Шато́й (чеч. Шуьйта, Шуьйта г1ала, Хьакка г1ала, Хьакка)) — село в Росії, адміністративний центр Шатойського району Чеченської республіки..
село Шатой | |
---|---|
чеч. Шуьйта | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Чеченська Республіка |
Муніципальний район | Шатойський район |
Код ЗКАТУ: | 96228000001 |
Код ЗКТМО: | 96628422101 |
Основні дані | |
Час заснування | 1860 |
Населення | 2523 (2012) |
Поштові індекси | 366400 |
Телефонний код | +7 |
Географічні координати: | 42°52′18″ пн. ш. 45°41′57″ сх. д. / 42.87166666669477166° пн. ш. 45.6991666666947722° сх. д.Координати: 42°52′18″ пн. ш. 45°41′57″ сх. д. / 42.87166666669477166° пн. ш. 45.6991666666947722° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 618 м |
Вебсторінка | sp-shatoy.ru |
Мапа | |
Шатой Шатой | |
| |
Шатой у Вікісховищі |
Географія
Знаходиться на півдні республіки в Аргунській ущелині на березі річки Аргун.
Найближчі населені пункти: на північному заході — села Хаккой, Сюжі і Великі Варанди; на північному сході — село Зони; на південному сході — села Бекум-Кале і ; на півдні — села Вярди і Гуш-Керт; на південному заході — село .
Історія
Фортеця Шатой була заснована 9 серпня 1858 року генерал-лейтенантом Євдокимовим на території завойованого 30 липня 1858 військами Російської Імперії аулу Хаккой для штаб-квартири Навагінського піхотного полку, як царське укріплення проти горців, внаслідок чого 9 серпня 1858 є датою утворення села Шатой. З цього періоду почалася політика найжорстокішого геноциду проти Тайпа Хаккой, незалежно від статі і віку. Основу населення до 1918 року становили росіяни, які були переселені царською владою на землі Тайпа Хаккой. У слободі проживало до 50 сімейств російських і дві сім'ї греків. Під час громадянської революції основна частина російського населення виїхала, крім двох-трьох сімейств, нащадки яких проживають і нині в Шатої.
Царські колонізатори, в ході політики геноциду, знищували екологію, історичні пам'ятники архітектури, предмети культури, оскверняли святі місця богослужінні, руйнували могили предків по всій території Тайпа Хаккой. Всі офіційні документи царської адміністрації того періоду підносять чеченців як народ гідний винищення, як про це неодноразово доповідав царю генерал Єрмолов та інші воєначальники Росії.
У 1944 році на територію депортованих чеченців, згідно з політикою геноциду Сталіна і КПРС, знову заселені переважно російські поселенці з центральної Росії. Село названо Радянським, і увійшло як райцентр до складу Радянського району Грозненської області.
Населення
Населення — 2523 осіб.
- Національний склад
Національний склад населення села Шатой за даними Всеросійського перепису населення 2002 року:
Народ | Чисельність, чол. | Частка від усього населення,% |
---|---|---|
Чеченці | 1451 | 81,9% |
Росіяни | 249 | 14,1% |
Українці | 55 | 3,1% |
Інші | 1 | 0,1% |
Усього | 1771 | 100,00% |
Галерея
- Укріплення Шатой. Споруджено в 1858 році на окупованих землях Тайпа Хаккой. Вид з північного сходу.
- Укріплення Шатой. Споруджено в 1858 році на окупованих землях Тайпа Хаккой. Вид з північного заходу.
-
- Вежа, яка знаходиться прямо біля в'їзду в Шатой, на іншому березі річки Аргун, на північній околиці села Хаккой.
Примітки
- Карта Чечні (rar). не раніше 1995. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 2 січня 2010.rar. Обсяг 8 МБ.
- . Хронологія історії Чечено-Інгушетії:. — 1991.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shato j chech Shujta Shujta g1ala Hakka g1ala Hakka selo v Rosiyi administrativnij centr Shatojskogo rajonu Chechenskoyi respubliki selo Shatoj chech Shujta Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Chechenska Respublika Municipalnij rajon Shatojskij rajon Kod ZKATU 96228000001 Kod ZKTMO 96628422101 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1860 Naselennya 2523 2012 Poshtovi indeksi 366400 Telefonnij kod 7 Geografichni koordinati 42 52 18 pn sh 45 41 57 sh d 42 87166666669477166 pn sh 45 6991666666947722 sh d 42 87166666669477166 45 6991666666947722 Koordinati 42 52 18 pn sh 45 41 57 sh d 42 87166666669477166 pn sh 45 6991666666947722 sh d 42 87166666669477166 45 6991666666947722 Visota nad rivnem morya 618 m Vebstorinka sp shatoy ru Mapa Shatoj Shatoj Shatoj u VikishovishiGeografiyaZnahoditsya na pivdni respubliki v Argunskij ushelini na berezi richki Argun Najblizhchi naseleni punkti na pivnichnomu zahodi sela Hakkoj Syuzhi i Veliki Varandi na pivnichnomu shodi selo Zoni na pivdennomu shodi sela Bekum Kale i na pivdni sela Vyardi i Gush Kert na pivdennomu zahodi selo IstoriyaFortecya Shatoj bula zasnovana 9 serpnya 1858 roku general lejtenantom Yevdokimovim na teritoriyi zavojovanogo 30 lipnya 1858 vijskami Rosijskoyi Imperiyi aulu Hakkoj dlya shtab kvartiri Navaginskogo pihotnogo polku yak carske ukriplennya proti gorciv vnaslidok chogo 9 serpnya 1858 ye datoyu utvorennya sela Shatoj Z cogo periodu pochalasya politika najzhorstokishogo genocidu proti Tajpa Hakkoj nezalezhno vid stati i viku Osnovu naselennya do 1918 roku stanovili rosiyani yaki buli pereseleni carskoyu vladoyu na zemli Tajpa Hakkoj U slobodi prozhivalo do 50 simejstv rosijskih i dvi sim yi grekiv Pid chas gromadyanskoyi revolyuciyi osnovna chastina rosijskogo naselennya viyihala krim dvoh troh simejstv nashadki yakih prozhivayut i nini v Shatoyi Carski kolonizatori v hodi politiki genocidu znishuvali ekologiyu istorichni pam yatniki arhitekturi predmeti kulturi oskvernyali svyati miscya bogosluzhinni rujnuvali mogili predkiv po vsij teritoriyi Tajpa Hakkoj Vsi oficijni dokumenti carskoyi administraciyi togo periodu pidnosyat chechenciv yak narod gidnij vinishennya yak pro ce neodnorazovo dopovidav caryu general Yermolov ta inshi voyenachalniki Rosiyi U 1944 roci na teritoriyu deportovanih chechenciv zgidno z politikoyu genocidu Stalina i KPRS znovu zaseleni perevazhno rosijski poselenci z centralnoyi Rosiyi Selo nazvano Radyanskim i uvijshlo yak rajcentr do skladu Radyanskogo rajonu Groznenskoyi oblasti NaselennyaNaselennya 2523 osib Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya sela Shatoj za danimi Vserosijskogo perepisu naselennya 2002 roku Narod Chiselnist chol Chastka vid usogo naselennya Chechenci 1451 81 9 Rosiyani 249 14 1 Ukrayinci 55 3 1 Inshi 1 0 1 Usogo 1771 100 00 GalereyaUkriplennya Shatoj Sporudzheno v 1858 roci na okupovanih zemlyah Tajpa Hakkoj Vid z pivnichnogo shodu Ukriplennya Shatoj Sporudzheno v 1858 roci na okupovanih zemlyah Tajpa Hakkoj Vid z pivnichnogo zahodu Vezhi Hakkoj do 1868 r Vezha yaka znahoditsya pryamo bilya v yizdu v Shatoj na inshomu berezi richki Argun na pivnichnij okolici sela Hakkoj PrimitkiKarta Chechni rar ne ranishe 1995 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2012 Procitovano 2 sichnya 2010 rar Obsyag 8 MB Hronologiya istoriyi Checheno Ingushetiyi 1991 Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2015