Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петро Григорович Шафранов (рос. Пётр Григорьевич Шафранов; 9 січня 1901 — 4 листопада 1972) — радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу (1945), генерал-полковник. Депутат Верховної Ради СРСР III скликання (1950—1954).
| Петро Григорович Шафранов | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Пётр Григорьевич Шафранов | ||||||||||
 | ||||||||||
| Народження | 9 січня 1901 с. Велике Фролово | |||||||||
| Смерть | 4 листопада 1972 (71 рік) Москва | |||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||
| Рід військ |  артилерія → піхота → ППО | |||||||||
| Освіта | Сумське вище артилерійське командне училище і Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого | |||||||||
| Роки служби | 1919—1966 | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Звання |  Генерал-полковник | |||||||||
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Народився 9 січня 1901 року в селі Велике Фролово, нині Буїнського району республіки Татарстан, у селянській родині. Росіянин.
У Червоній Армії з жовтня 1919 року. Учасник Громадянської війни.
В 1923 році закінчив Саратовські артилерійські курси, у 1928 році Сумську артилерійську школу. Член ВКП(б) з 1926 року.
З 1928 по 1930 рік — командир батареї і тимчасовий виконувач обов'язків начальника полкової школи 56-го артилерійського полку (Псков).
у 1934 році закінчив артилерійську академію імені Ф. Е. Дзержинського. З травня 1935 року — інженер, з вересня 1937 року — начальник відділення Головного артилерійського управління РСЧА. З липня 1938 року — начальник сектора та начальник відділу у Комітеті оборони при РНК СРСР.
У фронтах німецько-радянської війни полковник П. Г. Шафранов з липня 1941 року. Спочатку як командир 778-го артилерійського полку 247-ї стрілецької дивізії 31-ї армії Резервного фронту. З жовтня 1941 року Шафранов командував артилерією 249-ї стрілецької дивізії в 22-й і 4-й ударній арміях на Калінінському і Північно-Західному фронтах.
249-та стрілецька дивізія в березні 1942 року за бойові успіхи була перетворена в . У вересні 1942 року став командиром цієї дивізії, переданої в 30-ту армію Західного фронту.
22 листопада 1942 року отримав чергове військове звання — генерал-майор.
У вересні 1943 року П. Г. Шафранов став командиром у складі 11-ї гвардійської армії Брянського, 2-го і 1-го Прибалтійських, 3-го Білоруського фронтів.
Від 13 вересня 1944 року у званні генерал-лейтенанта.
У жовтні-грудні 1944 року генерал-лейтенант П. Г. Шафранов командував 5-ю армією, а в грудні 1944 — травні 1945 року — 31-ю армією на 3-му Білоруському і 1-му Українському фронтах. До кінця січня 1945 року 31-ша армія підійшла до укріплень «Хайльсбергского трикутника». 8 лютого 1945 був штурмом узятий місто Ландсберг. Генерал-лейтенант П. Г. Шафранов керував з'єднаннями армії при ліквідації угруповання супротивника у березні-квітні 1945 року західніше міста Кенігсберга (нині — місто Калінінград).
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань генерал-лейтенанту Петру Григоровичу Шафранову було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7418).
Після ліквідації Кенігсберзької угруповання гітлерівців 31-шу армію спішно перекинули до складу 1-го Українського фронту в Сілезію. На території Чехословаччини генерал Шафранов зустрів День Перемоги, беручи участь у Празькій операції.
Після війни продовжував командувати 31-ю армією. У 1948 році П. Г. Шафранов закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені К. Е. Ворошилова.
Командував об'єднанням, військами ППО округів. На 1950 рік — командувач військ Донбаського району протиповітряної оборони (ППО) СРСР.
З липня 1956 року — начальник кафедри ППО Вищої військової академії, з грудня 1956 року — начальник Військової командної академії ППО.
З 18 лютого 1958 року у званні генерал-полковника.
У 1959—1966 роках — представник Головного командування Об'єднаних Збройних Сил держав — учасниць Варшавського Договору.
З 1966 року — у запасі. Жив у Москві. Помер 4 листопада 1972. Похований на Новодівичому кладовищі.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воєнвидав, 1988 — сторінка 764
Посилання
- Біографія П. Г. Шафранова на сайті «Герои страны» [ 26 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shafranov Petro Grigorovich Shafranov ros Pyotr Grigorevich Shafranov 9 sichnya 1901 19010109 4 listopada 1972 radyanskij vijskovij diyach Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 general polkovnik Deputat Verhovnoyi Radi SRSR III sklikannya 1950 1954 Petro Grigorovich Shafranovros Pyotr Grigorevich ShafranovNarodzhennya9 sichnya 1901 1901 01 09 s Velike FrolovoSmert4 listopada 1972 1972 11 04 71 rik MoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk artileriya pihota PPOOsvitaSumske vishe artilerijske komandne uchilishe i Vijskova akademiya raketnih vijsk strategichnogo priznachennya im Petra VelikogoRoki sluzhbi1919 1966PartiyaKPRSZvannya General polkovnikVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 9 sichnya 1901 roku v seli Velike Frolovo nini Buyinskogo rajonu respubliki Tatarstan u selyanskij rodini Rosiyanin U Chervonij Armiyi z zhovtnya 1919 roku Uchasnik Gromadyanskoyi vijni V 1923 roci zakinchiv Saratovski artilerijski kursi u 1928 roci Sumsku artilerijsku shkolu Chlen VKP b z 1926 roku Z 1928 po 1930 rik komandir batareyi i timchasovij vikonuvach obov yazkiv nachalnika polkovoyi shkoli 56 go artilerijskogo polku Pskov u 1934 roci zakinchiv artilerijsku akademiyu imeni F E Dzerzhinskogo Z travnya 1935 roku inzhener z veresnya 1937 roku nachalnik viddilennya Golovnogo artilerijskogo upravlinnya RSChA Z lipnya 1938 roku nachalnik sektora ta nachalnik viddilu u Komiteti oboroni pri RNK SRSR U frontah nimecko radyanskoyi vijni polkovnik P G Shafranov z lipnya 1941 roku Spochatku yak komandir 778 go artilerijskogo polku 247 yi strileckoyi diviziyi 31 yi armiyi Rezervnogo frontu Z zhovtnya 1941 roku Shafranov komanduvav artileriyeyu 249 yi strileckoyi diviziyi v 22 j i 4 j udarnij armiyah na Kalininskomu i Pivnichno Zahidnomu frontah 249 ta strilecka diviziya v berezni 1942 roku za bojovi uspihi bula peretvorena v U veresni 1942 roku stav komandirom ciyeyi diviziyi peredanoyi v 30 tu armiyu Zahidnogo frontu 22 listopada 1942 roku otrimav chergove vijskove zvannya general major U veresni 1943 roku P G Shafranov stav komandirom u skladi 11 yi gvardijskoyi armiyi Bryanskogo 2 go i 1 go Pribaltijskih 3 go Biloruskogo frontiv Vid 13 veresnya 1944 roku u zvanni general lejtenanta U zhovtni grudni 1944 roku general lejtenant P G Shafranov komanduvav 5 yu armiyeyu a v grudni 1944 travni 1945 roku 31 yu armiyeyu na 3 mu Biloruskomu i 1 mu Ukrayinskomu frontah Do kincya sichnya 1945 roku 31 sha armiya pidijshla do ukriplen Hajlsbergskogo trikutnika 8 lyutogo 1945 buv shturmom uzyatij misto Landsberg General lejtenant P G Shafranov keruvav z yednannyami armiyi pri likvidaciyi ugrupovannya suprotivnika u berezni kvitni 1945 roku zahidnishe mista Kenigsberga nini misto Kaliningrad Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 19 kvitnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan general lejtenantu Petru Grigorovichu Shafranovu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 7418 Pislya likvidaciyi Kenigsberzkoyi ugrupovannya gitlerivciv 31 shu armiyu spishno perekinuli do skladu 1 go Ukrayinskogo frontu v Sileziyu Na teritoriyi Chehoslovachchini general Shafranov zustriv Den Peremogi beruchi uchast u Prazkij operaciyi Pislya vijni prodovzhuvav komanduvati 31 yu armiyeyu U 1948 roci P G Shafranov zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vishij vijskovij akademiyi imeni K E Voroshilova Komanduvav ob yednannyam vijskami PPO okrugiv Na 1950 rik komanduvach vijsk Donbaskogo rajonu protipovitryanoyi oboroni PPO SRSR Z lipnya 1956 roku nachalnik kafedri PPO Vishoyi vijskovoyi akademiyi z grudnya 1956 roku nachalnik Vijskovoyi komandnoyi akademiyi PPO Z 18 lyutogo 1958 roku u zvanni general polkovnika U 1959 1966 rokah predstavnik Golovnogo komanduvannya Ob yednanih Zbrojnih Sil derzhav uchasnic Varshavskogo Dogovoru Z 1966 roku u zapasi Zhiv u Moskvi Pomer 4 listopada 1972 Pohovanij na Novodivichomu kladovishi LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voyenvidav 1988 storinka 764PosilannyaBiografiya P G Shafranova na sajti Geroi strany 26 grudnya 2015 u Wayback Machine ros Poperednik general polkovnik Krilov M I zhovten 1943 zhovten 1944 Komanduvach 5 A zhovten gruden 1944 Nastupnik general polkovnik Krilov M I gruden 1944 po kinec vijniPoperednik general polkovnik Glagolev V V 27 travnya 1944 15 grudnya 1944 Komanduvach 31 A 15 grudnya 1944 9 lipnya 1945 Nastupnik n d