Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чехословацький антикомуністичний рух опору — діяльність деяких організацій та персоналій повоєнної Чехословаччини, яка була спрямована на боротьбу з комуністичною ідеологією. В літературі та архівах також вживається назва Третій опір — на противагу Першому, який утворився під час Першої світової війни, метою якого було послаблення Австро-Угорської імперії та створення незалежної Чехословаччини, та Другому, який функціонував як антинацистський опір в 1939—1945 роках. Третій опір почав формуватись безпосередньо після Лютневого заколоту в Чехословаччині в 1948 році. Основна діяльність зменшилась до 1956 року, хоча остаточним завершенням діяльності опору вважається період Оксамитової революції.
Закон про незаконність комуністичного режиму та спротив йому
Перший закон, який засуджував комуністичний режим в Чехословаччині був Закон про незаконність комуністичного режиму та спротив йому (№ 198/1993) (чеськ. Zákon o protiprávnosti komunistického režimu a o odporu proti němu), прийнятий 9 липня 1993 року Парламентом Чехії. У законі, стверджується, що комуністичний режим, який панував у Чехословаччині з 25 лютого 1948 року по 17 листопада 1989 року , був злочинним, нелегітимним і осудливим (§ 2, п. 1) і що Комуністична партія була (як і подібні організації, засновані на її ідеології) злочинною організацією (§ 2). Практичне значення закону мають такі частини:
- § 3, який говорить, що опір громадян проти цього режиму був законним, справедливим, морально виправданим і гідним поваги (навіть у випадку опору та союзу з іноземною державою).
- § 5, згідно з яким період комуністичного режиму не зараховується до строку давності кримінальних злочинів, якщо режим перешкоджав їх розслідуванню
З фінансової точки зору найбільш важливим можна вважати § 8, який уповноважує уряд Чеської Республіки встановлювати одноразові або постійні доплати до пенсії, які мають на меті матеріально компенсувати невдоволення громадян, які постраждали під час режиму.
Закон про антикомуністичний опір та спротив
20 липня 2011 року Парламент Чеської Республіки схвалив Закон № 262/2011 «Про учасників опору та спротиву комунізму» (чеськ. Zákon o protikomunistickém odboji a odporu), який набув чинності 17 листопада 2011 року, тобто символічно в річницю падіння комунізму в Чехословаччині.
Згідно з цим законом, опором та протидією комунізму вважається така діяльність, яка здійснювалася в період з 25 лютого 1948 р. по 17 листопада 1989 р., яка була вмотивована «політичними, релігійними чи морально-демократичними переконаннями» і водночас розвивалася з метою «усунути, суттєво послабити або порушити або іншим чином заподіяти шкоду комуністичній тоталітарній владі в Чехословаччині та відновити свободу і демократію» (§ 2). Для того, щоб будь-яка антикомуністична діяльність була визнана опором і протидією комунізму, вона також повинна відповідати одній із таких форм (§ 3):
- пункт 1: збройна боротьба проти комуністичного режиму в Чехословаччині, здійснення диверсій, співпраця з зовнішньою розвідкою демократичної держави, контрабанда або перетин державних кордонів з метою участі в опорі, або інші прояви хоробрості на підтримку збройних дій. За цю діяльність також можна отримати статус ветерана війни (§ 5);
- пункт 2: безперервна, довгострокова або іншим чином значна активність:
а) В авторстві петицій і публічних заяв, або їх друк і розповсюдження
б) В організації публічних виступів проти комуністичного режиму, або в іншій явно антикомуністичній діяльності
в): У політичній чи журналістській діяльності або в іншій явно вираженій антикомуністичній діяльності, яка здійснювалась за кордоном;
- пункт 3: активна участь у діяльності групи, члени якої здійснювали будь-яку з перерахованих вище дій;
- пункт 4: обіймання державних посад, які перешкоджали збереженню комуністичного режиму, якщо їх носій постраждав від серйозної форми переслідування щодо них;
- пункт 5: вищезазначена діяльність здійснювалася до 25 лютого 1948 року, якщо ця діяльність була пов'язана з ризиком, подібним до ризику після 25 лютого 1948 року.
Водночас закон передбачає (§ 4), що посвідчення учасника опору комунізму не може бути видано тим особам, які співпрацювали з комуністичними органами безпеки (Служба Державної безпеки Чехословаччини), були членами Комуністична партія Чехословаччини Комуністичної партії Чехословаччини, чи інших комуністичних організацій, а також, які здобували вищу освіту у політичних чи військових спеціальностях і водночас брали участь у зміцненні комуністичної тоталітарної влади в Чехословаччині. Ці перешкоди можна подолати лише тоді, коли буде доведено, що діяльність у спротиві комунізму була довшою, масштабнішою чи інтенсивнішою, ніж будівництво комунізму.
Посвідчення учасника опору та протидії комунізму видає Міністерство оборони Чеської Республіки, а видача посвідчення пов'язана з фінансовою винагородою в розмірі 100 000 чеських корун для живих учасників опору та спротиву та в деяких випадках також із винагородою 50 000 чеських корун для вдови чи вдівця (§ 6). Видача свідоцтва також пов'язана з коригуванням пенсії (§ 8), або здійсненням реабілітації (§ 11). Міністерство веде облік виданих сертифікатів (§ 9). На рішення міністерства можна подати апеляцію до Комісії з етики Чеської Республіки (§ 7).
Основні організації та групи опору
Громадські організації:
Мілітарний опір (озброєний опір):
- Група братів Машіних (чеськ. Skupina bratří Mašínů)
- Чорний лев 777 (чеськ. Černý lev 777)
- Світлана (чеськ. Světlana (odbojová skupina))
- Ярміла (чеськ. Jarmila)
Релігійні організації:
Основні події та зібрання
- 1948 рік
25 лютого — 5-тисячна демонстрація студентів у Празі (переважно християнських та націонал-соціалістичних асоціацій) під час комуністичного перевороту.
червень — липень — XI загальношкільний збір Сокола
22 — 23 серпня — католицьке спортивне паломництво організації Орел на гору Гостин
8-10 вересня — похорони Едварда Бенеша
- 1949 рік
17 травня — переворот Прокеша
19 липня — Пастирський лист чехословацьких єпископів: Голос єпископів і ординаріїв до вірних у годину великого випробування
- 1953 рік
31 травня — 5 червня — Пльзеньське повстання
- 1968 рік
31 березня — створення Клуб 231
8 квітня — заснування Клубу відданих безпартійних
- 1969 рік
16 січня — Ян Палах — протест проти окупації та пасивності нації шляхом самоспалення
25 лютого — Ян Заїц — послідовник Яна Палаха — протест самоспаленням
4 квітня — Євжен Плочек — 3-й живий факел — протест самоспаленням
-
![image]()
Ян Палах, фото з університетського посвідчення -
![image]()
Ян Заїц - портрет на меморіальній дошці -
![image]()
Пам'ятна дошка Євжена Плочека в Їглаві
Антиокупаційна демонстрація в Празі 1969 року
19 — 21 серпня — антиокупаційні демонстрації (переважно в Празі , Брно та Ліберці)
- 1977 рік
1 січня — Хартія 77
- 1978 рік
27 квітня — заснування Комітету захисту несправедливо притягнутих
- 1985 рік
5 липня — Крайове паломництво у Велеграді
- 1988 рік
25 березня — Демонстрація зі свічками
Петиція Ініціативи католиків щодо вирішення ситуації релігійних громадян у Чехословаччині
- 1989 рік
Хто - як не ми ?"
17.11.1989
Меморіальна дошка. Прага
29 червня — публікація петиції «Декілька речень»
11 — 13 листопада — екологічні протести в Тепліце
17 листопада — початок Оксамитової революції
Література
- BLAŽEK, Petr. Opozice a odpor proti komunistickému režimu v Československu 1968-1989. Praha: Dokořán :Ústav českých dějin FF UK, 2005. 355 s. .(чес.)
- NAVARA, Luděk; KASÁČEK, Miroslav. Příběhy třetího odboje. Brno: Host, 2010. 270 s. .(чес.)
- PEJČOCH, Ivo. Protikomunistické puče : historie pokusů o vojenské svržení komunistického režimu v Československu 1948-1958. Cheb: Svět křídel, 2011. 198 s. .(чес.)
- PEJČOCH, Ivo. Ženy v třetím odboji : kurýrky zpravodajských služeb, převaděčky a příslušnice protikomunistických odbojových skupin. Cheb: Svět křídel, 2014. 175 s. .(чес.)
- VEBER, Václav; BUREŠ, Jan. Třetí odboj : kapitoly z dějin protikomunistické rezistence v Československu v padesátých letech 20. století.Plzeň : Praha: Vydavatelství a nakladatelství Aleš Čeněk ; Ústav pro studium totalitních režimů : Metropolitní univerzita Praha, 2010. 335 s. .(чес.)
- VEBER, Václav. Třetí odboj ČSR v letech 1948-1953. Pardubice: Univerzita Pardubice, Fakulta filozofická, 2014. 373 s. .(чес.)
Примітки
- Проект "Ми не здалися" (My jsme to nevzdali) спільно з музеєм Пам'ять народу.(чес.)
- Третій опір.Пам'ять.(чес.)
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2013. Процитовано 9 травня 2023.(чес.)
- Закон про учасників опору та спротиву комунізму.(чес.)
- Третій опір. Відзнаки учасників антикомуністичного руху.(чес.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чеський антикомуністичний опір
- Пам'ять народу. Третій Опір (чес.)
- Марія Бочкова. Коментована бібліографія до Історії Третього Опору (чес.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chehoslovackij antikomunistichnij ruh oporu diyalnist deyakih organizacij ta personalij povoyennoyi Chehoslovachchini yaka bula spryamovana na borotbu z komunistichnoyu ideologiyeyu V literaturi ta arhivah takozh vzhivayetsya nazva Tretij opir na protivagu Pershomu yakij utvorivsya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni metoyu yakogo bulo poslablennya Avstro Ugorskoyi imperiyi ta stvorennya nezalezhnoyi Chehoslovachchini ta Drugomu yakij funkcionuvav yak antinacistskij opir v 1939 1945 rokah Tretij opir pochav formuvatis bezposeredno pislya Lyutnevogo zakolotu v Chehoslovachchini v 1948 roci Osnovna diyalnist zmenshilas do 1956 roku hocha ostatochnim zavershennyam diyalnosti oporu vvazhayetsya period Oksamitovoyi revolyuciyi Memorialna doshka Tretomu oporu OstravaZakon pro nezakonnist komunistichnogo rezhimu ta sprotiv jomuPam yatnik zhertvam komunizmu Praga Pershij zakon yakij zasudzhuvav komunistichnij rezhim v Chehoslovachchini buv Zakon pro nezakonnist komunistichnogo rezhimu ta sprotiv jomu 198 1993 chesk Zakon o protipravnosti komunistickeho rezimu a o odporu proti nemu prijnyatij 9 lipnya 1993 roku Parlamentom Chehiyi U zakoni stverdzhuyetsya sho komunistichnij rezhim yakij panuvav u Chehoslovachchini z 25 lyutogo 1948 roku po 17 listopada 1989 roku buv zlochinnim nelegitimnim i osudlivim 2 p 1 i sho Komunistichna partiya bula yak i podibni organizaciyi zasnovani na yiyi ideologiyi zlochinnoyu organizaciyeyu 2 Praktichne znachennya zakonu mayut taki chastini 3 yakij govorit sho opir gromadyan proti cogo rezhimu buv zakonnim spravedlivim moralno vipravdanim i gidnim povagi navit u vipadku oporu ta soyuzu z inozemnoyu derzhavoyu 5 zgidno z yakim period komunistichnogo rezhimu ne zarahovuyetsya do stroku davnosti kriminalnih zlochiniv yaksho rezhim pereshkodzhav yih rozsliduvannyu Z finansovoyi tochki zoru najbilsh vazhlivim mozhna vvazhati 8 yakij upovnovazhuye uryad Cheskoyi Respubliki vstanovlyuvati odnorazovi abo postijni doplati do pensiyi yaki mayut na meti materialno kompensuvati nevdovolennya gromadyan yaki postrazhdali pid chas rezhimu Zakon pro antikomunistichnij opir ta sprotiv20 lipnya 2011 roku Parlament Cheskoyi Respubliki shvaliv Zakon 262 2011 Pro uchasnikiv oporu ta sprotivu komunizmu chesk Zakon o protikomunistickem odboji a odporu yakij nabuv chinnosti 17 listopada 2011 roku tobto simvolichno v richnicyu padinnya komunizmu v Chehoslovachchini Zgidno z cim zakonom oporom ta protidiyeyu komunizmu vvazhayetsya taka diyalnist yaka zdijsnyuvalasya v period z 25 lyutogo 1948 r po 17 listopada 1989 r yaka bula vmotivovana politichnimi religijnimi chi moralno demokratichnimi perekonannyami i vodnochas rozvivalasya z metoyu usunuti suttyevo poslabiti abo porushiti abo inshim chinom zapodiyati shkodu komunistichnij totalitarnij vladi v Chehoslovachchini ta vidnoviti svobodu i demokratiyu 2 Dlya togo shob bud yaka antikomunistichna diyalnist bula viznana oporom i protidiyeyu komunizmu vona takozh povinna vidpovidati odnij iz takih form 3 punkt 1 zbrojna borotba proti komunistichnogo rezhimu v Chehoslovachchini zdijsnennya diversij spivpracya z zovnishnoyu rozvidkoyu demokratichnoyi derzhavi kontrabanda abo peretin derzhavnih kordoniv z metoyu uchasti v opori abo inshi proyavi horobrosti na pidtrimku zbrojnih dij Za cyu diyalnist takozh mozhna otrimati status veterana vijni 5 punkt 2 bezperervna dovgostrokova abo inshim chinom znachna aktivnist a V avtorstvi peticij i publichnih zayav abo yih druk i rozpovsyudzhennya b V organizaciyi publichnih vistupiv proti komunistichnogo rezhimu abo v inshij yavno antikomunistichnij diyalnosti v U politichnij chi zhurnalistskij diyalnosti abo v inshij yavno virazhenij antikomunistichnij diyalnosti yaka zdijsnyuvalas za kordonom punkt 3 aktivna uchast u diyalnosti grupi chleni yakoyi zdijsnyuvali bud yaku z pererahovanih vishe dij punkt 4 obijmannya derzhavnih posad yaki pereshkodzhali zberezhennyu komunistichnogo rezhimu yaksho yih nosij postrazhdav vid serjoznoyi formi peresliduvannya shodo nih punkt 5 vishezaznachena diyalnist zdijsnyuvalasya do 25 lyutogo 1948 roku yaksho cya diyalnist bula pov yazana z rizikom podibnim do riziku pislya 25 lyutogo 1948 roku Vodnochas zakon peredbachaye 4 sho posvidchennya uchasnika oporu komunizmu ne mozhe buti vidano tim osobam yaki spivpracyuvali z komunistichnimi organami bezpeki Sluzhba Derzhavnoyi bezpeki Chehoslovachchini buli chlenami Komunistichna partiya Chehoslovachchini Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini chi inshih komunistichnih organizacij a takozh yaki zdobuvali vishu osvitu u politichnih chi vijskovih specialnostyah i vodnochas brali uchast u zmicnenni komunistichnoyi totalitarnoyi vladi v Chehoslovachchini Ci pereshkodi mozhna podolati lishe todi koli bude dovedeno sho diyalnist u sprotivi komunizmu bula dovshoyu masshtabnishoyu chi intensivnishoyu nizh budivnictvo komunizmu Posvidchennya uchasnika oporu ta protidiyi komunizmu vidaye Ministerstvo oboroni Cheskoyi Respubliki a vidacha posvidchennya pov yazana z finansovoyu vinagorodoyu v rozmiri 100 000 cheskih korun dlya zhivih uchasnikiv oporu ta sprotivu ta v deyakih vipadkah takozh iz vinagorodoyu 50 000 cheskih korun dlya vdovi chi vdivcya 6 Vidacha svidoctva takozh pov yazana z koriguvannyam pensiyi 8 abo zdijsnennyam reabilitaciyi 11 Ministerstvo vede oblik vidanih sertifikativ 9 Na rishennya ministerstva mozhna podati apelyaciyu do Komisiyi z etiki Cheskoyi Respubliki 7 Osnovni organizaciyi ta grupi oporuGromadski organizaciyi Klub 231 Klib viddanih bezpartijnih chesk Klub angazovanych nestraniku Hartiya 77 Militarnij opir ozbroyenij opir Grupa brativ Mashinih chesk Skupina bratri Masinu Chornij lev 777 chesk Cerny lev 777 Svitlana chesk Svetlana odbojova skupina Yarmila chesk Jarmila Religijni organizaciyi Pidzemna cerkva chesk Podzemni cirkev Bilij legion slovac Biela legia Osnovni podiyi ta zibrannyaPam yatna doshka uchasniku Tretogo oporu Milanu Vokroyu Pivdennocheskij kraj selishe Velka Turna 1948 rik 25 lyutogo 5 tisyachna demonstraciya studentiv u Prazi perevazhno hristiyanskih ta nacional socialistichnih asociacij pid chas komunistichnogo perevorotu cherven lipen XI zagalnoshkilnij zbir Sokola 22 23 serpnya katolicke sportivne palomnictvo organizaciyi Orel na goru Gostin 8 10 veresnya pohoroni Edvarda Benesha 1949 rik 17 travnya perevorot Prokesha 19 lipnya Pastirskij list chehoslovackih yepiskopiv Golos yepiskopiv i ordinariyiv do virnih u godinu velikogo viprobuvannya 1953 rik Pam yatna doshka datovana 1 chervnem 1953 roku do pershogo povstannya zemel shidnogo bloku proti komunizmu Plzen 31 travnya 5 chervnya Plzenske povstannya 1968 rik 31 bereznya stvorennya Klub 231 8 kvitnya zasnuvannya Klubu viddanih bezpartijnih 1969 rik 16 sichnya Yan Palah protest proti okupaciyi ta pasivnosti naciyi shlyahom samospalennya 25 lyutogo Yan Zayic poslidovnik Yana Palaha protest samospalennyam 4 kvitnya Yevzhen Plochek 3 j zhivij fakel protest samospalennyam Yan Palah foto z universitetskogo posvidchennya Yan Zayic portret na memorialnij doshci Pam yatna doshka Yevzhena Plocheka v Yiglavi Antiokupacijna demonstraciya v Prazi 1969 roku 19 21 serpnya antiokupacijni demonstraciyi perevazhno v Prazi Brno ta Liberci 1977 rik 1 sichnya Hartiya 77 1978 rik 27 kvitnya zasnuvannya Komitetu zahistu nespravedlivo prityagnutih 1985 rik 5 lipnya Krajove palomnictvo u Velegradi 1988 rik 25 bereznya Demonstraciya zi svichkami Peticiya Iniciativi katolikiv shodo virishennya situaciyi religijnih gromadyan u Chehoslovachchini 1989 rik Koli yaksho ne zaraz Hto yak ne mi 17 11 1989 Memorialna doshka Praga 29 chervnya publikaciya peticiyi Dekilka rechen 11 13 listopada ekologichni protesti v Teplice 17 listopada pochatok Oksamitovoyi revolyuciyiLiteraturaBLAZEK Petr Opozice a odpor proti komunistickemu rezimu v Ceskoslovensku 1968 1989 Praha Dokoran Ustav ceskych dejin FF UK 2005 355 s ISBN 80 7363 007 9 ches NAVARA Ludek KASACEK Miroslav Pribehy tretiho odboje Brno Host 2010 270 s ISBN 978 80 7294 341 8 ches PEJCOCH Ivo Protikomunisticke puce historie pokusu o vojenske svrzeni komunistickeho rezimu v Ceskoslovensku 1948 1958 Cheb Svet kridel 2011 198 s ISBN 978 80 86808 92 5 ches PEJCOCH Ivo Zeny v tretim odboji kuryrky zpravodajskych sluzeb prevadecky a prislusnice protikomunistickych odbojovych skupin Cheb Svet kridel 2014 175 s ISBN 978 80 87567 63 0 ches VEBER Vaclav BURES Jan Treti odboj kapitoly z dejin protikomunisticke rezistence v Ceskoslovensku v padesatych letech 20 stoleti Plzen Praha Vydavatelstvi a nakladatelstvi Ales Cenek Ustav pro studium totalitnich rezimu Metropolitni univerzita Praha 2010 335 s ISBN 978 80 7380 306 3 ches VEBER Vaclav Treti odboj CSR v letech 1948 1953 Pardubice Univerzita Pardubice Fakulta filozoficka 2014 373 s ISBN 978 80 7395 786 5 ches PrimitkiProekt Mi ne zdalisya My jsme to nevzdali spilno z muzeyem Pam yat narodu ches Tretij opir Pam yat ches Arhiv originalu za 13 serpnya 2013 Procitovano 9 travnya 2023 ches Zakon pro uchasnikiv oporu ta sprotivu komunizmu ches Tretij opir Vidznaki uchasnikiv antikomunistichnogo ruhu ches PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cheskij antikomunistichnij opir Pam yat narodu Tretij Opir ches Mariya Bochkova Komentovana bibliografiya do Istoriyi Tretogo Oporu ches Div takozhMuzej komunizmu Praga Centralne kerivnictvo vnutrishnogo oporu Cheskij antinacistskij opir Lyudek Pahman Ivan Martin Yirous