Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чернечий ліс — ландшафтний заказник місцевого значення розташований у Києво-Святошинському районі Київської області. Створений відповідно до рішення Київської обласної ради від 27 квітня 2018 року. Створений для збереження старовікових дібров Київщини.
 | |
| 50°17′22″ пн. ш. 30°31′19″ сх. д. / 50.28952700002777476° пн. ш. 30.52219700002777714° сх. д.Координати: 50°17′22″ пн. ш. 30°31′19″ сх. д. / 50.28952700002777476° пн. ш. 30.52219700002777714° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаХодосівка, Лісники Києво-Святошинський район Київська область |
| Найближче місто | Миронівка Канів |
| Площа | 420 га |
| Засновано | 2018 |
| Оператор | Ходосівська сільська рада |
  | |
 Чернечий Ліс у Вікісховищі | |
Історія створення
Боротьба за створення заказника тривала із початку 2000-х років. Місцева влада періодично надавала дозволи на забудову або змінювала статус лісових насаджень, включаючи їх частинами по кілька гектарів до складу території навколишніх сіл.
У 2008 році було підготовлено наукове обґрунтування щодо створення на території Києво-Святошинського району заказника «Чернечий ліс». Процес загальмувався у зв'язку із відсутністю політичної волі депутатів місцевих сільських рад (перш за все, с. Лісники).
Упродовж наступних кількох років десятків гектарів діброви, яку планувалося включити до складу заказника були надані під забудову і забудовані приватними будинками. Подальша боротьба за створення заказника «Чернечий ліс» тривала за участі громадськості та ЗМІ. З цією метою було проведено низку прес-конференцій, залучено народних депутатів, ініційовано розслідування, знято документальний фільм про загрозу забудови, проводилися акції протесту. Частина публічної кампанії стосувалася необхідності охорони історичної та археологічної спадщини.
Станом на 2012 планувалося, що загальна площа об’єкту становитиме понад 718 га і включатиме околиці с. Лісники, с. Хотів, с. Ходосівка. Стислий опис планованого лісового заказника «Чернечий ліс» містив наступне: "Лісове урочище, в якому зростають червонокнижні види рослин, мешкають борсуки та інші зникаючі види тварини". Незважаючи на це, продовжувало практикуватися виділення земельних ділянок під забудову або так звані «санітарні» і навіть незаконні нічні вирубки лісу у великих масштабах (2015–2017 рр.), в тому числі для облаштування нових доріг .
Лише у 2018, на 38-ій позачерговій сесії Київської обласної ради, депутати проголосували за створення на території області ландшафтного заказника місцевого значення "Чернечий ліс".
У майбутньому планується створення НПП "Приірпіння та Чернечий ліс", до складу якого може бути включена і територія заказника.
Характеристика
Рослинність
Заказник репрезентує рослинні угруповання соснового, змішаного та подекуди листяного лісу, насичені великим флористичним різноманіттям. Флора даного об'єкту налічує більше 300 видів вищих рослин, цей список продовжує поповнюватись.
Основним компонентом рослинності є розвинені три-чотириярусні сосняки. В перший ярус виходить сосна, до неї інколи домішуються дуб черешчатий та подекуди дуб північний. В другому ярусі зростають клен татарський та черемха. Багатим є і чагарниковий ярус: тут поєднуються ліщина, свидина криваво-червона, крушина ламка та рокитник руський.
У трав'яному покриві панує типово бореальна флора: , , смовдь гірська, , деревій звичайний, , . Викликає інтерес своєрідна піонерна рослинність піщаних грив. Тут, в умовах недостачі елементів живлення, сформувалися ділянки сосняку з суцільним лишайниково-моховим покривом.
На освітлених узліссях поширена рідкісна і разом з тим цінна лікарська рослина – перстач білий. Велике наукове значення мають локалітети дуже давньої спорової рослини, відомої ще з палеозойської геологічної ери – плауна булавоподібного. На території об`єкту збереглися також фрагменти сосняків вересових та костричникових. Але найбагатшими за своїм флористичним складом є ділянки сосняків орляково-конвалієвих. Тут сконцентровані великі зарості рідкісної рослини – конвалії травневої.
