Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Шарль Анрі Плантад

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Шарль-Анрі Плантад (фр. Charles-Henri Plantade; 19 жовтня 1764, Понтуаз — 18 січня 1839, Париж) — був французьким класичним композитором і професором співу. Його композиції включали кілька опер, численні романси, сакральну музику та сонату для арфи. Він викладав співи в Паризькій консерваторії і був капельмейстером у дворах Людовика I Бонапарта та Людовика XVIII. З 1812 по 1815 рік він також був майстром співу та режисером Паризької опери. Його старший син Шарль-Франсуа Плантад також був композитором.

Шарль-Анрі Плантад
фр. Charles-Henri Plantade

Основна інформація
Дата народження	19 жовтня 1764(1764-10-19)^[1]^[2]
Місце народження	Понтуаз
Дата смерті	18 грудня 1839(1839-12-18)^[3]^[4]^[2] (75 років)
Місце смерті	Париж
Поховання	Пер-Лашез
Громадянство	Франція
Професії	композитор, клавесиніст, віолончеліст
Інструменти	клавесин
Членство	Нідерландська королівська академія наук
Заклад	Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Нагороди
Діти	^d
Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Плантад.

Біографія

Завдяки музичним здібностям у семирічному віці вступив в королівську школу при Версалі. Вивчав композицію в , також навчався гри на віолончелі, клавесині й арфі. Згодом спеціалізувався на клавесині і став дуже відомим у вищому світі музикантом, часто грав на всіляких балах, прийомах, аристократичних салонах.

В останні роки монархічного режиму почав писати романси, які відразу ж отримували популярність. У першій половині 1790-х років вступив в Опера-Комік, отримавши звання професора співу, проте жив при цьому відносно бідно.

У 1799 році був призначений учителем співу в консерваторії; однією з його учениць була Гортензія Богарне, яка стала потім його покровителькою. У 1806 році виїхав до Нідерландів, очоливши придворний оркестр. Після приєднання країни до Французької імперії повернувся в Париж, був призначений керівником хору Паризької опери і отримав орден Почесного легіону. З 1816 року очолював королівську капелу. Покинув роботу в Консерваторії в 1828 році. Після революції 1830 року, розчарувавшись у житті, поїхав в Батіньоль, але перед смертю повернувся в Париж.

Його перу належать соната для арфи, романси, меса та кілька комічних опер, з яких найбільшим успіхом користувалися «Palma» (1797) і «Zoé» (1800).

Його син, (1787—1870), також став композитором.

Примітки

база даних Léonore — ministère de la Culture.
d:Track:Q2886420d:Track:Q384602
KNAW Past Members
d:Track:Q21491701
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
International Music Score Library Project — 2006.
d:Track:Q523660
Г. Риман Плантад // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1027–1028.
d:Track:Q27774299d:Track:Q27680201d:Track:Q649d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345
в 8

Література

Плантад, Чарльз-Генри // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

Посилання

Стаття [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.] в Grand dictionnaire universel du XIXe siècle(фр.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q2886420">база_даних_Léonore<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Міністерство_культури_Франції|ministère_de_la_Culture]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2886420]][[d:Track:Q384602]]</div>-1] база даних Léonore — ministère de la Culture.
d:Track:Q2886420d:Track:Q384602

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q21491701">KNAW_Past_Members<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q21491701]]</div>-2] KNAW Past Members
d:Track:Q21491701

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-3] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q15633582_citetype_Q43229_citetype_Q59825643"_data-entity-id="Q523660">International_Music_Score_Library_Project<span_class="wef_low_priority_links">_—_2006.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q523660]]</div>-4] International Music Score Library Project — 2006.
d:Track:Q523660

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q27774299"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Гуго_Ріман|Г._Риман]]</i>_[[:ru:s:МСР/ВТ/Плантад|Плантад]]_//_''[[:d:Q27680201|Музыкальный_словарь]]'':_''Перевод_с_5-го_немецкого_издания''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Енгель_Юлій_Дмитрович|Ю.&nbsp;Д.&nbsp;Энгель]]_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:ru:Музыкальное_издательство_П._И._Юргенсона|Музыкальное_издательство_П._И._Юргенсона]],_1901._—_Т.&nbsp;3._—_С.&nbsp;1027–1028.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27774299]][[d:Track:Q27680201]][[d:Track:Q649]][[d:Track:Q2910129]][[d:Track:Q7117345]]</div>-5] Г. Риман Плантад // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1027–1028.
d:Track:Q27774299d:Track:Q27680201d:Track:Q649d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345

[6] в 8

[1]

[2]

[3]

[4]