Чума́цька іко́на на ри́бі (ікона на камбалі) — загальна назва ікон, написаних на сушеній рибі або на її частині; витвір традиційного українського мистецтва. Відомі зразки виготовлені чумаками переважно з Наддніпрянщини. Станом на 2023 рік збереглося три ікони, з яких лише одна залишилася в Україні.
Творець: | невідомий |
---|---|
Час створення: | 19 ст. |
Матеріал: | олія на рибі |
Техніка: | малювання |
Зберігається: | Київ, Україна |
Музей: | Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» |
Ікона на рибі «Хрещення Господнє» у Вікісховищі |
Історія чумацької ікони
В історичних джерелах практично немає відомостей про чумацькі ікони. Лише в мемуарах згадується про ікону на рибі, яка належала дідові художника Сергія Васильківського. За межами України такий вид тогочасного іконопису не зафіксовано. За твердженнями краєзнавця Андрія Лопушинського, виготовлення чумацьких ікон, імовірно, притаманне Київщині. Хоча коректніше казати про Наддніпрянщину, оскільки дві ікони походять із Лівобережної Черкащини.
Виявлені твори датують XVIII — серединою XIX століття. Невідомо, хто започаткував цей вид мистецтва — ченці, чумаки чи рибалки. Однак згодом його поширили саме чумаки. Станом на 1855 рік у Київській губернії нараховувалося 17500 чумаків. Вирушаючи до Криму, вони брали із собою обереги — подорожні ікони, розписані на рибі, які чіпляли собі на вози.
Після успішного повернення додому чумаки іноді жертвували ікони церквам. Якраз більшість збережених подібних вотив виявили у православних храмах.
Чумацькі ікони писали переважно на камбалі. Ще одна зроблена на голові сома.
Символіка і легенди про рибу
Дослідники намагаються пояснити, чому чумаки для основи ікони брали рибу.
Риба часто згадується в Євангеліях і їй надається символічне значення (Мф. 17:24-27, Мф. 13:47-50, Мф. 12:38-45, 1 Кор. 15:1-58). Кілька апостолів були рибалками. Ісус, як стверджує Біблія, творив дива, одне з яких — нагодування п'ятьма хлібами і двома рибинами п'яти тисяч чоловік (Лк. 9:10-17, Мк. 6:32-44, Ів. 6:1-15, Мф. 14:14-21). Ісуса після його воскресіння пригостили печеною рибою (Лк. 24:41-43). Зрештою, риба — християнський символ, який походить від акроніма ΙΧΘΥΣ (грец. Ίνσοΰς Χριστός Θεοΰ Vίός Σωτήρ — Ісус Христос — Син Божий Спаситель). А ІХТІС з грецької перекладається як риба.
Низова культура також долучилася до спроб пояснити певні явища, пов'язані з рибою і Святим сімейством. На початку XX століття українські етнографи зафіксували кілька відповідних легенд. У селі Дударі, Обухівського району, на Поділлі, у Зеленому Клину та інших місцях розповідали, як Матір Божа снідала маленькою рибкою. І вже наполовину з'їла її, так що і кістки видно, як з'явився архангел Гавриїл, який сповістив Богородицю: «Твій Син воскресне з мертвих». Вона перехрестилась та відповіла: «Тоді мій Син воскресне, як оживе ця рибка». Умить однобока риба ожила і з неї вийшла камбала.
Музеєфікація ікон
Чумацьких ікон, з огляду на матеріал, з якого вони зроблені, залишилися лічені одиниці — всього три екземпляри із семи відомих. У першій половині XX століття музейні працівники поставили на облік шість чумацьких ікон, чотири з яких вилучили з храмів. Ікона «Хрещення Господнє» на голові сома потрапила до Державного музею українського мистецтва. 1901 року етнограф В. І. Щербіна зафіксував ікони на камбалі у Миколаївській церкві села Синява Білоцерківського району. Тоді ж одну з них місцевий парох передав до музею імені Нестора Літописця у Києві, а іншу вже на зламі 1920—1930-х років — до Білоцерківського окружного музею. До цього ж музею 1925 року надійшла ікона від Антона Осиповича Грабовського, імовірно, чумака або нащадка чумака, мешканця села Пруси (тепер Бушеве Білоцерківського району). І, нарешті, на початку XX століття дві ікони на камбалі із зображеннями Богородиці й Ісуса Христа у селі Демки виявив український етнограф Іван Зарецький (1857—1936). 1906 року ці твори XVIII — середини XIX століття вивезли до Росії і тепер вони зберігаються у Російському етнографічному музеї у Санкт-Петербурзі.
Копія ікони на рибі виставлена у музеї у Феодосії.
Ікона «Хрещення Господнє»
Ікона «Хрещення Господнє» — єдина чумацька ікона, яка залишилася в Україні. Вона ж єдина, яка зроблена не на камбалі, як решта, а на голові сома. Ікона потрапила до Державного музею українського мистецтва (Національний художній музей України), який 1948 року передав її до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Провенанс твору невідомий. Інформація, хто і звідки приніс цю ікону, була втрачена.
Відродження іконописання на рибі
Дослідженням чумацької ікони займається завідувач сектору «Кам'янська Січ» Національного заповідника «Хортиця» Андрій Лопушинський. Він надихнув херсонську художницю Оксану Оснач відтворити чумацькі ікони. Мисткиня упродовж 2019—2023 років підготувала серію робіт, виконаних на сушеній камбалі, голові щуки та на гіпсовій основі.
2021 року виставка відтворених на висушеній рибі ікон відкрилася в Херсонському обласному краєзнавчому музеї.
28 квітня — 30 липня 2023 року в Музеї історії Києва пройшла виставка «ІХТІС. Чумацька ікона на рибі», де були виставлені оригінальна ікона «Хрещення Господнє» та відтворені твори.
Примітки
- У столиці добігає кінця унікальна виставка ікон на рибі. Вечірній Київ. 29 липня 2023.
- ІХТІС, 2023.
- . WAS. Архів оригіналу за 31 березня 2022.
- Українські легенди та перекази про риб і раків. History: Твоя електронна бібліотека. 30 липня 2023.
- Ікона на камбалі: на Херсонщині згадали про чумацьку традицію. Укрінформ. 6 квітня 2019. Процитовано 30 липня 2023.
- Ікони на рибі: у Херсоні представили художню реконструкцію традиції чумаків. Суспільне: новни. 13 жовтня 2021. Процитовано 30 липня 2023.
Джерела
- «ІХТІС. Чумацька ікона на рибі» (виставка) // Музей історії міста Києва. — 2023. — 28 квітня — 30 липня. Процитовано 2023-07-30.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chuma cka iko na na ri bi ikona na kambali zagalna nazva ikon napisanih na sushenij ribi abo na yiyi chastini vitvir tradicijnogo ukrayinskogo mistectva Vidomi zrazki vigotovleni chumakami perevazhno z Naddnipryanshini Stanom na 2023 rik zbereglosya tri ikoni z yakih lishe odna zalishilasya v Ukrayini Ikona na ribi Hreshennya Gospodnye Tvorec nevidomijChas stvorennya 19 st Material oliya na ribiTehnika malyuvannyaZberigayetsya Kiyiv UkrayinaMuzej Nacionalnij zapovidnik Kiyevo Pecherska lavra Ikona na ribi Hreshennya Gospodnye u VikishovishiIstoriya chumackoyi ikoniV istorichnih dzherelah praktichno nemaye vidomostej pro chumacki ikoni Lishe v memuarah zgaduyetsya pro ikonu na ribi yaka nalezhala didovi hudozhnika Sergiya Vasilkivskogo Za mezhami Ukrayini takij vid togochasnogo ikonopisu ne zafiksovano Za tverdzhennyami krayeznavcya Andriya Lopushinskogo vigotovlennya chumackih ikon imovirno pritamanne Kiyivshini Hocha korektnishe kazati pro Naddnipryanshinu oskilki dvi ikoni pohodyat iz Livoberezhnoyi Cherkashini Viyavleni tvori datuyut XVIII seredinoyu XIX stolittya Nevidomo hto zapochatkuvav cej vid mistectva chenci chumaki chi ribalki Odnak zgodom jogo poshirili same chumaki Stanom na 1855 rik u Kiyivskij guberniyi narahovuvalosya 17500 chumakiv Virushayuchi do Krimu voni brali iz soboyu oberegi podorozhni ikoni rozpisani na ribi yaki chiplyali sobi na vozi Pislya uspishnogo povernennya dodomu chumaki inodi zhertvuvali ikoni cerkvam Yakraz bilshist zberezhenih podibnih votiv viyavili u pravoslavnih hramah Chumacki ikoni pisali perevazhno na kambali She odna zroblena na golovi soma Simvolika i legendi pro ribu Tajna vecherya freska XIII st Kappadokiya Tilo Hristove v Graali zobrazheno u viglyadi ribi Doslidniki namagayutsya poyasniti chomu chumaki dlya osnovi ikoni brali ribu Riba chasto zgaduyetsya v Yevangeliyah i yij nadayetsya simvolichne znachennya Mf 17 24 27 Mf 13 47 50 Mf 12 38 45 1 Kor 15 1 58 Kilka apostoliv buli ribalkami Isus yak stverdzhuye Bibliya tvoriv diva odne z yakih nagoduvannya p yatma hlibami i dvoma ribinami p yati tisyach cholovik Lk 9 10 17 Mk 6 32 44 Iv 6 1 15 Mf 14 14 21 Isusa pislya jogo voskresinnya prigostili pechenoyu riboyu Lk 24 41 43 Zreshtoyu riba hristiyanskij simvol yakij pohodit vid akronima IX8YS grec Insoys Xristos 8eoy Vios Swthr Isus Hristos Sin Bozhij Spasitel A IHTIS z greckoyi perekladayetsya yak riba Nizova kultura takozh doluchilasya do sprob poyasniti pevni yavisha pov yazani z riboyu i Svyatim simejstvom Na pochatku XX stolittya ukrayinski etnografi zafiksuvali kilka vidpovidnih legend U seli Dudari Obuhivskogo rajonu na Podilli u Zelenomu Klinu ta inshih miscyah rozpovidali yak Matir Bozha snidala malenkoyu ribkoyu I vzhe napolovinu z yila yiyi tak sho i kistki vidno yak z yavivsya arhangel Gavriyil yakij spovistiv Bogorodicyu Tvij Sin voskresne z mertvih Vona perehrestilas ta vidpovila Todi mij Sin voskresne yak ozhive cya ribka Umit odnoboka riba ozhila i z neyi vijshla kambala Muzeyefikaciya ikonZapis pro nadhodzhennya dvoh ikon na kambali do Bilocerkivskogo muzeyu 1925 Chumackih ikon z oglyadu na material z yakogo voni zrobleni zalishilisya licheni odinici vsogo tri ekzemplyari iz semi vidomih U pershij polovini XX stolittya muzejni pracivniki postavili na oblik shist chumackih ikon chotiri z yakih viluchili z hramiv Ikona Hreshennya Gospodnye na golovi soma potrapila do Derzhavnogo muzeyu ukrayinskogo mistectva 1901 roku etnograf V I Sherbina zafiksuvav ikoni na kambali u Mikolayivskij cerkvi sela Sinyava Bilocerkivskogo rajonu Todi zh odnu z nih miscevij paroh peredav do muzeyu imeni Nestora Litopiscya u Kiyevi a inshu vzhe na zlami 1920 1930 h rokiv do Bilocerkivskogo okruzhnogo muzeyu Do cogo zh muzeyu 1925 roku nadijshla ikona vid Antona Osipovicha Grabovskogo imovirno chumaka abo nashadka chumaka meshkancya sela Prusi teper Busheve Bilocerkivskogo rajonu I nareshti na pochatku XX stolittya dvi ikoni na kambali iz zobrazhennyami Bogorodici j Isusa Hrista u seli Demki viyaviv ukrayinskij etnograf Ivan Zareckij 1857 1936 1906 roku ci tvori XVIII seredini XIX stolittya vivezli do Rosiyi i teper voni zberigayutsya u Rosijskomu etnografichnomu muzeyi u Sankt Peterburzi Kopiya ikoni na ribi vistavlena u muzeyi u Feodosiyi Ikona Hreshennya Gospodnye Ikona Hreshennya Gospodnye yedina chumacka ikona yaka zalishilasya v Ukrayini Vona zh yedina yaka zroblena ne na kambali yak reshta a na golovi soma Ikona potrapila do Derzhavnogo muzeyu ukrayinskogo mistectva Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini yakij 1948 roku peredav yiyi do Nacionalnogo zapovidnika Kiyevo Pecherska lavra Provenans tvoru nevidomij Informaciya hto i zvidki prinis cyu ikonu bula vtrachena Vidrodzhennya ikonopisannya na ribiEkspoziciya vistavki IHTIS Chumacka ikona na ribi 2023 Doslidzhennyam chumackoyi ikoni zajmayetsya zaviduvach sektoru Kam yanska Sich Nacionalnogo zapovidnika Horticya Andrij Lopushinskij Vin nadihnuv hersonsku hudozhnicyu Oksanu Osnach vidtvoriti chumacki ikoni Mistkinya uprodovzh 2019 2023 rokiv pidgotuvala seriyu robit vikonanih na sushenij kambali golovi shuki ta na gipsovij osnovi 2021 roku vistavka vidtvorenih na visushenij ribi ikon vidkrilasya v Hersonskomu oblasnomu krayeznavchomu muzeyi 28 kvitnya 30 lipnya 2023 roku v Muzeyi istoriyi Kiyeva projshla vistavka IHTIS Chumacka ikona na ribi de buli vistavleni originalna ikona Hreshennya Gospodnye ta vidtvoreni tvori PrimitkiU stolici dobigaye kincya unikalna vistavka ikon na ribi Vechirnij Kiyiv 29 lipnya 2023 IHTIS 2023 WAS Arhiv originalu za 31 bereznya 2022 Ukrayinski legendi ta perekazi pro rib i rakiv History Tvoya elektronna biblioteka 30 lipnya 2023 Ikona na kambali na Hersonshini zgadali pro chumacku tradiciyu Ukrinform 6 kvitnya 2019 Procitovano 30 lipnya 2023 Ikoni na ribi u Hersoni predstavili hudozhnyu rekonstrukciyu tradiciyi chumakiv Suspilne novni 13 zhovtnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2023 Dzherela IHTIS Chumacka ikona na ribi vistavka Muzej istoriyi mista Kiyeva 2023 28 kvitnya 30 lipnya Procitovano 2023 07 30