Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Чорнобиль — Хроніка важких тижнів» — український документальний фільм режисера Володимира Шевченка, зафільмований 1986 року.
| Чорнобиль. Хроніка важких тижнів | |
|---|---|
| Чернобыль. Хроника трудных недель | |
 | |
| Жанр | документальне кіно |
| Режисер | Володимир Шевченко |
| Сценарист | Володимир Шевченко; автор дикторського тексту: Ігор Малишевський |
| У головних ролях | текст читає Микола Олялін |
| Оператори | головні оператори: Віктор Кріпченко, Володимир Таранченко, Володимир Шевченко; оператори: Володимир Кукоренчук, Ігор Писанко, Анатолій Химич |
| Звукорежисер | Лев Рязанцев |
| Кінокомпанія | «Укркінохроніка» |
| Тривалість | 54 хв. |
| Мова | російська, українська |
| Країна | УРСР (СРСР) |
| Рік | 1986 |
| IMDb | ID 7154796 |
Займає 49-50-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Фільмування
Багато фільмів створено вже через роки після вибуху четвертого блоку Чорнобильської АЕС та лише небагато людей були свідками самої трагедії.
Лише дві кіногрупи прорвалися через чиновницькі перешкоди, однією з них була команда режисера «Укркінохроніки» Володимира Шевченка. 14 травня 1986 року вони виїхали фільмувати на станцію і наступні сто днів провели поряд з пожежниками, енергетиками, військовими, дозиметристами і атомниками, що ліквідовували наслідки вибуху на ЧАЕС. Всі вони розуміли небезпеку, якій піддавалися. Хтось виконував наказ, хтось не мав вибору, але серед кінематографістів були тільки ті, хто приїхав сюди із власної волі. Більше того, Шевченко вів справжню облогу численних, але необхідних інстанцій, щоб потрапити в епіцентр катастрофи. Вже в лікарняній палаті, отримавши велику дозу радіації, режисер записав в щоденнику:
 | Якщо хтось скаже мені, що якби не ліз, був би з легенею, негайно відповім: краще без легені, ніж, як деякі, без честі. |  |
Фільмування велося безперервно в найнебезпечніших зонах, де під ногами ще диміли уламки графіту. Загалом було використано двадцять тисяч метрів плівки.[] Зняті з вертольота кадри над зруйнованим реактором були засвічені радіацією і плівку забракували. Але режисер вставив засвічені кадри у кінострічку і на екрані вони з'являються зі слідами ударів радіації.
Усе, що мало відношення до Чорнобиля, ретельно фільтрувалося владою: всі друкарські, аудіо-, фото- і відеоматеріали повинні були проходити спеціально створену Міжвідомчу групу експертів, в яку входили представники тридцяти трьох міністерств і відомств. Після цього свій дозвіл повинні були дати ЦК, Політбюро, Головліт і Держкіно. Звісно, держструктури розраховували на те, що радянські творці будуть прославляти героїчну працю ліквідаторів і своє керівництво, яке їх спрямовує на шлях подвигу. Режисер відстоював право на чесний погляд, тому що по відношенню до людей, що працювали і вмирали там, на ЧАЕС, інша позиція була б злочином. Внаслідок тривалої боротьби, фільм таки вийшов на екран, порізаний, але не фальшивий. І останній.
Творець кінопрецеденту, закупленого згодом 132 країнами світу, який одержав призи дев'яти міжнародних кінофестивалів і ввійшов до історії української та світової кінопубліцистики XX століття, Володимир Шевченко помер від спровокованого радіаційним опроміненням раку легенів на 58-му році життя 30 березня 1987 року у Києві буквально через місяць після прем'єри.
Глядачі вперше побачили українську версію стрічки, де дикторський текст українською мовою читає актор Андрій Поддубинський.
Відзнаки
- 1986 — Золота медаль імені О. Довженка (Москва)
- 1987 — Почесний золотий приз і диплом XV міжнародного кінофестивалю (Москва)
- 1987 — Приз «Чорна перлина Середземномор'я» міжнародного кінофестивалю на острові Пантеллерія (Італія)
- 1987 — Спеціальний приз міжнародного кінофестивалю документальних фільмів у Кракові (Польща)
- 1987 — Спеціальний приз XX Всесоюзного кінофестивалю «За самовідданість» В. Шевченку (Тбілісі)
- 1988 — Державна премія СРСР: В. Шевченку (посмертно), В. Кріпченку, В. Таранченку
- 1989 — кінопремія «Ніка» за найкращу операторську роботу в документальному кіно: В. Шевченку (посмертно), В. Кріпченку, В. Таранченку
Окрім того, 1987 року Міжнародна асоціація наукового кіно встановила Приз імені Володимира Шевченка.
В 1991 році фільм віднесено до унікальних кінодокументів національного архівного фонду України та передано на зберігання до Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С.Пшеничного
Примітки
- Диктатура
- Лауреаты Национальной кинематографической премии «НИКА» за 1988 год [ 2 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- «Чорнобиль — Хроніка важких тижнів» на сайті YouTube
 | Це незавершена стаття про український фільм. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chornobil Hronika vazhkih tizhniv ukrayinskij dokumentalnij film rezhisera Volodimira Shevchenka zafilmovanij 1986 roku Chornobil Hronika vazhkih tizhnivChernobyl Hronika trudnyh nedelZhanr dokumentalne kinoRezhiser Volodimir ShevchenkoScenarist Volodimir Shevchenko avtor diktorskogo tekstu Igor MalishevskijU golovnih rolyah tekst chitaye Mikola OlyalinOperatori golovni operatori Viktor Kripchenko Volodimir Taranchenko Volodimir Shevchenko operatori Volodimir Kukorenchuk Igor Pisanko Anatolij HimichZvukorezhiser Lev RyazancevKinokompaniya Ukrkinohronika Trivalist 54 hv Mova rosijska ukrayinskaKrayina URSR SRSR Rik 1986IMDb ID 7154796 Zajmaye 49 50 u poziciyu u spisku 100 najkrashih filmiv v istoriyi ukrayinskogo kino FilmuvannyaBagato filmiv stvoreno vzhe cherez roki pislya vibuhu chetvertogo bloku Chornobilskoyi AES ta lishe nebagato lyudej buli svidkami samoyi tragediyi Lishe dvi kinogrupi prorvalisya cherez chinovnicki pereshkodi odniyeyu z nih bula komanda rezhisera Ukrkinohroniki Volodimira Shevchenka 14 travnya 1986 roku voni viyihali filmuvati na stanciyu i nastupni sto dniv proveli poryad z pozhezhnikami energetikami vijskovimi dozimetristami i atomnikami sho likvidovuvali naslidki vibuhu na ChAES Vsi voni rozumili nebezpeku yakij piddavalisya Htos vikonuvav nakaz htos ne mav viboru ale sered kinematografistiv buli tilki ti hto priyihav syudi iz vlasnoyi voli Bilshe togo Shevchenko viv spravzhnyu oblogu chislennih ale neobhidnih instancij shob potrapiti v epicentr katastrofi Vzhe v likarnyanij palati otrimavshi veliku dozu radiaciyi rezhiser zapisav v shodenniku Yaksho htos skazhe meni sho yakbi ne liz buv bi z legeneyu negajno vidpovim krashe bez legeni nizh yak deyaki bez chesti Filmuvannya velosya bezperervno v najnebezpechnishih zonah de pid nogami she dimili ulamki grafitu Zagalom bulo vikoristano dvadcyat tisyach metriv plivki dzherelo Znyati z vertolota kadri nad zrujnovanim reaktorom buli zasvicheni radiaciyeyu i plivku zabrakuvali Ale rezhiser vstaviv zasvicheni kadri u kinostrichku i na ekrani voni z yavlyayutsya zi slidami udariv radiaciyi Use sho malo vidnoshennya do Chornobilya retelno filtruvalosya vladoyu vsi drukarski audio foto i videomateriali povinni buli prohoditi specialno stvorenu Mizhvidomchu grupu ekspertiv v yaku vhodili predstavniki tridcyati troh ministerstv i vidomstv Pislya cogo svij dozvil povinni buli dati CK Politbyuro Golovlit i Derzhkino Zvisno derzhstrukturi rozrahovuvali na te sho radyanski tvorci budut proslavlyati geroyichnu pracyu likvidatoriv i svoye kerivnictvo yake yih spryamovuye na shlyah podvigu Rezhiser vidstoyuvav pravo na chesnij poglyad tomu sho po vidnoshennyu do lyudej sho pracyuvali i vmirali tam na ChAES insha poziciya bula b zlochinom Vnaslidok trivaloyi borotbi film taki vijshov na ekran porizanij ale ne falshivij I ostannij Tvorec kinoprecedentu zakuplenogo zgodom 132 krayinami svitu yakij oderzhav prizi dev yati mizhnarodnih kinofestivaliv i vvijshov do istoriyi ukrayinskoyi ta svitovoyi kinopublicistiki XX stolittya Volodimir Shevchenko pomer vid sprovokovanogo radiacijnim oprominennyam raku legeniv na 58 mu roci zhittya 30 bereznya 1987 roku u Kiyevi bukvalno cherez misyac pislya prem yeri Glyadachi 1 1 vpershe pobachili ukrayinsku versiyu strichki de diktorskij tekst ukrayinskoyu movoyu chitaye aktor Andrij Poddubinskij Vidznaki1986 Zolota medal imeni O Dovzhenka Moskva 1987 Pochesnij zolotij priz i diplom XV mizhnarodnogo kinofestivalyu Moskva 1987 Priz Chorna perlina Seredzemnomor ya mizhnarodnogo kinofestivalyu na ostrovi Pantelleriya Italiya 1987 Specialnij priz mizhnarodnogo kinofestivalyu dokumentalnih filmiv u Krakovi Polsha 1987 Specialnij priz XX Vsesoyuznogo kinofestivalyu Za samoviddanist V Shevchenku Tbilisi 1988 Derzhavna premiya SRSR V Shevchenku posmertno V Kripchenku V Taranchenku 1989 kinopremiya Nika za najkrashu operatorsku robotu v dokumentalnomu kino V Shevchenku posmertno V Kripchenku V Taranchenku Okrim togo 1987 roku Mizhnarodna asociaciya naukovogo kino vstanovila Priz imeni Volodimira Shevchenka V 1991 roci film vidneseno do unikalnih kinodokumentiv nacionalnogo arhivnogo fondu Ukrayini ta peredano na zberigannya do Centralnogo derzhavnogo kinofotofonoarhivu Ukrayini im G S PshenichnogoPrimitkiDiktatura Laureaty Nacionalnoj kinematograficheskoj premii NIKA za 1988 god 2 listopada 2013 u Wayback Machine ros Posilannya Chornobil Hronika vazhkih tizhniv na sajti YouTube Ce nezavershena stattya pro ukrayinskij film Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi