Чо́рна Ка́м'янка — село в Україні, в Іваньківській сільській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Гірський Тікич (притока Тікичу) за 18 км на північний схід від смт Маньківка. Населення становить 1 015 осіб.
село Чорна Кам'янка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Громада | Іваньківська сільська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Перша згадка | 17 століття |
Населення | 1015 |
Поштовий індекс | 20122 |
Телефонний код | +380 4748 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°01′48″ пн. ш. 30°30′22″ сх. д. / 49.03000° пн. ш. 30.50611° сх. д.Координати: 49°01′48″ пн. ш. 30°30′22″ сх. д. / 49.03000° пн. ш. 30.50611° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 175 м |
Водойми | р. Гірський Тікич, Яр Березів, Китиця |
Відстань до обласного центру | 120,5 (фізична) км |
Найближча залізнична станція | Поташ |
Відстань до залізничної станції | 22 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Чорна Кам’янка,вул. Шевченка, 83 |
Карта | |
Чорна Кам'янка | |
Чорна Кам'янка | |
Мапа | |
Історія
Перші відомості про існування села належать до 17 століття. Тоді Чорна Кам'янка була сотенним містечком Білоцерківського полку.
У роки Другої світової війни 436 мешканців села воювали на фронтах, з них 199 загинули в боях, 208 нагороджені орденами і медалями.
У 1951 році тут встановлено пам'ятник на братській могилі воїнів-визволителів, а в 1969 році обеліск Слави односельцям, що загинули в роки війни.
У післявоєнні роки тут працював колгосп «Перемога», що спеціалізувався на вирощуванні зернових і технічних культур, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Господарство мало в користуванні 4529,2 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 4233,8 га орної землі. В колгоспі працювали ремонтна майстерня, пилорама, млин. З 1955 року діяла Юрпільська ГЕС, потужністю 600 кіловат.
Також станом на 1972 рік працювали середня школа, бібліотека з фондом 12,1 тисяч книг, медичний пункт, пологовий будинок, дитячий садок, відділення зв'язку та ощадна каса, 5 магазинів.
Чорнокам'янське селянське заворушення 1910
Приводом до виступу було примусове виділення землі для відрубів. Дізнавшись про відведення відрубникам-куркулям кращих земель, селяни 15 (28) вересня прогнали землеміра й припинили межові роботи в полі. 16 (29) вересня в село прибув загін поліції. Того самого дня бл. 400 селян, зібравшись біля сільської управи, звільнили чотирьох заарештованих односельчан, розгромили приміщення сільської управи, захопили й знищили плани і документи землевпорядної комісії. На допомогу поліції в село прибуло дві роти 74-го Ставропольського полку. Багато селян було заарештовано. В 1911 р. 38 учасників заворушення засуджено до різних строків тюремного ув'язнення.
Голодомор 1932-33 та Друга світова Війна
Під час Голодомору 1932-33 років у селі загинуло 800 чоловік — більше ніж під час Другої світової війни, коли загинуло 200 чоловік.
Відомі люди
- (* 22 травня 1911) — Герой Радянського Союзу.
- Пилипенко Іван Ісакович — ректор Державної Академії статистики
Пам'ятки
- Чорнокам'янський притікичський каньйон — ландшафтний заказник місцевого значення.
Галерея
- Центр села
- Сільрада
- Школа
- Будинок культури
- Церква
- Річка Гірський Тікич
- Пам'ятник воїнам-односельцям
- Братська могила радянських воїнів
- Пам’ятний знак жертвам Голодомору
Див. також
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)
- Жадько В. Маньківщина. Не забуваймо рідного порогу. -К.,2006. -С.333-335
Посилання
- maps.vlasenko.net(рос.)
- www.warheroes.ru(рос.)
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
сайт школи http://chkam.ucoz.ua/
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cho rna Ka m yanka selo v Ukrayini v Ivankivskij silskij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane na oboh beregah richki Girskij Tikich pritoka Tikichu za 18 km na pivnichnij shid vid smt Mankivka Naselennya stanovit 1 015 osib selo Chorna Kam yanka Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Umanskij rajon Gromada Ivankivska silska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Persha zgadka 17 stolittya Naselennya 1015 Poshtovij indeks 20122 Telefonnij kod 380 4748 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 01 48 pn sh 30 30 22 sh d 49 03000 pn sh 30 50611 sh d 49 03000 30 50611 Koordinati 49 01 48 pn sh 30 30 22 sh d 49 03000 pn sh 30 50611 sh d 49 03000 30 50611 Serednya visota nad rivnem morya 175 m Vodojmi r Girskij Tikich Yar Bereziv Kiticya Vidstan do oblasnogo centru 120 5 fizichna km Najblizhcha zaliznichna stanciya Potash Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 22 km Misceva vlada Adresa radi s Chorna Kam yanka vul Shevchenka 83 Karta Chorna Kam yanka Chorna Kam yanka MapaIstoriyaPershi vidomosti pro isnuvannya sela nalezhat do 17 stolittya Todi Chorna Kam yanka bula sotennim mistechkom Bilocerkivskogo polku U roki Drugoyi svitovoyi vijni 436 meshkanciv sela voyuvali na frontah z nih 199 zaginuli v boyah 208 nagorodzheni ordenami i medalyami U 1951 roci tut vstanovleno pam yatnik na bratskij mogili voyiniv vizvoliteliv a v 1969 roci obelisk Slavi odnoselcyam sho zaginuli v roki vijni U pislyavoyenni roki tut pracyuvav kolgosp Peremoga sho specializuvavsya na viroshuvanni zernovih i tehnichnih kultur bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Gospodarstvo malo v koristuvanni 4529 2 ga silskogospodarskih ugid v tomu chisli 4233 8 ga ornoyi zemli V kolgospi pracyuvali remontna majsternya pilorama mlin Z 1955 roku diyala Yurpilska GES potuzhnistyu 600 kilovat Takozh stanom na 1972 rik pracyuvali serednya shkola biblioteka z fondom 12 1 tisyach knig medichnij punkt pologovij budinok dityachij sadok viddilennya zv yazku ta oshadna kasa 5 magaziniv Chornokam yanske selyanske zavorushennya 1910 Privodom do vistupu bulo primusove vidilennya zemli dlya vidrubiv Diznavshis pro vidvedennya vidrubnikam kurkulyam krashih zemel selyani 15 28 veresnya prognali zemlemira j pripinili mezhovi roboti v poli 16 29 veresnya v selo pribuv zagin policiyi Togo samogo dnya bl 400 selyan zibravshis bilya silskoyi upravi zvilnili chotiroh zaareshtovanih odnoselchan rozgromili primishennya silskoyi upravi zahopili j znishili plani i dokumenti zemlevporyadnoyi komisiyi Na dopomogu policiyi v selo pribulo dvi roti 74 go Stavropolskogo polku Bagato selyan bulo zaareshtovano V 1911 r 38 uchasnikiv zavorushennya zasudzheno do riznih strokiv tyuremnogo uv yaznennya Golodomor 1932 33 ta Druga svitova Vijna Pid chas Golodomoru 1932 33 rokiv u seli zaginulo 800 cholovik bilshe nizh pid chas Drugoyi svitovoyi vijni koli zaginulo 200 cholovik Vidomi lyudi 22 travnya 1911 Geroj Radyanskogo Soyuzu Pilipenko Ivan Isakovich rektor Derzhavnoyi Akademiyi statistikiPam yatkiChornokam yanskij pritikichskij kanjon landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya GalereyaCentr sela Silrada Shkola Budinok kulturi Cerkva Richka Girskij Tikich Pam yatnik voyinam odnoselcyam Bratska mogila radyanskih voyiniv Pam yatnij znak zhertvam GolodomoruDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Zhadko V Mankivshina Ne zabuvajmo ridnogo porogu K 2006 S 333 335Posilannyamaps vlasenko net ros www warheroes ru ros LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim sajt shkoli http chkam ucoz ua Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi