Шемахинські ворота (азерб. Qoşa Qala qapıları) — подвійні проїзні ворота фортечних мурів Баку. З фортеці до воріт сходяться і , із зовнішньої сторони — і .
Шемахинські ворота азерб. Qoşa Qala qapıları | |
---|---|
40.368785/49.836288 | |
Країна | Азербайджан |
Місто | Баку |
Тип | ворота |
Стиль | d |
Засновник | |
Дата заснування | ХІІ ст. |
Статус | Об'єкт Світової спадщини Юнеско |
Шемахинські ворота Шемахинські ворота (Азербайджан) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Фортечні мури Баку мають давнє походження. Випадково знайдена в 1954 році внаслідок обвалу в одній з напівбашт північної ділянки мурів велика кам'яна плита з трирядковий написом XII століття на арабською мовою, виконана куфичним почерком, повідомляє про будівництво мурів міста (1120—1160) в першій половині XII століття .
Назву воротам дано по місту Шемахи, до воріт проходив давній караванний шлях
8 лютого 1806 року під мурами міста поблизу Шемахинських воріт було підступно вбито російського головнокомандувача князя Павла Ціціанова, що при'їхав для переговорів про мирну здачу Баку російським військам. У 1846 році місце вбивства князя Ціціанова, за 100 кроків від воріт, було відзначено пам'ятником-обеліском, втраченим в радянські часи.
На початку XIX століття по внутрішньому обводу мурів була прокладена вулиця (нині — Мала Фортечна, або ). У 1980-і роки другий ряд мурів втратив своє оборонне значення і був знесений з метою благоустрою міста. У 1870 році року було отримано дозвіл знести зовнішній ярус фортечних мурів. У 1886 році це питання ще раз піднімалося на засіданні Думи і в результаті зовнішні мури були знесені, а побудовані Зульфігар-ханом ворота зі знесених зовнішніх фортечних мурів були розміщені поруч з Шемахинськими воротами першого ярусу мурів.
Нині ці ворота називаються в народі Парними фортечними воротами («Гоша гала гаписи»).
Див. також
Література
- Бретаницкий Л. С. Баку: архитектурно-художественные памятники. — М.: Искусство, 1970. — 245 с.
Примітки
- Ашурбейлі, 1992, с. 142.
- Путеводитель по экспозиции музея. — Баку: Изд-во АН Азерб. ССР, 1961. — 43 с.
- Бретаницкий Л. С. Зодчество Азербайджана XII—XV вв. и его место в архитектуре Переднего Востока. — М.: Наука, Глав. Ред. Вост. Лит-ры, 1966. — 556 с. — С. 376.
- . Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
- Саламзаде А. В., Авалов Э. В. и Салаев Р. Д. Проблемы сохранения и реконструкции исторических городов Азербайджана / Под ред. М. А. Усейнова. — Баку: Элм, 1979. — 138 с.
- . Офіційний сайт Управління державного історико-архітектурного заповідника Ічери-Шехер. Архів оригіналу за 1 січня 2012. Процитовано 6 травня 2019.
- Сулейманов М. Дни минувшие. — Баку: Азерб. гос. изд-во, 1990. — 340 с. — С. 8.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shemahinski vorota azerb Qosa Qala qapilari podvijni proyizni vorota fortechnih muriv Baku Z forteci do vorit shodyatsya i iz zovnishnoyi storoni i Shemahinski vorota azerb Qosa Qala qapilari40 368785 49 836288Krayina AzerbajdzhanMisto BakuTip vorotaStil dZasnovnikData zasnuvannya HII st Status Ob yekt Svitovoyi spadshini YuneskoShemahinski vorotaShemahinski vorota Azerbajdzhan Mediafajli u VikishovishiIstoriyaPam yatnik Cicianovu v Baku Stara fotografiya Fortechni muri Baku mayut davnye pohodzhennya Vipadkovo znajdena v 1954 roci vnaslidok obvalu v odnij z napivbasht pivnichnoyi dilyanki muriv velika kam yana plita z triryadkovij napisom XII stolittya na arabskoyu movoyu vikonana kufichnim pocherkom povidomlyaye pro budivnictvo muriv mista 1120 1160 v pershij polovini XII stolittya Nazvu vorotam dano po mistu Shemahi do vorit prohodiv davnij karavannij shlyah 8 lyutogo 1806 roku pid murami mista poblizu Shemahinskih vorit bulo pidstupno vbito rosijskogo golovnokomanduvacha knyazya Pavla Cicianova sho pri yihav dlya peregovoriv pro mirnu zdachu Baku rosijskim vijskam U 1846 roci misce vbivstva knyazya Cicianova za 100 krokiv vid vorit bulo vidznacheno pam yatnikom obeliskom vtrachenim v radyanski chasi Na pochatku XIX stolittya po vnutrishnomu obvodu muriv bula prokladena vulicya nini Mala Fortechna abo U 1980 i roki drugij ryad muriv vtrativ svoye oboronne znachennya i buv znesenij z metoyu blagoustroyu mista U 1870 roci roku bulo otrimano dozvil znesti zovnishnij yarus fortechnih muriv U 1886 roci ce pitannya she raz pidnimalosya na zasidanni Dumi i v rezultati zovnishni muri buli zneseni a pobudovani Zulfigar hanom vorota zi znesenih zovnishnih fortechnih muriv buli rozmisheni poruch z Shemahinskimi vorotami pershogo yarusu muriv Nini ci vorota nazivayutsya v narodi Parnimi fortechnimi vorotami Gosha gala gapisi Div takozhStare misto Baku LiteraturaBretanickij L S Baku arhitekturno hudozhestvennye pamyatniki M Iskusstvo 1970 245 s PrimitkiAshurbejli 1992 s 142 Putevoditel po ekspozicii muzeya Baku Izd vo AN Azerb SSR 1961 43 s Bretanickij L S Zodchestvo Azerbajdzhana XII XV vv i ego mesto v arhitekture Perednego Vostoka M Nauka Glav Red Vost Lit ry 1966 556 s S 376 Arhiv originalu za 2 travnya 2019 Procitovano 6 travnya 2019 Salamzade A V Avalov E V i Salaev R D Problemy sohraneniya i rekonstrukcii istoricheskih gorodov Azerbajdzhana Pod red M A Usejnova Baku Elm 1979 138 s Oficijnij sajt Upravlinnya derzhavnogo istoriko arhitekturnogo zapovidnika Icheri Sheher Arhiv originalu za 1 sichnya 2012 Procitovano 6 travnya 2019 Sulejmanov M Dni minuvshie Baku Azerb gos izd vo 1990 340 s S 8