Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олексі́й Сергі́йович Чупри́на (нар. 29 лютого 1908 — пом. 8 травня 1993) — бандурист. Довгі роки грав на Тарасовій горі в Каневі. Член Об'єднання (згодом Всеукраїнської спілки) кобзарів. В його репертуарі були народні пісні, твори композиторів, канти.
| Олексій Сергійович Чуприна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Основна інформація | |||||||||
| Дата народження | 29 лютого 1908 | ||||||||
| Місце народження | Гарбузин | ||||||||
| Дата смерті | 8 травня 1993 (85 років) | ||||||||
| Місце смерті | Гарбузин | ||||||||
| Громадянство |  СРСР | ||||||||
| Національність | українець | ||||||||
| Професії | музикант | ||||||||
| Інструменти | бандура | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Біографія
Народився 29 лютого 1908 року в селі Гарбузин Корнилівської волості Канівського повіту Київської ґубернії (зараз Корсунь-Шевченківського району Черкаської області) в багатодітній селянській родині. Батько, Сергій Олександрович, працював вантажником на залізниці, мати, Ганна Кузьмівна, кухаркою.
В 1921—1925 працює ковалем у кузні по найму. З 1925 — крипільником на шахті «Марія».
В цей період познайомився з бандурним майстром Павлом Качаном з села Городище (нині в межах міста Марганець Дніпропетровської області) й отримав від нього перші уроки. В 1927 отримав перший інструмент від майстра Микити Косенка.
В 1930—1934 проходив службу в РСЧА.
По закінченні військової служби у 1935 році переїхав до міста Сочі, до брата Івана та продовжував вчитися в бандуриста з м. Туапсе М. М. Минківського. Працював кухарем у санаторії. Грав на бандурі, виступав на сцені філармонії Сочі. Згодом зараховується до її штату на посаду бандуриста-соліста, гастролює містами Північного Кавказу та Чорноморського узбережжя.
В 1939 працює при Сочинській редакції радіомовлення, в 1940 — в Будинку культури в місті Поті на посаді соліста-бандуриста.
З початком німецько-радянської війни у 1941 році був призваний до війська Корсунь-Шевченківським РВК. Служив військовим музикантам, співав на Черкащині, в Курську, Харкові, Братиславі, Будапешті, Празі, в Порт-Артурі. Географія його виступів також охоплювала Кавказ, Дагестан, Ставропольський і Краснодарський краї. В Корсунь-Шевченківському музеї зберігається бандура О. С. Чуприни, на зворотному боці якої позначені всі бойові і мирні дороги, якими він мандрував. Закінчив війну музикантом ансамблю 6-ї гвардійської танкової армії. У нагородному листі, зокрема, сказано:
Народні українські пісні у виконанні тов. Чуприни на бандурі зустрічали загальне схвалення солдатів і офіцерів. На привалах, в місцях відпочинку особового складу після концертних виступів довколо тов. Чуприни збирались бійці для вивчення народних пісень під акомпанемент бандури.
Після демобілізації (в 1946) працював у філармоніях Росії, Казахстану, Грузії, Киргизії; багато гастролював. В 1958 повернувся в рідне село. Багато виступав, зокрема, на могилі Т. Г. Шевченка у Каневі. У його репертуарі були дума , пісні , , , «Ой три шляхи широкії», , та інші. Виступав на Вересаєвих святах, грав на відкритті пам'ятника Т. Шевченку у Львові. В 1991 році разом з тріо бандуристок зі Львова брав участь в історичному поході, приуроченому до 130-річниці перевезення тіла Т. Шевченка із Петербурга в Канів.
Краєзнавець Ренат Польовий, вперше побачивши О. Чуприну влітку 1979 року коло могили Тараса Шевченка, описав його так:
Мав він вельми показний, колоритний вигляд. Років йому було за сімдесят, але він справляв враження ще досить міцного чоловіка. На ньому були біла вишита сорочка, сині шаровари, заправлені в червоні чоботи, накинута на плечі темна свита, поли якої —- від коміра до низу —- оздоблені сувенірними значками (дарунки туристів). Із-під високої сірої смушевої шапки на шию лягало ще не зовсім сиве волосся. Обличчя —- суворе, неусміхнене, на груди звисали довжелезні сиві вуса.
З одержанням Україною незалежності в березні 1992 року Олексію Чуприні, першому серед кобзарів, було вручено диплом лауреата Фонду Духовного відродження України імені Митрополита Андрея Шептицького. У Львові відбувся вечір, присвячений цій події.
В 1992 Чуприну забирає до себе син Тарас у місто Марганець.
Помер Олексій Сергійович Чуприна 8 травня 1993 року і похований, за його заповітом, з кобзарськими почестями в Каневі, на цвинтарі в урочищі Монастирок між Тарасовою та Пилипенковою горами.
Нагороди
За участь у Другій світовій війні нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (06.04.1985) і медалями.
Література
- Універсальна енциклопедія «Черкащина» / Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010? стор.966-967.
- Тиха війна Рената Польового / Автор-упорядник Р. М. Коваль. — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр»; Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2011, стор.158-160. /
Примітки
- Нагородний лист на червоноармійця О. С. Чуприну(рос.)
- Тиха війна Рената Польового / Автор-упорядник Р. М. Коваль. —- Київ: Історичний клуб «Холодний Яр»; Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2011, стор.158.
Джерела
- Кобзарськими стежками
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksi j Sergi jovich Chupri na nar 29 lyutogo 1908 19080229 pom 8 travnya 1993 bandurist Dovgi roki grav na Tarasovij gori v Kanevi Chlen Ob yednannya zgodom Vseukrayinskoyi spilki kobzariv V jogo repertuari buli narodni pisni tvori kompozitoriv kanti Oleksij Sergijovich ChuprinaZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya29 lyutogo 1908 1908 02 29 Misce narodzhennyaGarbuzinData smerti8 travnya 1993 1993 05 08 85 rokiv Misce smertiGarbuzinGromadyanstvo SRSRNacionalnistukrayinecProfesiyimuzikantInstrumentibanduraNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Stalingrada U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chuprina BiografiyaNarodivsya 29 lyutogo 1908 19080229 roku v seli Garbuzin Kornilivskoyi volosti Kanivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi zaraz Korsun Shevchenkivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti v bagatoditnij selyanskij rodini Batko Sergij Oleksandrovich pracyuvav vantazhnikom na zaliznici mati Ganna Kuzmivna kuharkoyu V 1921 1925 pracyuye kovalem u kuzni po najmu Z 1925 kripilnikom na shahti Mariya V cej period poznajomivsya z bandurnim majstrom Pavlom Kachanom z sela Gorodishe nini v mezhah mista Marganec Dnipropetrovskoyi oblasti j otrimav vid nogo pershi uroki V 1927 otrimav pershij instrument vid majstra Mikiti Kosenka V 1930 1934 prohodiv sluzhbu v RSChA Po zakinchenni vijskovoyi sluzhbi u 1935 roci pereyihav do mista Sochi do brata Ivana ta prodovzhuvav vchitisya v bandurista z m Tuapse M M Minkivskogo Pracyuvav kuharem u sanatoriyi Grav na banduri vistupav na sceni filarmoniyi Sochi Zgodom zarahovuyetsya do yiyi shtatu na posadu bandurista solista gastrolyuye mistami Pivnichnogo Kavkazu ta Chornomorskogo uzberezhzhya V 1939 pracyuye pri Sochinskij redakciyi radiomovlennya v 1940 v Budinku kulturi v misti Poti na posadi solista bandurista Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni u 1941 roci buv prizvanij do vijska Korsun Shevchenkivskim RVK Sluzhiv vijskovim muzikantam spivav na Cherkashini v Kursku Harkovi Bratislavi Budapeshti Prazi v Port Arturi Geografiya jogo vistupiv takozh ohoplyuvala Kavkaz Dagestan Stavropolskij i Krasnodarskij krayi V Korsun Shevchenkivskomu muzeyi zberigayetsya bandura O S Chuprini na zvorotnomu boci yakoyi poznacheni vsi bojovi i mirni dorogi yakimi vin mandruvav Zakinchiv vijnu muzikantom ansamblyu 6 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi U nagorodnomu listi zokrema skazano Narodni ukrayinski pisni u vikonanni tov Chuprini na banduri zustrichali zagalne shvalennya soldativ i oficeriv Na privalah v miscyah vidpochinku osobovogo skladu pislya koncertnih vistupiv dovkolo tov Chuprini zbiralis bijci dlya vivchennya narodnih pisen pid akompanement banduri Pislya demobilizaciyi v 1946 pracyuvav u filarmoniyah Rosiyi Kazahstanu Gruziyi Kirgiziyi bagato gastrolyuvav V 1958 povernuvsya v ridne selo Bagato vistupav zokrema na mogili T G Shevchenka u Kanevi U jogo repertuari buli duma pisni Oj tri shlyahi shirokiyi ta inshi Vistupav na Veresayevih svyatah grav na vidkritti pam yatnika T Shevchenku u Lvovi V 1991 roci razom z trio banduristok zi Lvova brav uchast v istorichnomu pohodi priurochenomu do 130 richnici perevezennya tila T Shevchenka iz Peterburga v Kaniv Krayeznavec Renat Polovij vpershe pobachivshi O Chuprinu vlitku 1979 roku kolo mogili Tarasa Shevchenka opisav jogo tak Mav vin velmi pokaznij koloritnij viglyad Rokiv jomu bulo za simdesyat ale vin spravlyav vrazhennya she dosit micnogo cholovika Na nomu buli bila vishita sorochka sini sharovari zapravleni v chervoni choboti nakinuta na plechi temna svita poli yakoyi vid komira do nizu ozdobleni suvenirnimi znachkami darunki turistiv Iz pid visokoyi siroyi smushevoyi shapki na shiyu lyagalo she ne zovsim sive volossya Oblichchya suvore neusmihnene na grudi zvisali dovzhelezni sivi vusa Z oderzhannyam Ukrayinoyu nezalezhnosti v berezni 1992 roku Oleksiyu Chuprini pershomu sered kobzariv bulo vrucheno diplom laureata Fondu Duhovnogo vidrodzhennya Ukrayini imeni Mitropolita Andreya Sheptickogo U Lvovi vidbuvsya vechir prisvyachenij cij podiyi V 1992 Chuprinu zabiraye do sebe sin Taras u misto Marganec Pomer Oleksij Sergijovich Chuprina 8 travnya 1993 roku i pohovanij za jogo zapovitom z kobzarskimi pochestyami v Kanevi na cvintari v urochishi Monastirok mizh Tarasovoyu ta Pilipenkovoyu gorami NagorodiZa uchast u Drugij svitovij vijni nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 06 04 1985 i medalyami LiteraturaUniversalna enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 stor 966 967 Tiha vijna Renata Polovogo Avtor uporyadnik R M Koval Kiyiv Istorichnij klub Holodnij Yar Vinnicya DP Derzhavna kartografichna fabrika 2011 stor 158 160 ISBN 978 966 240 100 4 PrimitkiNagorodnij list na chervonoarmijcya O S Chuprinu ros Tiha vijna Renata Polovogo Avtor uporyadnik R M Koval Kiyiv Istorichnij klub Holodnij Yar Vinnicya DP Derzhavna kartografichna fabrika 2011 stor 158 DzherelaKobzarskimi stezhkami