Черетянка

Черетянка (біл. Чарацянка) — агромістечко, центр Черетянській сільській раді Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь.

село Черетянка біл. Чарацянка
Транслітерація назви	Čaracianka
Основні дані
осіб)_region:BY_ 52°07′40″ пн. ш. 31°16′26″ сх. д. / 52.127777777778° пн. ш. 31.273888888889° сх. д. / 52.127777777778; 31.273888888889
Країна	Білорусь
Область	Гомельська
Район	Гомельський
Рада	Черетянська
Перша згадка	XIX століття
Населення	559 осіб (2004)
Часовий пояс
Поштовий індекс	247017
Телефонний код	+375-23(2)
Автомобільний код	3
Транспорт, відстані
До Мінська
- фізична	317 км
Черетянка
Черетянка Черетянка (Гомельська область)
Черетянка у Вікісховищі

Географія

Розташування

За 53 км на південний схід від Гомеля та за 7 км від залізничної станції Кравцовка на лінії Гомель — Чернігів.

Транспортна мережа

Транспортні зв'язки степовою, потім автомобільною дорогою Тереховка — Марковичі. У селі 193 житлові будинки (2004). Планування складається з довгого, зі спрямованістю з південного сходу на північний захід, вулиці та паралельних їй на 2-х коротких вулицях. Забудова дерев'яних будинків садибного типу. У 1987 році збудовано 50 цегляних будинків, до яких було переселено мешканців із забруднених після катастрофи на Чорнобильській АЕС територій.

Вулиці

• 70 років Жовтня
• Інтернаціональна
• Лісна
• Мінська
• Перемоги
• Працівна
• Симоновича
• Садова

Історія

Археологічні розкопки

Археологами у 2 км на південь в урочищі Мошки виявлено городище: кругла площинка діаметром 50 метрів посилена кільцеподібним валом висотою 2,5 метра відома з 1873 в 1910 обстежував Євдоким Романов, в 1976 археолог Богомольников. Розкопки не проводились. А також друге городище з місцевою назвою Городець за 0,8-1 км на південь від села праворуч від путівки до села Глибоцьке, що є доказом заселення цих місць з давніх-давен.

Російська імперія

Згідно з письмовими джерелами село відоме з XIX століття як село у володінні Станіслава Солтана-Пересвята. У 1848 році збудовано дерев'яну церкву. З 1865 діяло народне училище (у 1889 навчалося 57 хлопчиків і 8 дівчаток). У 1868 році замість старої дерев'яної, побудована цегляна Успенська церква, якої належало 39 десятин землі. У 1897 році — хлібний магазин. У 1909 році в Марковицькій волості Гомельського повіту Могилівської губернії. 1912 року створено споживче товариство.

СРСР

Радянізація

З 8 грудня 1926 року центр Черетянської сільської ради Носовицького, з 4 серпня 1927 року Терехівського районів Гомельського (до 26 липня 1930 року) округу, з 20 лютого 1938 року Гомельської області.

1930 року організовано колгосп «Октябрь». Працювали, вітряк, кузня.

Німецько-радянська війна

Під час німецько-радянської війни окупанти частково спалили поселення та вбили 26 жителів. На фронтах та у партизанській боротьбі загинули 122 мешканці села. Село було звільнено 27 вересня 1943 року.

Повоєнні роки

У 1959 році центр колгоспу «За Родину», до якого входило також селище Чаплін. Розміщені 9-річна школа, Будинок культури, бібліотека, швейна майстерня, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, відділення зв'язку, їдальня, кафе, 2 магазини, лазня.

У 1987 році збудовано нову, цегляну будівлю школи.

На згадку про загиблих у німецько-радянській війні у 1977 році біля клубу встановлено пілон та дошки з іменами загиблих.

Населення

Чисельність

• 2004 — 193 двори, 559 мешканців

Динаміка

Зміни населення Рік Населення Зміна 1882 436 — 1897 614 +40.8% 1909 703 +14.5% 1959 438 −37.7% 2004 559 +27.6%

Примітки

1. Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. (DJVU).

Література

• Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз.