Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Певе́к (рос. Певек, чукот.: Пээкин) — місто (з 1967) в Росії, адміністративний центр Чаунського району Чукотського автономного округу.
| місто Певек | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Певек, чукот.: Пээкин | |||||
| |||||
 | |||||
  | |||||
| Розташування міста Певек | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації |  Чукотський автономний округ | ||||
| Муніципальний район | Чаунський район | ||||
| Код ЗКАТУ: | 77 230 501 | ||||
| Код ЗКТМО: | 77705000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1933 | ||||
| Статус міста | 1967 рік | ||||
| Населення | 4 329 мешканців (2018) | ||||
| Площа | 55 км² | ||||
| Густота населення | 79,4 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 689400 | ||||
| Телефонний код | +7 427 37 | ||||
| Географічні координати: | 69°42′ пн. ш. 170°19′ сх. д. / 69.700° пн. ш. 170.317° сх. д.Координати: 69°42′ пн. ш. 170°19′ сх. д. / 69.700° пн. ш. 170.317° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | , влітку | ||||
| Висота над рівнем моря | 100 м | ||||
| Відстань | |||||
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 640 | ||||
| Вебсторінка | go-pevek.ru | ||||
|
| |||||
| | |||||
Населення 4,4 тис. осіб (2008).
Певек — сучасне поселення, засноване після Першої світової війни для обслуговування порту призначеного для вивезення корисних копалин у рамках розширюваного Північного морського шляху. В 1940-х — 1950-х років територія навколо Певека була місцем кількох таборів ГУЛАГу, де в'язні добували уран. В 1990-х рр багато шахт стали збитковими та закрилися, що призвело до того, що багато жителів переїхали в центральні райони Росії, а портова інфраструктура занепала.
У Певеку на початок 2020-х розташована плавуча атомна електростанція «Академік Ломоносов», яка має два морських ядерні реактори КЛТ-40С, що виробляють 35 мегават електроенергії кожен.
У 1990-х Певек став абсолютним «рекордсменом» серед міст за скороченням чисельності населення. Якщо у 1989 році в місті мешкало 12,9 тис. осіб, то перепис 2002 року виявив тут тільки 5,2 тис. мешканців. З тих пір чисельність населення міста знизилась ще більше. Основною причиною відтоку населення є скорочення робочих місць (у 1990-х закриті олов'яні рудники) та погіршення стану інфраструктури. Навколо міста знаходиться кілька повністю занедбаних гірняцьких селищ.
Етимологія
Існує кілька версій походження назви міста. Згідно з однією з них, назва походить від чукотського слова пеекіней, що означає «товста, здута гора» — так називається сопка, біля підніжжя якої розташоване місто . Згідно з іншою, свою назву місто отримало від чукотського слова «пагит-кенай», що в перекладі означає «гора смердюча». За легендою, біля підніжжя гори неподалік сучасного міста сталася битва між чукчами та юкагірами, а запах тіл загиблих довго зберігався в цих місцях, адже мертвих у аборигенів ховати не було кому. Тому чукчі довго не селилися на цій території, а лише тимчасово влітку приганяли сюди свої стада.
Географія
Місто розташоване на східному березі Чаунської губи навпроти [en] Східносибірського моря, за 640 км від Анадиря. Найпівнічніше місто у Росії.
Історія
18 і 19 ст
Місцевість навколо Певека була відома росіянам вже в середині 18 століття, оскільки записи Великої Північної експедиції свідчать про відкриття мису Шелазький. Подальші згадки про мис були зроблені у записах експедиції [en], коли російські дослідники вперше описали Чаунську затоку в 1760-х роках.
20 століття
Найдавніші згадки про поселення Певек були зроблені письменником Тихоном Семушкіним, який відкрив в 1926 році чукотський мисливський будиночок і ярангу До середини 1930-х років Певек став важливим портом регіону, через розвиток Північного морського шляху та виявленням олова на руднику Пиркакай (який пізніше буде перейменований у Красноармєйський) за 60 км. Відкриття корисних копалин призвело до розвитку міста — в 1950 році у поселенні проживало майже 1500 постійних мешканців. 6 квітня 1967 року Певек отримав статус міста.
У 1990-х рр, після розпаду Радянського Союзу, населення міста скоротилося більш ніж наполовину, оскільки комерційне судноплавство в Арктиці занепало, а люди почали виїджати до центральних російських регіонів. Більш-менш регулярне судноплавство на початок 2020-х здійснюється лише з Мурманська до Дудинки на заході та між Владивостоком і Певеком на сході. Порти між Дудинкою і Певеком практично не мають судноплавства.
ГУЛАГ
Робітники на шахтах, які забезпечували Радянський Союз оловом та ураном у другій половині 20-го століття, були в'язнями системи ГУЛАГу. У самому регіоні існувала мережа таборів, через які проходила величезна кількість кримінальних і політичних в'язнів. Є залишки двох великих таборів, «Північний» і «Західний», які продовжували постачати уран під час і після Другої світової війни. Великі кладовища на околицях таборів показують, що велика частина тих, кого відправили працювати в шахти, не вижила.
Клімат
| Клімат Певеку | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 8,9 | 5,6 | 5,8 | 8,6 | 17,1 | 27,0 | 29,2 | 25,7 | 20,3 | 14,5 | 8,0 | 8,9 | 29,2 |
| Середній максимум, °C | −24,1 | −24,3 | −18,6 | −11,6 | 0,6 | 9,4 | 12,6 | 10,3 | 4,7 | −3,8 | −14,1 | −20,2 | −6,6 |
| Середня температура, °C | −26,6 | −26,7 | −22,6 | −15,6 | −2,6 | 5,4 | 8,4 | 7,3 | 3,0 | −6,3 | −16,9 | −23,8 | −9,8 |
| Середній мінімум, °C | −30,1 | −30,8 | −26,4 | −19,8 | −5,8 | 2,1 | 5,2 | 4,9 | 0,9 | −7,8 | −19,5 | −26 | −12,8 |
| Абсолютний мінімум, °C | −45 | −50 | −43,3 | −41 | −30 | −10,6 | −2,2 | −5,1 | −12,7 | −29,3 | −39,7 | −40,6 | −50 |
| Норма опадів, мм | 9 | 12 | 7 | 11 | 10 | 15 | 26 | 27 | 21 | 16 | 14 | 16 | 184 |
| Кількість дощових днів | 0 | 0 | 0,1 | 0,1 | 2 | 7 | 13 | 12 | 10 | 1 | 0,3 | 0 | |
| Кількість сніжних днів | 18 | 18 | 15 | 14 | 12 | 5 | 3 | 3 | 12 | 20 | 17 | 19 | |
| Вологість повітря, % | 83 | 81 | 81 | 83 | 79 | 74 | 76 | 79 | 80 | 80 | 84 | 83 | 80 |
Економіка
М'ясо-молочний харчокомбінат. Золотовидобувні підприємства. Дорожнє ремонтно-будівельне управління, автобаза, Геолого-розвідувальне підприємство, гідрометеорологічна станція. Адміністрація заповідника «Острів Врангеля». Аеропорт за 18 кілометрів від міста. Морський порт на трасі Північного морського шляху.
Примітки
- Russia connects floating plant to grid. World Nuclear News. 19 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
- http://www.mojgorod.ru/chukotsk_ao/pevek/index.html
- [ Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь Северо-Востока СССР / науч. ред. Г. А. Меновщиков; ДВО АН СССР. Сев.-Вост. комплекс. НИИ. Лаб. археологии, истории и этнографии. — Магадан: Магад. кн. изд-во, 1989. — С. 302. — 456 с. — 15 000 экз. — .]
- . Офіційний сайт міста Певек. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 26 травня 2022.
- Futé, pp. 108ff
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Певек
- Сайт міста Певек
- Фотографії міста
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peve k ros Pevek chukot Peekin misto z 1967 v Rosiyi administrativnij centr Chaunskogo rajonu Chukotskogo avtonomnogo okrugu misto Pevek ros Pevek chukot Peekin Prapor Roztashuvannya mista Pevek Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Chukotskij avtonomnij okrug Municipalnij rajon Chaunskij rajon Kod ZKATU 77 230 501 Kod ZKTMO 77705000001 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1933 Status mista 1967 rik Naselennya 4 329 meshkanciv 2018 Plosha 55 km Gustota naselennya 79 4 osib km Poshtovi indeksi 689400 Telefonnij kod 7 427 37 Geografichni koordinati 69 42 pn sh 170 19 sh d 69 700 pn sh 170 317 sh d 69 700 170 317 Koordinati 69 42 pn sh 170 19 sh d 69 700 pn sh 170 317 sh d 69 700 170 317 Chasovij poyas UTC 12 vlitku UTC 13 Visota nad rivnem morya 100 m Vidstan Do centru regionu km fizichna zalizniceyu avtoshlyahami 640 Vebstorinka go pevek ru Pevek u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pevek znachennya Naselennya 4 4 tis osib 2008 Pevek suchasne poselennya zasnovane pislya Pershoyi svitovoyi vijni dlya obslugovuvannya portu priznachenogo dlya vivezennya korisnih kopalin u ramkah rozshiryuvanogo Pivnichnogo morskogo shlyahu V 1940 h 1950 h rokiv teritoriya navkolo Peveka bula miscem kilkoh taboriv GULAGu de v yazni dobuvali uran V 1990 h rr bagato shaht stali zbitkovimi ta zakrilisya sho prizvelo do togo sho bagato zhiteliv pereyihali v centralni rajoni Rosiyi a portova infrastruktura zanepala U Peveku na pochatok 2020 h roztashovana plavucha atomna elektrostanciya Akademik Lomonosov yaka maye dva morskih yaderni reaktori KLT 40S sho viroblyayut 35 megavat elektroenergiyi kozhen U 1990 h Pevek stav absolyutnim rekordsmenom sered mist za skorochennyam chiselnosti naselennya Yaksho u 1989 roci v misti meshkalo 12 9 tis osib to perepis 2002 roku viyaviv tut tilki 5 2 tis meshkanciv Z tih pir chiselnist naselennya mista znizilas she bilshe Osnovnoyu prichinoyu vidtoku naselennya ye skorochennya robochih misc u 1990 h zakriti olov yani rudniki ta pogirshennya stanu infrastrukturi Navkolo mista znahoditsya kilka povnistyu zanedbanih girnyackih selish EtimologiyaIsnuye kilka versij pohodzhennya nazvi mista Zgidno z odniyeyu z nih nazva pohodit vid chukotskogo slova peekinej sho oznachaye tovsta zduta gora tak nazivayetsya sopka bilya pidnizhzhya yakoyi roztashovane misto Zgidno z inshoyu svoyu nazvu misto otrimalo vid chukotskogo slova pagit kenaj sho v perekladi oznachaye gora smerdyucha Za legendoyu bilya pidnizhzhya gori nepodalik suchasnogo mista stalasya bitva mizh chukchami ta yukagirami a zapah til zagiblih dovgo zberigavsya v cih miscyah adzhe mertvih u aborigeniv hovati ne bulo komu Tomu chukchi dovgo ne selilisya na cij teritoriyi a lishe timchasovo vlitku priganyali syudi svoyi stada GeografiyaMisto roztashovane na shidnomu berezi Chaunskoyi gubi navproti en Shidnosibirskogo morya za 640 km vid Anadirya Najpivnichnishe misto u Rosiyi Istoriya18 i 19 st Miscevist navkolo Peveka bula vidoma rosiyanam vzhe v seredini 18 stolittya oskilki zapisi Velikoyi Pivnichnoyi ekspediciyi svidchat pro vidkrittya misu Shelazkij Podalshi zgadki pro mis buli zrobleni u zapisah ekspediciyi en koli rosijski doslidniki vpershe opisali Chaunsku zatoku v 1760 h rokah 20 stolittya Najdavnishi zgadki pro poselennya Pevek buli zrobleni pismennikom Tihonom Semushkinim yakij vidkriv v 1926 roci chukotskij mislivskij budinochok i yarangu Do seredini 1930 h rokiv Pevek stav vazhlivim portom regionu cherez rozvitok Pivnichnogo morskogo shlyahu ta viyavlennyam olova na rudniku Pirkakaj yakij piznishe bude perejmenovanij u Krasnoarmyejskij za 60 km Vidkrittya korisnih kopalin prizvelo do rozvitku mista v 1950 roci u poselenni prozhivalo majzhe 1500 postijnih meshkanciv 6 kvitnya 1967 roku Pevek otrimav status mista U 1990 h rr pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu naselennya mista skorotilosya bilsh nizh napolovinu oskilki komercijne sudnoplavstvo v Arktici zanepalo a lyudi pochali viyidzhati do centralnih rosijskih regioniv Bilsh mensh regulyarne sudnoplavstvo na pochatok 2020 h zdijsnyuyetsya lishe z Murmanska do Dudinki na zahodi ta mizh Vladivostokom i Pevekom na shodi Porti mizh Dudinkoyu i Pevekom praktichno ne mayut sudnoplavstva GULAG Div takozh Chaunlag ta Chaunchukotlag Ruyini Chaunlagu bilya Peveku Robitniki na shahtah yaki zabezpechuvali Radyanskij Soyuz olovom ta uranom u drugij polovini 20 go stolittya buli v yaznyami sistemi GULAGu U samomu regioni isnuvala merezha taboriv cherez yaki prohodila velichezna kilkist kriminalnih i politichnih v yazniv Ye zalishki dvoh velikih taboriv Pivnichnij i Zahidnij yaki prodovzhuvali postachati uran pid chas i pislya Drugoyi svitovoyi vijni Veliki kladovisha na okolicyah taboriv pokazuyut sho velika chastina tih kogo vidpravili pracyuvati v shahti ne vizhila KlimatKlimat Peveku Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 8 9 5 6 5 8 8 6 17 1 27 0 29 2 25 7 20 3 14 5 8 0 8 9 29 2 Serednij maksimum C 24 1 24 3 18 6 11 6 0 6 9 4 12 6 10 3 4 7 3 8 14 1 20 2 6 6 Serednya temperatura C 26 6 26 7 22 6 15 6 2 6 5 4 8 4 7 3 3 0 6 3 16 9 23 8 9 8 Serednij minimum C 30 1 30 8 26 4 19 8 5 8 2 1 5 2 4 9 0 9 7 8 19 5 26 12 8 Absolyutnij minimum C 45 50 43 3 41 30 10 6 2 2 5 1 12 7 29 3 39 7 40 6 50 Norma opadiv mm 9 12 7 11 10 15 26 27 21 16 14 16 184 Kilkist doshovih dniv 0 0 0 1 0 1 2 7 13 12 10 1 0 3 0 Kilkist snizhnih dniv 18 18 15 14 12 5 3 3 12 20 17 19 Vologist povitrya 83 81 81 83 79 74 76 79 80 80 84 83 80EkonomikaM yaso molochnij harchokombinat Zolotovidobuvni pidpriyemstva Dorozhnye remontno budivelne upravlinnya avtobaza Geologo rozviduvalne pidpriyemstvo gidrometeorologichna stanciya Administraciya zapovidnika Ostriv Vrangelya Aeroport za 18 kilometriv vid mista Morskij port na trasi Pivnichnogo morskogo shlyahu PrimitkiRussia connects floating plant to grid World Nuclear News 19 grudnya 2019 Procitovano 20 grudnya 2019 http www mojgorod ru chukotsk ao pevek index html Leontev V V Novikova K A Toponimicheskij slovar Severo Vostoka SSSR nauch red G A Menovshikov DVO AN SSSR Sev Vost kompleks NII Lab arheologii istorii i etnografii Magadan Magad kn izd vo 1989 S 302 456 s 15 000 ekz ISBN 5 7581 0044 7 Oficijnij sajt mista Pevek Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 Procitovano 26 travnya 2022 Fute pp 108ffPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pevek Sajt mista Pevek Fotografiyi mista