Чулакі́вка — село в Україні, центр Чулаківської сільської громади Скадовського району Херсонської області. Населення становить 3087 осіб. Орган місцевого самоврядування — Чулаківська сільська рада.
село Чулаківка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Стела на в'їзді до села | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Херсонська область | ||||
Район | Скадовський район | ||||
Громада | Чулаківська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA65080170010099065 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1751 | ||||
Населення | 3087 | ||||
Площа | 7,045 км² | ||||
Густота населення | 438,18 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 75635 | ||||
Телефонний код | +380 5539 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 46°21′38″ пн. ш. 32°20′52″ сх. д. / 46.36056° пн. ш. 32.34778° сх. д.Координати: 46°21′38″ пн. ш. 32°20′52″ сх. д. / 46.36056° пн. ш. 32.34778° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 12 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | с. Чулаківка | ||||
Карта | |||||
Чулаківка | |||||
Чулаківка | |||||
Мапа | |||||
Чулаківка у Вікісховищі |
Історія
Чулаківка заснована в 1751 році. Станом на 1886 рік, у селі Збур'ївської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії мешкало 1710 осіб, налічувалось 235 дворів, існували 4 лавки.
Походження назви села: Існує дві думки з приводу походження назви села. За першою, назва поселення пішла від прізвища запорізького козака Чулака, який оселився над озером недалеко від придніпрянського лісу і тугаю, за 25 км від Голого Перевозу. Є й друга, більш офіційна, версія про виникнення села, де мовиться, що: «За твердженням селян на місці цього села був хутір якогось вихідця із Туреччини на прізвисько Чулак (тобто, на турецькій мові — безрукий). Хутір цей стояв при воді…».
Історична довідка: Офіційно заснування с. Чулаківки, згідно поселянських листів, відноситься до 1751 року. Першими переселились до хутора Чулака до десятка дворів зі Збур'ївських пантаківських хуторів. Село засноване на державних землях заселялося вільними (чорносошними) селянами, колишніми запорізькими козаками. Перші документальні відомості про село Чулаківку відносяться до 1801 року.
В серпні 1922 року в Чулаківці організовується перша сільськогосподарська артіль «Перше травня», пізніше з'являються артілі «Червоне сонце» та «Нова зоря». На 1924 рік в селі вже існувала споживча кооперація, що налічувала 52 члена. Активно діяв комнезам, що об'єднував 200 селян незаможників. 2 травня 1927 року утворюється товариство спільного обробітку землі «1-ша Чулаківська». У 1929—1932 роках на базі існуючих артілей і ТСОЗу здійснено масову колективізацію, утворено 6 колгоспів: ім. Леніна, «Перше травня», «Чубаря», «Чапаєва», «Андре-Марті», «Косіора». В 1932 році після об'єднання і до 20 серпня 1950 року було 4 колгоспи: «Перше травня», «Андре-Марті», «Чапаєва», ім. Леніна. З 22 вересня 1941 року по 4 листопада 1943 року село Чулаківка було в німецькій окупації. 20 серпня 1950 року було прийнято рішення про об'єднання 4 колгоспів в один — імені Леніна.
З 24 лютого 2022 року знаходиться під окупацією російських військ.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3009 осіб, з яких 1442 чоловіки та 1567 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 3051 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 93,88 % |
російська | 5,44 % |
білоруська | 0,26 % |
молдовська | 0,19 % |
вірменська | 0,06 % |
Інфраструктура
В селі функціонують Чулаківська сільська рада, Чулаківська ЗОШ І-ІІІ ступенів, ясла-садок «Журавлик», електрична підстанція, маслобійка, музична школа, будинок культури, музей історії села, при будинку культури, школа картингістів, футбольний стадіон «Вікторія», поліклініка, аптека. В центрі села знаходиться кафе «Мрія» та нічний клуб «Lambada». По всьому селі більш, ніж 21 торгова точка (продуктові магазини), також є торгова площа (ринок).
Поблизу Чулаківки розташований меморіал учасників другої світової війни. В центрі села є Меморіал Вічної Слави жертвам-односельчанам. що не повернулися з Другої світової війни, біля нього вічний вогонь, також є пам'ятник «Невідомому солдату»
21 лютого 2015 року у селі невідомими патріотами було завалено пам'ятник Леніну.
Раніше функціонував зоопарк, що був побудований Садовим М. К. у 1970х роках після його візиту до Асканії Нової, що надихнула тодішнього голову колгоспу на будівництво. Зараз територія зоопарку привласнена і він знаходиться майже у розібраному стані, хоча на 2002 рік повноцінно функціонував.
У 1970-х роках була побудована система озер, які влітку слугували місцем для купання, а взимку ковзанкою, але на сьогодні жителі села реконструювали власними силами лише 2 озера, в яких є риба.
Також приблизно 20 років тому в селі була власна хлібопекарня, та до недавнього часу функціонував «Млин» (робили борошно).
В центрі села навпроти будинку культури та поблизу школи реконструювали фонтан.
Храми
- Свято-Миколаївський Храм УПЦ МП
Галерея
Меморіал учасників Другої світової війни | Автобусна зупинка | Приватна садиба | Фермерське господарство |
Відомі люди
В селі народилися:
- Гунько Віктор, який у 2006 році отримав премію «Гордість країни» в номінації «Видатні приклади відваги», за те що у 16-річному віці врятував 9-річну дівчинку Світлану Околіту, котра тонула у зрошувальному каналі. За рік до цього він врятував свого друга з-під льоду.
- Підпалий Валеріан Сергійович — український кінорежисер.
- — професор Вінницького національного аграрного університету, академік Інженерної академії України.
- Чабанов Сергій Іванович (1925—2011) — учасник німецько-радянської війни, почесний громадянин Херсона.
- Авєрін Іван Іванович (1946—2014) — публічна особа, громадський діяч, присвятив все своє життя збереженню та розвитку культурних та творчих надбань рідного краю. Після його смерті Будинок культури в с. Чулаківка названий на честь Івана Авєріна
Див. також
Примітки
- Прогноз погоди в селі Чулаківка
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2013. Процитовано 24 липня 2013.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Херсонська область / Ред. кол. тому: О. Є. Касьяненко (гол. редкол.), М. М. Авдальян, П. М. Балковий, П. Є. Богданов, О. С. Ведмідь (заст. гол. редкол.), П. Г. Власенко (відп. секр. редкол.), І. І. Гайдай, М. Й. Давидов, М. А. Даниленко (заст. гол. редкол.), А. П. Дяченко, О. І. Катушкіна, П. П. Кир'ян, О. Н. Корольова, М. Ф. Лисенко, І. Д. Ратнер, І. X. Рой, П. Т. Цвелих. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 688 с. — С. 413.
- Берег любові (роман) Олеся Гончара. У романі Кураївка нагадує Чулаківку в пониззі Дніпра, а образ голови колгоспу Сави Даниловича Чередниченка у романі взятий з голови колгоспу імені Леніна Миколи Карповича Садового (1918—1980) — Героя Соціалістичної Праці(звання присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 червня 1954 року за високі показники на збиранні і обмолоті зернових культур.)
Посилання
- )
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chulaki vka selo v Ukrayini centr Chulakivskoyi silskoyi gromadi Skadovskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Naselennya stanovit 3087 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Chulakivska silska rada selo Chulakivka Gerb Prapor Stela na v yizdi do selaStela na v yizdi do sela Krayina Ukrayina Oblast Hersonska oblast Rajon Skadovskij rajon Gromada Chulakivska silska gromada Kod KATOTTG UA65080170010099065 Osnovni dani Zasnovane 1751 Naselennya 3087 Plosha 7 045 km Gustota naselennya 438 18 osib km Poshtovij indeks 75635 Telefonnij kod 380 5539 Geografichni dani Geografichni koordinati 46 21 38 pn sh 32 20 52 sh d 46 36056 pn sh 32 34778 sh d 46 36056 32 34778 Koordinati 46 21 38 pn sh 32 20 52 sh d 46 36056 pn sh 32 34778 sh d 46 36056 32 34778 Serednya visota nad rivnem morya 12 m Misceva vlada Adresa radi s Chulakivka Karta Chulakivka Chulakivka Mapa Chulakivka u VikishovishiIstoriyaChulakivka zasnovana v 1751 roci Stanom na 1886 rik u seli Zbur yivskoyi volosti Dniprovskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi meshkalo 1710 osib nalichuvalos 235 dvoriv isnuvali 4 lavki Pohodzhennya nazvi sela Isnuye dvi dumki z privodu pohodzhennya nazvi sela Za pershoyu nazva poselennya pishla vid prizvisha zaporizkogo kozaka Chulaka yakij oselivsya nad ozerom nedaleko vid pridnipryanskogo lisu i tugayu za 25 km vid Gologo Perevozu Ye j druga bilsh oficijna versiya pro viniknennya sela de movitsya sho Za tverdzhennyam selyan na misci cogo sela buv hutir yakogos vihidcya iz Turechchini na prizvisko Chulak tobto na tureckij movi bezrukij Hutir cej stoyav pri vodi Istorichna dovidka Oficijno zasnuvannya s Chulakivki zgidno poselyanskih listiv vidnositsya do 1751 roku Pershimi pereselilis do hutora Chulaka do desyatka dvoriv zi Zbur yivskih pantakivskih hutoriv Selo zasnovane na derzhavnih zemlyah zaselyalosya vilnimi chornososhnimi selyanami kolishnimi zaporizkimi kozakami Pershi dokumentalni vidomosti pro selo Chulakivku vidnosyatsya do 1801 roku V serpni 1922 roku v Chulakivci organizovuyetsya persha silskogospodarska artil Pershe travnya piznishe z yavlyayutsya artili Chervone sonce ta Nova zorya Na 1924 rik v seli vzhe isnuvala spozhivcha kooperaciya sho nalichuvala 52 chlena Aktivno diyav komnezam sho ob yednuvav 200 selyan nezamozhnikiv 2 travnya 1927 roku utvoryuyetsya tovaristvo spilnogo obrobitku zemli 1 sha Chulakivska U 1929 1932 rokah na bazi isnuyuchih artilej i TSOZu zdijsneno masovu kolektivizaciyu utvoreno 6 kolgospiv im Lenina Pershe travnya Chubarya Chapayeva Andre Marti Kosiora V 1932 roci pislya ob yednannya i do 20 serpnya 1950 roku bulo 4 kolgospi Pershe travnya Andre Marti Chapayeva im Lenina Z 22 veresnya 1941 roku po 4 listopada 1943 roku selo Chulakivka bulo v nimeckij okupaciyi 20 serpnya 1950 roku bulo prijnyato rishennya pro ob yednannya 4 kolgospiv v odin imeni Lenina Z 24 lyutogo 2022 roku znahoditsya pid okupaciyeyu rosijskih vijsk NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 3009 osib z yakih 1442 choloviki ta 1567 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 3051 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 93 88 rosijska 5 44 biloruska 0 26 moldovska 0 19 virmenska 0 06 InfrastrukturaV seli funkcionuyut Chulakivska silska rada Chulakivska ZOSh I III stupeniv yasla sadok Zhuravlik elektrichna pidstanciya maslobijka muzichna shkola budinok kulturi muzej istoriyi sela pri budinku kulturi shkola kartingistiv futbolnij stadion Viktoriya poliklinika apteka V centri sela znahoditsya kafe Mriya ta nichnij klub Lambada Po vsomu seli bilsh nizh 21 torgova tochka produktovi magazini takozh ye torgova plosha rinok Poblizu Chulakivki roztashovanij memorial uchasnikiv drugoyi svitovoyi vijni V centri sela ye Memorial Vichnoyi Slavi zhertvam odnoselchanam sho ne povernulisya z Drugoyi svitovoyi vijni bilya nogo vichnij vogon takozh ye pam yatnik Nevidomomu soldatu 21 lyutogo 2015 roku u seli nevidomimi patriotami bulo zavaleno pam yatnik Leninu Ranishe funkcionuvav zoopark sho buv pobudovanij Sadovim M K u 1970h rokah pislya jogo vizitu do Askaniyi Novoyi sho nadihnula todishnogo golovu kolgospu na budivnictvo Zaraz teritoriya zooparku privlasnena i vin znahoditsya majzhe u rozibranomu stani hocha na 2002 rik povnocinno funkcionuvav U 1970 h rokah bula pobudovana sistema ozer yaki vlitku sluguvali miscem dlya kupannya a vzimku kovzankoyu ale na sogodni zhiteli sela rekonstruyuvali vlasnimi silami lishe 2 ozera v yakih ye riba Takozh priblizno 20 rokiv tomu v seli bula vlasna hlibopekarnya ta do nedavnogo chasu funkcionuvav Mlin robili boroshno V centri sela navproti budinku kulturi ta poblizu shkoli rekonstruyuvali fontan HramiSvyato Mikolayivskij Hram UPC MPGalereyaMemorial uchasnikiv Drugoyi svitovoyi vijni Avtobusna zupinka Privatna sadiba Fermerske gospodarstvo Elektrichna pidstanciyaVidomi lyudiV seli narodilisya Gunko Viktor yakij u 2006 roci otrimav premiyu Gordist krayini v nominaciyi Vidatni prikladi vidvagi za te sho u 16 richnomu vici vryatuvav 9 richnu divchinku Svitlanu Okolitu kotra tonula u zroshuvalnomu kanali Za rik do cogo vin vryatuvav svogo druga z pid lodu Pidpalij Valerian Sergijovich ukrayinskij kinorezhiser profesor Vinnickogo nacionalnogo agrarnogo universitetu akademik Inzhenernoyi akademiyi Ukrayini Chabanov Sergij Ivanovich 1925 2011 uchasnik nimecko radyanskoyi vijni pochesnij gromadyanin Hersona Avyerin Ivan Ivanovich 1946 2014 publichna osoba gromadskij diyach prisvyativ vse svoye zhittya zberezhennyu ta rozvitku kulturnih ta tvorchih nadban ridnogo krayu Pislya jogo smerti Budinok kulturi v s Chulakivka nazvanij na chest Ivana AvyerinaDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Hersonska oblast Udar po taboru rosijskih soldativ u ChulakivciPrimitkiPrognoz pogodi v seli Chulakivka Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hersonska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hersonska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Hersonska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 28 serpnya 2013 Procitovano 24 lipnya 2013 DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Hersonska oblast Red kol tomu O Ye Kasyanenko gol redkol M M Avdalyan P M Balkovij P Ye Bogdanov O S Vedmid zast gol redkol P G Vlasenko vidp sekr redkol I I Gajdaj M J Davidov M A Danilenko zast gol redkol A P Dyachenko O I Katushkina P P Kir yan O N Korolova M F Lisenko I D Ratner I X Roj P T Cvelih AN URSR Institut istoriyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 688 s S 413 Bereg lyubovi roman Olesya Gonchara U romani Kurayivka nagaduye Chulakivku v ponizzi Dnipra a obraz golovi kolgospu Savi Danilovicha Cherednichenka u romani vzyatij z golovi kolgospu imeni Lenina Mikoli Karpovicha Sadovogo 1918 1980 Geroya Socialistichnoyi Praci zvannya prisvoyeno Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 chervnya 1954 roku za visoki pokazniki na zbiranni i obmoloti zernovih kultur Posilannya Ce nezavershena stattya z geografiyi Hersonskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi