Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чуко́тський автоно́мний о́круг або Чуко́тка (рос. Чуко́тский автоно́мный о́круг; чук. Чукоткакэн автономныкэн округ) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Далекосхідного федерального округу. Утворений 10 грудня 1930. Адміністративний центр — м. Анадир.
| Чукотський автономний округ | |||
|---|---|---|---|
| рос. рос. Чукотский автономный округ чук. Чукоткакэн автономныкэн округ | |||
 | |||
| |||
| Країна |  Росія | ||
| Фед. округ | Далекосхідний | ||
| Адмін. центр | Анадир | ||
| Глава | Копін Роман Валентинович | ||
| Дата утворення | 10 грудня 1930 | ||
| Оф. вебсайт | чукотка.рф(рос.) | ||
| Географія | |||
| Координати | 66°15′10″ пн. ш. 172°00′03″ сх. д. / 66.25277800002778861° пн. ш. 172.001000000027772785° сх. д. | ||
| Площа | 737 700 км² () | ||
| Часовий пояс | MSK+9 () | ||
| Населення | |||
| Чисельність | ▲ 50 350 (84-й) (2011) | ||
| Густота | 0,07 осіб/км² | ||
| Оф. мови | російська | ||
| Економіка | |||
| Економ. район | Далекосхідний | ||
| Коди | |||
| ISO 3166-2 | RU-CHU | ||
| ЗКАТО | 77 | ||
| Суб'єкта РФ | 87 | ||
| Телефонний | (+7) | ||
| Карти | |||
|
| |||
 Чукотський автономний округ у Вікісховищі | |||
Межує з Республікою Саха (Якутія), Камчатським краєм і Магаданською областю, а також зі США на невеликому проміжку Берингової протоки.
Приморська частина округу належить до прикордонної зони, через що в'їзд туди як для іноземців, так і для громадян Росії регулює прикордонна служба Росії.
У Чукотському автономному окрузі за даними на 2017 рік 20 % працівників заробляли понад 100 тисяч російських рублів на місяць. Чукотка займає друге місце в рейтингу рівня зарплат за регіонами Росії.
Географічне розташування
Чукотський автономний округ розташований на крайньому північному сході Росії. Займає частину материка і низку островів (Врангеля, Айон, й інших).
Більша частина Чукотки розташована в східній півкулі, близько половини її території — за Північним полярним колом.
Омивається Східно-Сибірським, Чукотським і Беринговим морями. Основні річки — Анадир (з притоками Майн, Біла, Танюрер), Омолон, , Амгуема, Великий і Малий Анюй. Найбільші озера — , Ельгигитгин, Пекульнейське.
Чукотський автономний округ є територією, на якій діє прикордонний режим: для в'їзду в округ необхідна наявність спеціальної перепустки, видаваної Федеральною прикордонною службою Росії. В'їзд іноземних громадян на територію округу регламентований, тобто іноземцеві потрібний спеціальний дозвіл уряду округу, погоджений з ФСБ і прикордонною службою Російської Федерації.
Клімат
Клімат суворий, на узбережжях — морський, у внутрішніх районах різко континентальний. Тривалість зими до 10 місяців.
Середня температура січня від −15 °C до −39 °C, липня від +5 °C до +10 °C. Опадів 200—500 мм на рік.
Вегетаційний період у південній частині округу 80-100 днів. Повсюдно поширена багаторічна мерзлота.
Природні ресурси
Значні резерви нафти, природного газу, вугілля, золота, вольфрама, ртуті й олова. Найвідоміші родовища: рудного золота — Купол, Майське, Каральвеємське; розсипного золота — Ривеємське, Пільхінкууль, Каральвеємське;олова — Валькумей, , Іультинське; вугілля — , , вольфраму — Іультинське родовище.
На території округу розташоване унікальне озеро Ельгигитгин, вивчення якого дозволить зрозуміти яким був клімат на землі тисячоріччя назад, а також заповідник Острів Врангеля.
Часовий пояс
Чукотський АО перебуває в годинному поясі, позначуваному за міжнародним стандартом як PETT чи Камчатський час. Тут зсув відносно UTC становить +12:00. Щодо Московського часу годинний пояс має постійний зсув +9 годин і позначається в Росії відповідно як MSK+9.
Історія
Чукотський автономний округ був утворений 10 грудня 1930 року. З 1977 року в складі Магаданської області. Вийшов з її складу в 1991 році й на сьогодні є єдиним автономним округом, що не входить до складу іншого суб'єкта Російської Федерації.
Населення
Населення — 50,5 тис. осіб (2006). Густота населення — 0,07 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 66,3 % (2006).
Згідно з всеросійським переписом населення 2010, національний склад населення округу був наступним:
| народ | чисельність | частка |
|---|---|---|
| росіяни | 25 068 | 49,6 % |
| чукчі | 12 772 | 25,3 % |
| українці | 2 869 | 5,7 % |
| ескімоси | 1 529 | 3,0 % |
| евени | 1 392 | 2,8 % |
| чуванці | 897 | 1,8 % |
Національний склад населення районів Чукотського АО за даними перепису 2010 року
| населення | росіяни | чукчі | українці | ескімоси | евени | чуванці | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| мун. округ Анадир | 13 330 | 61,2 | 11,9 | 5,8 | 1,5 | 1,3 | 2,1 |
| Анадирський район | 9 348 | 42,7 | 28,7 | 5,3 | 3,3 | 6,3 | |
| Білібінський район | 7 868 | 61,1 | 11,9 | 6,6 | 10,9 | ||
| Іультинський район | 5 589 | 47,4 | 26,8 | 6,9 | 3,5 | ||
| Провіденський район | 3 910 | 34,6 | 36,7 | 2,7 | 19,2 | ||
| Чаунський район | 5 362 | 61,0 | 18,8 | 9,5 | |||
| Чукотський район | 4 820 | 14,5 | 72,9 | 1,5 | 7,1 |
Мови
Офіційною мовою, а також мовою освіти є лише російська. Місцевими мовами ведуть навчання лише в деяких початкових школах. На Чукотці працюють 78 вчителів «рідної мови». Станом на 2012 рік викладання рідної мови ведеться:
- чукотської — в 31,
- ескімоської — в 4,
- евенської — в 3 школах округу.
З 2003 р. виходить тримовне видання «Рідна мова».
Адміністративний устрій
Чукотський автономний округ складається із 6 районів:
Влада
21 жовтня 2005 року депутати Чукотської думи одноголосно таємним голосуванням затвердили Романа Абрамовича на посту губернатора регіону на другий термін. За нього проголосували 11 депутатів, двоє приїхати до Анадиру не змогли через негоду.
| Губернатори Чукотського автономного округу | |
|---|---|
| 1991 — 2000 | Назаров Олександр Вікторович |
| 2000 — 2008 | Абрамович Роман Аркадійович |
| 2008 — н/в | Копін Роман Валентинович |
Освіта
Станом на 1 липня 2011 року в Чукотському автономному окрузі функціонують 83 освітніх установи, з них 42 загальноосвітніх заклади, 15 закладів дошкільної освіти, 3 заклади початкової професійної освіти, 20 закладів додаткової освіти дітей (з них у віданні Департаменту освіти, культури та молодіжної політики Чукотського автономного округу перебувають 19 установ та 1 установа знаходиться у віданні Комітету з питань спорту і туризму Чукотського автономного округу), 1 навчальний заклад додаткової професійної освіти (підвищення кваліфікації) фахівців, 1 установа середньої професійної освіти, 1 освітній заклад для дітей-сиріт та дітей, що залишилися без піклування батьків (знаходиться у віданні Департаменту соціальної політики Чукотського автономного округу).
В жовтні 2011 року було відкрито перший в регіоні вищий навчальний заклад — філія Північно-Східного університету ім. М. К. Амосова в Анадирі.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Chukotka |
- Офіційний сайт Чукотського автономного округу [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Чукотка в енциклопедії «Моє місто» [ 14 серпня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сайт «Чукотка — прекрасний і… суворий край» [ 20 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Фотогалерея Чукотки [ 24 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- Численность населения чукотского автономного округа (doc)[недоступне посилання з жовтня 2019]
- . Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 9 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
- Рідна мова // Офіційний сайт Чукотського автономного округу[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 11 травня 2012.
| Східно-Сибірське море | Північний Льодовитий океан | Чукотське море |
 Республіка Саха |  | Берингова протока |
 Магаданська область |  Сахалінська область | Берингове море |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chuko tskij avtono mnij o krug abo Chuko tka ros Chuko tskij avtono mnyj o krug chuk Chukotkaken avtonomnyken okrug sub yekt Rosijskoyi Federaciyi vhodit do skladu Dalekoshidnogo federalnogo okrugu Utvorenij 10 grudnya 1930 Administrativnij centr m Anadir Chukotskij avtonomnij okrugros ros Chukotskij avtonomnyj okrug chuk Chukotkaken avtonomnyken okrug Prapor Chukotskogo avtonomnogo okrugu Gerb Chukotskogo avtonomnogo okruguKrayina RosiyaFed okrug DalekoshidnijAdmin centr AnadirGlava Kopin Roman ValentinovichData utvorennya 10 grudnya 1930Of vebsajt chukotka rf ros GeografiyaKoordinati 66 15 10 pn sh 172 00 03 sh d 66 25277800002778861 pn sh 172 001000000027772785 sh d 66 25277800002778861 172 001000000027772785Plosha 737 700 km Chasovij poyas MSK 9 UTC 12 NaselennyaChiselnist 50 350 84 j 2011 Gustota 0 07 osib km Of movi rosijskaEkonomikaEkonom rajon DalekoshidnijKodiISO 3166 2 RU CHUZKATO 77Sub yekta RF 87Telefonnij 7 Karti Chukotskij avtonomnij okrug u Vikishovishi Mezhuye z Respublikoyu Saha Yakutiya Kamchatskim krayem i Magadanskoyu oblastyu a takozh zi SShA na nevelikomu promizhku Beringovoyi protoki Primorska chastina okrugu nalezhit do prikordonnoyi zoni cherez sho v yizd tudi yak dlya inozemciv tak i dlya gromadyan Rosiyi regulyuye prikordonna sluzhba Rosiyi U Chukotskomu avtonomnomu okruzi za danimi na 2017 rik 20 pracivnikiv zaroblyali ponad 100 tisyach rosijskih rubliv na misyac Chukotka zajmaye druge misce v rejtingu rivnya zarplat za regionami Rosiyi Geografichne roztashuvannyaChukotskij avtonomnij okrug roztashovanij na krajnomu pivnichnomu shodi Rosiyi Zajmaye chastinu materika i nizku ostroviv Vrangelya Ajon j inshih Bilsha chastina Chukotki roztashovana v shidnij pivkuli blizko polovini yiyi teritoriyi za Pivnichnim polyarnim kolom Omivayetsya Shidno Sibirskim Chukotskim i Beringovim moryami Osnovni richki Anadir z pritokami Majn Bila Tanyurer Omolon Amguema Velikij i Malij Anyuj Najbilshi ozera Elgigitgin Pekulnejske Chukotskij avtonomnij okrug ye teritoriyeyu na yakij diye prikordonnij rezhim dlya v yizdu v okrug neobhidna nayavnist specialnoyi perepustki vidavanoyi Federalnoyu prikordonnoyu sluzhboyu Rosiyi V yizd inozemnih gromadyan na teritoriyu okrugu reglamentovanij tobto inozemcevi potribnij specialnij dozvil uryadu okrugu pogodzhenij z FSB i prikordonnoyu sluzhboyu Rosijskoyi Federaciyi KlimatKlimat suvorij na uzberezhzhyah morskij u vnutrishnih rajonah rizko kontinentalnij Trivalist zimi do 10 misyaciv Serednya temperatura sichnya vid 15 C do 39 C lipnya vid 5 C do 10 C Opadiv 200 500 mm na rik Vegetacijnij period u pivdennij chastini okrugu 80 100 dniv Povsyudno poshirena bagatorichna merzlota Prirodni resursiZnachni rezervi nafti prirodnogo gazu vugillya zolota volframa rtuti j olova Najvidomishi rodovisha rudnogo zolota Kupol Majske Karalveyemske rozsipnogo zolota Riveyemske Pilhinkuul Karalveyemske olova Valkumej Iultinske vugillya volframu Iultinske rodovishe Na teritoriyi okrugu roztashovane unikalne ozero Elgigitgin vivchennya yakogo dozvolit zrozumiti yakim buv klimat na zemli tisyachorichchya nazad a takozh zapovidnik Ostriv Vrangelya Chasovij poyasChukotskij AO perebuvaye v godinnomu poyasi poznachuvanomu za mizhnarodnim standartom yak PETT chi Kamchatskij chas Tut zsuv vidnosno UTC stanovit 12 00 Shodo Moskovskogo chasu godinnij poyas maye postijnij zsuv 9 godin i poznachayetsya v Rosiyi vidpovidno yak MSK 9 IstoriyaChukotskij avtonomnij okrug buv utvorenij 10 grudnya 1930 roku Z 1977 roku v skladi Magadanskoyi oblasti Vijshov z yiyi skladu v 1991 roci j na sogodni ye yedinim avtonomnim okrugom sho ne vhodit do skladu inshogo sub yekta Rosijskoyi Federaciyi NaselennyaRozselennya korinnih narodiv Chukotki Eskimosi na Chukotci Naselennya 50 5 tis osib 2006 Gustota naselennya 0 07 osib km 2006 pitoma vaga miskogo naselennya 66 3 2006 Zgidno z vserosijskim perepisom naselennya 2010 nacionalnij sklad naselennya okrugu buv nastupnim narod chiselnist chastka rosiyani 25 068 49 6 chukchi 12 772 25 3 ukrayinci 2 869 5 7 eskimosi 1 529 3 0 eveni 1 392 2 8 chuvanci 897 1 8 Nacionalnij sklad naselennya rajoniv Chukotskogo AO za danimi perepisu 2010 roku naselennya rosiyani chukchi ukrayinci eskimosi eveni chuvanci mun okrug Anadir 13 330 61 2 11 9 5 8 1 5 1 3 2 1 Anadirskij rajon 9 348 42 7 28 7 5 3 3 3 6 3 Bilibinskij rajon 7 868 61 1 11 9 6 6 10 9 Iultinskij rajon 5 589 47 4 26 8 6 9 3 5 Providenskij rajon 3 910 34 6 36 7 2 7 19 2 Chaunskij rajon 5 362 61 0 18 8 9 5 Chukotskij rajon 4 820 14 5 72 9 1 5 7 1 Movi Oficijnoyu movoyu a takozh movoyu osviti ye lishe rosijska Miscevimi movami vedut navchannya lishe v deyakih pochatkovih shkolah Na Chukotci pracyuyut 78 vchiteliv ridnoyi movi Stanom na 2012 rik vikladannya ridnoyi movi vedetsya chukotskoyi v 31 eskimoskoyi v 4 evenskoyi v 3 shkolah okrugu Z 2003 r vihodit trimovne vidannya Ridna mova Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativno teritorialnij podil Chukotskogo avtonomnogo okrugu Chukotskij avtonomnij okrug skladayetsya iz 6 rajoniv Anadirskij rajon Bilibinskij rajon Iultinskij rajon Providenskij rajon Chaunskij rajon Chukotskij rajon Naseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 1 tisyachu 2007 Anadir 11 6 2 7 Bilibino 5 7 Egvekinot 2 4 Pevek 4 5 1 6 3 5 Lavrentiya 1 3 2002 Vlada21 zhovtnya 2005 roku deputati Chukotskoyi dumi odnogolosno tayemnim golosuvannyam zatverdili Romana Abramovicha na postu gubernatora regionu na drugij termin Za nogo progolosuvali 11 deputativ dvoye priyihati do Anadiru ne zmogli cherez negodu Gubernatori Chukotskogo avtonomnogo okrugu 1991 2000 Nazarov Oleksandr Viktorovich 2000 2008 Abramovich Roman Arkadijovich 2008 n v Kopin Roman ValentinovichOsvitaStanom na 1 lipnya 2011 roku v Chukotskomu avtonomnomu okruzi funkcionuyut 83 osvitnih ustanovi z nih 42 zagalnoosvitnih zakladi 15 zakladiv doshkilnoyi osviti 3 zakladi pochatkovoyi profesijnoyi osviti 20 zakladiv dodatkovoyi osviti ditej z nih u vidanni Departamentu osviti kulturi ta molodizhnoyi politiki Chukotskogo avtonomnogo okrugu perebuvayut 19 ustanov ta 1 ustanova znahoditsya u vidanni Komitetu z pitan sportu i turizmu Chukotskogo avtonomnogo okrugu 1 navchalnij zaklad dodatkovoyi profesijnoyi osviti pidvishennya kvalifikaciyi fahivciv 1 ustanova serednoyi profesijnoyi osviti 1 osvitnij zaklad dlya ditej sirit ta ditej sho zalishilisya bez pikluvannya batkiv znahoditsya u vidanni Departamentu socialnoyi politiki Chukotskogo avtonomnogo okrugu V zhovtni 2011 roku bulo vidkrito pershij v regioni vishij navchalnij zaklad filiya Pivnichno Shidnogo universitetu im M K Amosova v Anadiri DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Chukotka Oficijnij sajt Chukotskogo avtonomnogo okrugu 9 lipnya 2021 u Wayback Machine ros ros Chukotka v enciklopediyi Moye misto 14 serpnya 2007 u Wayback Machine ros Sajt Chukotka prekrasnij i suvorij kraj 20 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros ros Fotogalereya Chukotki 24 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros PrimitkiChislennost naseleniya chukotskogo avtonomnogo okruga doc nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 25 chervnya 2012 Procitovano 9 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2016 Ridna mova Oficijnij sajt Chukotskogo avtonomnogo okrugu nedostupne posilannya Arhiv originalu za 17 listopada 2011 Procitovano 11 travnya 2012 Shidno Sibirske more Pivnichnij Lodovitij okean Chukotske more Respublika Saha Beringova protoka Magadanska oblast Sahalinska oblast Beringove more