Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шатойці, Шатой, Шотой (чеч. Шуотой; у російських джерелах також відомі як шубути, шибути) — Один з дев'яти чеченських тукхумів.
Історія
Після вигнання Шаміля з Дагестану, після приїзду до Чечні, він перебрався в Шатой. Сім'я Шаміля протягом двох років проживала у Батуко в Пам'ятому селищі Гуш-Керт. Туди ж приїжджали такі знамениті особистості, як Ташу-Хаджі, Наїб Шоїп, Іса Гендергеноєвський. Батуко супроводжував Шаміля у багатьох походах, під час боротьби проти царських військ.
Турецький офіцер, Гусейн ефенді, волею долі, що опинився серед Чеченців. Не приховуючи свого здивування та захоплення писав він:
 | Горяни, воюючи з росіянами, стоять безперервно в боях. - Не отримуючи ні грошей, ні продовольства, нічого буквально. Я боюся Аллаха не сказати правди, що горяни, особливо Шатоєвці, стоять багато. Їм не страшний ні ворог, ні мороз, ні бідність, на перший мій оклик виступають у похід. Якщо ми їм не подякуємо, то Аллах їм подякує. Я турок, але вони чеченці, і стоять за віру. Сміливо скажу, не бачив нічого подібного. Від горців ніколи не відірвусь |  |
Штурм Шатоя
Виходячи з хронології архівних даних: «Акти, зібрані Кавказькою археографічною комісією» та фундаментального видання: «Чечня на завершальному етапі Кавказької війни»":
Закінчивши будівництво Аргунського укріплення, Євдокимов вирішив продовжити наступ нагору по Аргунській ущелині. 4 липня 1858 року передові частини армії, під командуванням Євдокимова вийшли на стратегічне урочище в районі нинішнього села Зони. Потім, зробивши відволікаючий маневр у бік Ведено, 8 липня 1858 Євдокимов зробив жорстокий штурм, із застосуванням всієї артилерії на украплення шатойців вгору по ущелині. Російський загін ледь не був розбитий. Зрештою, завдяки артилерії та новітньоъ стрілецькоъ зброї з механічним затвором і майже метровим багнетом, російські війська здобули перемогу над укріпленнями в Аргунських воротах. 30 липня 1858 року, після тривалої артилерійської підготовки та запеклої битви була захоплена і столиця Шатойського вілайєту — Шатой.
Бій за Шатой у 2000 році
Епізод Другої чеченської війни, під час якого 22-29 лютого 2000 року розгорнулася запекла битва за чеченський райцентр Шатой — останню велику базу збройних сил ЧРІ. Загальна чисельність ЗС ЧРІ оцінювалася у 3000 осіб (хоча з Грозного прорвалося близько 2000 бійців). Ними проводили практично всі відомі польові командири, включаючи Масхадова, Ахмадова, Гелаєва, Хаттаба та Басаєва. Родом звідси був також віце-президент ЧРІ Зелімхан Яндарбієв.
Розселення
В основному розселений в Шатойському районі в таких селах: Асланбек-Шеріпово, Великі Варанди, Дай Лаха-Варанди, Борзой, Рядухой, Тумсой, Вашендарой, Високогорне, Горгачі, Улус-Керт, Яришмарди, Дачу-Борзой, Зони, Ніхалой, Пам'ятой, Гуш-Керт, Бекум-Кале, Вярди, Сатті, Урдюхой, Юкерч-Келой, Хал-Кілой, Саной, Харсеной, Малий Харсеной, Шатой, Хаккой.
Також представники туккхума заснували на рівнині великі села, наприклад: , Дуба-Юрт, Сельментаузен, Алхазурово, Гойти, Чишки, Гой-Чу (Сааді-Котор), Гойське.
Тайпи
Історична територія розселення суспільства відповідають сучасному Шатойскому району Чечні.
На думку О. Сулейманова, в суспільство Шуотой входять тайпи: , , Гаттой, , , , Саной, Тумсой, Борзой, , , і , що проживали в шаро-аргунській улоговині, також визнають свою приналежність до Шуотой. Мешканці Борзой історично не є тайпом, проте деякі від імені селища.
| Список тайпів тукхуму | ||
|---|---|---|
| Назва | Родові центри | |
| Варандою | Великі Варанди, , Сюжі | |
| Вашандарою | , Горгачі, Хьалкін, Зонах, Дуба-Юрт, Дачу-Борзой, Улус-Керт, Яьрш-Маьрд | |
| Гаттой | Гӏаьттой | Гатен Кале, Дех-Йісте |
| Келой | , Юкерч-Келой | |
| Маршала | Марш-Кхал | |
| Лайшкарій | ||
| Ніхалий | Ніхалий | Ніхала |
| Саною | Саной | |
| Саьттою | Саьтта, | |
| Саьрбалою | ||
| Пхамтою | Пам'ятою, Гуш-Керт, Бекум-Кале, Ваьрде | |
| Тумсой | Тумсою | Тумса, Борзе, Редусі , |
| Хьалг1ой | , | |
| Хаккой | Хьаккой | Шуййта, Хьакка |
Примітки
- Волкова Н. Г. Этнонимы и племенные названия Северного Кавказа. — М.: Наука, 1973. — с. 208
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2013. Процитовано 9 липня 2022.
- Отважный и распорядительный Батуко
- Что говорили о чеченцах другие народы? Мужской характер чеченца. sato-1.ru. Процитовано 6 квітня 2022.
- Акты, собранные Кавказской археографической комиссией / Под ред. Д. А. Кобякова. — Тф.: Тип. Глав. управ. наместника кавказского, 1904. — Т. 12.
- Ш. А. Гапуров, А. М. Израйилов, Р. А. Товсултанов. Чечня на завершающем этапе Кавказской войны (Страницы хроники Русско-горской трагедии XIX века):. — Нальчик : ЭЛЬ-ФА, 2007.
- Гордин Я.А. Кавказская Атлантида. 300 лет войны:. — М. : Время, 2014.
- . Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 9 липня 2022.
- Дельмаев Х.В. Краткая история чеченского селения Чишки. — Киев : Деонис, 2018. — С. 78.
- Известия Чеченского государственного университета, ИЗВЕСТИЯ № 2 (10) 2018 г.
- Сулейманов А. Топонимия Чечни // Грозный, 2006.
- Мамакаев М.А. Чеченский тайп (род) в период его разложения. — Грозный, 1973.
- Натаев, С. А. К вопросу о тайповом составе этнотерриториального объединения Шуьта/Шуотой. — Чеченский государственный университет, 2018. — № 2 (10) (9 липня). — С. 130-132. — ISSN 2587-9626.
- Натаев, С. А. К вопросу о тайповом составе этнотерриториального объединения Шуьта/Шуотой. — Чеченский государственный университет, 2018. — № 2 (10) (9 липня). — С. 130-132. — ISSN 2587-9626.
Література
- Сулейманов А. С. Топонимия Чечни. — Грозный : ГУП «Книжное издательство», 2006. — 5000 прим. Архивная копия от 7 ноября 2014 на Wayback Machine (переиздание 1976—1985 гг.)
- Натаев, С. А. К вопросу о тайповом составе этнотерриториального объединения Шуьта/Шуотой. — Чеченский государственный университет, 2018. — № 2 (10) (9 липня). — С. 130-132. — ISSN 2587-9626.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shatojci Shatoj Shotoj chech Shuotoj u rosijskih dzherelah takozh vidomi yak shubuti shibuti Odin z dev yati chechenskih tukhumiv Shatoyevski vezhi bilya selisha Hakkoj Litografiya Opublikovana u 1868 roci IstoriyaKavkazka vijna Pislya vignannya Shamilya z Dagestanu pislya priyizdu do Chechni vin perebravsya v Shatoj Sim ya Shamilya protyagom dvoh rokiv prozhivala u Batuko v Pam yatomu selishi Gush Kert Tudi zh priyizhdzhali taki znameniti osobistosti yak Tashu Hadzhi Nayib Shoyip Isa Gendergenoyevskij Batuko suprovodzhuvav Shamilya u bagatoh pohodah pid chas borotbi proti carskih vijsk Tureckij oficer Gusejn efendi voleyu doli sho opinivsya sered Chechenciv Ne prihovuyuchi svogo zdivuvannya ta zahoplennya pisav vin Goryani voyuyuchi z rosiyanami stoyat bezperervno v boyah Ne otrimuyuchi ni groshej ni prodovolstva nichogo bukvalno Ya boyusya Allaha ne skazati pravdi sho goryani osoblivo Shatoyevci stoyat bagato Yim ne strashnij ni vorog ni moroz ni bidnist na pershij mij oklik vistupayut u pohid Yaksho mi yim ne podyakuyemo to Allah yim podyakuye Ya turok ale voni chechenci i stoyat za viru Smilivo skazhu ne bachiv nichogo podibnogo Vid gorciv nikoli ne vidirvus Shturm Shatoya Vihodyachi z hronologiyi arhivnih danih Akti zibrani Kavkazkoyu arheografichnoyu komisiyeyu ta fundamentalnogo vidannya Chechnya na zavershalnomu etapi Kavkazkoyi vijni Zakinchivshi budivnictvo Argunskogo ukriplennya Yevdokimov virishiv prodovzhiti nastup nagoru po Argunskij ushelini 4 lipnya 1858 roku peredovi chastini armiyi pid komanduvannyam Yevdokimova vijshli na strategichne urochishe v rajoni ninishnogo sela Zoni Potim zrobivshi vidvolikayuchij manevr u bik Vedeno 8 lipnya 1858 Yevdokimov zrobiv zhorstokij shturm iz zastosuvannyam vsiyeyi artileriyi na ukraplennya shatojciv vgoru po ushelini Rosijskij zagin led ne buv rozbitij Zreshtoyu zavdyaki artileriyi ta novitno strilecko zbroyi z mehanichnim zatvorom i majzhe metrovim bagnetom rosijski vijska zdobuli peremogu nad ukriplennyami v Argunskih vorotah 30 lipnya 1858 roku pislya trivaloyi artilerijskoyi pidgotovki ta zapekloyi bitvi bula zahoplena i stolicya Shatojskogo vilajyetu Shatoj Bij za Shatoj u 2000 roci Epizod Drugoyi chechenskoyi vijni pid chas yakogo 22 29 lyutogo 2000 roku rozgornulasya zapekla bitva za chechenskij rajcentr Shatoj ostannyu veliku bazu zbrojnih sil ChRI Zagalna chiselnist ZS ChRI ocinyuvalasya u 3000 osib hocha z Groznogo prorvalosya blizko 2000 bijciv Nimi provodili praktichno vsi vidomi polovi komandiri vklyuchayuchi Mashadova Ahmadova Gelayeva Hattaba ta Basayeva Rodom zvidsi buv takozh vice prezident ChRI Zelimhan Yandarbiyev RozselennyaV osnovnomu rozselenij v Shatojskomu rajoni v takih selah Aslanbek Sheripovo Veliki Varandi Daj Laha Varandi Borzoj Ryaduhoj Tumsoj Vashendaroj Visokogorne Gorgachi Ulus Kert Yarishmardi Dachu Borzoj Zoni Nihaloj Pam yatoj Gush Kert Bekum Kale Vyardi Satti Urdyuhoj Yukerch Keloj Hal Kiloj Sanoj Harsenoj Malij Harsenoj Shatoj Hakkoj Takozh predstavniki tukkhuma zasnuvali na rivnini veliki sela napriklad Duba Yurt Selmentauzen Alhazurovo Gojti Chishki Goj Chu Saadi Kotor Gojske TajpiIstorichna teritoriya rozselennya suspilstva vidpovidayut suchasnomu Shatojskomu rajonu Chechni Na dumku O Sulejmanova v suspilstvo Shuotoj vhodyat tajpi Gattoj Sanoj Tumsoj Borzoj i sho prozhivali v sharo argunskij ulogovini takozh viznayut svoyu prinalezhnist do Shuotoj Meshkanci Borzoj istorichno ne ye tajpom prote deyaki vid imeni selisha Spisok tajpiv tukhumu Nazva Rodovi centri Varandoyu Veliki Varandi Syuzhi Vashandaroyu Gorgachi Halkin Zonah Duba Yurt Dachu Borzoj Ulus Kert Yarsh Mard Gattoj Gӏattoj Gaten Kale Deh Jiste Keloj Yukerch Keloj Marshala Marsh Khal Lajshkarij Nihalij Nihalij Nihala Sanoyu Sanoj Sattoyu Satta Sarbaloyu Phamtoyu Pam yatoyu Gush Kert Bekum Kale Varde Tumsoj Tumsoyu Tumsa Borze Redusi Halg1oj Hakkoj Hakkoj Shujjta HakkaPrimitkiVolkova N G Etnonimy i plemennye nazvaniya Severnogo Kavkaza M Nauka 1973 s 208 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2013 Procitovano 9 lipnya 2022 Otvazhnyj i rasporyaditelnyj Batuko Chto govorili o chechencah drugie narody Muzhskoj harakter chechenca sato 1 ru Procitovano 6 kvitnya 2022 Akty sobrannye Kavkazskoj arheograficheskoj komissiej Pod red D A Kobyakova Tf Tip Glav uprav namestnika kavkazskogo 1904 T 12 Sh A Gapurov A M Izrajilov R A Tovsultanov Chechnya na zavershayushem etape Kavkazskoj vojny Stranicy hroniki Russko gorskoj tragedii XIX veka Nalchik EL FA 2007 Gordin Ya A Kavkazskaya Atlantida 300 let vojny M Vremya 2014 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2020 Procitovano 9 lipnya 2022 Delmaev H V Kratkaya istoriya chechenskogo seleniya Chishki Kiev Deonis 2018 S 78 Izvestiya Chechenskogo gosudarstvennogo universiteta IZVESTIYa 2 10 2018 g Sulejmanov A Toponimiya Chechni Groznyj 2006 Mamakaev M A Chechenskij tajp rod v period ego razlozheniya Groznyj 1973 Nataev S A K voprosu o tajpovom sostave etnoterritorialnogo obedineniya Shuta Shuotoj Chechenskij gosudarstvennyj universitet 2018 2 10 9 lipnya S 130 132 ISSN 2587 9626 Nataev S A K voprosu o tajpovom sostave etnoterritorialnogo obedineniya Shuta Shuotoj Chechenskij gosudarstvennyj universitet 2018 2 10 9 lipnya S 130 132 ISSN 2587 9626 LiteraturaSulejmanov A S Toponimiya Chechni Groznyj GUP Knizhnoe izdatelstvo 2006 5000 prim Arhivnaya kopiya ot 7 noyabrya 2014 na Wayback Machine pereizdanie 1976 1985 gg Nataev S A K voprosu o tajpovom sostave etnoterritorialnogo obedineniya Shuta Shuotoj Chechenskij gosudarstvennyj universitet 2018 2 10 9 lipnya S 130 132 ISSN 2587 9626