Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Людми ла Васи лівна Ша пошникова рос Людмила Васильевна Шапошникова 26 липня 1926 19260726 Новочеркаськ Північно Кавказь

Шапошникова Людмила Василівна

Шапошникова Людмила Василівна

Людми́ла Васи́лівна Ша́пошникова (рос. Людмила Васильевна Шапошникова; *26 липня 1926(19260726), Новочеркаськ, Північно-Кавказький край, СРСР — 24 серпня 2015, Москва, Росія) — радянська і російська письменниця, сходознавиця, громадська діячка, кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв Російської Федерації.

Шапошникова Людмила Василівна
рос. Людми́ла Васи́льевна Ша́пошникова
image
Народилася26 липня 1926(1926-07-26)
Новочеркаськ, Донський округ, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР
Померла24 серпня 2015(2015-08-24) (89 років)
Москва, Росія
ПохованняДаниловський цвинтар
Країнаimage СРСР
image Росія
Діяльністьписьменниця
Галузьісторія
Alma materІсторичний факультет МДУ
Науковий ступінькандидат історичних наук
Знання мовросійська
Закладd
Нагороди
image image
image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шапошникова.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Шапошникова Людмила.

Біографія

Народилася у Новочеркаську. Дитинство пройшло у Таганрозі. У 1941 році родина переїхала до Москви. Закінчила сходознавче відділення історичного факультету Московського державного університету (1950).

У 1954 році захистила дисертацію «Боротьба робітничого класу Індії за керівну роль у національно-визвольному русі напередодні Другої світової війни (1934—1939)».

У період від 1957 до 1985 року працювала старшим викладачем, доцентом кафедри історії Індії Інституту країн Азії та Африки при МДУ.

У 1958 році вперше побувала в Індії. У 1963—1965 і 1970—1972 роках працювала у Мадрасі (Південна Індія), в Мадраському університеті, Мадраському відділенні представництва Спілки радянських товариств дружби і культурного зв'язку з зарубіжний країнами.

Широку відомість у радянський час отримали науково-популярні книги Л. В. Шапошникової, написані у результаті вивчення індійської культури — «По Южной Индии» (1962), «Парава — „летучие рыбы“» (1967), «Тайна племени Голубых гор» (1969), «Годы и дни Мадраса» (1971), «Австралоиды живут в Индии» (1976), «Мы — курги» (1978) тощо.

Після знайомства 1972 року з біографом Реріхів П. Ф. Беліковим почала займатися вивченням життя й діяльності М. К. Реріха та його родини. Перші публікації на цю тему з'явились у 1973 році. Неодноразово зустрічалася і співробітничала зі Святославом Реріхом.

У 1974—1980 роках Л. В. Шапошникова пройшла маршрутом Центрально-Азіатської експедиції Миколи Реріха (1923—1928) Алтаєм, Монголією, Тибетом, Індією, відтак видала фотоальбом «От Алтая до Гималаев. По маршруту Центрально-Азиатской экспедиции Н. К. Рериха» (1987). Автор сценарію (спільно з Р. А. Григор'євою) документального фільму «Николай Рерих» (студія «Київнаукфільм», реж. Р. П. Сергієнко, 1976). Від самого початку входила до складу Комісії з культурно-мистецької спадщині М. К. Реріха при Державному музеї Сходу (з жовтня 1984 року).

У жовтні 1989 року була обрана одним з керівників Радянського фонду Реріхів і згодом призначена директором Музею імені М. К. Реріха у Москві (постанова Ради міністрів СРСР «О Советском фонде Рерихов и Центре-музее им. Н. К. Рериха» від 4 листопада 1989 року).

У 1990 році організувала і здійснила (разом з С. Ю. Житеневим) перевезення з Індії до СРСР «Архіву і спадку Реріха для Радянського фонду Реріхів у Москві», переданих С. М. Реріхом 19 березня 1990 року.

Восени 1991 року ініціювала створення нової організації — Міжнародний Центр Реріхів), була обрана першим віцепрезидентом МЦР. За її керівництва (і з фінансовою підтримкою Б. І. Булочника) здійснено масштабну реставрацію пам'ятки культури «Садиба Лопухіних» у Москві, де й розмістився Музей імені М. К. Реріха.

У книгах Л. В. Шапошникової «Веления Космоса» (1995), «Мудрость веков» (1996), «Град светлый. Новое планетарное мышление и Россия» (1999), «Тернистый путь Красоты» (2002), трилогії «Великое путешествие», «Держава Рерихов» (2009) розглядаються питання культури, філософії, наукової та мистецької творчості родини Реріхів. Книга «Мастер» (з трилогії «Великое путешествие»), написана у 1987 році, стала своєрідним підсумком розвитку реріхознавства на той період.

Л. В. Шапошниковій належить авторство понад 400 публікацій на теми російської та світової духовної спадщини. Л. В. Шапошникова курирувала декілька міжнародних науково-суспільних проектів.

Понад два десятиліття очолювала музей імені М. К. Реріха, була першим віцепрезидентом Міжнародного Центру Реріхів, президентом благодійного фонду імені О. І. Реріх, головним редактором журналу «Культура і час». Організаторська й творча діяльність Л. В. Шапошникової у сфері вивчення і пропаганди спадщини родини Реріхів має неоднозначні оцінки — від захоплених до вкрай критичних.

На честь Людмили Василівни Шапошникової названо малу планету 9717, відкриту астрономом М. С. Черних — Lyudvasilia.

Похована на Даниловському цвинтарі.

Звання і нагороди

Бібліографія

  • Борьба рабочего класса Индии за руководящую роль в национально-освободительном движении. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата исторических наук. М., 1954.
  • По Южной Индии. М., 1962.
  • Парава — «летучие рыбы». М., 1967.
  • Дороги джунглей. М., 1968.
  • Тайна племени Голубых гор. М., 1969.
  • Годы и дни Мадраса. М., 1971.
  • Среди сокровищ Кулу / Комсомольская правда, 1973, 3 марта.
  • Научная деятельность Н. К. Рериха в Индии / Тезисы: Рериховские чтения 1976. Новосибирск, 1976.
  • Институт «Урусвати» / Страны и народы Востока, вып. XIX, 1977 (Совместно с Беликовым П. Ф.).
  • Австралоиды живут в Индии. М., 1976.
  • Мы — курги. М., 1978.
  • Три малых круга, заключенных в большой. По следам Центрально-Азиатской экспедиции Н. К. Рериха / Наука в СССР, 1986, № 2.
  • От Алтая до Гималаев. По маршруту Центрально-Азиатской экспедиции Н. К. Рериха.— М.: Планета, 1987.
  • Рерих в Гималаях / Знамя, 1987, № 12.
  • Николай Рерих. Правда и мистификация / Советская культура, 1987, 14 февраля (совместно с О. В. Румянцевой).
  • Шамбала древняя и загадочная / За рубежом, 1987, № 26.
  • Рерихи / Огонек, 1989, № 43.
  • Веления Космоса. М., 1995.
  • Мудрость веков. Сб. статей к семидесятилетию со дня рождения. М., 1996.
  • Великое путешествие: В 3 кн. — Кн. 1. Мастер. — М.: МЦР; Мастер-Банк, 1998.
  • Град Светлый: Новое планетарное мышление и Россия. — М.: МЦР; Мастер-Банк, 1998. — (Рериховская научно-популярная библиотека).
  • Великое путешествие: В 3 кн. — Кн. 2. По маршруту Мастера. Ч. 1. — М.: МЦР; Мастер-Банк, 1999.
  • Великое путешествие: В 3 кн. — Кн. 2. По маршруту Мастера. Ч. 2. — М.: МЦР; Мастер-Банк, 2000.
  • Тернистый путь красоты. — М.: МЦР; Мастер-Банк, 2001.
  • Великое путешествие: в 3 кн. — Кн. 3. Вселенная Мастера. — М.: МЦР; Мастер-Банк, 2005.
  • Держава Рерихов: В 2 т. — М.: МЦР; Мастер-Банк, 2006.
  • Музей имени Н. К. Рериха. Путеводитель / Под ред. Л. В. Шапошниковой. — М.: МЦР; Мастер-Банк. — 2006. — 400 с., ил.

