Чичиркозівка

Чичирко́зівка — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради.

село Чичиркозівка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський район
Рада	Чичиркозівська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA71020030040084974
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	До 1864
Населення	674 (2001)
Територія	19,985 км²
Площа	2,65 км²
Густота населення	286 осіб/км²
Поштовий індекс	20244
Телефонний код	+380 4740
Географічні дані
Географічні координати	49°01′57″ пн. ш. 31°08′20″ сх. д. / 49.03250° пн. ш. 31.13889° сх. д. / 49.03250; 31.13889Координати: 49°01′57″ пн. ш. 31°08′20″ сх. д. / 49.03250° пн. ш. 31.13889° сх. д. / 49.03250; 31.13889
Середня висота над рівнем моря	167 м
Водойми	річка Чичир
Відстань до обласного центру	80,3 (фізична) км
Відстань до районного центру	14 км
Найближча залізнична станція	Богачеве
Відстань до залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	20244, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Чичиркозівка
Карта
Чичиркозівка
Чичиркозівка
Мапа

Село розташоване за 14 км на схід від районного центру — міста Звенигородка та за 7 км від залізничної станції Богачеве.

Історія

Назва села походить від назви річки Чичир, яка протікає через село та першого поселенця із прізвищем Коза.

У селі була Свято-Миколаївська церква, а перед нею розташована церковноприходська школа в якій працював лише один учитель.

Л. Похилевич згадує у книзі «Сказання про населені місцевості Київської губернії»:

Чирикозівка, село за чотири версти від Стецівки по струмку Чичир, що впадає в річку Шполку. Мешканців обох статей 783.

До 1917 року село належало поміщиці Білявській, яка мала 700 га землі. З 1917 по 1923 роки влада переходила то до Української Народної Республіки, то до червоних більшовиків. З 1923 року владу в селі остаточно взяли червоні комісари.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного радянським окупаційним урядом 1932—1933 та 1946–1947 роках. Під час організованого більшовиками голоду 1933 року померло близько 200 осіб.

Навесні 1930 року всі одноосібні господарства були примусово об'єднані в артіль «Плугатар». Згодом було створено колгосп, який до радянсько-німецької війни займав одне із передових місць в районі. Але й були такі хто не бажав іти в колгосп, це перш за все заможні селяни.

28 серпня 1941 року село було окуповане нацистами. 220 мешканців села брали участь у боях Другої світової війни, 123 з них загинули, 104 нагороджені орденами й медалями. Воїнам, що загинули при відвоюванні, встановлено пам'ятник.

Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась рільнича бригада колгоспу імені Калініна.

Також на той час працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

На околиці села виявлено залишки поселення трипільської культури та курганний могильгик ранньоскіфських часів.

Сучасність

В селі діють фермерські господарства, працюють загальноосвітня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, клуб.

Населення

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	668	99,11 %
Інше	6	0,89 %
Разом	674	100,00 %

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Джерела

Посилання

1. Український видавничий портал "Хто є хто"^{[недоступне посилання]}
2. http://maps.vlasenko.net(рос.)
3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

• Бурій В. Ватутінська ОТГ: Чичиркозівка / Валерій Бурій // Місто робітниче: громадсько-політична газета Ватутінської громади. - 2021. - 15 січня. - С. 2.: фото. - (Вивчаємо громаду).
• Бурій В. Ватутінська ОТГ: Трипільське поселення в Чичиркозівці / Валерій Бурій // Місто робітниче : громадсько-політична газета Ватутінської громади. - 2021. - 5 березня. - С. 6. - (Вивчаючи громаду).
• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.