Найвищу цінність вказаної території становлять популяції трьох рідкісних раноцвітних рослин: лілії лісової, сону широколистого, що охороняються згідно з Додатком І до Бернської конвенції, і сону чорніючого, занесеного до Червоної книги України. Ці види зростають на сонячних узліссях. Показником великої цінності вказаної території є великі запаси лікарських рослин: купини, малини, костяниці, ожини, чорниць, брусниці, вересу, буквиці, пижма, суховершок, бузини та багатьох інших.
Тваринний світ
На території об'єкту зафіксовано багато рідкісних видів безхребетних тварин, як то махаон, бражник підмаренниковий, бджола тесляр фіолетова, вусач мускусний, жук олень та інші. Усі ці види охороняються Червоною книгою України. Фауна об`єкту багата на амфібій та плазунів. Тут, зокрема, поширені сіра жаба, гадюка та звичайний вуж. А такі тварини, як прудка ящірка та веретільниця, охороняються Додатком II до Бернської конвенції. Тут також поширена рідкісна «червонокнижна» змія мідянка.
Птахи представлені величезним різноманіттям. Серед горобиних, зокрема тут зустрічаються синиці болотяна та гірська. Можна побачити тут і найбільшого у Європі чорного дятла — жовну. Особливу цінність становлять популяції денних та нічних хижих птахів, адже тут поширена вухата сова, сич хатній, яструб великий та чоглок. Усі ці птахи охороняються згідно з Додатком II до Бернської Конвенції.
З ссавців все ще зустрічаються сарна, сірий заєць, а також дрібні мишоподібні гризуни та комахоїдні. Зазначимо, що тут відмічені такі кажани, як вечірниця мала та нічниця ставкова. Вони охороняються Червоною книгою України. Окрім того, на території проектованого заказника розміщене поселення рідкісного звіра — борсука.
Роль в екологічній мережі
З усіх об'єктів Національної екомережі України, найбільш важливим на міжнародному рівні є Дніпровський екологічний коридор (ДЕК). Відповідно до чинного національного законодавства, цей коридор має статус елементу національного значення і є частиною Всеєвропейської екологічної мережі.
Безпосередньою частиною коридору є лісові масиви та заплавні землі орієнтовно в 10-кілометровій зоні вздовж берегів р. Дніпро. Коридор пронизує всю Україну з півночі на південь. Натомість на шляху ДЕК розташовується м. Київ, кварталами забудови якого практично перекривається сам екокоридор. Завдяки цьому, прилеглі до м. Києва лісові й заплавні масиви мають надзвичайну природну цінність, адже маси міграційних тварин, для яких Київ є перешкодою, зосереджуються на них. Види, для яких проблематичним стає подолання Києва, який майже на 40 км перекриває коридор, саме через ці території шукають обхідних шляхів. Таким чином, прилеглі до Києва природні масиви повинні отримувати охоронний статус, як особливо цінні елементи Дніпровського екологічного коридору.
Проектований НПП «Приірпіння та Чернечий ліс» фактично є екологічним коридором регіонального значення, по якому під час міграцій тварини пересуваються в обхід м. Києва. Головним таким шляхом є ліси заказника "Чернечий ліс". Висновки про це були отримані в ході досліджень Відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України. Додаткової актуальності цій ділянці лісу як екологічному коридору, надає р. Сіверка, що протікає вздовж нього, створюючи так звану «природну лінію», вздовж якої пересуваються тварини.
Території природно-заповідного фонду, що входять до складу
Джерела
- Богомаз М. В., Василюк О. В., Заворотна Г. В., Кучма Т. Л., Некрасова О. Д., Перегрим М. М., Плига А. В., Полянська К. В., Пішняк Д. В., Прекрасна Є. П. Проектований національний природний парк «Приірпіння та Чернечий ліс», видання 2-ге, доповнене і перероблене (під ред. Є. Прекрасної) / Серія: «Conservation Biology in Ukraine». – вип. 7. – К.: UNCG, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена. – 2018. – 80 с.
