ДП «Шахта "Центральна"» — вугільна шахта міста Торецьк, найдавніша шахта міста, Донбасу та України. Входить до ВО «Торецьквугілля». Заснована 1860 року, вона є найстаршою діючою вугільною шахтою Донбасу та всієї України.
Шахта «Центральна» | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Торецьк, Донецька область |
Власник | «Торецьквугілля» |
Директор | директор |
Фактичний видобуток | 1171/1135 т/добу |
Марка вугілля | коксівне вугілля |
Рік будівництва | 1860 |
Кількість працівників | 2618/1135 осіб, в тому числі підземних — 1729/1464 осіб (1990/1999). |
Технологічна схема | |
Пластів в роботі | m3, lв 7, l3, k6, kв+н 3, k2². |
Кількість стволів | 4 |
Запаси вугілля | |
Вугільний басейн (район, родовище) | Донецький вугільний басейн |
Додаткова інформація | |
Шахта «Центральна» у Вікісховищі |
Адреса: 85200, вул. Історична, 5, м. Торецьк, Донецька область.
Історія шахти
Історична шахта, початково носила назву Щербинівського центрального рудника. Стала до ладу у 1860 році.
Початок XX ст.
Щербинівський кам'яновугільний рудник розташований поблизу ст. Кривий-Торець. При руднику була побудована коксувальна фабрика з 70 печей системи Corvé. Продуктивність рудника в 1900 році сягнула понад 20 млн. пудів вугілля. Рудник був орендований на початку 1895 року у селян Щербинівки терміном на 30 років. Перша шахта - центральна, закладена в жовтні 1895 року. Родовище складалося з 5 круто-падаючих (під кутом 40°) кам'яновугільних пластів. Потужність пластів в 1900 році була: Товстий -1.40 м., Пугачевка- 90 см., Аршинка - 70 см., Мазурка -1,12 м., про 5-ий пласт відомостей в 1900 році не було. Глибина цетральної шахти була до першого горизонту - 220 м., до другого - 370 м., до третього - 520 м. На руднику була вуглепід'ємна машина заводу La Meuse (горизонтальна з золотниковим розподілом пара). Кліти були залізні, двоповерхові, вміщували по 4 вагони на кожному поверсі при повному корисному навантаженні до 5,2 тонн. З центральної шахти водовідлив здійснювався підземним насосом придбанним на бельгійському заводі Electricité et Hydraulique Société Anonyme à Charleroi. Правління товариства в 1900 році перебувало в Парижі, а директор-розпорядник - інженер С. С. Маціарлі-де-Деллінесті знаходився в Харкові.
XX ст.
В роки Німецько-радянської війни шахта зруйнована, відновлена в 1948 року, після чого пройшла кілька етапів реконструкції і технічного переозброєння: 1951 — 1970 роки — поглиблення всіх 3-х стволів, підготовка нового горизонту 816 м, реконструкція повітряно-силового господарства, вентилятора головного провітрювання, дегазації, диспетчерського зв'язку. Згодом реконструйована у 1988 році.
Максимальний річний видобуток шахти припадає на 1955 — 1961 роки, коли становив 1 млн тонн. 1960 року з нагоди 100-річчя шахта нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. Плани дев'ятої (1971—1975 роки) і десятої (1976—1980 роки) п'ятирічок колектив шахти виконав успішно: 469 000 тонн і 433 000 тонн — відповідно на 101,4 та 103,7 %. За це шахта тричі визнавалася переможцем у Всесоюзному змаганні.
З 1988 виробнича потужність — 405 тис. тон на рік. Фактичний видобуток 1171/1135 т/добу (1990/1999). У 1994—1995 роках на шахті тривав спад обсягів виробництва. У квітні, травні і червні 1994 року забезпеченість лісом для кріплення склала 39.7 %, а металевим арочним кріпленням — 15.9 %. З липня 1996 року шахтарі страйкували разом з іншими шахтарями Донбасу впродовж 4 місяців, протестуючи проти затримок видачі заробітної плати. Підтримували тільки забої. Заборгованість кредиторам шахти склала понад 24 млн грн., а заборгованість працівникам по заробітній платі з травня по грудень 1996 року сягнула 1,2 млн грн.
