Шарлотта Фландріна Оранська (нід. Charlotte Flandrina van Oranje), також Шарлотта Фландріна Орансько-Нассауська (нід. Charlotte Flandrina van Oranje-Nassau, фр. Charlotte Flandrina d'Orange-Nassau), (нар. 18 серпня 1579 — пом. 16 квітня 1640) — принцеса Оранська, графиня Нассауська, донька штатгальтера Нідерландів Вільгельма I Мовчазного та французької принцеси Шарлотти де Бурбон-Монпансьє, настоятелька бенедиктинського абатства Святого Хреста в Пуатьє у 1603—1640 роках.
Шарлотта Фландріна Оранська | |
---|---|
нід. Charlotte Flandrina van Oranje | |
Шарлотта Фландріна на гравюрі XVII століття | |
Псевдо | Шарлотта Фландріна Нассауська |
Народилася | 18 серпня 1579[2][1] Антверпен, Брабант, Габсбурзькі Нідерланди |
Померла | 16 квітня 1640[1] (60 років) Пуатьє |
Поховання | d |
Місце проживання | Франція (з 1582 року) |
Діяльність | настоятелька монастиря |
Відома завдяки | «незворотній реформі» |
Суспільний стан | черниця |
Титул | принцеса Оранська, графиня Нассауська |
Посада | абатиса монастиря Святого Хреста в Пуатьє |
Термін | 1603—1640 |
Попередник | Жанна де Бурбон |
Конфесія | католицька церква |
Рід | Оранська династія |
Батько | Вільгельм I Оранський |
Мати | d |
Родичі | d |
Брати, сестри | Луїза Юліана Оранська, d, Емілія Антверпіана Оранська, d, Катерина Бельгіка Оранська, d, d, d, Моріц Оранський, Фредерік Гендрік Оранський, d, d і d |
Герб абатства Святого Хреста | |
|
Після смерті матері, у вересні 1582 року була вивезена до Франції, де виховувалась послідовно дідом Луї I де Монпансьє, двоюрідною тіткою Жанною де Шабо та рідною тіткою Жанною де Бурбон. Прийняла постриг 15 листопада 1595 року. Її діяльність як настоятельки призвела до розквіту абатства.
Біографія
Ранні роки
З'явилась на світ 18 серпня 1579 року в Антверпені. Була четвертою дитиною та четвертою донькою в родині штатгальтера Голландії, Зеландії та Утрехту Вільгельма I Мовчазного та його третьої дружини Шарлотти де Бурбон-Монпансьє. При народженні тіло дівчинки було трохи деформоване, протягом всього життя вона мала слабке здоров'я, залишалась невисокого зросту та була досить глухуватою. Охрестили новонароджену 18 жовтня з іменем Фландріна на честь графства Фландрія, яке стало її хрещеним батьком в рамках проводимої політики єдності. Батьки використовувала імена доньок, аби зміцнити відносини з південними провінціями.
Мала рідних старших сестер Луїзу Юліану, Єлизавету та Катерину Бельгіку й молодших — Шарлотту Брабантіну та Емілію Антверпіану, а також п'ятьох єдинокровних сиблінгів від попередніх союзів Вільгельма І. Свідками хрещення принцес були депутати тих місць і районів, на честь яких були названі дівчатка. Окрім цього, принцесам було призначено ренту з різних штатів. Фландріна отримувала дві тисячі гульденів від Фландрії.
Подружнє життя батьків було щасливим, що сприяло популярності штатгальтера. Шлюб був укладений через кохання. Матір була відомою як добра, благочесна, безкорислива та побожна жінка, яка у всьому підтримувала свого чоловіка, у тому числі і в його революційній діяльності. Мешкало сімейство, в основному, в Антверпені.
В рамках серії портретів княжої сім'ї, зроблених у 1580—1582 роках, Фландріна є єдиною відсутньою з дітей.
Після замаху на батька у березні 1582 року, матір віддано доглядала його до виснаження власних сил й померла від пневмонії у травні того ж року, в той час як чоловік видужав після поранення. Фландріні тоді було 2 роки. Певний час про неї та сестер турбувалася єдинокровна сестра Марія. У вересні 1582 Фландріну передали родині Монпасьє, яка мешкала у Франції. Ймовірно, це було жестом примирення двох родин.
Спочатку її вихованням займався дід з материнського боку, Луї I де Монпансьє, але він пішов з життя у тому ж вересні. Надалі про дівчинку піклувалася двоюрідна тітка Жанна де Шабо, настоятелька абатства Параклє в Шампані, яка доводилась донькою адміралу Філіпові Шабо та Франсуазі Лонгві. Втім, рідна тітка принцеси, Жанна де Бурбон, яка була настоятелькою бенедиктинських монастирів у Пуатьє та Жуаррі, просила короля Генріха III віддати опіку їй через схильність Жанни де Шабо до кальвінізму.
Батько, вже після від'їзду доньки, узяв четвертий шлюб із Луїзою де Коліньї, яка народила йому сина Фредеріка Гендріка. Однак у липні 1584 року штатгальтер загинув у результаті чергового замаху. Мачуха, яка отримала опіку над падчірками, даремно намагалася повернути Фландріну до Голландії.
Принцеса, що отримала початкове протестантське виховання, у 1588 році, згідно королівського наказу, була передана на виховання Жанні де Бурбон. У тому ж році вона зреклася кальвіністської релігії. Надалі зростала у католицьких монастирях, якими заправляла її тітка. Проти волі Оранських родичів та готувала дівчину до чернечого життя. Луїза Юліана писала до дядька Йоганна Нассау-Ділленбурзького про свій глибокий смуток, що сестру виховують у католицькому дусі та передбачала великий тиск на неї аби та прийняла постриг. Коли Фландріна дійсно оголосила про свій намір стати черницею, її мачуха послала протест королю Франції Генріху IV, який погодився на кілька місяців відкласти подію.
У віці 16 років Фландріна, незважаючи на опір сім'ї, 15 листопада 1595 принесла чернечі обітниці. Їй дали ім'я Шарлотта, проте вона продовжувала підписувати листи як Фландріна.
Доросле життя
Увійшла до монастиря Святого Серця у Пуатьє та була відразу призначена великою пріоресою. Монастир мав більш ніж тисячолітню історію та був першим жіночим монастирем в Європі. У 1603 році стала його настоятелькою. При висвяченні Фландріни архієпископом Пуатьє Жоффруа де Сен-Беленом була присутньою її сестра Шарлотта Брабантіна. Принцеса керувала монастирем до самої смерті.
Фландріну змальовували як «дуже доброчесну принцесу та дуже гідну настоятельку монастиря». Державний діяч Обері дю Морьє писав: «Вона була маленькою і такою глухою, що могла чути лише зі срібним конусом. Можна додати, що, красива та наділена живою й одухотвореною фізіономією, як і всі її сестри, вона, як і багато хто з них, страждала передчасною повнотою».
Мала добрі відносини із сестрами, особливо з Єлизаветою та Шарлоттою Брабантіною, які регулярно її навідували. Разом з тим, постійно намагалася навернути їх у католицтво. Так, у грудні 1627 року черниці абатства Святого Хреста протягом сорока годин безперервно молилися за навернення принцеси Брабантіни Оранської. Також підтримувала зв'язок із мачухою та єдинокровним братом Фредеріком Гендріком. Останній відвідав її у 1598 році та подарував шістнадцять панно, що зображують життя святої Радегунди, покровительки монастиря Фландріни. Згодом він відправив їй дванадцять картин Еверарда ван дер Маеса «Таємниці життя Христа», написаних на мідних пластинах, які настоятелька дарувала монастирю. Мала вплив на своїх небожів Анрі де ла Тремуя та Фредеріка Моріса де Латур д’Овернь, які в дорослому віці навернулися до католіцизму.
Її правління стало часом розквіту абатства та «незворотньої реформи» (фр. «la réforme irréversible»). Відбулося покращення матеріального становища обителі: фінанси монастиря були збалансовані та підтримувались особистими статками настоятельки. Абатиса користувалася підтримкою великих діячів Пуату, особливо Ла Тремуя. Площа монастирського корпусу збільшилася на третину. Були проведені заходи, щодо відновлення будівель та прикрашення церкви. Відбулись замовлення скульптору Жерве де ла Барру, з робіт якого в однойменній церкві досі збереглася скульптурна композиція Святої Радегонди, яка схиляє в молитві коліна перед стоячим Христом, а також скульптури для каплиці Святого Людовика колледжу Генріха IV, виконані у 1615 році. Також Шарлотта Фландріна пожертвувала каплиці Святого Людовика алтар у бароковому стилі, створений у 1609 році. Її герб зберігається на ньому і досі.
Устав реформи вийшов у 1611 році. Згідно нього, відновлювалась дотримання бенедиктинського статуту, суворе усамітнення, спільність власності, відмова від накопичення. Спілкування з мирянами виключно через грати настоятелька застосувала й до себе. Після цього, у листі від 7 серпня 1611 року, Єлизавета Оранська просила Шарлотту Брабантіну звернутися до кардинала Франсуа де Жуайєза, аби той дозволив Фландріні розмовляти з сестрами без грат, як і раніше. Втім, схвальної відповіді кардинал не дав, і справа щодо грат не змінилася й у 1620 році, що продовжувало засмучувати сестер настоятельки. Однак, Фландріна без дозволу архієпископа Пуатьє категорично відмовлялася спілкуватися з родичами без решітки.
Разом з тим, відбулося духовне відродження абатства, яке було відмічене зростанням індивідуальної духовності й особистого читання, а також впливом ігнатіанства. Кількість черниць збільшилася з 30 до 90, з них 17 належали до найаристократичніших родин Франції. Вони знов почали займатися ручною роботою.
Також Фландріна оновила літургію, давши більше місця співу та дозволивши більш часті причастя. Виступала за проведення церемоній, присвячених Страстям Христовим. Допомогла відродити культ святої Радегунди, ініціювала написання двох життєписів святої і була згадана в посвяченні. Сама була схильною до містики та ігнатіанської духовності єзуїтства. Втім, архієпископ Пуатьє намагався обмежити вплив єзуїтів на абатису. Вважається, що вона склала збірку духовних вправ для новачків.
Вела велике листування більше тридцяти років. Її листи відзначалися люб'язним і природнім стилем, а також почуттям великодушної та глибокої прихильності, іноді з лестощами. Наразі, переписка настоятельки опублікована лише частково.
Живучи в самому центрі Пуатьє, громада абатства Святого Хреста розділяла повсякденне життя та проблеми міста, у тому числі військові загрози 1610—1620 років, епідемії та нестачу їжі. Це сприяло уявленню абатиси народом як захисної та доброчинної фігури, особливо серед бідних. Сімейне походження та доля Фландріни сприяли проведенню її біографами паралелей із засновницею абатства, святою Радегундою — іноземною принцесою, яка знаходила в релігійних зобов'язаннях обґрунтування свого існування.
16 грудня 1631 року абатиса потрапила у корабельну аварію. За деякими даними, була єдиною вижившею. В подяку за порятунок звела на місці сучасного порту Буржене каплицю Нотр-Дам, до якої помістила статую Діви Марії, що прикрашала ніс човна, на якому вона пристала до пляжу. Згодом про цю статую розповсюдилося багато легенд. Після молитов біля неї сталися численні чудотворні зцілення.
Фландріна розширила вплив абатства, заснувавши у 1633 році пріорат Святого Хреста у Ле-Сабль-д'Олонні для літніх і хворих монахинь, де правила Святого Бенедикта були пом'якшені. Будівля пріорату зводилася з 1633 до 1639 року під наглядом коад'юторки Катерини де ла Тремуй, як простий будинок з суворими лініями, що відповідав ідеалам Контрреформації, яка забороняла прикраси. Брат настоятельки імпортував з Данії деревину, необхідну для каркаса даху.
Принцеса померла після важкої хвороби о другій годині ночі 16 квітня 1640 року. Була похована у церкві Святої Радегунди в абатстві. Після її смерті і до революції монастир не зазнавав серйозних криз.
Вшанування пам'яті
- У 2005 році у порту Буржене була встановлена бронзова статуя «Дама Буржене» роботи французького скульптора Жана-Мішеля Сольвеса, присвячена Шарлотті Фландріні.
Генеалогія
Йоганн V Нассау-Ділленбурзький | Єлизавета Гессен-Марбурзька | Бодо VIII Штольберзький | Анна Еппштайн-Кьонігштайн | Луї де Бурбон-Вандом | Луїза де Бурбон | Жан де Лонгві | Жанна Орлеанська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вільгельм I Нассау-Ділленбурзький | Юліана цу Штольберг | Людовик I де Монпансьє | Жаклін де Лонгві | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вільгельм I Оранський | Шарлотта де Бурбон-Монпансьє | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Шарлотта Фландріна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Charlotte Flandrina van Nassau — 2009.
- Стаття Метті Клаттер «Фландріна Оранська» у Цифровому жіночому довіднику Нідерландів. [1] [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
- Стаття Лізбет Гіверс «Шарлотта де Бурбон» у Цифровому жіночому довіднику Нідерландів. [2] [ 27 вересня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
- Wedgwood, C. V. William the Silent, Jonathan Cape, 1944, стор. 152.
- Архіви історії. Стаття «Вільгельм Оранський в Зеландії» [3] [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
- Офіційний сайт Жуаррського абатства. Історія. Від 7-го до революції. [4] [ 20 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Жанна де Бурбон [5] [ 21 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Профіль на Genealogics.org [6] [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Біографічний довідник жінок Старої Франції. Шарлотта Фландріна Орансько-Нассауська [7] [ 21 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Стаття Філіпа Жанмішеля «Шарлотта-Фландріна Нассауська, настоятелька Святого Хреста в Пуатьє з 1603 по 1640 рік» для «A vous poitiers» від 10 липня 2017 року [8] [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Листи Фландріни Нассауської до її сестри, герцогині Буйонської [9] [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
- Jean François Dreux du Radier. Bibliothéque Historique, Et Critique Du Poitou: Contenant Les vies de Savans de cette Province, depuis le troisiéme siécle jusqu'à présent. Ganeau, 1746. — стор. 52.[10] [ 21 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- «Таємниці життя Христа» абатства Святого Хреста. [11] [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Dubois Jacques. Histoire de l'abbaye Sainte-Croix de Poitiers. Quatorze siècles de vie monastique. (Mémoires de la Société des Antiquaires de l'Ouest, 4e série, t. XIX, années 1986-1987). — стор. 372. [12] [ 25 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Стаття «Каплиця Сен-Луї, між історією та науковою фантастикою» від 28 липня 2017 року [13] [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Elisabeth de Grimoeard-Caude. Histoire de l'abbaye Sainte-Croix de Poitiers : quatorze siècles de vie monastique, sous la direction d'Edmond-René Labande. Poitiers : Société des Antiquaires de l'Ouest, 1986. In-8°, 558 pages, ill., dépl. (Mémoires de la Société des Antiquaires de l'Ouest, 4e série, t. XIX, années 1986-1987.). — стор. 403—404. [14] [ 25 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Тальмон-Сен-Ілер [15] [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Дама Буржене [16] [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Була кузиною Клода Ла Тремуя — зятя Шарлотти Фландріни. [17] [ 24 лютого 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
- Офіційний сайт муніципалітету Ле-Сабль-д'Олонн. Абатство Святого Хреста. [18] [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Музей сучасного мистецтва. [19] [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Офіційний сайт муніципалітету Ле-Сабль-д'Олонн. Історія. [20] [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Оранська династія [21] [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Сайт Жана-Мішеля Сольвеса. Дама Буржене [22] [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
Література
- Johanna W. A. Naber, Prinsessen van Oranje en hare dochters in Frankrijk, Haarlem 1901.
- N. Japikse, ‘De huwelijken van de dochters van prins Willem’, in: Idem, De geschiedenis van het huis Oranje Nassau, Den Haag 1937. — стор. 145—154.
- E. van Beusekom red., Moeders uit ons vorstenhuis, Amsterdam 1938. — стор. 59—71.
- J. C. van der Does, Prinsessen uit het huis van Oranje, Putten 1938. — стор. 97.
- P. Scherft, Het sterfhuis van Willem van Oranje, Leiden 1966. — стор. 39—46.
- Jacqueline Doorn, De prijs van het bloed 1584-1625. De kinderen van Willem van Oranje, hun rol en hun lot, Zaltbommel 1984.
- P. Marchegay, Soixante-cinq lettres de Flandrine de Nassau, abbesse de Sainte-Croix Poitiers, à sa soeur Charlotte-Brabantine de Nassau, duchesse de Roche-Baritaud (z.p. 1872).
Посилання
- Оранська династія [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [ 20 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Genealogics.org [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Шарлотти Фландріни Оранської [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharlotta Flandrina Oranska nid Charlotte Flandrina van Oranje takozh Sharlotta Flandrina Oransko Nassauska nid Charlotte Flandrina van Oranje Nassau fr Charlotte Flandrina d Orange Nassau nar 18 serpnya 1579 pom 16 kvitnya 1640 princesa Oranska grafinya Nassauska donka shtatgaltera Niderlandiv Vilgelma I Movchaznogo ta francuzkoyi princesi Sharlotti de Burbon Monpansye nastoyatelka benediktinskogo abatstva Svyatogo Hresta v Puatye u 1603 1640 rokah Sharlotta Flandrina Oranskanid Charlotte Flandrina van OranjeSharlotta Flandrina na gravyuri XVII stolittyaPsevdoSharlotta Flandrina NassauskaNarodilasya18 serpnya 1579 1579 08 18 2 1 Antverpen Brabant Gabsburzki NiderlandiPomerla16 kvitnya 1640 1640 04 16 1 60 rokiv PuatyePohovannyadMisce prozhivannyaFranciya z 1582 roku Diyalnistnastoyatelka monastiryaVidoma zavdyaki nezvorotnij reformi Suspilnij stanchernicyaTitulprincesa Oranska grafinya NassauskaPosadaabatisa monastirya Svyatogo Hresta v PuatyeTermin1603 1640PoperednikZhanna de BurbonKonfesiyakatolicka cerkvaRidOranska dinastiyaBatkoVilgelm I OranskijMatidRodichidBrati sestriLuyiza Yuliana Oranska d Emiliya Antverpiana Oranska d Katerina Belgika Oranska d d d Moric Oranskij Frederik Gendrik Oranskij d d i dGerb Gerb abatstva Svyatogo Hresta Mediafajli u Vikishovishi Pislya smerti materi u veresni 1582 roku bula vivezena do Franciyi de vihovuvalas poslidovno didom Luyi I de Monpansye dvoyuridnoyu titkoyu Zhannoyu de Shabo ta ridnoyu titkoyu Zhannoyu de Burbon Prijnyala postrig 15 listopada 1595 roku Yiyi diyalnist yak nastoyatelki prizvela do rozkvitu abatstva BiografiyaRanni roki Z yavilas na svit 18 serpnya 1579 roku v Antverpeni Bula chetvertoyu ditinoyu ta chetvertoyu donkoyu v rodini shtatgaltera Gollandiyi Zelandiyi ta Utrehtu Vilgelma I Movchaznogo ta jogo tretoyi druzhini Sharlotti de Burbon Monpansye Pri narodzhenni tilo divchinki bulo trohi deformovane protyagom vsogo zhittya vona mala slabke zdorov ya zalishalas nevisokogo zrostu ta bula dosit gluhuvatoyu Ohrestili novonarodzhenu 18 zhovtnya z imenem Flandrina na chest grafstva Flandriya yake stalo yiyi hreshenim batkom v ramkah provodimoyi politiki yednosti Batki vikoristovuvala imena donok abi zmicniti vidnosini z pivdennimi provinciyami Mala ridnih starshih sester Luyizu Yulianu Yelizavetu ta Katerinu Belgiku j molodshih Sharlottu Brabantinu ta Emiliyu Antverpianu a takozh p yatoh yedinokrovnih siblingiv vid poperednih soyuziv Vilgelma I Svidkami hreshennya princes buli deputati tih misc i rajoniv na chest yakih buli nazvani divchatka Okrim cogo princesam bulo priznacheno rentu z riznih shtativ Flandrina otrimuvala dvi tisyachi guldeniv vid Flandriyi Podruzhnye zhittya batkiv bulo shaslivim sho spriyalo populyarnosti shtatgaltera Shlyub buv ukladenij cherez kohannya Matir bula vidomoyu yak dobra blagochesna bezkorisliva ta pobozhna zhinka yaka u vsomu pidtrimuvala svogo cholovika u tomu chisli i v jogo revolyucijnij diyalnosti Meshkalo simejstvo v osnovnomu v Antverpeni V ramkah seriyi portretiv knyazhoyi sim yi zroblenih u 1580 1582 rokah Flandrina ye yedinoyu vidsutnoyu z ditej Abatstvo Svyatogo Hresta Pislya zamahu na batka u berezni 1582 roku matir viddano doglyadala jogo do visnazhennya vlasnih sil j pomerla vid pnevmoniyi u travni togo zh roku v toj chas yak cholovik viduzhav pislya poranennya Flandrini todi bulo 2 roki Pevnij chas pro neyi ta sester turbuvalasya yedinokrovna sestra Mariya U veresni 1582 Flandrinu peredali rodini Monpasye yaka meshkala u Franciyi Jmovirno ce bulo zhestom primirennya dvoh rodin Spochatku yiyi vihovannyam zajmavsya did z materinskogo boku Luyi I de Monpansye ale vin pishov z zhittya u tomu zh veresni Nadali pro divchinku pikluvalasya dvoyuridna titka Zhanna de Shabo nastoyatelka abatstva Paraklye v Shampani yaka dovodilas donkoyu admiralu Filipovi Shabo ta Fransuazi Longvi Vtim ridna titka princesi Zhanna de Burbon yaka bula nastoyatelkoyu benediktinskih monastiriv u Puatye ta Zhuarri prosila korolya Genriha III viddati opiku yij cherez shilnist Zhanni de Shabo do kalvinizmu Batko vzhe pislya vid yizdu donki uzyav chetvertij shlyub iz Luyizoyu de Kolinyi yaka narodila jomu sina Frederika Gendrika Odnak u lipni 1584 roku shtatgalter zaginuv u rezultati chergovogo zamahu Machuha yaka otrimala opiku nad padchirkami daremno namagalasya povernuti Flandrinu do Gollandiyi Princesa sho otrimala pochatkove protestantske vihovannya u 1588 roci zgidno korolivskogo nakazu bula peredana na vihovannya Zhanni de Burbon U tomu zh roci vona zreklasya kalvinistskoyi religiyi Nadali zrostala u katolickih monastiryah yakimi zapravlyala yiyi titka Proti voli Oranskih rodichiv ta gotuvala divchinu do chernechogo zhittya Luyiza Yuliana pisala do dyadka Joganna Nassau Dillenburzkogo pro svij glibokij smutok sho sestru vihovuyut u katolickomu dusi ta peredbachala velikij tisk na neyi abi ta prijnyala postrig Koli Flandrina dijsno ogolosila pro svij namir stati cherniceyu yiyi machuha poslala protest korolyu Franciyi Genrihu IV yakij pogodivsya na kilka misyaciv vidklasti podiyu U vici 16 rokiv Flandrina nezvazhayuchi na opir sim yi 15 listopada 1595 prinesla chernechi obitnici Yij dali im ya Sharlotta prote vona prodovzhuvala pidpisuvati listi yak Flandrina Dorosle zhittya Uvijshla do monastirya Svyatogo Sercya u Puatye ta bula vidrazu priznachena velikoyu prioresoyu Monastir mav bilsh nizh tisyacholitnyu istoriyu ta buv pershim zhinochim monastirem v Yevropi U 1603 roci stala jogo nastoyatelkoyu Pri visvyachenni Flandrini arhiyepiskopom Puatye Zhoffrua de Sen Belenom bula prisutnoyu yiyi sestra Sharlotta Brabantina Princesa keruvala monastirem do samoyi smerti Budivlya prioratu Svyatogo Hresta u Le Sabl d Olonni u 2011 roci Flandrinu zmalovuvali yak duzhe dobrochesnu princesu ta duzhe gidnu nastoyatelku monastirya Derzhavnij diyach Oberi dyu Morye pisav Vona bula malenkoyu i takoyu gluhoyu sho mogla chuti lishe zi sribnim konusom Mozhna dodati sho krasiva ta nadilena zhivoyu j oduhotvorenoyu fizionomiyeyu yak i vsi yiyi sestri vona yak i bagato hto z nih strazhdala peredchasnoyu povnotoyu Mala dobri vidnosini iz sestrami osoblivo z Yelizavetoyu ta Sharlottoyu Brabantinoyu yaki regulyarno yiyi naviduvali Razom z tim postijno namagalasya navernuti yih u katolictvo Tak u grudni 1627 roku chernici abatstva Svyatogo Hresta protyagom soroka godin bezperervno molilisya za navernennya princesi Brabantini Oranskoyi Takozh pidtrimuvala zv yazok iz machuhoyu ta yedinokrovnim bratom Frederikom Gendrikom Ostannij vidvidav yiyi u 1598 roci ta podaruvav shistnadcyat panno sho zobrazhuyut zhittya svyatoyi Radegundi pokrovitelki monastirya Flandrini Zgodom vin vidpraviv yij dvanadcyat kartin Everarda van der Maesa Tayemnici zhittya Hrista napisanih na midnih plastinah yaki nastoyatelka daruvala monastiryu Mala vpliv na svoyih nebozhiv Anri de la Tremuya ta Frederika Morisa de Latur d Overn yaki v doroslomu vici navernulisya do katolicizmu Yiyi pravlinnya stalo chasom rozkvitu abatstva ta nezvorotnoyi reformi fr la reforme irreversible Vidbulosya pokrashennya materialnogo stanovisha obiteli finansi monastirya buli zbalansovani ta pidtrimuvalis osobistimi statkami nastoyatelki Abatisa koristuvalasya pidtrimkoyu velikih diyachiv Puatu osoblivo La Tremuya Plosha monastirskogo korpusu zbilshilasya na tretinu Buli provedeni zahodi shodo vidnovlennya budivel ta prikrashennya cerkvi Vidbulis zamovlennya skulptoru Zherve de la Barru z robit yakogo v odnojmennij cerkvi dosi zbereglasya skulpturna kompoziciya Svyatoyi Radegondi yaka shilyaye v molitvi kolina pered stoyachim Hristom a takozh skulpturi dlya kaplici Svyatogo Lyudovika kolledzhu Genriha IV vikonani u 1615 roci Takozh Sharlotta Flandrina pozhertvuvala kaplici Svyatogo Lyudovika altar u barokovomu stili stvorenij u 1609 roci Yiyi gerb zberigayetsya na nomu i dosi Ustav reformi vijshov u 1611 roci Zgidno nogo vidnovlyuvalas dotrimannya benediktinskogo statutu suvore usamitnennya spilnist vlasnosti vidmova vid nakopichennya Spilkuvannya z miryanami viklyuchno cherez grati nastoyatelka zastosuvala j do sebe Pislya cogo u listi vid 7 serpnya 1611 roku Yelizaveta Oranska prosila Sharlottu Brabantinu zvernutisya do kardinala Fransua de Zhuajyeza abi toj dozvoliv Flandrini rozmovlyati z sestrami bez grat yak i ranishe Vtim shvalnoyi vidpovidi kardinal ne dav i sprava shodo grat ne zminilasya j u 1620 roci sho prodovzhuvalo zasmuchuvati sester nastoyatelki Odnak Flandrina bez dozvolu arhiyepiskopa Puatye kategorichno vidmovlyalasya spilkuvatisya z rodichami bez reshitki Razom z tim vidbulosya duhovne vidrodzhennya abatstva yake bulo vidmichene zrostannyam individualnoyi duhovnosti j osobistogo chitannya a takozh vplivom ignatianstva Kilkist chernic zbilshilasya z 30 do 90 z nih 17 nalezhali do najaristokratichnishih rodin Franciyi Voni znov pochali zajmatisya ruchnoyu robotoyu Cerkva Svyatoyi Radegundi v Puatye Takozh Flandrina onovila liturgiyu davshi bilshe miscya spivu ta dozvolivshi bilsh chasti prichastya Vistupala za provedennya ceremonij prisvyachenih Strastyam Hristovim Dopomogla vidroditi kult svyatoyi Radegundi iniciyuvala napisannya dvoh zhittyepisiv svyatoyi i bula zgadana v posvyachenni Sama bula shilnoyu do mistiki ta ignatianskoyi duhovnosti yezuyitstva Vtim arhiyepiskop Puatye namagavsya obmezhiti vpliv yezuyitiv na abatisu Vvazhayetsya sho vona sklala zbirku duhovnih vprav dlya novachkiv Vela velike listuvannya bilshe tridcyati rokiv Yiyi listi vidznachalisya lyub yaznim i prirodnim stilem a takozh pochuttyam velikodushnoyi ta glibokoyi prihilnosti inodi z lestoshami Narazi perepiska nastoyatelki opublikovana lishe chastkovo Zhivuchi v samomu centri Puatye gromada abatstva Svyatogo Hresta rozdilyala povsyakdenne zhittya ta problemi mista u tomu chisli vijskovi zagrozi 1610 1620 rokiv epidemiyi ta nestachu yizhi Ce spriyalo uyavlennyu abatisi narodom yak zahisnoyi ta dobrochinnoyi figuri osoblivo sered bidnih Simejne pohodzhennya ta dolya Flandrini spriyali provedennyu yiyi biografami paralelej iz zasnovniceyu abatstva svyatoyu Radegundoyu inozemnoyu princesoyu yaka znahodila v religijnih zobov yazannyah obgruntuvannya svogo isnuvannya 16 grudnya 1631 roku abatisa potrapila u korabelnu avariyu Za deyakimi danimi bula yedinoyu vizhivsheyu V podyaku za poryatunok zvela na misci suchasnogo portu Burzhene kaplicyu Notr Dam do yakoyi pomistila statuyu Divi Mariyi sho prikrashala nis chovna na yakomu vona pristala do plyazhu Zgodom pro cyu statuyu rozpovsyudilosya bagato legend Pislya molitov bilya neyi stalisya chislenni chudotvorni zcilennya Flandrina rozshirila vpliv abatstva zasnuvavshi u 1633 roci priorat Svyatogo Hresta u Le Sabl d Olonni dlya litnih i hvorih monahin de pravila Svyatogo Benedikta buli pom yaksheni Budivlya prioratu zvodilasya z 1633 do 1639 roku pid naglyadom koad yutorki Katerini de la Tremuj yak prostij budinok z suvorimi liniyami sho vidpovidav idealam Kontrreformaciyi yaka zaboronyala prikrasi Brat nastoyatelki importuvav z Daniyi derevinu neobhidnu dlya karkasa dahu Dama Burzhene Princesa pomerla pislya vazhkoyi hvorobi o drugij godini nochi 16 kvitnya 1640 roku Bula pohovana u cerkvi Svyatoyi Radegundi v abatstvi Pislya yiyi smerti i do revolyuciyi monastir ne zaznavav serjoznih kriz Vshanuvannya pam yatiU 2005 roci u portu Burzhene bula vstanovlena bronzova statuya Dama Burzhene roboti francuzkogo skulptora Zhana Mishelya Solvesa prisvyachena Sharlotti Flandrini GenealogiyaJogann V Nassau Dillenburzkij Yelizaveta Gessen Marburzka Bodo VIII Shtolberzkij Anna Eppshtajn Konigshtajn Luyi de Burbon Vandom Luyiza de Burbon Zhan de Longvi Zhanna Orleanska Vilgelm I Nassau Dillenburzkij Yuliana cu Shtolberg Lyudovik I de Monpansye Zhaklin de Longvi Vilgelm I Oranskij Sharlotta de Burbon Monpansye Sharlotta Flandrina PrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Charlotte Flandrina van Nassau 2009 d Track Q1868372 Stattya Metti Klatter Flandrina Oranska u Cifrovomu zhinochomu dovidniku Niderlandiv 1 15 travnya 2021 u Wayback Machine nid Stattya Lizbet Givers Sharlotta de Burbon u Cifrovomu zhinochomu dovidniku Niderlandiv 2 27 veresnya 2021 u Wayback Machine nid Wedgwood C V William the Silent Jonathan Cape 1944 stor 152 Arhivi istoriyi Stattya Vilgelm Oranskij v Zelandiyi 3 14 travnya 2021 u Wayback Machine nid Oficijnij sajt Zhuarrskogo abatstva Istoriya Vid 7 go do revolyuciyi 4 20 travnya 2021 u Wayback Machine fr Zhanna de Burbon 5 21 travnya 2021 u Wayback Machine fr Profil na Genealogics org 6 16 travnya 2021 u Wayback Machine angl Biografichnij dovidnik zhinok Staroyi Franciyi Sharlotta Flandrina Oransko Nassauska 7 21 travnya 2021 u Wayback Machine fr Stattya Filipa Zhanmishelya Sharlotta Flandrina Nassauska nastoyatelka Svyatogo Hresta v Puatye z 1603 po 1640 rik dlya A vous poitiers vid 10 lipnya 2017 roku 8 24 travnya 2021 u Wayback Machine fr Listi Flandrini Nassauskoyi do yiyi sestri gercogini Bujonskoyi 9 4 chervnya 2016 u Wayback Machine fr Jean Francois Dreux du Radier Bibliotheque Historique Et Critique Du Poitou Contenant Les vies de Savans de cette Province depuis le troisieme siecle jusqu a present Ganeau 1746 stor 52 10 21 travnya 2021 u Wayback Machine fr Tayemnici zhittya Hrista abatstva Svyatogo Hresta 11 24 travnya 2021 u Wayback Machine fr Dubois Jacques Histoire de l abbaye Sainte Croix de Poitiers Quatorze siecles de vie monastique Memoires de la Societe des Antiquaires de l Ouest 4e serie t XIX annees 1986 1987 stor 372 12 25 travnya 2021 u Wayback Machine fr Stattya Kaplicya Sen Luyi mizh istoriyeyu ta naukovoyu fantastikoyu vid 28 lipnya 2017 roku 13 24 travnya 2021 u Wayback Machine fr Elisabeth de Grimoeard Caude Histoire de l abbaye Sainte Croix de Poitiers quatorze siecles de vie monastique sous la direction d Edmond Rene Labande Poitiers Societe des Antiquaires de l Ouest 1986 In 8 558 pages ill depl Memoires de la Societe des Antiquaires de l Ouest 4e serie t XIX annees 1986 1987 stor 403 404 14 25 travnya 2021 u Wayback Machine fr Talmon Sen Iler 15 24 travnya 2021 u Wayback Machine fr Dama Burzhene 16 24 travnya 2021 u Wayback Machine fr Bula kuzinoyu Kloda La Tremuya zyatya Sharlotti Flandrini 17 24 lyutogo 2016 u Wayback Machine fr Oficijnij sajt municipalitetu Le Sabl d Olonn Abatstvo Svyatogo Hresta 18 24 travnya 2021 u Wayback Machine fr Muzej suchasnogo mistectva 19 24 travnya 2021 u Wayback Machine angl Oficijnij sajt municipalitetu Le Sabl d Olonn Istoriya 20 24 travnya 2021 u Wayback Machine fr Oranska dinastiya 21 10 travnya 2021 u Wayback Machine angl Sajt Zhana Mishelya Solvesa Dama Burzhene 22 24 travnya 2021 u Wayback Machine fr LiteraturaJohanna W A Naber Prinsessen van Oranje en hare dochters in Frankrijk Haarlem 1901 N Japikse De huwelijken van de dochters van prins Willem in Idem De geschiedenis van het huis Oranje Nassau Den Haag 1937 stor 145 154 E van Beusekom red Moeders uit ons vorstenhuis Amsterdam 1938 stor 59 71 J C van der Does Prinsessen uit het huis van Oranje Putten 1938 stor 97 P Scherft Het sterfhuis van Willem van Oranje Leiden 1966 stor 39 46 Jacqueline Doorn De prijs van het bloed 1584 1625 De kinderen van Willem van Oranje hun rol en hun lot Zaltbommel 1984 P Marchegay Soixante cinq lettres de Flandrine de Nassau abbesse de Sainte Croix Poitiers a sa soeur Charlotte Brabantine de Nassau duchesse de Roche Baritaud z p 1872 PosilannyaOranska dinastiya 10 travnya 2021 u Wayback Machine angl Profil na Geni com 20 travnya 2021 u Wayback Machine angl Profil na Genealogics org 16 travnya 2021 u Wayback Machine angl Genealogiya Sharlotti Flandrini Oranskoyi 13 travnya 2021 u Wayback Machine angl