Відповідно до закону України "Про природно-заповідний фонд" № 2456-XII від 16 червня 1992 року Україна бере участь у міжнародному співробітництві в галузі охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду на основі багатосторонніх та двосторонніх міжнародних угод. Вже в цьому законі було зазначено, що природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та , курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством України.
В концепції збереження біологічного різноманіття України (№ 439 від 12 травня 1997 року) зазначено, що серед основних напрямів діяльності у сфері збереження біологічного різноманіття є створення національної екологічної мережі з метою відновлення природних середовищ існування дикої флори та фауни, покращання стану збереження окремих компонентів біологічного різноманіття, зміцнення екологічних зв'язків та цілісності екосистем.
Закон України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000 - 2015 роки" був прийнятий 21 вересня 2000 року. Ця програма розроблена в контексті вимог щодо подальшого опрацювання, вдосконалення та розвитку екологічного законодавства України, а також відповідно до рекомендацій Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття щодо питання формування Всеєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом ландшафту.
Основною метою Програми є збільшення площі земель країни з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування їх територіальної єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій.
У Програмі зазначено, що період її реалізація поділяється на два етапи - 2000 - 2005 та 2006 - 2015 роки.
На першому етапі передбачається забезпечити збільшення площі окремих елементів національної екологічної мережі, застосування економічних важелів сприяння їх формуванню на землях усіх форм власності, створення відповідної нормативно-правової бази, здійснення комплексу необхідних наукових досліджень та організаційних заходів.
На другому етапі планується довести площу національної екологічної мережі до рівня, необхідного для забезпечення екологічної безпеки країни, введення в дію сталої системи природоохоронних заходів збереження ландшафтного і біологічного різноманіття.
Закон України "Про екологічну мережу" № 1864-IV був прийнятий 24 червня 2004 року і набрав чинності 1 січня 2005 року. В цьому законі сформульовані основні принципи формування, збереження та використання екомережі. Також в Законі визначені повноваження Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності й місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері формування, збереження та використання екомережі.
Відповідно до Закону України "Про екомережу" до структурних елементів екомережі відносяться ключові, сполучні, буферні та відновлювані території. Ключові території забезпечують збереження найбільш цінних і типових для даного регіону компонентів ландшафтного та біорізноманіття. Сполучні території (екокоридори) поєднують між собою ключові території, забезпечують міграцію тварин та обмін генетичного матеріалу. Буферні території забезпечують захист ключових та сполучних територій від зовнішніх впливів. Відновлювані території забезпечують формування просторової цілісності екомережі, для яких мають бути виконані першочергові заходи щодо відтворення первинного природного стану.
Перелік ключових територій екомережі включає території та об'єкти природно-заповідного фонду, водно-болотні угіддя міжнародного значення, інші території, у межах яких збереглися найбільш цінні природні комплекси. Насамперед це регіони Карпат, Кримських гір, Донецького кряжу, Приазовської височини, Подільської височини, Полісся, витоків малих річок, окремих гирлових ділянок великих річок, прибережно-морської смуги, континентального шельфу тощо.
Перелік буферних зон екомережі включає території навколо ключових територій екомережі, які запобігають негативному впливу господарської діяльності на суміжних територіях. Це можуть бути не лише природні території екстенсивного використання (пасовища, сіножаті, експлуатаційні ліси, ставки тощо), а й орні території з досить безпечним (зокрема без застосування мінеральних добрив) веденням сільського господарства.
Перелік сполучних територій екомережі включає території, що забезпечують зв'язки між ключовими територіями та цілісність екомережі. Це 3 широтних природних коридори, що забезпечують природні зв'язки зонального характеру:
- Поліський (лісовий) екокоридор, що охоплює основні болотні масиви, регіони головного водозбору Дніпра з притоками та частково - водозборів Західного Бугу, Південного Бугу, Дністра, Сіверського Дінця; на цій території порівняно багато незмінних ландшафтів.
- Галицько-Слобожанський (лісостеповий) екокоридор, до якого потрапляють ділянки басейнів усіх рік першої величини, зони Карпатської та Подільської ендемічності, пралісові ділянки - букові та смерекові - в Карпатах, діброви Поділля та Слобожанщини, сосняки Слобожанщини, грабові ліси Розточчя, степові ділянки Опілля, Придніпров'я, реліктові крейдові ценози Сіверського Дінця, рефугіуми реліктових угруповань в Карпатах, на Опілля, Поділлі.
- Південноукраїнський (степовий) екокоридор, до якого потрапляють клаптики степових ділянок, літоральні та аквальні екосистеми, петрофітні та плавневі ценози, ендеми та релікти Прибужжя, Приазов'я, степового Криму.
Також до сполучних територій екомережі відносяться меридіональні екокоридори, просторово обмежені долинами великих річок - Дніпра, Дунаю, Дністра, Західного Бугу, Південного Бугу, Сіверського Дінця, які об'єднують водні та заплавні ландшафти - шляхи міграції численних видів рослин і тварин.