Впродовж 1997—1978 років здійснено інженерно-технічні заходи з концентрації очисних і підготовчих робіт. Кількість забоїв зменшили до 6, 2 очисні забої обладнані щитовими агрегатами 2АНШ і до 1999—2003 роки оснащено по 3 механізовані лави, використовуються й відбійні молотки. Плани з видобутку вугілля впродовж 1999 і 2002 року виконала достроково. З 2000 року заробітна плата шахтарів виплачується без перебоїв. На шахті найвища продуктивність праці в об'єднанні «Торецьквугілля».
Максимальна глибина в 1990—1999 роках — 1 026 м. Шахтне поле розкрите 4 вертикальними стволами і поверховими квершлагами на горизонтах 516, 916, 1026 і 1146 м. У 1990/1999 роках розроблялися пласти середньою потужністю 1,2/1,3 м, кути падіння 55-60°. У 2003 році видобуто 270 тис. тон вугілля.
Сучасність
У 2003 році розроблялись пласти m3, lв
7, l3, k6, kв+н
3, k2². Пласт k2² небезпечний, а k6 загрозливий за раптовими викидами.
2010 року шахта відзначила своє 150-річчя. Шахта веде видобуток з горизонту 1200 м, 5 вибоями, з них 3 механізовані.
У 2020 р. розробляються також пласти l5 і l6 горизонту 1146 м.
Ведеться будівництво нового горизонту, який подовжить життя шахти щонайменше до 2030 року.
Аварії
- 16 грудня 1915 року на шахті «Центральна» трапився вибух метану, при якому постраждало 44 людини. Вибух забрав життя 25 шахтарів, 23 загинули в шахті, двоє померли в лікарні. Розслідуванням причин вибуху займався .
- 4 січня 2009 року о 4 годині ранку стався вибух метану. Опіки отримали 8 гірняків.
- 18 березня 2008 року в камері живлення вугільного завантаження на горизонті 1100 м від отруєння метаном загинув працівник та ще один у важкому стані госпіталізований до центральної міської лікарні
- З 2000 року на шахті ведуться роботи з будівництва горизонту 1146 м. Розкриття цього горизонту дозволить продовжити роботу шахти до 2028 року. Втім 4 січня 2009 року на цьому горизонті відбувся спалах газоповітряної суміші без наступного горіння.
Персоналії
- Мойсеєнко Петро Анісимович — один з перших російських робітників-революціонерів, з травня 1902 року працював теслярем на Центральному руднику Щербинівки.
- Забійники шахти ім. Дзержинського Степан Кирилович Рябошапка і — перші стаханівці міста, у передвоєнні і перші повоєнні роки встановлювали рекорди вуглевидобутку.
Галерея зображень
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2007. Процитовано 6 червня 2010.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 19 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 19 березня 2016.
- Старейшая шахта Центрального района Донбасса и Украины — шахте имени Дзержинского — 150 лет, телеканал «Перший діловий»[недоступне посилання з серпня 2019]
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 24 січня 2011.
- В. М. Коробков. . Шахты и рудники Донбасса. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 29.01.2009. Процитовано 28.01.2011.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 червня 2010.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Вугільний портал[недоступне посилання з серпня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shahta Centralna DP Shahta Centralna vugilna shahta mista Toreck najdavnisha shahta mista Donbasu ta Ukrayini Vhodit do VO Toreckvugillya Zasnovana 1860 roku vona ye najstarshoyu diyuchoyu vugilnoyu shahtoyu Donbasu ta vsiyeyi Ukrayini Shahta Centralna Shahta Centralna Krayina UkrayinaRoztashuvannyaToreck Donecka oblastVlasnik Toreckvugillya DirektordirektorFaktichnij vidobutok1171 1135 t dobuMarka vugillyakoksivne vugillyaRik budivnictva1860Kilkist pracivnikiv2618 1135 osib v tomu chisli pidzemnih 1729 1464 osib 1990 1999 Tehnologichna shemaPlastiv v robotim3 lv 7 l3 k6 kv n 3 k2 Kilkist stvoliv4Zapasi vugillyaVugilnij basejn rajon rodovishe Doneckij vugilnij basejnDodatkova informaciya Shahta Centralna u Vikishovishi Adresa 85200 vul Istorichna 5 m Toreck Donecka oblast Istoriya shahtiIstorichna shahta pochatkovo nosila nazvu Sherbinivskogo centralnogo rudnika Stala do ladu u 1860 roci Pochatok XX st Sherbinivskij kam yanovugilnij rudnik roztashovanij poblizu st Krivij Torec Pri rudniku bula pobudovana koksuvalna fabrika z 70 pechej sistemi Corve Produktivnist rudnika v 1900 roci syagnula ponad 20 mln pudiv vugillya Rudnik buv orendovanij na pochatku 1895 roku u selyan Sherbinivki terminom na 30 rokiv Persha shahta centralna zakladena v zhovtni 1895 roku Rodovishe skladalosya z 5 kruto padayuchih pid kutom 40 kam yanovugilnih plastiv Potuzhnist plastiv v 1900 roci bula Tovstij 1 40 m Pugachevka 90 sm Arshinka 70 sm Mazurka 1 12 m pro 5 ij plast vidomostej v 1900 roci ne bulo Glibina cetralnoyi shahti bula do pershogo gorizontu 220 m do drugogo 370 m do tretogo 520 m Na rudniku bula vuglepid yemna mashina zavodu La Meuse gorizontalna z zolotnikovim rozpodilom para Kliti buli zalizni dvopoverhovi vmishuvali po 4 vagoni na kozhnomu poversi pri povnomu korisnomu navantazhenni do 5 2 tonn Z centralnoyi shahti vodovidliv zdijsnyuvavsya pidzemnim nasosom pridbannim na belgijskomu zavodi Electricite et Hydraulique Societe Anonyme a Charleroi Pravlinnya tovaristva v 1900 roci perebuvalo v Parizhi a direktor rozporyadnik inzhener S S Maciarli de Dellinesti znahodivsya v Harkovi XX st V roki Nimecko radyanskoyi vijni shahta zrujnovana vidnovlena v 1948 roku pislya chogo projshla kilka etapiv rekonstrukciyi i tehnichnogo pereozbroyennya 1951 1970 roki pogliblennya vsih 3 h stvoliv pidgotovka novogo gorizontu 816 m rekonstrukciya povitryano silovogo gospodarstva ventilyatora golovnogo provitryuvannya degazaciyi dispetcherskogo zv yazku Zgodom rekonstrujovana u 1988 roci Maksimalnij richnij vidobutok shahti pripadaye na 1955 1961 roki koli stanoviv 1 mln tonn 1960 roku z nagodi 100 richchya shahta nagorodzhena ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Plani dev yatoyi 1971 1975 roki i desyatoyi 1976 1980 roki p yatirichok kolektiv shahti vikonav uspishno 469 000 tonn i 433 000 tonn vidpovidno na 101 4 ta 103 7 Za ce shahta trichi viznavalasya peremozhcem u Vsesoyuznomu zmaganni Z 1988 virobnicha potuzhnist 405 tis ton na rik Faktichnij vidobutok 1171 1135 t dobu 1990 1999 U 1994 1995 rokah na shahti trivav spad obsyagiv virobnictva U kvitni travni i chervni 1994 roku zabezpechenist lisom dlya kriplennya sklala 39 7 a