Література

  • Репин Л. Б. «Ждите, я вернусь» // Комсомольская правда. 1985. 22 марта.
  • Пути к единению. Людмила Васильевна Шапошникова // Лики возрождения: Современная российская элита от А до Я: Энциклопедия. — М.: Витязь, 1998. — С. 251—253.
  • Колесникова Н. Вице-президент Международного Центра Рерихов — Людмила Васильевна Шапошникова: «Наша беда в консервативности мозгов, и в этом веке их уже не исправишь» // Век. — 1999. — № 26 (341). — С. 7.
  • Рыцарь науки и искусства / Газета «Содружество» № 2, 2001 г.
  • Юбиляр с гималайского маршрута // Московский комсомолец. 2001. 10 сентября.
  • Людмила Васильевна Шапошникова // На пороге XXI века: Всероссийский автобиобиблиографический ежегодник. — М., 2002. — С. 383.
  • Шапошникова Людмила Васильевна // Мелуа А. И. Российская академия естественных наук: Энциклопедия. — М.; СПб.: Гуманистика, 2002. — С. 1107.
  • Фролов В. В. Подвижник Культуры: К 75-летию со дня рождения и 50-летию творческой деятельности Л. В. Шапошниковой // Культура и время. — 2002. — № 1/2. — С. 287—291.
  • Книжник Т. О. Вы нужны России // Содружество. 2002/2003. № 8.
  • Молчанова К. А. Поручение / Газета «Содружество» № 8, 2003 г.
  • Дорогу осилит идущий: Людмила Васильевна Шапошникова // Знаменитые женщины России, 2003. — М., 2003. — С. 395.
  • Троянова Е. Планета Людмилы Шапошниковой // Слово Кыргызстана. 2003. 18 февраля.
  • Подвижник Культуры // Люди нашего тысячелетия: Энциклопедия. — М.: Новая линия, 2004. — С. 142—143.
  • Шапошникова Людмила Васильевна // Российская академия космонавтики имени К. Э. Циолковского: Справочник. Раздел «Действительные члены академии» (Академики). — М., 2004. — С. 97.
  • Анненко А. Людмила Шапошникова: «Читайте, наблюдайте и думайте…» / Газета «Южно-сибирский вестник» (общественно-политическая газета Южной Сибири), № 44 (251), 2-9 ноября 2005 года.
  • Шапошникова Людмила Васильевна // Лучшие люди России: Энциклопедия. Раздел «Родины славные сыны и дочери» — М., 2005. — С. 609.
  • Лавренова О. А. Рыцарь науки и искусства / Газета «Культура», № 29 (7539), 27 июля — 2 августа 2006 г.
  • Королева А. Её Звезда // Губернія. 2006. 26 августа.
  • Лавренова О. А. Жизнь как пламя: К 80-летию Л. В. Шапошниковой // Культура и время. — 2006. — № 3(21). — С.232-251.
  • Наследие семьи Рерихов в надежных руках / Газета «Томский Вестник», 12 декабря 2006 г.
  • Гаганова, Анна На восточном направлении Интервью с Людмилой Шапошниковой // «Итоги», № 39 (537) от 25 сентября 2006 г.
  • Войченко Н. Музей и его директор.— М.: «Спец-Адрес», 2009.

Критика

  • Ешалова О. И. Сказочница от рериховедения. Путешествие по книге Л. В. Шапошниковой «Мастер» [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт AryaVest
  • Кузнецов А. И. «Живая Этика» в интерпретации Л. В. Шапошниковой [ 17 березня 2020 у Wayback Machine.] // Журнал Института Наследия. — 2017. — № 3(10) (копія [ 17 березня 2020 у Wayback Machine.])

Посилання

  • Генеральний директор Музею [ 27 лютого 2020 у Wayback Machine.] (сайт Міжнародного Центру Реріхів) (рос.)
  • Шапошникова Людмила Василівна [ 18 листопада 2008 у Wayback Machine.] (сайт Міжнародної Ради Реріхівських організацій імені С. М. Реріха) (рос.)
  • Президент [ 17 березня 2020 у Wayback Machine.] (сайт Благодійного Фонду імені О. І. Реріх) (рос.)
  • Шапошникова Людмила Васильевна: Философия, история, искусство [ 17 березня 2020 у Wayback Machine.] Сайт Lib.Ru (рос.)
  • Шапошникова Людмила Василівна [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія «Лучшие люди России»]] / VI выпуск (рос.)
  • Шапошникова Людмила Василівна [ 17 березня 2020 у Wayback Machine.] Большая биографическая энциклопедия (рос.)
  • Кузнецова И. В. Людмила Василівна Шапошникова «Зв маршрутом майстра». [ 17 березня 2020 у Wayback Machine.] Сайт photographer.ru (рос.)
  • Шапошникова Людмила Василівна. Сайт е-енциклопедії «КТО ЕСТЬ КТО в России» (рос.)
  • А.Гаганова. «На восточном направлении» [ 17 березня 2020 у Wayback Machine.] Журнал «Итоги» 2006, № 39 (рос.)

Примітки

  1. Елена Михайловина Директор московского Музея Рериха Людмила Шапошникова скончалась [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // The Village, 25.08.2015
  2. «МЦР — вновь созданная в 1991 году по инициативе иностранных юридических лиц организация, не является правопреемником Советского фонда Рерихов» // Информация в петиции Международного центра Рерихов не соответствует действительности [ 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.] / Официальный сайт Министерства культуры РФ.
  3. См. также:
  4. Алексеев З. (30 липня 2012). . // Российская Газета. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 20 березня 2013.
  5. . Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 17 березня 2020.
  6. JPL Small-Body Database Browser on 9717 Lyudvasilia
  7. Награждение Национальной Премией «Культурное наследие» [ 15 червня 2021 у Wayback Machine.], 27.04.2007
  8. Торжественный вечер, посвященный получению премии [ 15 червня 2021 у Wayback Machine.],
  9. Вручение премий Европейского Союза Европа Ностра [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.], 23.06.2010
  10. Информация на сайте Европейской комиссии по культуре [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.], 15.12.2010
  11. Л. В. Шапошниковой вручена юбилейная медаль [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.], 05.04.2011
  12. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 березня 2020.
  13. Письмо ректора Софийского университета Л. В. Шапошниковой [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (София, 6.10.2011)
  14. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 грудня 2011.
  15. Вечер памяти Святослава Рериха [ 7 січня 2020 у Wayback Machine.], 31.01.2012
  16. Министр культуры РФ открыл в Париже выставку Рериха [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // РИА-Новости, 03/04/2012
  17. Знамя Мира в ЮНЕСКО [ 9 січня 2020 у Wayback Machine.] // Международный Центр Рерихов, 03.04.2012

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lyudmi la Vasi livna Sha poshnikova ros Lyudmila Vasilevna Shaposhnikova 26 lipnya 1926 19260726 Novocherkask Pivnichno Kavkazkij kraj SRSR 24 serpnya 2015 Moskva Rosiya radyanska i rosijska pismennicya shodoznavicya gromadska diyachka kandidat istorichnih nauk zasluzhenij diyach mistectv Rosijskoyi Federaciyi Shaposhnikova Lyudmila Vasilivnaros Lyudmi la Vasi levna Sha poshnikovaNarodilasya26 lipnya 1926 1926 07 26 Novocherkask Donskij okrug Pivnichno Kavkazkij kraj RSFRR SRSRPomerla24 serpnya 2015 2015 08 24 89 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaDanilovskij cvintarKrayina SRSR RosiyaDiyalnistpismennicyaGaluzistoriyaAlma materIstorichnij fakultet MDUNaukovij stupinkandidat istorichnih naukZnannya movrosijskaZakladdNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shaposhnikova U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Shaposhnikova Lyudmila BiografiyaNarodilasya u Novocherkasku Ditinstvo projshlo u Taganrozi U 1941 roci rodina pereyihala do Moskvi Zakinchila shodoznavche viddilennya istorichnogo fakultetu Moskovskogo derzhavnogo universitetu 1950 U 1954 roci zahistila disertaciyu Borotba robitnichogo klasu Indiyi za kerivnu rol u nacionalno vizvolnomu rusi naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni 1934 1939 U period vid 1957 do 1985 roku pracyuvala starshim vikladachem docentom kafedri istoriyi Indiyi Institutu krayin Aziyi ta Afriki pri MDU U 1958 roci vpershe pobuvala v Indiyi U 1963 1965 i 1970 1972 rokah pracyuvala u Madrasi Pivdenna Indiya v Madraskomu universiteti Madraskomu viddilenni predstavnictva Spilki radyanskih tovaristv druzhbi i kulturnogo zv yazku z zarubizhnij krayinami Shiroku vidomist u radyanskij chas otrimali naukovo populyarni knigi L V Shaposhnikovoyi napisani u rezultati vivchennya indijskoyi kulturi Po Yuzhnoj Indii 1962 Parava letuchie ryby 1967 Tajna plemeni Golubyh gor 1969 Gody i dni Madrasa 1971 Avstraloidy zhivut v Indii 1976 My kurgi 1978 tosho Pislya znajomstva 1972 roku z biografom Rerihiv P F Belikovim pochala zajmatisya vivchennyam zhittya j diyalnosti M K Reriha ta jogo rodini Pershi publikaciyi na cyu temu z yavilis u 1973 roci Neodnorazovo zustrichalasya i spivrobitnichala zi Svyatoslavom Rerihom U 1974 1980 rokah L V Shaposhnikova projshla marshrutom Centralno Aziatskoyi ekspediciyi Mikoli Reriha 1923 1928 Altayem Mongoliyeyu Tibetom Indiyeyu vidtak vidala fotoalbom Ot Altaya do Gimalaev Po marshrutu Centralno Aziatskoj ekspedicii N K Reriha 1987 Avtor scenariyu spilno z R A Grigor yevoyu dokumentalnogo filmu Nikolaj Rerih studiya Kiyivnaukfilm rezh R P Sergiyenko 1976 Vid samogo pochatku vhodila do skladu Komisiyi z kulturno misteckoyi spadshini M K Reriha pri Derzhavnomu muzeyi Shodu z zhovtnya 1984 roku U zhovtni 1989 roku bula obrana odnim z kerivnikiv Radyanskogo fondu Rerihiv i zgodom priznachena direktorom Muzeyu imeni M K Reriha u Moskvi postanova Radi ministriv SRSR O Sovetskom fonde Rerihov i Centre muzee im N K Reriha vid 4 listopada 1989 roku U 1990 roci organizuvala i zdijsnila razom z S Yu Zhitenevim perevezennya z Indiyi do SRSR Arhivu i spadku Reriha dlya Radyanskogo fondu Rerihiv u Moskvi peredanih S M Rerihom 19 bereznya 1990 roku Voseni 1991 roku iniciyuvala stvorennya novoyi organizaciyi Mizhnarodnij Centr Rerihiv bula obrana pershim viceprezidentom MCR Za yiyi kerivnictva i z finansovoyu pidtrimkoyu B I Bulochnika zdijsneno masshtabnu restavraciyu pam yatki kulturi Sadiba Lopuhinih u Moskvi de j rozmistivsya Muzej imeni M K Reriha U knigah L V Shaposhnikovoyi Veleniya Kosmosa 1995 Mudrost vekov 1996 Grad svetlyj Novoe planetarnoe myshlenie i Rossiya 1999 Ternistyj put Krasoty 2002 trilogiyi Velikoe puteshestvie Derzhava Rerihov 2009 rozglyadayutsya pitannya kulturi filosofiyi naukovoyi ta misteckoyi tvorchosti rodini Rerihiv Kniga Master z trilogiyi Velikoe puteshestvie napisana u 1987 roci stala svoyeridnim pidsumkom rozvitku rerihoznavstva na toj period L V Shaposhnikovij nalezhit avtorstvo ponad 400 publikacij na temi rosijskoyi ta svitovoyi duhovnoyi spadshini L V Shaposhnikova kuriruvala dekilka mizhnarodnih naukovo suspilnih proektiv Ponad dva desyatilittya ocholyuvala muzej imeni M K Reriha bula pershim viceprezidentom Mizhnarodnogo Centru Rerihiv prezidentom blagodijnogo fondu imeni O I Rerih golovnim redaktorom zhurnalu Kultura i chas Organizatorska j tvorcha diyalnist L V Shaposhnikovoyi u sferi vivchennya i propagandi spadshini rodini Rerihiv maye neodnoznachni ocinki vid zahoplenih do vkraj kritichnih Na chest Lyudmili Vasilivni Shaposhnikovoyi nazvano malu planetu 9717 vidkritu astronomom M S Chernih Lyudvasilia Pohovana na Danilovskomu cvintari Zvannya i nagorodiZasluzhenij diyach mistectv Rosijskoyi Federaciyi 2002 Chlen Rosijskoyi akademiyi prirodnichih nauk Chlen Rosijskoyi akademiyi kosmonavtiki im K E Ciolkovskogo Chlen Rosijskoyi ekologichnoyi akademiyi Mizhnarodna premiya Dzhavaharlala Neru 1967 Orden Druzhbi 2006 Nacionalna premiya Kulturnoe nasledie 2007 Premiya Yerosoyuzu z kulturnoyi spadshini 2010 Medal Akademik A L Yanshin Akademiyi girnichih nauk 2011 Pochesnij doktor Kirgizko Rosijskogo Slov yanskogo universitetu 2011 Doktor honoris causa Sofijskogo universitetu 2011 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV stupenya 2011 Pochesnij doktor Akademiyi nauk Mongoliyi 2012 Lavreatka premiyi Blagodijnogo fondu vidrodzhennya nacionalnoyi kulturnoyi ta duhovnoyi spadshini Drevo zhittya Premiya vruchena Ministrom kulturi RF O O Avdyeyevim u shtab kvartiri YuNESKO 2 kvitnya 2012 roku BibliografiyaBorba rabochego klassa Indii za rukovodyashuyu rol v nacionalno osvoboditelnom dvizhenii Avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk M 1954 Po Yuzhnoj Indii M 1962 Parava letuchie ryby M 1967 Dorogi dzhunglej M 1968 Tajna plemeni Golubyh gor M 1969 Gody i dni Madrasa M 1971 Sredi sokrovish Kulu Komsomolskaya pravda 1973 3 marta Nauchnaya deyatelnost N K Reriha v Indii Tezisy Rerihovskie chteniya 1976 Novosibirsk 1976 Institut Urusvati Strany i narody Vostoka vyp XIX 1977 Sovmestno s Belikovym P F Avstraloidy zhivut v Indii M 1976 My kurgi M 1978 Tri malyh kruga zaklyuchennyh v bolshoj Po sledam Centralno Aziatskoj ekspedicii N K Reriha Nauka v SSSR 1986 2 Ot Altaya do Gimalaev Po marshrutu Centralno Aziatskoj ekspedicii N K Reriha M Planeta 1987 Rerih v Gimalayah Znamya 1987 12 Nikolaj Rerih Pravda i mistifikaciya Sovetskaya kultura 1987 14 fevralya sovmestno s O V Rumyancevoj Shambala drevnyaya i zagadochnaya Za rubezhom 1987 26 Rerihi Ogonek 1989 43 Veleniya Kosmosa M 1995 Mudrost vekov Sb statej k semidesyatiletiyu so dnya rozhdeniya M 1996 Velikoe puteshestvie V 3 kn Kn 1 Master M MCR Master Bank 1998 Grad Svetlyj Novoe planetarnoe myshlenie i Rossiya M MCR Master Bank 1998 Rerihovskaya nauchno populyarnaya biblioteka Velikoe puteshestvie V 3 kn Kn 2 Po marshrutu Mastera Ch 1 M MCR Master Bank 1999 Velikoe puteshestvie V 3 kn Kn 2 Po marshrutu Mastera Ch 2 M MCR Master Bank 2000 Ternistyj put krasoty M MCR Master Bank 2001 Velikoe puteshestvie v 3 kn Kn 3 Vselennaya Mastera M MCR Master Bank 2005 Derzhava Rerihov V 2 t M MCR Master Bank 2006 Muzej imeni N K Reriha Putevoditel Pod red L V Shaposhnikovoj M MCR Master Bank 2006 400 s il LiteraturaRepin L B Zhdite ya vernus Komsomolskaya pravda 1985 22 marta Puti k edineniyu Lyudmila Vasilevna Shaposhnikova Liki vozrozhdeniya Sovremennaya rossijskaya elita ot A do Ya Enciklopediya M Vityaz 1998 S 251 253 Kolesnikova N Vice prezident Mezhdunarodnogo Centra Rerihov Lyudmila Vasilevna Shaposhnikova Nasha beda v konservativnosti mozgov i v etom veke ih uzhe ne ispravish Vek 1999 26 341 S 7 Rycar nauki i iskusstva Gazeta Sodruzhestvo 2 2001 g Yubilyar s gimalajskogo marshruta Moskovskij komsomolec 2001 10 sentyabrya Lyudmila Vasilevna Shaposhnikova Na poroge XXI veka Vserossijskij avtobiobibliograficheskij ezhegodnik M 2002 S 383 Shaposhnikova Lyudmila Vasilevna Melua A I Rossijskaya akademiya estestvennyh nauk Enciklopediya M SPb Gumanistika 2002 S 1107 Frolov V V Podvizhnik Kultury K 75 letiyu so dnya rozhdeniya i 50 letiyu tvorcheskoj deyatelnosti L V Shaposhnikovoj Kultura i vremya 2002 1 2 S 287 291 Knizhnik T O Vy nuzhny Rossii Sodruzhestvo 2002 2003 8 Molchanova K A Poruchenie Gazeta Sodruzhestvo 8 2003 g Dorogu osilit idushij Lyudmila Vasilevna Shaposhnikova Znamenitye zhenshiny Rossii 2003 M 2003 S 395 Troyanova E Planeta Lyudmily Shaposhnikovoj Slovo Kyrgyzstana 2003 18 fevralya Podvizhnik Kultury Lyudi nashego tysyacheletiya Enciklopediya M Novaya liniya 2004 S 142 143 Shaposhnikova Lyudmila Vasilevna Rossijskaya akademiya kosmonavtiki imeni K E Ciolkovskogo Spravochnik Razdel Dejstvitelnye chleny akademii Akademiki M 2004 S 97 Annenko A Lyudmila Shaposhnikova Chitajte nablyudajte i dumajte Gazeta Yuzhno sibirskij vestnik obshestvenno politicheskaya gazeta Yuzhnoj Sibiri 44 251 2 9 noyabrya 2005 goda Shaposhnikova Lyudmila Vasilevna Luchshie lyudi Rossii Enciklopediya Razdel Rodiny slavnye syny i docheri M 2005 S 609 Lavrenova O A Rycar nauki i iskusstva Gazeta Kultura 29 7539 27 iyulya 2 avgusta 2006 g Koroleva A Eyo Zvezda Guberniya 2006 26 avgusta Lavrenova O A Zhizn kak plamya K 80 letiyu L V Shaposhnikovoj Kultura i vremya 2006 3 21 S 232 251 Nasledie semi Rerihov v nadezhnyh rukah Gazeta Tomskij Vestnik 12 dekabrya 2006 g Gaganova Anna Na vostochnom napravlenii Intervyu s Lyudmiloj Shaposhnikovoj Itogi 39 537 ot 25 sentyabrya 2006 g Vojchenko N Muzej i ego direktor M Spec Adres 2009 Kritika Eshalova O I Skazochnica ot rerihovedeniya Puteshestvie po knige L V Shaposhnikovoj Master 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Sajt AryaVest Kuznecov A I Zhivaya Etika v interpretacii L V Shaposhnikovoj 17 bereznya 2020 u Wayback Machine Zhurnal Instituta Naslediya 2017 3 10 kopiya 17 bereznya 2020 u Wayback Machine PosilannyaGeneralnij direktor Muzeyu 27 lyutogo 2020 u Wayback Machine sajt Mizhnarodnogo Centru Rerihiv ros Shaposhnikova Lyudmila Vasilivna 18 listopada 2008 u Wayback Machine sajt Mizhnarodnoyi Radi Rerihivskih organizacij imeni S M Reriha ros Prezident 17 bereznya 2020 u Wayback Machine sajt Blagodijnogo Fondu imeni O I Rerih ros Shaposhnikova Lyudmila Vasilevna Filosofiya istoriya iskusstvo 17 bereznya 2020 u Wayback Machine Sajt Lib Ru ros Shaposhnikova Lyudmila Vasilivna 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Luchshie lyudi Rossii VI vypusk ros Shaposhnikova Lyudmila Vasilivna 17 bereznya 2020 u Wayback Machine Bolshaya biograficheskaya enciklopediya ros Kuznecova I V Lyudmila Vasilivna Shaposhnikova Zv marshrutom majstra 17 bereznya 2020 u Wayback Machine Sajt photographer ru ros Shaposhnikova Lyudmila Vasilivna Sajt e enciklopediyi KTO EST KTO v Rossii ros A Gaganova Na vostochnom napravlenii 17 bereznya 2020 u Wayback Machine Zhurnal Itogi 2006 39 ros PrimitkiElena Mihajlovina Direktor moskovskogo Muzeya Reriha Lyudmila Shaposhnikova skonchalas 4 bereznya 2016 u Wayback Machine The Village 25 08 2015 MCR vnov sozdannaya v 1991 godu po iniciative inostrannyh yuridicheskih lic organizaciya ne yavlyaetsya pravopreemnikom Sovetskogo fonda Rerihov Informaciya v peticii Mezhdunarodnogo centra Rerihov ne sootvetstvuet dejstvitelnosti 15 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Oficialnyj sajt Ministerstva kultury RF Sm takzhe Alekseev Z 30 lipnya 2012 Rossijskaya Gazeta Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 20 bereznya 2013 Arhiv originalu za 10 veresnya 2019 Procitovano 17 bereznya 2020 JPL Small Body Database Browser on 9717 Lyudvasilia Nagrazhdenie Nacionalnoj Premiej Kulturnoe nasledie 15 chervnya 2021 u Wayback Machine 27 04 2007 Torzhestvennyj vecher posvyashennyj polucheniyu premii 15 chervnya 2021 u Wayback Machine Vruchenie premij Evropejskogo Soyuza Evropa Nostra 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine 23 06 2010 Informaciya na sajte Evropejskoj komissii po kulture 13 serpnya 2020 u Wayback Machine 15 12 2010 L V Shaposhnikovoj vruchena yubilejnaya medal 13 serpnya 2020 u Wayback Machine 05 04 2011 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 17 bereznya 2020 Pismo rektora Sofijskogo universiteta L V Shaposhnikovoj 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Sofiya 6 10 2011 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 16 grudnya 2011 Vecher pamyati Svyatoslava Reriha 7 sichnya 2020 u Wayback Machine 31 01 2012 Ministr kultury RF otkryl v Parizhe vystavku Reriha 13 bereznya 2016 u Wayback Machine RIA Novosti 03 04 2012 Znamya Mira v YuNESKO 9 sichnya 2020 u Wayback Machine Mezhdunarodnyj Centr Rerihov 03 04 2012

Дата публікації:
Топ