Посилання
Примітки
- Коли дерева заважають: як чиновники і олігархи об'єдналися заради знищення Чернечого лісу. www.mykyivregion.com.ua (укр.). Процитовано 23 вересня 2020.
- Василюк О., Костюшин В., Норенко К., Плига А., Прекрасна Є., Коломицев Г., Фатікова М. (2012). Природно-заповідний фонд Київської області (укр.) . Київ: Національний екологічний центр України. с. 27—28, 165—166, 233.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chernechij lis landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya roztashovanij u Kiyevo Svyatoshinskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Stvorenij vidpovidno do rishennya Kiyivskoyi oblasnoyi radi vid 27 kvitnya 2018 roku Stvorenij dlya zberezhennya starovikovih dibrov Kiyivshini Landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Chernechij lis 50 17 22 pn sh 30 31 19 sh d 50 28952700002777476 pn sh 30 52219700002777714 sh d 50 28952700002777476 30 52219700002777714 Koordinati 50 17 22 pn sh 30 31 19 sh d 50 28952700002777476 pn sh 30 52219700002777714 sh d 50 28952700002777476 30 52219700002777714Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Hodosivka Lisniki Kiyevo Svyatoshinskij rajon Kiyivska oblastNajblizhche mistoMironivka KanivPlosha420 gaZasnovano2018OperatorHodosivska silska rada Chernechij Lis u VikishovishiIstoriya stvorennyaBorotba za stvorennya zakaznika trivala iz pochatku 2000 h rokiv Misceva vlada periodichno nadavala dozvoli na zabudovu abo zminyuvala status lisovih nasadzhen vklyuchayuchi yih chastinami po kilka gektariv do skladu teritoriyi navkolishnih sil U 2008 roci bulo pidgotovleno naukove obgruntuvannya shodo stvorennya na teritoriyi Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu zakaznika Chernechij lis Proces zagalmuvavsya u zv yazku iz vidsutnistyu politichnoyi voli deputativ miscevih silskih rad persh za vse s Lisniki Uprodovzh nastupnih kilkoh rokiv desyatkiv gektariv dibrovi yaku planuvalosya vklyuchiti do skladu zakaznika buli nadani pid zabudovu i zabudovani privatnimi budinkami Podalsha borotba za stvorennya zakaznika Chernechij lis trivala za uchasti gromadskosti ta ZMI Z ciyeyu metoyu bulo provedeno nizku pres konferencij zalucheno narodnih deputativ inicijovano rozsliduvannya znyato dokumentalnij film pro zagrozu zabudovi provodilisya akciyi protestu Chastina publichnoyi kampaniyi stosuvalasya neobhidnosti ohoroni istorichnoyi ta arheologichnoyi spadshini Stanom na 2012 planuvalosya sho zagalna plosha ob yektu stanovitime ponad 718 ga i vklyuchatime okolici s Lisniki s Hotiv s Hodosivka Stislij opis planovanogo lisovogo zakaznika Chernechij lis mistiv nastupne Lisove urochishe v yakomu zrostayut chervonoknizhni vidi roslin meshkayut borsuki ta inshi znikayuchi vidi tvarini Nezvazhayuchi na ce prodovzhuvalo praktikuvatisya vidilennya zemelnih dilyanok pid zabudovu abo tak zvani sanitarni i navit nezakonni nichni virubki lisu u velikih masshtabah 2015 2017 rr v tomu chisli dlya oblashtuvannya novih dorig Lishe u 2018 na 38 ij pozachergovij sesiyi Kiyivskoyi oblasnoyi radi deputati progolosuvali za stvorennya na teritoriyi oblasti landshaftnogo zakaznika miscevogo znachennya Chernechij lis U majbutnomu planuyetsya stvorennya NPP Priirpinnya ta Chernechij lis do skladu yakogo mozhe buti vklyuchena i teritoriya zakaznika HarakteristikaRoslinnist Chernechij Lis zakaznik bilya Hodosivki Zakaznik reprezentuye roslinni ugrupovannya sosnovogo zmishanogo ta podekudi listyanogo lisu nasicheni velikim floristichnim riznomanittyam Flora danogo ob yektu nalichuye bilshe 300 vidiv vishih roslin cej spisok prodovzhuye popovnyuvatis Osnovnim komponentom roslinnosti ye rozvineni tri chotiriyarusni sosnyaki V pershij yarus vihodit sosna do neyi inkoli domishuyutsya dub chereshchatij ta podekudi dub pivnichnij V drugomu yarusi zrostayut klen tatarskij ta cheremha Bagatim ye i chagarnikovij yarus tut poyednuyutsya lishina svidina krivavo chervona krushina lamka ta rokitnik ruskij Chernechij Lis zakaznik bilya Hodosivki U trav yanomu pokrivi panuye tipovo borealna flora smovd girska derevij zvichajnij Viklikaye interes svoyeridna pionerna roslinnist pishanih griv Tut v umovah nedostachi elementiv zhivlennya sformuvalisya dilyanki sosnyaku z sucilnim lishajnikovo mohovim pokrivom Na osvitlenih uzlissyah poshirena ridkisna i razom z tim cinna likarska roslina perstach bilij Velike naukove znachennya mayut lokaliteti duzhe davnoyi sporovoyi roslini vidomoyi she z paleozojskoyi geologichnoyi eri plauna bulavopodibnogo Na teritoriyi ob yektu zbereglisya takozh fragmenti sosnyakiv veresovih ta kostrichnikovih Ale najbagatshimi za svoyim floristichnim skladom ye dilyanki sosnyakiv orlyakovo konvaliyevih Tut skoncentrovani veliki zarosti ridkisnoyi roslini konvaliyi travnevoyi Najvishu cinnist vkazanoyi teritoriyi stanovlyat populyaciyi troh ridkisnih ranocvitnih roslin liliyi lisovoyi sonu shirokolistogo sho ohoronyayutsya zgidno z Dodatkom I do Bernskoyi konvenciyi i sonu chorniyuchogo zanesenogo do Chervonoyi knigi Ukrayini Ci vidi zrostayut na sonyachnih uzlissyah Pokaznikom velikoyi cinnosti vkazanoyi teritoriyi ye veliki zapasi likarskih roslin kupini malini kostyanici ozhini chornic brusnici veresu bukvici pizhma suhovershok buzini ta bagatoh inshih Tvarinnij svit Na teritoriyi ob yektu zafiksovano bagato ridkisnih vidiv bezhrebetnih tvarin yak to mahaon brazhnik pidmarennikovij bdzhola teslyar fioletova vusach muskusnij zhuk olen ta inshi Usi ci vidi ohoronyayutsya Chervonoyu knigoyu Ukrayini Fauna ob yektu bagata na amfibij ta plazuniv Tut zokrema poshireni sira zhaba gadyuka ta zvichajnij vuzh A taki tvarini yak prudka yashirka ta veretilnicya ohoronyayutsya Dodatkom II do Bernskoyi konvenciyi Tut takozh poshirena ridkisna chervonoknizhna zmiya midyanka Ptahi predstavleni velicheznim riznomanittyam Sered gorobinih zokrema tut zustrichayutsya sinici bolotyana ta girska Mozhna pobachiti tut i najbilshogo u Yevropi chornogo dyatla zhovnu Osoblivu cinnist stanovlyat populyaciyi dennih ta nichnih hizhih ptahiv adzhe tut poshirena vuhata sova sich hatnij yastrub velikij ta choglok Usi ci ptahi ohoronyayutsya zgidno z Dodatkom II do Bernskoyi Konvenciyi Z ssavciv vse she zustrichayutsya sarna sirij zayec a takozh dribni mishopodibni grizuni ta komahoyidni Zaznachimo sho tut vidmicheni taki kazhani yak vechirnicya mala ta nichnicya stavkova Voni ohoronyayutsya Chervonoyu knigoyu Ukrayini Okrim togo na teritoriyi proektovanogo zakaznika rozmishene poselennya ridkisnogo zvira borsuka Rol v ekologichnij merezhiZ usih ob yektiv Nacionalnoyi ekomerezhi Ukrayini najbilsh vazhlivim na mizhnarodnomu rivni ye Dniprovskij ekologichnij koridor DEK Vidpovidno do chinnogo nacionalnogo zakonodavstva cej koridor maye status elementu nacionalnogo znachennya i ye chastinoyu Vseyevropejskoyi ekologichnoyi merezhi Bezposerednoyu chastinoyu koridoru ye lisovi masivi ta zaplavni zemli oriyentovno v 10 kilometrovij zoni vzdovzh beregiv r Dnipro Koridor pronizuye vsyu Ukrayinu z pivnochi na pivden Natomist na shlyahu DEK roztashovuyetsya m Kiyiv kvartalami zabudovi yakogo praktichno perekrivayetsya sam ekokoridor Zavdyaki comu prilegli do m Kiyeva lisovi j zaplavni masivi mayut nadzvichajnu prirodnu cinnist adzhe masi migracijnih tvarin dlya yakih Kiyiv ye pereshkodoyu zoseredzhuyutsya na nih Vidi dlya yakih problematichnim staye podolannya Kiyeva yakij majzhe na 40 km perekrivaye koridor same cherez ci teritoriyi shukayut obhidnih shlyahiv Takim chinom prilegli do Kiyeva prirodni masivi povinni otrimuvati ohoronnij status yak osoblivo cinni elementi Dniprovskogo ekologichnogo koridoru Opori nedobudovanogo zaliznichnogo vuzkokolijnogo mostu 1914 r v Chernechomu lisi Vzdovzh nedobudovanogo zaliznichnogo polotna zbereglosya bilshe desyatka vodopropusknih sporud ta opor mistochkiv nedorozibranih miscevimi zhitelyami na budmateriali Proektovanij NPP Priirpinnya ta Chernechij lis faktichno ye ekologichnim koridorom regionalnogo znachennya po yakomu pid chas migracij tvarini peresuvayutsya v obhid m Kiyeva Golovnim takim shlyahom ye lisi zakaznika Chernechij lis Visnovki pro ce buli otrimani v hodi doslidzhen Viddilu monitoringu ta ohoroni tvarinnogo svitu Institutu zoologiyi im I I Shmalgauzena NAN Ukrayini Dodatkovoyi aktualnosti cij dilyanci lisu yak ekologichnomu koridoru nadaye r Siverka sho protikaye vzdovzh nogo stvoryuyuchi tak zvanu prirodnu liniyu vzdovzh yakoyi peresuvayutsya tvarini Teritoriyi prirodno zapovidnogo fondu sho vhodyat do skladuHodosivskij dubDzherelaBogomaz M V Vasilyuk O V Zavorotna G V Kuchma T L Nekrasova O D Peregrim M M Pliga A V Polyanska K V Pishnyak D V Prekrasna Ye P Proektovanij nacionalnij prirodnij park Priirpinnya ta Chernechij lis vidannya 2 ge dopovnene i pereroblene pid red Ye Prekrasnoyi Seriya Conservation Biology in Ukraine vip 7 K UNCG Institut zoologiyi im I I Shmalgauzena 2018 80 s PosilannyaPrimitkiKoli dereva zavazhayut yak chinovniki i oligarhi ob yednalisya zaradi znishennya Chernechogo lisu www mykyivregion com ua ukr Procitovano 23 veresnya 2020 Vasilyuk O Kostyushin V Norenko K Pliga A Prekrasna Ye Kolomicev G Fatikova M 2012 Prirodno zapovidnij fond Kiyivskoyi oblasti ukr Kiyiv Nacionalnij ekologichnij centr Ukrayini s 27 28 165 166 233