Чогур (азерб. Çoğur; груз. ჩონგური) — струнний музичний інструмент, популярний в XII–XVI століттях на Кавказі, в Ірані та Анатолії, у суфійських обрядах, меджлісах дервішів та ашугів.
Класифікація | струнний музичний інструмент |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.321 |
Подібні інструменти | пандурі, тамбура, сетар, бузукі, саз |
Чогур у Вікісховищі |
Етимологія
Назва «чогур» походить від тюркського слова «чагир» (у перекладі — «клич, звертайся»). Тобто слово означає «музичний інструмент, призначений для того, щоб звертатися до Бога (Аллаха)». Пізніше слово прийняло таку фонетичну форму, як «чогур».
Згадування
У старовину чогур, судячи з різних історичних джерел застосовувався як військовий музичний інструмент для підняття бойового духу у воїнів. У літописі «Чаханараї-Шах Ісмаїл Сефеві», яка оповідає про початок XVI століття, йдеться:
«...В передній частині успішно просуваючої армії грали чукурі і співали турки-варсаги для підняття бойового духу воїнів» |
.
Алі Реза Ялчин у своїй праці «Епоха туркменів на Півдні», розповідає про 9 струн, 15 ладів і прекрасному тембрі чогура. Судячи з історичних фактів можна зробити висновок про те, що в XII–XIII століттях на зміну прийшов чогур, а у XV–XVI століттях на зміну останньому прийшов саз. Деякі різновиди чогура, що мали поширення на Кавказі, а також серед іракських туркменів дійшли до наших днів.
Будова та виготовлення
Чогур, що зберігається у фонді Музею історії Азербайджану, має три парні струни і 22 лади. Корпус методом складання виготовляється з шовковиці. Верх корпусу має дерев'яне покриття товщиною 4 мм. Шийка і головка інструменту виготовлені з горіха, кілочки з груші. З боків корпусу просвердлені два резонаторні отвори і декілька отворів є на верхній деці.
- Довжина 880 мм
- Довжина корпусу — 400 мм
- Ширина — 225 мм
- Висота — 140 мм .
- Кількість ладів на грифі — 22.
- Діапазон чогура — від «до» малої октави до «соль» другої октави.
Чогур може використовуватися як сольний та ансамблевий інструмент.
Примітки
- Меджнун Тебриз оглы Керимов. ЧОГУР
Посилання
- Азербайджанські народні інструменти
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chogur azerb Cogur gruz ჩონგური strunnij muzichnij instrument populyarnij v XII XVI stolittyah na Kavkazi v Irani ta Anatoliyi u sufijskih obryadah medzhlisah dervishiv ta ashugiv ChogurKlasifikaciyastrunnij muzichnij instrumentKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa321 321Podibni instrumentipanduri tambura setar buzuki saz Chogur u Vikishovishi Zmist 1 Etimologiya 2 Zgaduvannya 3 Budova ta vigotovlennya 4 Primitki 5 PosilannyaEtimologiyared Nazva chogur pohodit vid tyurkskogo slova chagir u perekladi klich zvertajsya Tobto slovo oznachaye muzichnij instrument priznachenij dlya togo shob zvertatisya do Boga Allaha Piznishe slovo prijnyalo taku fonetichnu formu yak chogur Zgaduvannyared U starovinu chogur sudyachi z riznih istorichnih dzherel zastosovuvavsya yak vijskovij muzichnij instrument dlya pidnyattya bojovogo duhu u voyiniv U litopisi Chahanarayi Shah Ismayil Sefevi yaka opovidaye pro pochatok XVI stolittya jdetsya 1 nbsp V perednij chastini uspishno prosuvayuchoyi armiyi grali chukuri i spivali turki varsagi dlya pidnyattya bojovogo duhu voyiniv nbsp Ali Reza Yalchin u svoyij praci Epoha turkmeniv na Pivdni rozpovidaye pro 9 strun 15 ladiv i prekrasnomu tembri chogura Sudyachi z istorichnih faktiv mozhna zrobiti visnovok pro te sho v XII XIII stolittyah na zminu gopuzu prijshov chogur a u XV XVI stolittyah na zminu ostannomu prijshov saz Deyaki riznovidi chogura sho mali poshirennya na Kavkazi a takozh sered irakskih turkmeniv dijshli do nashih dniv Budova ta vigotovlennyared nbsp Chogur XV stolittya vistavlenij u palaci Shirvanshahiv Baku Azerbajdzhan Chogur sho zberigayetsya u fondi Muzeyu istoriyi Azerbajdzhanu maye tri parni struni i 22 ladi Korpus metodom skladannya vigotovlyayetsya z shovkovici Verh korpusu maye derev yane pokrittya tovshinoyu 4 mm Shijka i golovka instrumentu vigotovleni z goriha kilochki z grushi Z bokiv korpusu prosverdleni dva rezonatorni otvori i dekilka otvoriv ye na verhnij deci Dovzhina 880 mm Dovzhina korpusu 400 mm Shirina 225 mm Visota 140 mm Kilkist ladiv na grifi 22 Diapazon chogura vid do maloyi oktavi do sol drugoyi oktavi Chogur mozhe vikoristovuvatisya yak solnij ta ansamblevij instrument Primitkired Medzhnun Tebriz ogly Kerimov ChOGURPosilannyared Azerbajdzhanski narodni instrumenti nbsp Ce nezavershena stattya pro muzichni instrumenti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chogur amp oldid 41345176