44°58′03″ пн. ш. 34°02′54″ сх. д. / 44.96750° пн. ш. 34.04833° сх. д.Координати: 44°58′03″ пн. ш. 34°02′54″ сх. д. / 44.96750° пн. ш. 34.04833° сх. д.
«Червоний» — радгосп поблизу Сімферополя (селище Мирне), на території якого німецька окупаційна влада за пособництва колабораціоністів із місцевого населення організували найбільший у Криму табір смерті. До його визволення Червоною армією в 1944 році, у таборі було замордовано близько 15 тисяч чоловік — партизан, підпільників, членів їх сімей.
Табір керувався структурами СД і . Комендантом був СС-обершарфюрер Шпекман, охороною займався підрозділ Допоміжної поліції порядку (або інакше називався «Schuma») — сформованого з кримськотатарських колабораціоністів. У 1944 році на короткий час використовувався для утримання німецьких військовополонених. У 1944 році і на початку 1970-х років в радгоспі і його околицях велися слідчі дії з виявлення масових поховань радянських громадян та інших доказів військових злочинів.
Після війни радгосп ім. Ф. Е. Дзержинського був одним із великих птахівничих господарств Кримської області.
У 2015 році на території колишнього концтабору було відкрито меморіал.
Історія
Дитячий будинок і радгосп
Радгосп утворений у 1921 році. Ряд джерел намагається встановити його зв'язок із НКВС. Однак доктор історичних наук професор Олег Романько вказує, що це не більше ніж «фейки», що з'явилися тільки у 2012 році, коли було піднято питання про злочини «Шуми» і спорудження пам'ятника жертвам нацизму. Версія про «трудовий табір» НКВС висувалася у спробі створити комбінований пам'ятник «жертвам сталінізму і нацизму». Романько зазначає, що в 1920—1930 роках у цьому місці існував кримськотатарський дитячий будинок у колишньому маєтку А. І. Пастака, який незадовго до війни перетворили в радгосп, що підтверджується в тому числі і німецькими джерелами.В 1939 году совхоз участвовал во в Москве:
Отдельный павильон предоставлен крупнейшему птицесовхозу «Красный» Крымской АССР. В этом совхозе, организованном на территории бывших владений помещика Пастака, эксплуататора татарской бедноты, имеется 110 000 голов кур. В 1938 г. совхоз дал 15 миллионов яиц. Механизированные и электрифицированные стенды показывают распорядок дня взрослой птицы в совхозе в различные периоды года. Демонстрируются рационы несушек. На фотографиях показана усадьба совхоза, представляющая собой настоящий благоустроенный городок с прекрасными жилыми домами, водопроводом, электричеством, телефонной связью. В совхозе выходит своя печатная газета, есть школа, клубы, бани, парикмахерская.— Всесоюзная сельскохозяйственная выставка: Путеводитель
Табір смерті
У роки Німецько-радянської війни, після окупації Криму, на місці радгоспу було окупаційними властями 11-ї армії вирішено побудувати концтабір (аналогічні табори розташовувалися і в інших пунктах Криму, наприклад безпосередньо в межах міста Сімферополя — ).
Табір на території радгоспу був побудований у 1942 році і складався з дерев'яних бараків, по 60 чоловік кожний. Територія була огороджена колючим дротом у два ряди. Згідно з висновком комісії з розслідування, у таборі проводилося масове знищення в'язнів шляхом катувань, розстрілів, отруєння газом у спеціально обладнаних автомобілях («душогубках»), спалення на багаттях, скидання в колодязь живцем, замордовано кілька тисяч чоловік.
Після війни
Після 1953 року «Червоний» знову став радгоспом, пізніше отримав ім'я Ф. Е. Дзержинського, пізніше Науково-виробничий центр м'ясного птахівництва. Директором радгоспу «Червоний» в 1955—1973 роках був , колишній перший заступник начальника МДБ СРСР, комісар міліції 2-го рангу у відставці, почесний громадянин Мирнівської сільської ради.
У дослідному господарстві Українського науково-дослідного інституту птахівництва Української академії аграрних наук (УНДІП УААН) радгоспі «Червоний» Сімферопольського району (пізніше Науково-виробничий центр м'ясного птахівництва) побудована перша в СРСР експериментальна бройлерна фабрика з вирощування понад 3 млн м'ясних курчат-бройлерів на рік. Тут розроблялася і вдосконалювалася технологія бройлерного виробництва птиці. У радгоспі були побудовані багатоповерхові будинки, філія УНДІП УААН, гуртожиток, їдальня, дитячий сад, комбікормовий завод, котельні, впорядковано вулиці.
Розслідування злочинів
Навесні-влітку 1944 року табір короткочасно використовувався радянськими військами для утримання полонених військовослужбовців 17-ї армії. Уже у другій половині квітня 1944 року почалися роботи з ексгумації, упізнання і перепоховання жертв масових страт. Вони фіксувалися слідчими органами та операторами кінохроніки, в тому числі .
Зі спогадів очевидця ексгумації страчених 10 квітня 1944 року підпільників групи «Соколи» — акторів Кримського академічного театру імені М. Горького: «На розкопках цієї братської могили були присутні сотні людей. Розкопували полонені німці. Шар за шаром. Укладали на поле. Кого упізнавали — вивозили ховати. Упізнали і всіх працівників театру. Добросмислов був дуже худий, виснажений, у спідній білизні, Олександра Федорівна — у жовтій кофтинці і коричневої спідниці, взуття зняте. Усі були розстріляні в потилицю, тільки одному Добросмислову, який, видно, обернувся і крикнув щось в обличчя ворогам, куля увійшла спереду і розтрощила щелепу, а Баришев в останній момент зміг висмикнути руки з дроту та обійняв Савватеєва, так вони разом і лежали».
Уже напочатку 1970-х років наслідком були в основному встановлені і оголошені в розшук основні винні в злочинах: колишній начальник концтабору лейтенант Шпекман Карл, його заступник Ґунц Ганс і Рейнер Ганс, комендант табору Краузе Пауль, командир батальйону «СД» Рот Вільгельм Ганс, його заступник Штеккан Ганс, командир роти Ширинський Яг'я, унтер-офіцер Аппель Фрід — працівник «СД» у таборі, працівник концтабору Айзеле, начальник канцелярії табору Комерляндер Отто, начальник «СД» Криму і Таврії оберштурмбанфюрер , заступник начальника «СД» міста Сімферополя Гірке, начальник слідчого відділу «СД» Віхерт, слідчий «СД» Пантельман, поліцай-фюрер Криму генерал Л.-Г. фон Альвенслебен, військовослужбовці охоронної роти «СД», таємної польової поліції і румунського контррозвідувального органу «Центр-Н», 147-го та .
У 1970-ті роки на території концтабору повторно проводилися розкопки у зв'язку з виявленням нових масових поховань. З-під землі були витягнуті рештки кількох тисяч жертв та урочисто перепоховані у братській могилі. На місці масових страт була встановлена меморіальна стела та інші пам'ятні знаки.
У 1970—1971 роках органами держбезпеки України були розшукані і притягнуті до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 56 КК УРСР Державна зрада колишні службовці 152-го шуцманшафтбатальйону — Теймук Ходжаметов, Абкадар Абжелілов, Шевкет Салаватов, Якуб Куртвелієв, Семен Парасотченко та Микола Кулик.
Хід процесу широко висвітлювався у пресі, через друк розшукувалися потерпілі та свідки. Процес описаний, наприклад, у книзі Героя Радянського Союзу М. В. Авдєєва «У самого Черного моря». Справу розглядала Виїзна сесія Військового трибуналу Червонопрапорного Київського військового округу. Голова суду полковник юстиції А. Е. Бушуєв, державний обвинувач полковника юстиції П. І. Модленко. Особливе місце в процесі зайняв епізод масових страт біля ям у Дубках і біля двох колодязів у самому таборі смерті Червоний у ніч із 10 на 11 квітня 1944 року. Показання давав колишній товариш по службі підсудних Курмамбет Сейтумеров. Він називав кожного вбивцю поіменно, з усіма був особисто знайомий.
Ходжаметов, Абжелілов, Салаватов, Куртвелієв та Парасотченко були засуджені до розстрілу, а Кулик — 15 років виправно-трудових таборів.
На судовому процесі 1974 року під головуванням Героя Радянського Союзу, полковника юстиції судили Шіхая Асанова, Нарсулу Мензатова та Енвера Менаметова. Підсудний Мензатов, під час допиту підтвердив слова свідка про режим, що панував у таборі смерті на території радгоспу «Червоний». Зокрема він показав, що в таборі вмирали багато «по декілька чоловік на день. Від голоду, дизентерії, непосильної праці, від побоїв. Їх ховали самі ув'язнені. Недалеко від ставка. Там було велике кладовище. Перед нашою втечею німці зрівняли його із землею, щоб ніхто не знав про це. Так наказав комендант».
Меморіал
Перший пам'ятник жертвам на території радгоспу був встановлений у 1950-і роки. Чотиригранний обеліск спочатку мав напис «Від комсомольців Сімферопольського району комуністам і комсомольцям загиблим у роки Великої Вітчизняної війни від звірячої розправи німецьких фашистів». Наразі він став частиною більш великого меморіального комплексу.
28 листопада 2012 року депутати Верховної Ради Криму прийняли Постанову про оголошення колишнього концтабору історичною пам'яткою місцевого значення «Концтабір „Червоний“».
Зовнішні зображення | |
---|---|
"От комсомольцев Симферопольского района коммунистам и комсомольцам погибшим в годы Великой Отечественной войны от зверской расправы немецких фашистов" |
Після захоплення Криму Російською Федерацією 8 травня 2015 року, через 70 років після закінчення Німецько-радянської війни, був відкритий меморіал в'язням концтабору «Червоний», присвячений усім жертвам нацистів та їхнім пособникам у Криму:
- 71 921 особа була ними вбито в Криму;
- 85 447 осіб були вивезені в Німеччину і багато хто загинув там на роботах.
Пам'яті жертв нацизму і колабораціонізму запалено вічний вогонь. У травні 2016 року відбулося відкриття другої черги меморіалу — «Скверу пам'яті».
Меморіальний комплекс складається з меморіалу пам'яті з братською могилою і Скверу пам'яті на місці спалення. Братська могила розташована в центрі ділянки меморіалу пам'яті. Тут же розташовується обеліск і три знаки на колодязях смерті. Загальна ландшафтна ідея Скверу пам'яті — центральна площа, засипана сірої гранітною крихтою, як символ випаленої землі. У центрі площі скульптура людини зі зв'язаними за спиною руками. Храм-каплиця Всіх кримських святих розташовується з боку від алеї. Має строгу рубану форму у стилі знаків на колодязях смерті та обеліску.
Примітки
- Владимир Константинов: На месте концентрационного лагеря в совхозе «Красный» должен быть создан мемориальный комплекс. Верховный Совет АР Крым. [ 21 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- . www.c-inform.info. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 23 травня 2016.
- Романько О. В. Боевое применение крымско-татарских коллаборационистских формирований в составе силовых структур нацистской Германии (1941—1944) [ 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // «Мусульманский мир»— 2016. — № 2. — С. 10
- . Центральная городская библиотека им. А.С.Пушкина. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 23 апреля 2015.
- . . Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 23 апреля 2015.
- Участок «Птицеводство» // Всесоюзная сельскохозяйственная выставка : Путеводитель / Глав. выставоч. ком. ВСХВ. — М. : Сельхозгиз, 1939. — С. 141.
- О. В. Романько. Крым в период немецкой оккупации. Национальные отношения, коллаборационизм и партизанское движение. 1941—1944 [ 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Владимир Константинов: На месте концентрационного лагеря в совхозе «Красный» должен быть создан мемориальный комплекс // официальный сайт Верховного Совета Автономной Республики Крым от 26 ноября 2012
- Специальное звание, соответствующее генерал-лейтенанту
- Николай Купрацевич, журналист (2016). . mirnoe.com. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
- После войны чаще использовалось название Сокол
- . https://mistaua.com/. 16 июля 2012. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 9 квітня 2022.
- Осуждён в ФРГ на пожизненное заключение, выпущен на свободу в 1986 году
- В Польше был заочно приговорён к смертной казни. Скрывался от правосудия в Аргентине, где скончался в 1970 году.
- Г. СОКОЛОВ, В. ЯГУПОВ. ФАШИСТСКИХ ПАЛАЧЕЙ – К ОТВЕТУ! С ПРЕСС-КОНФЕРЕНЦИИ ДЛЯ СОВЕТСКИХ И ИНОСТРАННЫХ ЖУРНАЛИСТОВ // Газета "Крымская правда". — 1970. — Число 26. — Декабрь. з джерела 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
- (PDF). 1998. Архів оригіналу (PDF) за 5 лютого 2022. Процитовано 20 жовтня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Авдеев М. В. Глава Наука ненависти // У самого Черного моря. Книга третья. — М. : ДОСААФ, 1975. — С. 174. — 100000 прим.
- Задерейчук И. П. Судебные процессы над нацистскими пособниками в Крыму в 70-80-е гг. ХХ в. // Нюрнбергский процесс: история и современность: сборник материалов научно-практической конференции (г. Симферополь, 21-22 ноября 2019 г.) / под общей редакцией Н. Н. Колюки, Т. Л. Козлова; сост. И. П. Задерейчук, А. П. Меньшова. — Симферополь, 2020. — С. 103—104.
- . www.c-inform.info. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 23 травня 2016.
- Под Симферополем открыли вторую очередь мемориала жертвам концлагеря «Красный». Сайт газеты «Комсомольская правда». 2016/05/06. Процитовано 4 грудня 2020.
- . 2 травня 2015. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
Посилання
- Зверства гитлеровцев в совхозе "Красный". Съемка 21-23 апреля 1944 (оператор И. Запорожский) на YouTube
- Фильм о лагере смерти в совхозе «Красный» Симферопольского района в годы войны [ 27 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Рассказ о лагере [ 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.] Владимира Гурковича, старшего научного сотрудника научного центра историко-краеведческих исследований и свода памятников Украины в АРК
- Альбом Концлагерь в совхозе «Красный» [ 11 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
44 58 03 pn sh 34 02 54 sh d 44 96750 pn sh 34 04833 sh d 44 96750 34 04833 Koordinati 44 58 03 pn sh 34 02 54 sh d 44 96750 pn sh 34 04833 sh d 44 96750 34 04833 Pam yatnik dityam ubitim u konctabori Chervonij U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chervonij znachennya Chervonij radgosp poblizu Simferopolya selishe Mirne na teritoriyi yakogo nimecka okupacijna vlada za posobnictva kolaboracionistiv iz miscevogo naselennya organizuvali najbilshij u Krimu tabir smerti Do jogo vizvolennya Chervonoyu armiyeyu v 1944 roci u tabori bulo zamordovano blizko 15 tisyach cholovik partizan pidpilnikiv chleniv yih simej Tabir keruvavsya strukturami SD i Komendantom buv SS obersharfyurer Shpekman ohoronoyu zajmavsya pidrozdil Dopomizhnoyi policiyi poryadku abo inakshe nazivavsya Schuma sformovanogo z krimskotatarskih kolaboracionistiv U 1944 roci na korotkij chas vikoristovuvavsya dlya utrimannya nimeckih vijskovopolonenih U 1944 roci i na pochatku 1970 h rokiv v radgospi i jogo okolicyah velisya slidchi diyi z viyavlennya masovih pohovan radyanskih gromadyan ta inshih dokaziv vijskovih zlochiniv Pislya vijni radgosp im F E Dzerzhinskogo buv odnim iz velikih ptahivnichih gospodarstv Krimskoyi oblasti U 2015 roci na teritoriyi kolishnogo konctaboru bulo vidkrito memorial IstoriyaDityachij budinok i radgosp Radgosp utvorenij u 1921 roci Ryad dzherel namagayetsya vstanoviti jogo zv yazok iz NKVS Odnak doktor istorichnih nauk profesor Oleg Romanko vkazuye sho ce ne bilshe nizh fejki sho z yavilisya tilki u 2012 roci koli bulo pidnyato pitannya pro zlochini Shumi i sporudzhennya pam yatnika zhertvam nacizmu Versiya pro trudovij tabir NKVS visuvalasya u sprobi stvoriti kombinovanij pam yatnik zhertvam stalinizmu i nacizmu Romanko zaznachaye sho v 1920 1930 rokah u comu misci isnuvav krimskotatarskij dityachij budinok u kolishnomu mayetku A I Pastaka yakij nezadovgo do vijni peretvorili v radgosp sho pidtverdzhuyetsya v tomu chisli i nimeckimi dzherelami V 1939 godu sovhoz uchastvoval vo v Moskve Otdelnyj pavilon predostavlen krupnejshemu pticesovhozu Krasnyj Krymskoj ASSR V etom sovhoze organizovannom na territorii byvshih vladenij pomeshika Pastaka ekspluatatora tatarskoj bednoty imeetsya 110 000 golov kur V 1938 g sovhoz dal 15 millionov yaic Mehanizirovannye i elektrificirovannye stendy pokazyvayut rasporyadok dnya vzrosloj pticy v sovhoze v razlichnye periody goda Demonstriruyutsya raciony nesushek Na fotografiyah pokazana usadba sovhoza predstavlyayushaya soboj nastoyashij blagoustroennyj gorodok s prekrasnymi zhilymi domami vodoprovodom elektrichestvom telefonnoj svyazyu V sovhoze vyhodit svoya pechatnaya gazeta est shkola kluby bani parikmaherskaya Vsesoyuznaya selskohozyajstvennaya vystavka Putevoditel Tabir smerti U roki Nimecko radyanskoyi vijni pislya okupaciyi Krimu na misci radgospu bulo okupacijnimi vlastyami 11 yi armiyi virisheno pobuduvati konctabir analogichni tabori roztashovuvalisya i v inshih punktah Krimu napriklad bezposeredno v mezhah mista Simferopolya Tabir na teritoriyi radgospu buv pobudovanij u 1942 roci i skladavsya z derev yanih barakiv po 60 cholovik kozhnij Teritoriya bula ogorodzhena kolyuchim drotom u dva ryadi Zgidno z visnovkom komisiyi z rozsliduvannya u tabori provodilosya masove znishennya v yazniv shlyahom katuvan rozstriliv otruyennya gazom u specialno obladnanih avtomobilyah dushogubkah spalennya na bagattyah skidannya v kolodyaz zhivcem zamordovano kilka tisyach cholovik Pislya vijni Pislya 1953 roku Chervonij znovu stav radgospom piznishe otrimav im ya F E Dzerzhinskogo piznishe Naukovo virobnichij centr m yasnogo ptahivnictva Direktorom radgospu Chervonij v 1955 1973 rokah buv kolishnij pershij zastupnik nachalnika MDB SRSR komisar miliciyi 2 go rangu u vidstavci pochesnij gromadyanin Mirnivskoyi silskoyi radi U doslidnomu gospodarstvi Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu ptahivnictva Ukrayinskoyi akademiyi agrarnih nauk UNDIP UAAN radgospi Chervonij Simferopolskogo rajonu piznishe Naukovo virobnichij centr m yasnogo ptahivnictva pobudovana persha v SRSR eksperimentalna brojlerna fabrika z viroshuvannya ponad 3 mln m yasnih kurchat brojleriv na rik Tut rozroblyalasya i vdoskonalyuvalasya tehnologiya brojlernogo virobnictva ptici U radgospi buli pobudovani bagatopoverhovi budinki filiya UNDIP UAAN gurtozhitok yidalnya dityachij sad kombikormovij zavod kotelni vporyadkovano vulici Rozsliduvannya zlochiniv Navesni vlitku 1944 roku tabir korotkochasno vikoristovuvavsya radyanskimi vijskami dlya utrimannya polonenih vijskovosluzhbovciv 17 yi armiyi Uzhe u drugij polovini kvitnya 1944 roku pochalisya roboti z eksgumaciyi upiznannya i perepohovannya zhertv masovih strat Voni fiksuvalisya slidchimi organami ta operatorami kinohroniki v tomu chisli Zi spogadiv ochevidcya eksgumaciyi strachenih 10 kvitnya 1944 roku pidpilnikiv grupi Sokoli aktoriv Krimskogo akademichnogo teatru imeni M Gorkogo Na rozkopkah ciyeyi bratskoyi mogili buli prisutni sotni lyudej Rozkopuvali poloneni nimci Shar za sharom Ukladali na pole Kogo upiznavali vivozili hovati Upiznali i vsih pracivnikiv teatru Dobrosmislov buv duzhe hudij visnazhenij u spidnij bilizni Oleksandra Fedorivna u zhovtij koftinci i korichnevoyi spidnici vzuttya znyate Usi buli rozstrilyani v potilicyu tilki odnomu Dobrosmislovu yakij vidno obernuvsya i kriknuv shos v oblichchya vorogam kulya uvijshla speredu i roztroshila shelepu a Barishev v ostannij moment zmig vismiknuti ruki z drotu ta obijnyav Savvateyeva tak voni razom i lezhali Uzhe napochatku 1970 h rokiv naslidkom buli v osnovnomu vstanovleni i ogolosheni v rozshuk osnovni vinni v zlochinah kolishnij nachalnik konctaboru lejtenant Shpekman Karl jogo zastupnik Gunc Gans i Rejner Gans komendant taboru Krauze Paul komandir bataljonu SD Rot Vilgelm Gans jogo zastupnik Shtekkan Gans komandir roti Shirinskij Yag ya unter oficer Appel Frid pracivnik SD u tabori pracivnik konctaboru Ajzele nachalnik kancelyariyi taboru Komerlyander Otto nachalnik SD Krimu i Tavriyi obershturmbanfyurer zastupnik nachalnika SD mista Simferopolya Girke nachalnik slidchogo viddilu SD Vihert slidchij SD Pantelman policaj fyurer Krimu general L G fon Alvensleben vijskovosluzhbovci ohoronnoyi roti SD tayemnoyi polovoyi policiyi i rumunskogo kontrrozviduvalnogo organu Centr N 147 go ta U 1970 ti roki na teritoriyi konctaboru povtorno provodilisya rozkopki u zv yazku z viyavlennyam novih masovih pohovan Z pid zemli buli vityagnuti reshtki kilkoh tisyach zhertv ta urochisto perepohovani u bratskij mogili Na misci masovih strat bula vstanovlena memorialna stela ta inshi pam yatni znaki U 1970 1971 rokah organami derzhbezpeki Ukrayini buli rozshukani i prityagnuti do kriminalnoyi vidpovidalnosti za ch 1 st 56 KK URSR Derzhavna zrada kolishni sluzhbovci 152 go shucmanshaftbataljonu Tejmuk Hodzhametov Abkadar Abzhelilov Shevket Salavatov Yakub Kurtveliyev Semen Parasotchenko ta Mikola Kulik Hid procesu shiroko visvitlyuvavsya u presi cherez druk rozshukuvalisya poterpili ta svidki Proces opisanij napriklad u knizi Geroya Radyanskogo Soyuzu M V Avdyeyeva U samogo Chernogo morya Spravu rozglyadala Viyizna sesiya Vijskovogo tribunalu Chervonoprapornogo Kiyivskogo vijskovogo okrugu Golova sudu polkovnik yusticiyi A E Bushuyev derzhavnij obvinuvach polkovnika yusticiyi P I Modlenko Osoblive misce v procesi zajnyav epizod masovih strat bilya yam u Dubkah i bilya dvoh kolodyaziv u samomu tabori smerti Chervonij u nich iz 10 na 11 kvitnya 1944 roku Pokazannya davav kolishnij tovarish po sluzhbi pidsudnih Kurmambet Sejtumerov Vin nazivav kozhnogo vbivcyu poimenno z usima buv osobisto znajomij Hodzhametov Abzhelilov Salavatov Kurtveliyev ta Parasotchenko buli zasudzheni do rozstrilu a Kulik 15 rokiv vipravno trudovih taboriv Na sudovomu procesi 1974 roku pid golovuvannyam Geroya Radyanskogo Soyuzu polkovnika yusticiyi sudili Shihaya Asanova Narsulu Menzatova ta Envera Menametova Pidsudnij Menzatov pid chas dopitu pidtverdiv slova svidka pro rezhim sho panuvav u tabori smerti na teritoriyi radgospu Chervonij Zokrema vin pokazav sho v tabori vmirali bagato po dekilka cholovik na den Vid golodu dizenteriyi neposilnoyi praci vid poboyiv Yih hovali sami uv yazneni Nedaleko vid stavka Tam bulo velike kladovishe Pered nashoyu vtecheyu nimci zrivnyali jogo iz zemleyu shob nihto ne znav pro ce Tak nakazav komendant MemorialMemorial na misci konctaboru vidkritij u 2015 roci Pershij pam yatnik zhertvam na teritoriyi radgospu buv vstanovlenij u 1950 i roki Chotirigrannij obelisk spochatku mav napis Vid komsomolciv Simferopolskogo rajonu komunistam i komsomolcyam zagiblim u roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni vid zviryachoyi rozpravi nimeckih fashistiv Narazi vin stav chastinoyu bilsh velikogo memorialnogo kompleksu 28 listopada 2012 roku deputati Verhovnoyi Radi Krimu prijnyali Postanovu pro ogoloshennya kolishnogo konctaboru istorichnoyu pam yatkoyu miscevogo znachennya Konctabir Chervonij Zovnishni zobrazhennya Ot komsomolcev Simferopolskogo rajona kommunistam i komsomolcam pogibshim v gody Velikoj Otechestvennoj vojny ot zverskoj raspravy nemeckih fashistov Pislya zahoplennya Krimu Rosijskoyu Federaciyeyu 8 travnya 2015 roku cherez 70 rokiv pislya zakinchennya Nimecko radyanskoyi vijni buv vidkritij memorial v yaznyam konctaboru Chervonij prisvyachenij usim zhertvam nacistiv ta yihnim posobnikam u Krimu 71 921 osoba bula nimi vbito v Krimu 85 447 osib buli vivezeni v Nimechchinu i bagato hto zaginuv tam na robotah Pam yati zhertv nacizmu i kolaboracionizmu zapaleno vichnij vogon U travni 2016 roku vidbulosya vidkrittya drugoyi chergi memorialu Skveru pam yati Memorialnij kompleks skladayetsya z memorialu pam yati z bratskoyu mogiloyu i Skveru pam yati na misci spalennya Bratska mogila roztashovana v centri dilyanki memorialu pam yati Tut zhe roztashovuyetsya obelisk i tri znaki na kolodyazyah smerti Zagalna landshaftna ideya Skveru pam yati centralna plosha zasipana siroyi granitnoyu krihtoyu yak simvol vipalenoyi zemli U centri ploshi skulptura lyudini zi zv yazanimi za spinoyu rukami Hram kaplicya Vsih krimskih svyatih roztashovuyetsya z boku vid aleyi Maye strogu rubanu formu u stili znakiv na kolodyazyah smerti ta obelisku PrimitkiVladimir Konstantinov Na meste koncentracionnogo lagerya v sovhoze Krasnyj dolzhen byt sozdan memorialnyj kompleks Verhovnyj Sovet AR Krym 21 kvitnya 2015 u Wayback Machine www c inform info Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2021 Procitovano 23 travnya 2016 Romanko O V Boevoe primenenie krymsko tatarskih kollaboracionistskih formirovanij v sostave silovyh struktur nacistskoj Germanii 1941 1944 31 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Musulmanskij mir 2016 2 S 10 Centralnaya gorodskaya biblioteka im A S Pushkina Arhiv originalu za 22 listopada 2015 Procitovano 23 aprelya 2015 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2017 Procitovano 23 aprelya 2015 Uchastok Pticevodstvo Vsesoyuznaya selskohozyajstvennaya vystavka Putevoditel Glav vystavoch kom VSHV M Selhozgiz 1939 S 141 O V Romanko Krym v period nemeckoj okkupacii Nacionalnye otnosheniya kollaboracionizm i partizanskoe dvizhenie 1941 1944 20 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Vladimir Konstantinov Na meste koncentracionnogo lagerya v sovhoze Krasnyj dolzhen byt sozdan memorialnyj kompleks oficialnyj sajt Verhovnogo Soveta Avtonomnoj Respubliki Krym ot 26 noyabrya 2012 Specialnoe zvanie sootvetstvuyushee general lejtenantu Nikolaj Kupracevich zhurnalist 2016 mirnoe com Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2021 Procitovano 20 zhovtnya 2021 Posle vojny chashe ispolzovalos nazvanie Sokol https mistaua com 16 iyulya 2012 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2022 Osuzhdyon v FRG na pozhiznennoe zaklyuchenie vypushen na svobodu v 1986 godu V Polshe byl zaochno prigovoryon k smertnoj kazni Skryvalsya ot pravosudiya v Argentine gde skonchalsya v 1970 godu G SOKOLOV V YaGUPOV FAShISTSKIH PALAChEJ K OTVETU S PRESS KONFERENCII DLYa SOVETSKIH I INOSTRANNYH ZhURNALISTOV Gazeta Krymskaya pravda 1970 Chislo 26 Dekabr z dzherela 20 zhovtnya 2021 Procitovano 20 zhovtnya 2021 PDF 1998 Arhiv originalu PDF za 5 lyutogo 2022 Procitovano 20 zhovtnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite conference title Shablon Cite conference cite conference a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Avdeev M V Glava Nauka nenavisti U samogo Chernogo morya Kniga tretya M DOSAAF 1975 S 174 100000 prim Zaderejchuk I P Sudebnye processy nad nacistskimi posobnikami v Krymu v 70 80 e gg HH v Nyurnbergskij process istoriya i sovremennost sbornik materialov nauchno prakticheskoj konferencii g Simferopol 21 22 noyabrya 2019 g pod obshej redakciej N N Kolyuki T L Kozlova sost I P Zaderejchuk A P Menshova Simferopol 2020 S 103 104 www c inform info Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2021 Procitovano 23 travnya 2016 Pod Simferopolem otkryli vtoruyu ochered memoriala zhertvam konclagerya Krasnyj Sajt gazety Komsomolskaya pravda 2016 05 06 Procitovano 4 grudnya 2020 2 travnya 2015 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2021 Procitovano 20 zhovtnya 2021 Posilannya Zverstva gitlerovcev v sovhoze Krasnyj Semka 21 23 aprelya 1944 operator I Zaporozhskij na YouTube Film o lagere smerti v sovhoze Krasnyj Simferopolskogo rajona v gody vojny 27 listopada 2013 u Wayback Machine Rasskaz o lagere 21 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Vladimira Gurkovicha starshego nauchnogo sotrudnika nauchnogo centra istoriko kraevedcheskih issledovanij i svoda pamyatnikov Ukrainy v ARK Albom Konclager v sovhoze Krasnyj 11 zhovtnya 2021 u Wayback Machine