Окремий природний коридор, що має міжнародне значення, формує ланцюг прибережно-морських природних ландшафтів Азовського і Чорного морів, який оточує територію України з півдня.
Перелік відновлюваних територій екомережі включає території, що являють собою порушені землі, деградовані і малопродуктивні землі та землі, що зазнали впливу негативних процесів та стихійних явищ, інші території, важливі з точки зору формування просторової цілісності екомережі.
Посилання
- Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"
- Закон України "Про природно-заповідний фонд України"
- Концепція збереження біологічного різноманіття України
- Закон України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України"
- Закон України "Про екологічну мережу України"
- Відтворення екосистем і екомережі [ 12 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidpovidno do zakonu Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond 2456 XII vid 16 chervnya 1992 roku Ukrayina bere uchast u mizhnarodnomu spivrobitnictvi v galuzi ohoroni i vikoristannya teritorij ta ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu na osnovi bagatostoronnih ta dvostoronnih mizhnarodnih ugod Vzhe v comu zakoni bulo zaznacheno sho prirodni teritoriyi ta ob yekti sho pidlyagayut osoblivij ohoroni utvoryuyut yedinu teritorialnu sistemu i vklyuchayut teritoriyi ta kurortni ta likuvalno ozdorovchi rekreacijni vodozahisni polezahisni ta inshi tipi teritorij ta ob yektiv sho viznachayutsya zakonodavstvom Ukrayini V koncepciyi zberezhennya biologichnogo riznomanittya Ukrayini 439 vid 12 travnya 1997 roku zaznacheno sho sered osnovnih napryamiv diyalnosti u sferi zberezhennya biologichnogo riznomanittya ye stvorennya nacionalnoyi ekologichnoyi merezhi z metoyu vidnovlennya prirodnih seredovish isnuvannya dikoyi flori ta fauni pokrashannya stanu zberezhennya okremih komponentiv biologichnogo riznomanittya zmicnennya ekologichnih zv yazkiv ta cilisnosti ekosistem Zakon Ukrayini Pro Zagalnoderzhavnu programu formuvannya nacionalnoyi ekologichnoyi merezhi na 2000 2015 roki buv prijnyatij 21 veresnya 2000 roku Cya programa rozroblena v konteksti vimog shodo podalshogo opracyuvannya vdoskonalennya ta rozvitku ekologichnogo zakonodavstva Ukrayini a takozh vidpovidno do rekomendacij Vseyevropejskoyi strategiyi zberezhennya biologichnogo ta landshaftnogo riznomanittya shodo pitannya formuvannya Vseyevropejskoyi ekologichnoyi merezhi yak yedinoyi prostorovoyi sistemi teritorij krayin Yevropi z prirodnim abo chastkovo zminenim stanom landshaftu Osnovnoyu metoyu Programi ye zbilshennya ploshi zemel krayini z prirodnimi landshaftami do rivnya dostatnogo dlya zberezhennya yih riznomanittya blizkogo do pritamannogo yim prirodnogo stanu ta formuvannya yih teritorialnoyi yedinoyi sistemi pobudovanoyi vidpovidno do zabezpechennya mozhlivosti prirodnih shlyahiv migraciyi ta poshirennya vidiv roslin i tvarin yaka b zabezpechuvala zberezhennya prirodnih ekosistem vidiv roslinnogo i tvarinnogo svitu ta yih populyacij U Programi zaznacheno sho period yiyi realizaciya podilyayetsya na dva etapi 2000 2005 ta 2006 2015 roki Na pershomu etapi peredbachayetsya zabezpechiti zbilshennya ploshi okremih elementiv nacionalnoyi ekologichnoyi merezhi zastosuvannya ekonomichnih vazheliv spriyannya yih formuvannyu na zemlyah usih form vlasnosti stvorennya vidpovidnoyi normativno pravovoyi bazi zdijsnennya kompleksu neobhidnih naukovih doslidzhen ta organizacijnih zahodiv Na drugomu etapi planuyetsya dovesti ploshu nacionalnoyi ekologichnoyi merezhi do rivnya neobhidnogo dlya zabezpechennya ekologichnoyi bezpeki krayini vvedennya v diyu staloyi sistemi prirodoohoronnih zahodiv zberezhennya landshaftnogo i biologichnogo riznomanittya Zakon Ukrayini Pro ekologichnu merezhu 1864 IV buv prijnyatij 24 chervnya 2004 roku i nabrav chinnosti 1 sichnya 2005 roku V comu zakoni sformulovani osnovni principi formuvannya zberezhennya ta vikoristannya ekomerezhi Takozh v Zakoni viznacheni povnovazhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini Radi ministriv Avtonomnoyi Respubliki Krim specialno upovnovazhenogo centralnogo organu vikonavchoyi vladi z pitan ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha ekologichnoyi bezpeki zapovidnoyi spravi a takozh gidrometeorologichnoyi diyalnosti j miscevih organiv vikonavchoyi vladi ta organiv miscevogo samovryaduvannya u sferi formuvannya zberezhennya ta vikoristannya ekomerezhi Vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro ekomerezhu do strukturnih elementiv ekomerezhi vidnosyatsya klyuchovi spoluchni buferni ta vidnovlyuvani teritoriyi Klyuchovi teritoriyi zabezpechuyut zberezhennya najbilsh cinnih i tipovih dlya danogo regionu komponentiv landshaftnogo ta bioriznomanittya Spoluchni teritoriyi ekokoridori poyednuyut mizh soboyu klyuchovi teritoriyi zabezpechuyut migraciyu tvarin ta obmin genetichnogo materialu Buferni teritoriyi zabezpechuyut zahist klyuchovih ta spoluchnih teritorij vid zovnishnih vpliviv Vidnovlyuvani teritoriyi zabezpechuyut formuvannya prostorovoyi cilisnosti ekomerezhi dlya yakih mayut buti vikonani pershochergovi zahodi shodo vidtvorennya pervinnogo prirodnogo stanu Perelik klyuchovih teritorij ekomerezhi vklyuchaye teritoriyi ta ob yekti prirodno zapovidnogo fondu vodno bolotni ugiddya mizhnarodnogo znachennya inshi teritoriyi u mezhah yakih zbereglisya najbilsh cinni prirodni kompleksi Nasampered ce regioni Karpat Krimskih gir Doneckogo kryazhu Priazovskoyi visochini Podilskoyi visochini Polissya vitokiv malih richok okremih girlovih dilyanok velikih richok priberezhno morskoyi smugi kontinentalnogo shelfu tosho Perelik bufernih zon ekomerezhi vklyuchaye teritoriyi navkolo klyuchovih teritorij ekomerezhi yaki zapobigayut negativnomu vplivu gospodarskoyi diyalnosti na sumizhnih teritoriyah Ce mozhut buti ne lishe prirodni teritoriyi ekstensivnogo vikoristannya pasovisha sinozhati ekspluatacijni lisi stavki tosho a j orni teritoriyi z dosit bezpechnim zokrema bez zastosuvannya mineralnih dobriv vedennyam silskogo gospodarstva Perelik spoluchnih teritorij ekomerezhi vklyuchaye teritoriyi sho zabezpechuyut zv yazki mizh klyuchovimi teritoriyami ta cilisnist ekomerezhi Ce 3 shirotnih prirodnih koridori sho zabezpechuyut prirodni zv yazki zonalnogo harakteru Poliskij lisovij ekokoridor sho ohoplyuye osnovni bolotni masivi regioni golovnogo vodozboru Dnipra z pritokami ta chastkovo vodozboriv Zahidnogo Bugu Pivdennogo Bugu Dnistra Siverskogo Dincya na cij teritoriyi porivnyano bagato nezminnih landshaftiv Galicko Slobozhanskij lisostepovij ekokoridor do yakogo potraplyayut dilyanki basejniv usih rik pershoyi velichini zoni Karpatskoyi ta Podilskoyi endemichnosti pralisovi dilyanki bukovi ta smerekovi v Karpatah dibrovi Podillya ta Slobozhanshini sosnyaki Slobozhanshini grabovi lisi Roztochchya stepovi dilyanki Opillya Pridniprov ya reliktovi krejdovi cenozi Siverskogo Dincya refugiumi reliktovih ugrupovan v Karpatah na Opillya Podilli Pivdennoukrayinskij stepovij ekokoridor do yakogo potraplyayut klaptiki stepovih dilyanok litoralni ta akvalni ekosistemi petrofitni ta plavnevi cenozi endemi ta relikti Pribuzhzhya Priazov ya stepovogo Krimu Takozh do spoluchnih teritorij ekomerezhi vidnosyatsya meridionalni ekokoridori prostorovo obmezheni dolinami velikih richok Dnipra Dunayu Dnistra Zahidnogo Bugu Pivdennogo Bugu Siverskogo Dincya yaki ob yednuyut vodni ta zaplavni landshafti shlyahi migraciyi chislennih vidiv roslin i tvarin Okremij prirodnij koridor sho maye mizhnarodne znachennya formuye lancyug priberezhno morskih prirodnih landshaftiv Azovskogo i Chornogo moriv yakij otochuye teritoriyu Ukrayini z pivdnya Perelik vidnovlyuvanih teritorij ekomerezhi vklyuchaye teritoriyi sho yavlyayut soboyu porusheni zemli degradovani i maloproduktivni zemli ta zemli sho zaznali vplivu negativnih procesiv ta stihijnih yavish inshi teritoriyi vazhlivi z tochki zoru formuvannya prostorovoyi cilisnosti ekomerezhi PosilannyaZakon Ukrayini Pro ohoronu navkolishnogo prirodnogo seredovisha Zakon Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini Koncepciya zberezhennya biologichnogo riznomanittya Ukrayini Zakon Ukrayini Pro Zagalnoderzhavnu programu formuvannya nacionalnoyi ekologichnoyi merezhi Ukrayini Zakon Ukrayini Pro ekologichnu merezhu Ukrayini Vidtvorennya ekosistem i ekomerezhi 12 veresnya 2011 u Wayback Machine