Шаш-маком (або шашмаком; тадж. Шашмақом; узб. Shashmaqam, дослівно — «шість макомів») — 6 макомів, об'єднаних в єдиний цикл.
Шашмаком сформувався в Бухарі в XVIII ст., Включає маком «Бузрук» («Бузург»), «Рост», «Наво», «Дугох», «Сегох» і «Ірок», що мають по два основних розділи — інструментальний мушкілот і вокальний наср.
Інструментальний розділ складається з частин тасниф, тарджи, гардун, мухаммас, сакиль. Але в кожному макомі їх мелодичний матеріал різний. Визначальною є інструментальна частина тасніф, її інтонаційно-мелодичний матеріал використовується і у вокальних розділах. У кожній частині інструментального розділу макому наявні мелодичні побудови — хона (тематичне зерно) і бозгуй (повторювана частина мелодії), які відіграють вирішальну роль у формоутворенні. Вокальний розділ макому складається з шу'ба, що об'єднуються в дві групи. Перша включає сарахбор, талкин, наср, друга — талкинча, кашкарча, сокинома, уфар та інші. Важливі у формотворенні шу'ба — намуди — певні мелодичні побудови (Намуді Уззол, Намуді Наво, Намуді Байот). Деякі намуди використовуються як Авджа (Намуді Ушшок) — виразні і протяжні кульмінаційні побудови. Найпоширеніші авджа турк, зебо парі, мухайяр.
Основними музичними інструментами, які беруть участь у виконанні шашмакома, є танбур і дойра, використовуються ансамблі народних інструментів. Настроювання танбура визначає ладову основу кожного макому. Основоположним моментом в макомі в традиційній музиці взагалі є , що знаходяться в тісному зв'язку з розміром вірша класичної поезії (аруз). В шашмакомі використовуються газелі таджицьких поетів-класиків: Рудакі, Хафиза, Хилолі, Джамі, Зебуніссо, Мушфікі, Бедиля, і д.р.
Перші збірники Шшашмакомів (без тексту) в запису В. А. Успенського опубліковано в 1924; повний цикл (з текстом) був вперше виданий в 1950-67 роках.
Література і посилання
- Раджабов И., Макомлар масаласига дойр, Тошкент, 1963;
- Векслер С., Узбекские макомы, в сб.: Очерки истории музыкальной культуры Узбекистана, в. 1, Таш., 1968;
- Вызго Т., К вопросу об изучении макомов, в сб.: История и современность. Проблемы музыкальной культуры народов Узбекистана, Туркмении и Таджикистана, M., 1972.
- Shashmakom.com - Шашмаком у виконанні бухарських співаків [ 3 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Джерела
- З. М. Таджикова. Таджикская музыка [ 19 жовтня 2010 у Wayback Machine.]/Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shash makom abo shashmakom tadzh Shashmakom uzb Shashmaqam doslivno shist makomiv 6 makomiv ob yednanih v yedinij cikl Shashmakom sformuvavsya v Buhari v XVIII st Vklyuchaye makom Buzruk Buzurg Rost Navo Dugoh Segoh i Irok sho mayut po dva osnovnih rozdili instrumentalnij mushkilot i vokalnij nasr Instrumentalnij rozdil skladayetsya z chastin tasnif tardzhi gardun muhammas sakil Ale v kozhnomu makomi yih melodichnij material riznij Viznachalnoyu ye instrumentalna chastina tasnif yiyi intonacijno melodichnij material vikoristovuyetsya i u vokalnih rozdilah U kozhnij chastini instrumentalnogo rozdilu makomu nayavni melodichni pobudovi hona tematichne zerno i bozguj povtoryuvana chastina melodiyi yaki vidigrayut virishalnu rol u formoutvorenni Vokalnij rozdil makomu skladayetsya z shu ba sho ob yednuyutsya v dvi grupi Persha vklyuchaye sarahbor talkin nasr druga talkincha kashkarcha sokinoma ufar ta inshi Vazhlivi u formotvorenni shu ba namudi pevni melodichni pobudovi Namudi Uzzol Namudi Navo Namudi Bajot Deyaki namudi vikoristovuyutsya yak Avdzha Namudi Ushshok virazni i protyazhni kulminacijni pobudovi Najposhirenishi avdzha turk zebo pari muhajyar Osnovnimi muzichnimi instrumentami yaki berut uchast u vikonanni shashmakoma ye tanbur i dojra vikoristovuyutsya ansambli narodnih instrumentiv Nastroyuvannya tanbura viznachaye ladovu osnovu kozhnogo makomu Osnovopolozhnim momentom v makomi v tradicijnij muzici vzagali ye sho znahodyatsya v tisnomu zv yazku z rozmirom virsha klasichnoyi poeziyi aruz V shashmakomi vikoristovuyutsya gazeli tadzhickih poetiv klasikiv Rudaki Hafiza Hiloli Dzhami Zebunisso Mushfiki Bedilya i d r Pershi zbirniki Shshashmakomiv bez tekstu v zapisu V A Uspenskogo opublikovano v 1924 povnij cikl z tekstom buv vpershe vidanij v 1950 67 rokah Literatura i posilannyaRadzhabov I Makomlar masalasiga dojr Toshkent 1963 Veksler S Uzbekskie makomy v sb Ocherki istorii muzykalnoj kultury Uzbekistana v 1 Tash 1968 Vyzgo T K voprosu ob izuchenii makomov v sb Istoriya i sovremennost Problemy muzykalnoj kultury narodov Uzbekistana Turkmenii i Tadzhikistana M 1972 Shashmakom com Shashmakom u vikonanni buharskih spivakiv 3 listopada 2019 u Wayback Machine DzherelaZ M Tadzhikova Tadzhikskaya muzyka 19 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros Yurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu