivsk vul Parkova 11 Silskij golova Zelenyak Vasil Anatolijovich Karta Shepilove Shepilove MapaGeografiyaSelo roztashovane v dolini richki Svinarki pritoki Kajnari za 3 km vid rajonnogo centru ta za 9 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Golovanivsk Shepilivskij silradi pidporyadkovane selo Oleksandrivka IstoriyaPersha pismova zgadka pripadaye na 1764 r z nagodi zavershennya budivnictva cerkvi V cej chas i do polovini nastupnogo stolittya selo bulo vlasnistyu polskih magnativ Potockih 1852 roku Potocki mali 410 kripakiv 1903 desyatini zemli v Shepilovomu i 161 kripaka ta 752 desyatini zemli j lisu v Oleksandrivci yake z samogo zasnuvannya pripisane do Shepilovogo U toj zhe chas na kripacku revizku dushu pripadalo po 0 87 desyatini ornoyi zemli Panshina stanovila 5 6 dniv na tizhden V 1850 roci pomishicya F Potocka vstupila v dogovirni vidnosini z selyanami sho vimagalosya carskim ukazom vid 2 kvitnya 1842 roku Dogovir stav chinnim 1854 roku Za nim selyani viznavalisya osobisto vilnimi 288 revizkih dush oderzhali 501 desyatinu ornoyi zemli i 166 desyatin sinokosiv na dvir pripadalo 6 2 desyatini nadilnoyi zemli U 80 90 h rokah XIX st polovina dvoriv Shepilovogo ne mala konej i silskogospodarskogo remanentu otozh selyanski vrozhayi buli mizerni Tim chasom dvoye pomishikiv i dvoye orendariv volodili 1300 desyatinami zemli 88 desyatin nalezhali cerkvi Pered revolyuciyeyu 1905 roku z 196 selyanskih gospodarstv Shepilovogo ta 80 gospodarstv Oleksandrivki 78 proc buli bezzemelnimi i malozemelnimi Obtyazheni neposilnimi podatkami i platezhami selyani bidnyaki chasto prodavali za bezcin svoyi nadili i jshli z sela na zarobitki Yaksho v 1897 roci v Shepilovomu prozhivalo 878 cholovik to v 1904 596 Selyani yaki zalishalisya v seli zdebilshogo najmituvali abo na kabalnih umovah orenduvali udilnu zemlyu po 25 30 krb za desyatinu Deyaki zajmalisya bondarsko stolyarskim goncharnim ta kovalskim remeslami Zlidni i bezprav ya porodzhuvali protest proti isnuyuchogo ladu Vlitku 1905 roku v Shepilovomu vinikla revolyucijna grupa yaka agituvala vidbirati v pomishikiv zemlyu i majno A oleksandrivski selyani vimagali vid pomishika peredachi zemli bezposeredno yim a ne cherez orendarya yakim neobhidno bulo platiti po 30 krb orendnoyi plati za desyatinu Koli zh yim vidmovili v comu zhinki z kilkami v rukah vijshli na pomishicke pole i ne dozvolili pracyuvati robitnikam ekonomiyi Ce buv rik pershoyi rosijskoyi revolyuciyi v yakih vihidci Shepilovogo brali bezposerednyu uchast i na floti Zokrema sered povstalih matrosiv bronenoscya Georgij Pobedonosec buli nashi zemlyaki G S Grimach ta I P Kiforenko Pochatkovu shkolu vidkrito 1889 roku mistilasya vona u selyanskij hati Desyatok ditej vchiv selyanin yakij sam opanuvav gramotu na sluzhbi v armiyi Cherez 23 roki v seli pobuduvali cerkovnoparafiyalnu shkolu z odniyeyu klasnoyu kimnatoyu V nij bulo 20 uchniv vsi tri klasi viv odin uchitel V roki pershoyi svitovoyi vijni do armiyi mobilizovano majzhe vse pracezdatne choloviche naselennya V seli zalishilisya zhinki stariki i diti Rado zustrili selyani zvistku pro povalennya samoderzhavstva Ale politika Timchasovogo uryadu ne prinesla spodivanih rezultativ Sered uchasnikiv Zhovtnevogo zbrojnogo povstannya v Petrogradi 1917 roku buv chlen soldatskogo komitetu Izmajlovskogo polku G O Kolodijchuk z Shepilovogo Vin brav uchast u shturmi Zimovogo palacu a 27 28 zhovtnya 1917 roku v rozgromi kontrrevolyucijnih zakolotnikiv v rajoni Carskogo Sela i Pulkova v sichni 1918 go v bilshovickomu pohodi na Kiyiv Diznavshis pro II Vserosijskij z yizd Rad i prijnyatij na nomu leninskij Dekret pro zemlyu miscevi bidnyaki pochali vtilyuvati jogo v zhittya vsuperech zaboroni Centralnoyi radi 21 listopada 1917 roku meshkanci Oleksandrivki vidibrali v pomishika chastinu zemli i konfiskuvali mayetok Centralna rada zmushena bula navit nadislala v grudni 1917 roku tretij serdyuckij kurin do Golovanivska i Shepilovogo dlya zapobigannya samovilnih zahvativ zemli ta rozorennya pomishickih mayetkiv U sichni 1918 roku Shepilove zajnyali chervoni zagoni bulo stvoreno revkom yakij pochav zdijsnyuvati rozpodil pomishickoyi zemli hudobi ta remanentu sered selyan Do revkomu uvijshli G S Grimach I P Kiforenko V G Nuzhdenko Ale v berezni v selo vstupili avstro nimecki vijska V grudni selo znovu perebuvalo pid chervonoarmijskimi vijskami Odnak na pochatku 1919 roku yih potisnila armiya UNR V berezni znovu prijshli chervoni a u veresni selo zahopili denikinci V sichni 1920 roku selo bulo vizvolene vid bilogvardijciv Prote she ne raz vono perezhivalo naskoki zagoniv riznomanitnih ideologichnih spryamuvan Sered tih hto namagavsya protistoyati yim buli i shepilivci Zokrema 1920 roku pishli dobrovolcyami na front Ye I Zaporozhec ta M P Puhnatij yakij zaginuv v odnomu z boyiv Za roki imperialistichnoyi ta gromadyanskoyi voyen selyanski gospodarstva buli rozoreni 1920 roku 35 proc dvoriv ne mali tyagla 31 5 proc koriv Posivni ploshi rizko skorotilisya Vtim nova vlada postupovo stverdzhuvalasya Togo zh roku bulo stvoreno komnezam za jogo iniciativoyu vidkrito pochatkovu trudovu shkolu a zgodom silbud hatu chitalnyu biblioteku stvoreno gurtki dlya likvidaciyi nepismennosti de navchalosya ponad 100 cholovik Naprikinci 1920 roku v Shepilovomu obrano silsku Radu yaku ocholiv G S Grimach Razom z komnezamom vona peredala selyanam blizko 1700 desyatin zemli Na kozhnogo chlena sim yi pripadalo po 1 5 desyatini Silska Rada i komnezam zaluchali selyan bidnyakiv ta serednyakiv do silskogospodarskih ob yednan Tak u 1924 roci stvoreno tovaristvo buryakivnikiv sho zabezpechuvalo selyan silskogospodarskim remanentom i nasinnyam podavalo dopomogu v zaprovadzhenni agrotehniki i zootehniki V tomu zh roci organizovano spozhivche tovaristvo Aktivnimi uchasnikami radyanskogo budivnictva na seli stali pershi komsomolci M P Nuzhdenko S K Olijnik S M Cherniyenko yaki v 1925 roci vhodili do skladu komsomolskogo oseredku susidnogo sela Mezhirichki a cherez dva roki organizuvali oseredok i v Shepilovomu V nomu nalichuvalosya 6 yunakiv i divchat Navkolo nih gurtuvalasya bidnyacka molod Za iniciativoyu komsomolciv pri klubi buli stvoreni silskogospodarskij vijskovij i dramatichnij gurtki vlashtovuvalisya subotniki dlya blagoustroyu ta ozelenennya sela 1925 roku v Shepilovomu nalichuvalos 1193 zhiteli a v Oleksandrivci 570 Na pochatku 1929 go v seli bulo dva TSOZi Voni ob yednuvali 56 bidnyackih gospodarstv sho obroblyali 308 ga zemli Kolektivizaciyi zdijsnyuvavsya serjoznij sprotiv selyani rizali hudobu abi vona ne bula bezplatno ususpilnena perehovuvalosya zerno strilyali v aktivistiv odin z yakih N D Storozhuk buv tyazhko poranenij Prote sili buli nerivni Togo zh roku 6 rodin najbilsh zamozhnih selyan buli vislani z sela do Sibiru Na pochatku 1930 roku v Shepilovomu organizuvalosya dva kolgospi im Blyuhera ta Nezamozhnik za yakimi zakripleno vidpovidno 284 ga i 383 ga zemli v Oleksandrivci artil Vpered do nauki Cherez dva roki kolgosp im Blyuhera ta Nezamozhnik ob yednalisya v odnu silskogospodarsku artil Parizka komuna do yakoyi vhodilo 142 dvori v yiyi rozporyadzhenni bulo 910 ga zemli U 1934 roci z dopomogoyu Golovanivskoyi MTS kolgosp Parizka komuna obrobiv 920 ga zernovih 190 cukrovih buryakiv a kolgosp Vpered do nauki 382 ga zernovih i 85 cukrovih buryakiv 22 veresnya 1935 roku artili vrucheno derzhavnij akt na vichne koristuvannya zemleyu v kilkosti 1851 5 ga Vzhe togo roku kolgospniki zibrali po 14 16 cnt zernovih z ga Rekordnogo vrozhayu pshenici po 26 4 cnt z ploshi 106 ga a z okremoyi dilyanki po 39 cnt dobilasya brigada Ye I Zaporozhcya z artili Vpered do nauki Za ci dosyagnennya brigadira pershim v oblasti nagorodzheno ordenom Lenina V sichni 1936 roku vin buv uchasnikom Vsesoyuznoyi naradi peredovikiv silskogo gospodarstva a v 1937 roci delegatom Nadzvichajnogo XIV z yizdu Rad respubliki na yakomu zatverdzheno Konstituciyu URSR Brigadir artili Parizka komuna M P Nuzhdenko buv delegatom Drugogo Vsesoyuznogo z yizdu kolgospnikiv udarnikiv V 1936 roci shepilivski kolgospniki vistupili iniciatorami zmagannya za visoku kulturu zemlerobstva i produktivnist tvarinnictva za blagoustrij sil polovih taboriv tosho Cherez gazetu Bilshovickij shlyah voni zvernulisya do vsih kolgospnikiv rajonu iz zaklikom nasliduvati yih priklad Koli v krayini rozgornuvsya ruh p yatisotennic do nogo vklyuchilisya buryakivniki miscevih artilej Vzhe v 1936 roci voni oderzhali po 200 cnt cukrovih buryakiv z ga Krim togo kolgosp Parizka komuna zibrav ponad 20 cnt zernovih a v brigadah M F Vivsyanogo ta M J Zalozeckogo virosheno po 38 cnt pshenici na ploshi 43 6 gektara U 1940 roci tvarinnicka ferma kolgospu Parizka komuna mala 40 tis krb pributku Gospodarski uspihi stvorili dobri peredumovi dlya polipshennya dobrobutu trudyashih 1936 roku v seli vidkrito medpunkt Vsi diti kolgospnikiv navchalisya u miscevij semirichnij shkoli stvorenij 1932 roku na bazi pochatkovoyi Zrostav kulturnij riven silskih trudivnikiv Pered vijnoyu v Shepilovomu pracyuvali klub biblioteka 22 chervnya 1941 roku mirnu pracyu lyudej porushiv rozbijnickij napad fashistskih ord Vzhe v pershi dni vijni bagato shepilivciv buli prizvani do Chervonoyi Armiyi ta narodnogo opolchennya 31 lipnya 1941 roku selo zahopili gitlerivci Otocheni v rajoni Umani vijskovi z yednannya 6 yi i 12 yi radyanskih armij z boyami prorivalisya do Pervomajska Chastina z nih vijshla do Shepilovogo de 11 serpnya zav yazavsya nerivnij bij 44 chervonoarmijci polyagli smertyu geroyiv Bagatoh voyiniv zgodom voni perejshli liniyu frontu i povernulisya do lav Chervonoyi Armiyi chi vlilisya v partizanski zagoni shepilivci perehovuvali v seli poranenim podavali medichnu dopomogu Okupanti rozstrilyali P G Nuzhdenka batka pershogo sekretarya komsomolskoyi organizaciyi vivezli 75 cholovik na katorzhni roboti do Nimechchini Voseni 1942 roku za sprobu stvoriti oseredok OUN okupacijnoyu vladoyu bula zaareshtovana i vidpravlena na primusovi roboti do Nimechchini vchitelka pochatkovih klasiv Olijnik Ganna Grigorivna 1921 r n s Shepilove osvita serednya ta odnorichni vchitelski kursi U kvitni 1943 go vtekla iz tkackoyi fabriki m Krefeld zminila prizvishe na Sergiyenko Pislya zvilnennya amerikanskimi vijskami peredana radyanskij storoni Meshkala v Litvi Ta v 1950 roci zaareshtovana kontrrozvidkoyu MDB SRSR vijskovoyi chastini 28734 V yiyi dili zokrema zaznacheno voseni 1941 roku vstanovila zv yazki z kerivnikami OUN za zavdannyam yakih u Shepilivskij pochatkovij shkoli vihovuvala ditej v nacionalistichnomu dusi prisheplyuvala lyubov do Samostijnoyi Ukrayini zvodila naklepi na socialistichnij lad otrimala vid OUN nacionalistichnij znachok gerb i ne raz brala uchast u zborah molodi de vivchalis nacionalistichnij gimn i pisni antiradyanskogo zmistu Organi takozh ne posoromilisya napisati vidvertu brehnyu pro cyu muzhnyu patriotku movlyav vona dobrovilno viyihala v Nimechchinu Na zhal cya storinka z istoriyi sela stala vidomoyu lishe z progoloshennyam nezalezhnosti Ukrayini Hto she vivchav nacionalistichnij gimn She ne vmerla Ukrayina i spivav antiradyanski pisni poki sho ne vdalosya z yasuvati Najvirogidnishe voni tezh buli vidpravleni do Nimechchini Sama zh Ganna Grigorivna 27 10 1950 tribunalom vijsk MVS Kaliningradskoyi oblasti bula zasudzhena do 25 rokiv uv yaznennya u vipravno trudovih taborah z pozbavlennyam gromadyanskih prav na 5 rokiv Tribunalom 4 go Vijskovo Morskogo flotu 1 11 1954 miru pokarannya zmensheno do 10 rokiv nevoli z pozbavlennyam gromadyanskih prav na 5 rokiv Komisiyeyu prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR z rozglyadu sprav na osib yaki vidbuvayut pokarannya za politichni posadovi j gospodarchi zlochini 26 04 1956 z pid varti zvilnena Reabilitovana 24 07 1991 Kirovogradskoyu oblprokuraturoyu Oblarhiv P 2739 Miscevi zhiteli takozh nadavali dopomogu partizanam Zokrema M Goncharenko ta I Bojko zibrani pislya boyiv zbroyu i boyepripasi peredali partizanskomu zagonu Pivdennij Majzhe 200 zhiteliv sela voyuvali na frontah vijni Vsi voni nagorodzheni ordenami i medalyami Soyuzu RSR 95 cholovik zaginuli smertyu horobrih u boyah za Batkivshinu 15 bereznya 1944 roku 94 a gvardijska strilecka diviziya 53 yi armiyi vizvolila Shepilove Uvichnyuyuchi pam yat poleglih na teritoriyi silradi vstanovleno dva pam yatniki tim hto polig za zvilnennya sil i dva obeliski Slavi voyinam odnoselcyam Odrazu vidnovila robotu silska Rada v centri uvagi yakoyi bulo vidrodzhennya ekonomiki i kulturi sela Derzhava dopomogla kolgospu nasinnyam furazhem tyaglovoyu siloyu tehnikoyu nadala krediti U 1944 roci artil Parizka komuna zasiyala 951 ga zernovih i 94 ga cukrovih buryakiv Kolgosp pershim u rajoni zakinchiv obmolot hliba vikonav derzhavnij plan hlibozagotivel zdavshi ponad plan do fondu Chervonoyi Armiyi 11 4 tis pudiv hliba svoyechasno zibrav i viviz na zavod 9 8 tis cnt cukrovih buryakiv U 1945 roci kolgosp Parizka komuna osvoyiv dovoyenni posivni ploshi Vidbudovu narodnogo gospodarstva v selah Shepilovomu j Oleksandrivci v osnovnomu zaversheno do 1950 roku Vlitku togo zh roku shepilivskij i oleksandrivskij kolgospi ob yednalisya v odin Parizka komuna z 1959 roku vin mav nazvu im Kirova a z 1965 roku im Vatutina V 1951 roci v porivnyanni z 1944 rokom kilkist velikoyi rogatoyi hudobi zrosla z 98 do 445 goliv svinej z 54 do 476 goliv Znachnih uspihiv dobilisya trudivniki oboh sil u 50 i roki Po vrozhajnosti shepilivskij kolgosp zajnyav u 1957 roci pershe misce v rajoni Gospodarstvo oderzhalo 2 5 mln krb pributku Pidnesennya ekonomiki dalo mozhlivist artili shiroko rozgornuti budivnictvo Tak protyagom 1954 1957 rr sporudzheno dva svinarniki dva korivniki kormoceh vodonapirnu bashtu zernoshovishe silosni sporudi remontnu majsternyu budinok mehanizatoriv tosho U 1971 roci kolgosp im Vatutina ob yednuvav 495 dvoriv 1196 trudivnikiv silskogo gospodarstva za nim bulo zakripleno 2679 ga zemli u tomu chisli 2291 ga ornoyi Vin mav 19 traktoriv 10 avtomashin 11 kombajniv Za uspihi v rozvitku narodnogo gospodarstva na chest 100 richchya z dnya narodzhennya V I Lenina kolgosp im Vatutina zaneseno do oblasnoyi Leninskoyi knigi trudovoyi doblesti 75 trudivnikiv nagorodzheno medallyu Za doblesnu pracyu Na vidznaku 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina Bilshe 130 shepilivciv vidznacheni ordenami i medalyami Sered nih Geroj Socialistichnoyi Praci kavaler troh ordeniv Lenina brigadir traktornoyi brigadi O O Kolodijchuk 1906 1963 rr yakogo odnoselci ne raz obirali deputatom oblasnoyi rajonnoyi i silskoyi Rad Ordenom Lenina nagorodzheni takozh golova artili O R Olijnik brigadiri O D Vivsyanij D I Zadorozhnij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora lankova kolgospu G G Zalozecka traktoristi I T Belyuga Ya 3 Lyubchinskij agronom V S Deprinda ta inshi V 1967 roci v Shepilovomu bulo vidkrito istoriko krayeznavchij muzej na gromadskih zasadah v yakomu zberigalosya bilshe 600 eksponativ iz zhittya sela Na zhal cherez kilka rokiv ne mayuchi nalezhnoyi pidtrimki i zahistu vin zakrivsya eksponati propali Velikij vnesok u rozvitok socialnoyi infrastrukturi sela robiv kolgosp Odin iz doslidnikiv istoriyi sela V Ye Bosij pisav V 1968 1970 rr kolgospom na budivnictvo kulturno pobutovih zakladiv vitracheno ponad 320 tis krb U s Oleksandrivci zvedeno brigadnij klub na 250 misc V Shepilovomu Budinok kulturi iz zalom dlya glyadachiv na 500 misc chitalnim zalom stacionarnoyu kinoustanovkoyu kimnatoyu bojovoyi i trudovoyi slavi V gurtkah hudozhnoyi samodiyalnosti aktivnu uchast berut ponad sto cholovik V 1985 roci miscevij kolgosp im Vatutina golova V D Vdovichenko buv peremozhcem Vsesoyuznogo socialistichnogo zmagannya u tvarinnictvi NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 607 osib z yakih 259 cholovikiv ta 348 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 572 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 91 rosijska 1 22 virmenska 0 35 moldovska 0 35 biloruska 0 17 Vidomi lyudiV Shepilovomu narodilisya Vivsyanij Sergij Borisovich 1972 2015 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 1941 2001 laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini kandidat silskogospodarskih nauk krayeznavec Kret Nikanor Matvijovich pedagog avtor kilkoh krayeznavchih knig redaktor osvityanskoyi gazeti na Kosivshini Ivano Frankivska oblast Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaShepilove 24 serpnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinskij Genealogichnij Forum 11 serpnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Kirovogradsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi