Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шарль Луїс Огюст Фуке Charles Louis Auguste Fouquet 22 вересня 1684 26 січня 1761 французький аристократ 1 й герцог Бель

Шарль Фуке

Шарль Фуке

Шарль-Луїс-Огюст Фуке (Charles Louis Auguste Fouquet, 22 вересня 1684 — 26 січня 1761) — французький аристократ, 1-й герцог Бель-Іль, маршал і пер Франції, державний діяч часів правлення Людовика XV.

Шарль Фуке
фр. Charles Louis Auguste Fouquet de Belle-Isle
image
ПсевдоЛуїс-Огюст
Народився22 вересня 1684(1684-09-22)
Вільфранш-де-Руерг
Помер26 січня 1761(1761-01-26) (76 років)
Версаль
Країнаimage Франція
Діяльністьполітик, військовий очільник
Знання мовфранцузька[1]
УчасникВійна за австрійську спадщину
ЧленствоФранцузька академія (26 січня 1761)[2]
Титулгерцог
Посадаd і d[2]
Військове званнямаршал
Конфесіякатолицтво
Рід
БатькоЛуї Фуке
МатиКатерина Агнес Левіс
У шлюбі зГенрієта Франсуаза де Дюрфо
Марія-Казимира-Тереза-Женев'єва-Еммануель де Бетюн
Діти1 син
Автографimage
Нагороди
image
Герб

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фуке.

Життєпис

Походив з відомої родини Фуке. Син Луї Фуке, маркіза Бель-Іля. Шарль Фуке був онуком відомого державного діяча Ніколя Фуке. Отримав гарну освіту. Обрав для себе кар'єру військового. Вперше відзначився під час Війни за іспанську спадщину. У 1705 році вже очолив драгунський полк. У 1706 році брав участь у битві при Турині, звитяжив при обороні Лілля у 1708 році.

У 1714 році був серед учасників укладання Раштаттського миру , після цього призначається губернатором Унінгу.

Потім проявив себе під час Війни четверного альянсу (1717–1720), зокрема під Фуентерабіа у 1718 році та при захопленні Сан-Себастьяна у 1719 році.

У 1727 році призначається губернатором Меца, Туля і Вердена (залишався на цій посаді до самої смерті), у 1732 році отримує звання генерал-лейтенанта. Звитяжно воює під орудою Джеймса Фіцджеймса під Війни за польську спадщину (1733–1734).

У 1735 році виконував дипломатичне доручення у Відні. Завдяки його вправним діям у 1736 році було укладено перемир'я, а у 1738 році Віденський мир, згідно з яким Франція отримала герцогства Бар і Лотарингію.

У 1740 році стає маршалом Франції. Того ж року виступив за підтримку претензій Карла Вітельсбаха, що спричинило війну за австрійський спадок. У 1741 році під час виборів на рейхстазі сприяв обранню Вітельсбаха імператором Священної Римської імперії. Того ж року зайняв Прагу, але невдовзі, не маючи військової підтримку, вимушений був відступити під тиском австрійських військ. У 1742 році представляв Францію під час коронації імператора Карла VII Вітельсбаха. Того ж року відважно воював під Егером. За це отримав титул герцога Бель-Іля.

у 1744 році відбув для перемовин з Фрідрихом II, курфюрстом Прусії. проте по дорозі до Берліна потрапляє у полон. Шарля Фуке було відправлено до Великої Британії, звільнився з полону лише у 1745 році.

У 1746 році з успіхом захищав Дофіне та Прованс від австро-сардинських військ, зумівши навіть перенести війну до П'ємонту. За це у 1748 році отримав титул пера Франції. Незабаром стає кавалером ордену Святого Духа.

У 1749 році обирається до Французької академії. У 1756 році призначається державним міністром, а у 1758 році державним секретарем військового департаменту. на цій посаді перебував до самої смерті у 1761 році. Під час своєї каденції провів низку реформ, спрямованих перш за все на зміцнення та підвищення якості й професіоналізму офіцерського корпусу. Під час Семирічної війни намагався фінансово й матеріально забезпечити французьку армію. Після численних поразок спрямував графа Сен-Жермена до Гааги з метою розпочати перемовини стосовно укладання миру.

Меценатство

Як губернатор Мецу був ініціатором й спонсором Королівського товариства наук і мистецтв міста Мец. Підтримував будівництво абатства Святого Глосінде, церкви святих Симона і Юди (1737–1740 роки), готеля Опікунів, Оперного театру (1738–1752 роки), площі Зброї.

Родина

1. Дружина — Генрієта Франсуаза де Дюрфо

Дітей не було

2. Дружина — Марія-Казимира-Тереза-Женев'єва-Еммануель де Бетюн

Діти:

  • Луї-Марі (1732–1756)

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Французька академія — 1635.
    d:Track:Q161806d:Track:Q377066

Джерела

  • Michel Popoff et préface d'Hervé Pinoteau, Armorial de l'Ordre du Saint-Esprit : d'après l'œuvre du père Anselme et ses continuateurs, Paris, Le Léopard d'or, 1996, 204 p.
  • Cooper-Oakley, Isabella (1912). The Comte De Saint Germain, the Secret of Kings (2nd ed.). London: Whitefriars Press
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шарль Фуке

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sharl Luyis Ogyust Fuke Charles Louis Auguste Fouquet 22 veresnya 1684 26 sichnya 1761 francuzkij aristokrat 1 j gercog Bel Il marshal i per Franciyi derzhavnij diyach chasiv pravlennya Lyudovika XV Sharl Fukefr Charles Louis Auguste Fouquet de Belle IslePsevdoLuyis OgyustNarodivsya22 veresnya 1684 1684 09 22 Vilfransh de RuergPomer26 sichnya 1761 1761 01 26 76 rokiv VersalKrayina FranciyaDiyalnistpolitik vijskovij ochilnikZnannya movfrancuzka 1 UchasnikVijna za avstrijsku spadshinuChlenstvoFrancuzka akademiya 26 sichnya 1761 2 TitulgercogPosadad i d 2 Vijskove zvannyamarshalKonfesiyakatolictvoRidBatkoLuyi FukeMatiKaterina Agnes LevisU shlyubi zGenriyeta Fransuaza de Dyurfo Mariya Kazimira Tereza Zhenev yeva Emmanuel de BetyunDiti1 sinAvtografNagorodimarshal FranciyiGerb Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fuke ZhittyepisPohodiv z vidomoyi rodini Fuke Sin Luyi Fuke markiza Bel Ilya Sharl Fuke buv onukom vidomogo derzhavnogo diyacha Nikolya Fuke Otrimav garnu osvitu Obrav dlya sebe kar yeru vijskovogo Vpershe vidznachivsya pid chas Vijni za ispansku spadshinu U 1705 roci vzhe ocholiv dragunskij polk U 1706 roci brav uchast u bitvi pri Turini zvityazhiv pri oboroni Lillya u 1708 roci U 1714 roci buv sered uchasnikiv ukladannya Rashtattskogo miru pislya cogo priznachayetsya gubernatorom Uningu Potim proyaviv sebe pid chas Vijni chetvernogo alyansu 1717 1720 zokrema pid Fuenterabia u 1718 roci ta pri zahoplenni San Sebastyana u 1719 roci U 1727 roci priznachayetsya gubernatorom Meca Tulya i Verdena zalishavsya na cij posadi do samoyi smerti u 1732 roci otrimuye zvannya general lejtenanta Zvityazhno voyuye pid orudoyu Dzhejmsa Ficdzhejmsa pid Vijni za polsku spadshinu 1733 1734 U 1735 roci vikonuvav diplomatichne doruchennya u Vidni Zavdyaki jogo vpravnim diyam u 1736 roci bulo ukladeno peremir ya a u 1738 roci Videnskij mir zgidno z yakim Franciya otrimala gercogstva Bar i Lotaringiyu U 1740 roci staye marshalom Franciyi Togo zh roku vistupiv za pidtrimku pretenzij Karla Vitelsbaha sho sprichinilo vijnu za avstrijskij spadok U 1741 roci pid chas viboriv na rejhstazi spriyav obrannyu Vitelsbaha imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Togo zh roku zajnyav Pragu ale nevdovzi ne mayuchi vijskovoyi pidtrimku vimushenij buv vidstupiti pid tiskom avstrijskih vijsk U 1742 roci predstavlyav Franciyu pid chas koronaciyi imperatora Karla VII Vitelsbaha Togo zh roku vidvazhno voyuvav pid Egerom Za ce otrimav titul gercoga Bel Ilya u 1744 roci vidbuv dlya peremovin z Fridrihom II kurfyurstom Prusiyi prote po dorozi do Berlina potraplyaye u polon Sharlya Fuke bulo vidpravleno do Velikoyi Britaniyi zvilnivsya z polonu lishe u 1745 roci U 1746 roci z uspihom zahishav Dofine ta Provans vid avstro sardinskih vijsk zumivshi navit perenesti vijnu do P yemontu Za ce u 1748 roci otrimav titul pera Franciyi Nezabarom staye kavalerom ordenu Svyatogo Duha U 1749 roci obirayetsya do Francuzkoyi akademiyi U 1756 roci priznachayetsya derzhavnim ministrom a u 1758 roci derzhavnim sekretarem vijskovogo departamentu na cij posadi perebuvav do samoyi smerti u 1761 roci Pid chas svoyeyi kadenciyi proviv nizku reform spryamovanih persh za vse na zmicnennya ta pidvishennya yakosti j profesionalizmu oficerskogo korpusu Pid chas Semirichnoyi vijni namagavsya finansovo j materialno zabezpechiti francuzku armiyu Pislya chislennih porazok spryamuvav grafa Sen Zhermena do Gaagi z metoyu rozpochati peremovini stosovno ukladannya miru MecenatstvoYak gubernator Mecu buv iniciatorom j sponsorom Korolivskogo tovaristva nauk i mistectv mista Mec Pidtrimuvav budivnictvo abatstva Svyatogo Glosinde cerkvi svyatih Simona i Yudi 1737 1740 roki gotelya Opikuniv Opernogo teatru 1738 1752 roki ploshi Zbroyi Rodina1 Druzhina Genriyeta Fransuaza de Dyurfo Ditej ne bulo 2 Druzhina Mariya Kazimira Tereza Zhenev yeva Emmanuel de Betyun Diti Luyi Mari 1732 1756 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Francuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066DzherelaMichel Popoff et preface d Herve Pinoteau Armorial de l Ordre du Saint Esprit d apres l œuvre du pere Anselme et ses continuateurs Paris Le Leopard d or 1996 204 p Cooper Oakley Isabella 1912 The Comte De Saint Germain the Secret of Kings 2nd ed London Whitefriars PressVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sharl Fuke

Дата публікації:
Топ