Клим Андрі йович Чі чка Андріє нко 19 липня 1888 Копичинці 5 березня 1967 Роттенбург український співак тенор і педагог

Клим Андрі́йович Чі́чка-Андріє́нко (19 липня 1888, Копичинці — 5 березня 1967, Роттенбург) — український співак-тенор і педагог з Галичини.

Клим Чічка-Андрієнко
Клим Чічка
Зображення
Основна інформація
Дата народження	19 липня 1885(1885-07-19)
Місце народження	Копичинці, ,
Дата смерті	5 березня 1967(1967-03-05) (81 рік)
Місце смерті	Ротенбург-на-Таубері, Німеччина
Професії	оперний співак
Співацький голос	Тенор
Інструменти	вокал^[d]
Жанри	Опера
Файли у Вікісховищі

Зять Кирила Трильовського.

Біографія

Народився 19 липня 1885 року в м. Копичинці Чортківської округи (тепер Гусятинський район, Тернопільська область, Україна). Батько — Андрій Чічка — був активним міщанином, брав участь у громадському житті міста. Пізніше ім'я батька трансформувалось у артистичний псевдонім співака. Мама Клима Чічки — Теодора Демків, походила з родини Павла Демкова та Марії Шпікули. Саме батьки були першими наставниками і учителями, котрі прищепили Климові любов до пісні, до музичного мистецтва.

Закінчивши навчання в школі рідного містечка Копичинці, Клим Чічка вступає до вчительської семінарії в Тернополі (закінчив 1907 року). Після закінчення Тернопільської гімназії він чотири роки учителював у Городниці. Клим Чічка також вчителював і на гімназійних курсах у рідних Копичинцях. Про це пише у своїх спогадах доктор Михайло Соневицький: «Найбільшою перешкодою для розвитку нашого приватного шкільництва в тих часах була недостача кваліфікованих учителів. Австрійські шкільні закони очевидно, вимагали відповідно кваліфікованого керівника школи і вчителів. Тим то Копичинецька гімназія не могла зразу називатись гімназією, а тільки гімназійними курсами. На фотографії цієї школи в календарі „Просвіти“ на 1911 рік, я бачив трьох учителів: абсольвента філософії — Миколу Бабина, що опісля перейшов на посаду до гімназії УПТ в Рогатині, учителя народної школи Клима Чічку і абсольвента прав –Дениса Ястрембського.»

З 1904 по 1914 роки Клим Чічка вчителював у Копичинецькій гімназії.

У 1914 році Клим Чічка вирішує йти до війська і опиняється згодом у таборовій гімназії, де стає вчителем співу та математики. Після війни Чічка працює в центральній управі Рідної школи у Львові і навчається на курсі права у Львівському університеті. Працює і навчається, але не залишає улюбленого співу. У 1916 році він одружується з Марією Трильовською, донькою відомого громадського діяча Кирила Трильовського. За порадою дружини у 1922 році він переїжджає до Відня, де продовжує навчатися співу у професора Високої Музичної Школи –Ранієрія-Горбовського. Пізніше, повернувшись до Львова Чічка студіює спів у професора Фляма- Фломянського. У 1922 році Клим Чічка під псевдонімом Клеменс Квятковскі стає членом Львівської опери, виконуючи там часто головні, найскладніші ролі. Він співав у операх: «Тоска» Дж. Пуччіні, «Паяци» Леонковалло, «Нюрнберзькі мейстерзінгери» Вагнера, «Євгеній Онєгін» П.Чайковського. Перебуваючи довгі роки на еміграції Клим Чічка- Андрієнко спілкувався і листувався зі своїми земляками, котрі проживали в Німеччині і в США. Збереглися його листи та поштові листівки* адресовані відомому композитору, уродженцю Гадинковець(село біля Копичинець) Ігору Соневицькому, який проживав у Нью_Йорку.

У травні 1964 року Клим Чічка-Андрієнко надсилає Ігору Соневицькому докладного листа(25 сторінок), в котрому описує свою працю в ділянці вокальної педагогіки і висловлює надію, що з Божою поміччю він завершить свою багатолітню роботу, котра буде оцінена майбутніми поколіннями.

У 50-70 роки Клим Чічка очолював власну музичну школу в Ротенбурзі. Навчав учнів за власною методикою, удосконалював їх природні задатки, направляючи у правильне русло, знайомив з азами оперного співу, та переконував у тому, що великою працею можна осягнути справжніх вершин. Свій досвід і вміння передавав своїм вихованцям. В останні роки він працював над книжкою «Про модерний вишкіл голосу». На жаль, не закінчив цієї праці, бо помер на 82 році життя.

Клим Чічка-Андрієнко з дружиною Марією Трильовською. Відень, 1918 р.

Помер Клим Чічка-Андрієнко 5 березня 1967 року в Ротенбурзі (провінція Гессен), у західній Німеччині.

Творчість

Упродовж 1925—1927 років Клим Чічка виступав у Львові на українських концертах, де виконував арії з опер, твори Миколи Лисенка, Дениса Січинського, Станіслава Людкевича, Нестора Нижанківського, а також українські народні пісні. Тоді ж не довгий час працював викладачем Вищого Музичного інституту в Львові. В різних часописах, журналах і календарях публікував статті; зібрав фактичні дані та описав і проаналізував становище і проблеми української школи і освіти під Польщею в книжці «Українські школи в Галичині в світлі законів і практики», яку видав під псевдонімом К.Федорович. Йому потрібно завдячувати і за допомогу, яка надійшла з Америки для товариства «Рідна школа». За ініціативою Клима Чічки, його товариш Лев Ясінчук їздив до США і Канади, де провів збір коштів на фонд «Рідної школи», що дало можливість проводити більш активну роботу над освітою української молоді. Клим Чічка займав активну життєву позицію справжнього українця і багато часу віддавав громадській діяльності, завжди вірив, що його праця стане потрібною рідній Україні. Професійно займаючись музикою, досліджуючи проблеми вокалу і майстерність голосового виконання він вирішує їхати до Берліна. Клим Чічка вивчив і проаналізував всю доступну наукову і педагогічну літературу, результатом його роботи стали ґрунтовні дослідження на такі теми:

«Вирішення проблеми вишколення голосу.»
«Підсвідомий процес при співанню.»
«Віддих при співанню»
«Душа і техніка.»
«Чи є можливе вирішення проблеми школення голосу за наукою Гельмгольца про краски голосу і за його теорією.»
«Фальсет як творчий елемент тону».
«Практичний вишкіл голосу.»

В своїх працях Клим Чічка узагальнив усі дослідження в галузі вокалу і здійснив критичний аналіз. Займаючись науковою діяльністю митець не забуває про удосконалення власного голосу і вокалу, працює над високо- майстерним виконанням оперних арій, народних пісень. Він вчиться сам і навчає своїх колег, продовжуючи ще традицію зі Львова, де між його учнями були також і товариші –співаки, солісти і члени хору. Багато уваги присвячує Клим Чічка лікуванню голосових органів і отримує добрі результати в цій сфері, підтвердженням чого є позитивний результат терапії берлінського лікаря Вільгельма Луфтіха в 1930 році. Удосконаливши свій спів, у 1934 році Клим Чічка- Андрієнко відновлює мистецьку діяльність і з надзвичайним успіхом виступає в музичному салоні Бергін-Бронсгест в Берліні, та в концертному залі Бетховена. Цікавим є ще те, Клим Чічка –Андрієнко знімався у Німеччині у двох кінофільмах «Бокаччо» та «Година спокуси»(1937 рік), а також записав у німецькій фірмі звукозапису «Telefunken» ряд творів українських і зарубіжних композиторів, а також українські народні пісні. Після 1945 року Клим Чічка — Андрієнко поновив співацьку діяльність. Виступав з концертами у Німеччині ,Польщі, Франції, Швеції, Італії, Нідерландах. У свій репертуар він завжди включав крім відомих оперних партій світових композиторів, пісні рідного народу, твори українських авторів — М. Лисенка, Д. Січинського, С. Людкевича, О. Нижанківського.

Про Клима Чічку-Андрієнка та його талант

Професор Людвіг Гесс відзначив, що це «один з найбільш феноменальних голосів, які я коли-небуть чув у моєму житті, це безсумнівний співочий геній» .

Високу оцінку дала Климу Чічці Дортмундська газета «Вестфаліше Ляндцайтунг» 1938 рік, яка під заголовком «Новий Карузо» повідомляла: «… Андрієнко в голосових можливостях перевищує Карузо. Це величавий голос- неначе широкий плавучий струм, над яким мерехтить сяйво чудової краси. Ще довго, коли Андрієнко вже не співає, звучить в вухах цей чудовий голос. А переживання, якими нас обдаровує стають незабутні…»

Доктор Зенон Кузеля, (етнограф, фольклорист, мовознавець, професор Вільного університету у Празі та Українського Наукового Інституту в Берліні) після концерту під враженням почутого направив листа Маестро: «Дорогий пане Андрієнко, не мавши змоги особисто погратулювати вам великого успіху на вашім концерті, роблю це сьогодні писемно від себе і жінки. Було прекрасно і ми всі тішилися і одушевлялися. Це був великий успіх, що дасть вам заслужено відкрити двері у широкий світ. Тож ще раз щирі бажання і привіт».*

Газета «Dortmunder Zeitung» писала: «Цей тенор є справжнім співочим феноменом, подиву гідної, єдиної у своїм роді рідкої вартости, Звукове насилювання тонів очаровує своєю красою . І хоч цей голос уже прозвучить, залишається він і надалі якоюсь звуковою субстанцією, якимось слуховим переживанням».

Газета «National Zeitung» повідомляла: «Його спів є правдивий, є висловом і проявом правдивого музики і Богом обдарованого мистця. Чудова культура голосу й вимови. Безперервна буря оплесків».

Берлінська газета « Neue Zeit» зазначала: «Феноменальний голос з блискучими верхами, найширшим волюменом, чарівливою милозвучністю в усіх позиціях, домагається порівняння з найвизначнішими співаками…»

Газета « Solinger Tageblatt» друкувала такі слова: «Солінгер пізнало його перший раз і привітало його з одушевленням. Це тенор, якого дуже рідко можна почути. Його голос визначається подиву гідною повнотою і силою та чаром…» .

Газета «La Renaissance» Париж, захопливо константувала: «Замітний тенор, які рідко родяться, а ще рідше доходять до такої голової техніки…Блискучу технічну голосову передачу одухотворяють глибоко-внутрішні відчуття і темперамент.»

Маестро Ренато Вірджіліо, довголітній акомпаніатор Карузо писав: «Це щось найбільш досконалого, що мені довелося почути в останніх роках. Коли я слухаю Андрієнка, пригадуються мені найбільші співаки моєї батьківщини».

В 1938 році в журналі «Українська Музика» В.Барвінський так писав про Клима Чічку –Андрієнка: «Наш співак Клим Андрієнко, що вже багато років проживає в Берліні (відомий у Галичині з своїх давніших виступів, також у Львівській опері), здобув собі в останніх роках надзвичайні успіхи і признання чужинної фахової критики, що на жаль цілком не доходило до відому нашого громадянства, або з дуже значним спізненням. Перший концерт нашого співака в Берліні відбувся ще в 1934 році (про нього реферував у „Ділі“ Антін Рудницький.) та концерти К. Андрієнка в травні 1937 року і в лютому 1938 у найбільшій репрезантаційній салі Берлінської філармонії, з'єднали йому просто ентузіястичне прийняття публіки і критики, яка не завагалась поставити нашого співака поруч з найвизначнішими світовими репрезентантами співочого мистецтва…»

У статті В.Леника в газеті «Український самостійник» згадується, що останні роки на чужині для співака були дуже важкими, та він й надалі займався улюбленою науково-дослідницькою працею, маючи надію, що українське суспільство таки присвятить більше уваги мистецтву і подбає, щоб його праці були надруковані і стали основою для викладачів українських державних консерваторій у вільній українській державі, а також принесли славу українській музичній науці на батьківщині та в цілому світі."

Примітки

Іванків С., Мельничук Б., Щербак Л. Чічка-Андрієнко Клим Андрійович… — С. 599.

Бібліографія

Визначні постаті Тернопілля. Біографічний збірник. Петро Медведик "Клим Чічка- Андрієнко .1885-1967 рр. Педагог, оперний та камерний співак / Упор. О.Бенч, В. М. Троян. — К. : Дніпро, 2003. — С. 215—216.
Вони прославили наш край. Молоді про славетних людей Тернопільщини. Клим Чічка-Андрієнко.
Бібліографічний посібник. Уклад.: М. Марченко, С. Воробей. — Тернопіль : Підручники і посібники,2002 — С. 208—209.
Гусятинщина: імена відомі і невідомі(штрихи до портретів).
«Чічка-Андрієнко Клим» (1885—1967 р.)
Довідково- бібліографічний покажчик. Уклад: В. П. Павлюк — Тернопіль : Лілея, 1999. — С. 47—48.
Тернопілля — 95. Регіональний річник. Орест Савка "Клим Чічка-Андрієнко. Славетний тенор з Копичинець / Упор.: Б. Куневич, М. Ониськів. — Тернопіль : Збруч, 2003. — С. 189.
Іванків С., Мельничук Б., Щербак Л. Чічка-Андрієнко Клим Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 599—600. — .
6. Історико- меморіальний збірник Чортківської округи. Повіти: Чортків, Копичинці, Борщів, Заліщики.
Клим Чічка-Андрієнко. Спогади про музичне життя в Копичинцях. Нью- Йорк-Париж-Сідней- Торонто,1974-с.286-287.

Періодичні видання

1. «Світ», жовтень 1927 рік, «К.Чічка-Андрієнко» (автор не вказаний)
2. «Іл. Вісті», березень 1941 рік «Наші мистці в Німеччині» (автор не вказаний)
3. Вісник Надзбруччя .Л.Дубас, В.Братак «Нашого цвіту та по всьому світу»…-1992.- № 60-61 -15 вересня. С.2
4. Просвіта. Іванків о. « Один з когорти великих»(Про Клима Чічку- Андрієнка).- 1993.- серпень№ 6(18).с.4
5. Тернопіль. Клим Чічка- Андрієнко.- 1992.- Дод№ 3,с.36.
6. Український самостійник. В.Леник "Оперний співак і педагог співу: Клим Чічка-Андрієнко. -1953.- 6 грудня. С.1
7. Література і мистецтво. С.Фодчук «Клим Чічка — співак- віртуоз і педагог.» — * 1967.- 21 жовтня № 10 (172).
8. Свобода. «Клим Чічка- Андрієнко помер у Німеччині» — 1967. 24 березня.
9. Новий шлях. "Клим Чічка — Андрієнко, співак і педагог . (у першу річницю смерті) — 1968. — 11 травня.
10. Шлях Перемоги « У 5-ту річницю». 1972- 24 грудня.
11. Українська музика. Хроніка і рецензії.- 1938. — Ч 7-8.- с.139-141.
12. Посвіт. С.Іванків « Клим Чічка- Андрієнко»-1993.- березень, с.4.
13. Нова Зоря «На честь славетного співака».-1993.-25 червня(113), с.4
14. «Музика». Стефанія Павлишин. « Безсумнівний герой співу».1995- № 4, с.24-25.
15. Свобода. І.Дуда «Тернопільщина мистецька» ,1992 р.,2 квітня.
16. Ювілейна книга української гімназії у Тернополі 1898—1998рр)
Стефанія Павлишин . Климентій Чичка.
Тернопіль- Львів 1998.с.674.
17. За вільну Україну. Славетному співакові присвячується. (Вечір пам"яті з нагоди110-ї річниці від дня народження Клима Чічки).1995, 2 вересня.
Європейські газети, в котрих були рецензії на виступи Клима Чічки-Андрієнка:
18. Westfalissche Landeszeitung (м. Дортмунд)1941 р.
19. Dortmunder Zeitung
20. Solinger Tageblatt
21. National Zeitung (м. Ессен)
22. Neue Zeit (м. Берлін)
23. Steglitzer Anzeiger
24. Bergische Zeitung
25. Allgem. Musikzeitung (м. Берлін)
26. Morgenpost
27. Essener Anzeiger
28. Rotterdamsch (Голландія)
29. Nieuwsblad
30. La Renaissance (м. Париж)1941 р.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чічка-Андрієнко Клим Андрійович

КЛИМ ЧІЧКА-АНДРІЄНКО (1885—1967)^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
Справжній геній співу Клим Чічка-Андрієнко [ 20 березня 2017 у Wayback Machine.]
Святкування 125-річниці Клима-Чічки Андрієнка [ 12 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Славні краяни. Вінок пісень для рідної землі [ 18 серпня 2013 у Wayback Machine.]
«Талант, відданий людям» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

[Т599-1] Іванків С., Мельничук Б., Щербак Л. Чічка-Андрієнко Клим Андрійович… — С. 599.