metalevim arochnim kriplennyam 15 9 Z lipnya 1996 roku shahtari strajkuvali razom z inshimi shahtaryami Donbasu vprodovzh 4 misyaciv protestuyuchi proti zatrimok vidachi zarobitnoyi plati Pidtrimuvali tilki zaboyi Zaborgovanist kreditoram shahti sklala ponad 24 mln grn a zaborgovanist pracivnikam po zarobitnij plati z travnya po gruden 1996 roku syagnula 1 2 mln grn Vprodovzh 1997 1978 rokiv zdijsneno inzhenerno tehnichni zahodi z koncentraciyi ochisnih i pidgotovchih robit Kilkist zaboyiv zmenshili do 6 2 ochisni zaboyi obladnani shitovimi agregatami 2ANSh i do 1999 2003 roki osnasheno po 3 mehanizovani lavi vikoristovuyutsya j vidbijni molotki Plani z vidobutku vugillya vprodovzh 1999 i 2002 roku vikonala dostrokovo Z 2000 roku zarobitna plata shahtariv viplachuyetsya bez pereboyiv Na shahti najvisha produktivnist praci v ob yednanni Toreckvugillya Maksimalna glibina v 1990 1999 rokah 1 026 m Shahtne pole rozkrite 4 vertikalnimi stvolami i poverhovimi kvershlagami na gorizontah 516 916 1026 i 1146 m U 1990 1999 rokah rozroblyalisya plasti serednoyu potuzhnistyu 1 2 1 3 m kuti padinnya 55 60 U 2003 roci vidobuto 270 tis ton vugillya Suchasnist U 2003 roci rozroblyalis plasti m3 lv 7 l3 k6 kv n 3 k2 Plast k2 nebezpechnij a k6 zagrozlivij za raptovimi vikidami 2010 roku shahta vidznachila svoye 150 richchya Shahta vede vidobutok z gorizontu 1200 m 5 viboyami z nih 3 mehanizovani U 2020 r rozroblyayutsya takozh plasti l5 i l6 gorizontu 1146 m Vedetsya budivnictvo novogo gorizontu yakij podovzhit zhittya shahti shonajmenshe do 2030 roku Avariyi 16 grudnya 1915 roku na shahti Centralna trapivsya vibuh metanu pri yakomu postrazhdalo 44 lyudini Vibuh zabrav zhittya 25 shahtariv 23 zaginuli v shahti dvoye pomerli v likarni Rozsliduvannyam prichin vibuhu zajmavsya 4 sichnya 2009 roku o 4 godini ranku stavsya vibuh metanu Opiki otrimali 8 girnyakiv 18 bereznya 2008 roku v kameri zhivlennya vugilnogo zavantazhennya na gorizonti 1100 m vid otruyennya metanom zaginuv pracivnik ta she odin u vazhkomu stani gospitalizovanij do centralnoyi miskoyi likarni Z 2000 roku na shahti vedutsya roboti z budivnictva gorizontu 1146 m Rozkrittya cogo gorizontu dozvolit prodovzhiti robotu shahti do 2028 roku Vtim 4 sichnya 2009 roku na comu gorizonti vidbuvsya spalah gazopovitryanoyi sumishi bez nastupnogo gorinnya PersonaliyiMojseyenko Petro Anisimovich odin z pershih rosijskih robitnikiv revolyucioneriv z travnya 1902 roku pracyuvav teslyarem na Centralnomu rudniku Sherbinivki Zabijniki shahti im Dzerzhinskogo Stepan Kirilovich Ryaboshapka i pershi stahanivci mista u peredvoyenni i pershi povoyenni roki vstanovlyuvali rekordi vuglevidobutku Galereya zobrazhenPrimitki Arhiv originalu za 17 grudnya 2007 Procitovano 6 chervnya 2010 Arhiv originalu za 29 veresnya 2017 Procitovano 19 bereznya 2016 Arhiv originalu za 24 serpnya 2021 Procitovano 19 bereznya 2016 Starejshaya shahta Centralnogo rajona Donbassa i Ukrainy shahte imeni Dzerzhinskogo 150 let telekanal Pershij dilovij nedostupne posilannya z serpnya 2019 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2012 Procitovano 24 sichnya 2011 V M Korobkov Shahty i rudniki Donbassa Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2016 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 7 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 29 01 2009 Procitovano 28 01 2011 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 chervnya 2010 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Vugilnij portal nedostupne posilannya z serpnya 2019