Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олександра Федорівна Перегонець рос Перегонец Александра Фёдоровна 1895 1944 російська і радянська актриса театру і кіно

Перегонець Олександра Федорівна

Перегонець Олександра Федорівна

Олександра Федорівна Перегонець (рос. Перегонец Александра Фёдоровна) (1895—1944) — російська і радянська актриса театру і кіно, підпільниця, трагічно загинула в роки Великої Вітчизняної війни.

Перегонець Олександра Федорівна
Народилася15 листопада 1895(1895-11-15)[1][2]
Новокузнецьк, Q4244887?, Томська губернія, Російська імперія
Померла10 квітня 1944(1944-04-10)[1][2] (48 років)
Сімферополь, РРФСР, СРСР
  • вогнепальне поранення[2]
    • Похованняd
    Громадянствоimage Російська імперія
    image СРСР
    Діяльністьакторка, підпільниця
    Відомі учніВетко Тамара Іванівна
    ЗакладКримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького
    IMDbnm0673038
    Нагороди та премії

    Q116269817?

    Біографія

    Олександра Перегонець народилася 15 листопада 1895 року в Кузнецьку (Новокузнецьк).

    Вона була п'ятою дочкою справника гірничої справи Федора Єгоровича і його дружини Марії Матвіївни. За даними на 1858 рік: казначей в Перемишлі Перегонець Єгор Гнатович, колезький асесор з 1846 р. (мав відзнаку за XXV р. непорочної служби в 1851 р.)- можливо дід. У 1897 році сім'я переїхала в Калугу.

    У 1914 році Олександра закінчила Калузьку жіночу гімназію, нині школа № 5 Калуги, із званням домашньої вчительки. Виступала в аматорських виставах, займалася в театральній студії клубу офіцерів.

    Творчість

    Восени 1914 року Олександра вступила в петербурзьку «Школу сценічного мистецтва», організовану в 1908 році Андрієм Петровським. На театральній сцені вона з успіхом виконувала ролі Анни з «Вишневого саду», Нори та ін.

    З 1916 року працювала в акторському товаристві Петрозаводська, потім в Петербурзькому театрі мініатюр в амплуа травесті та інженю. Вийшла заміж за артиста Івана Олександровича Вольського, з яким розлучилася в 1928 році.

    З 1917 року Олександра Перегонець працює в різних театрах — в Новоросійську, Києві, Харкові, Катеринодарі, Ростові, Тифлісі; в той час акторів набирали, як правило, на один сезон. З 1922 року — в Московському театрі «Кажан»

    У 1924 році за рекомендацією драматурга Йосипа Прута знялася у фільмі Якова Протазанова «Аеліта», де виконала роль служниці Аеліти Іхошки. Згідно зі сценарієм, героїня О. Перегонець гине від рук «марсіанських фашистів»...

    У 1920-ті роки актриса працювала в театрах Казані, Петрозаводська, Ленінграда (БДТ), Новосибірська, Іркутська. З 1931 року і до кінця днів — актриса Кримського російського театру ім. М. Горького у Сімферополі.

    Створила незабутні образи Нори («Нора»), Луїзи («Підступність і любов»), Діани («Собака на сіні»), Насті («На дні») та ін Заслужена артистка Кримської АРСР, за іншими даними — Заслужена артистка РРФСР.

    Підпільна діяльність

    У 1941 році сімферопольський театр не зміг евакуюватися — шлях на Севастополь був відрізаний. Трупа повернулася до Сімферополя, який був окупований 1 листопада 1941 року.

    Під час окупації другий чоловік актриси, Заслужений артист РРФСР Анатолій Іванович Добкевич відмовився стати міським головою Сімферополя і був страчений окупантами.

    У травні 1942 року театр відновив роботу під новою назвою «Сімферопольський російський театр драми і комедії». О. Ф.  Перегонець отримала дозвіл створити при театрі молодіжну студію, куди залучила близько 50 людей, рятуючи їх тим самим від насильницької відправки до Німеччини.

    У 1943—1944 рр. О. Ф. Перегонець брала активну участь у підпільній діяльності розвідувально-диверсійної групи «Соколи» (за іншими даними, «Сокіл», по підпільному прізвисько керівника групи Художника театру Баришева Миколи Андрійовича).

    В підпільну групу входили близько 60 осіб, у тому числі 10 працівників театру: акторів Зоя Павлівна Яковлєва та Заслужений артист РРФСР Дмитро Костянтинович Добросмислов очолював групу, костюмери Ілля Миколайович Озеров і Єлизавета Кучеренко, машиніст сцени Павло Іполітович Чечоткін, прибиральниця Парасковія Тарасівна Єфімова, учень художника Олег Савватєєв.

    Організаторами групи були головний художник театру Микола Андрійович Баришев і актриса Олександра Федорівна Перегонець. .

    Це був один з тих рідкісних випадків, коли важливі завдання були доручені не професійним розвідникам, а акторам. Зокрема, планувалося проведення терористичної операції — замах на Гітлера восени 1943 року, що прибуває в Крим на відкриття моста через Керченську протоку. Однак «кримський міст» був зруйнований, Гітлер не приїхав, операція скасована.

    Підпільники переорієнтувалися на розвідувальну роботу, готувалися до диверсійних актів. Зокрема, вони підірвали будівлю обласного архіву, звідки при відступі не встигли вивезти секретні документи. В цілому група «Соколи» організувала 45 великих диверсій, передала сотні розвідувальних донесень.

    В кінці 1943 року М. А. Баришев склав план Сімферополя і наніс на нього розвідувальні дані про військові об'єкти противника. Карта була передана партизанам і використана при звільненні міста 51-ю армією в 1944 році. Підпільники підтримували зв'язок з кримськими партизанами, з підпільним обкомом. У театрі було створено сховище, куди сховали багату колекцію з 5000 театральних костюмів, яку німці планували вивезти. У березні 1944 року гестапо напало на слід групи. 18 березня, відразу після вистави, підпільників арештували. Вдалося врятуватися лише Є. Я. Кучеренко, яка при відступі німців врятувала будівлю театру від пожежі.

    Хто видав підпілля — до цих пір не цілком ясно. Зрадниця, працівниця театру Каблукова з фільму «Вони були акторами» — не більше ніж художній вимисел. Автор книги «В кримському підпіллі», секретар Кримського підпільного центру Іван Андрійович Козлов (1888-1957) підозрював у провалі групи зв'язне під псевдонімом «Лісова». Насправді під цим псевдонімом ховалася Скрипниченко Людмила Василівна, офіцер НКДБ. Її труп був виявлений у Сімферополі у березні 1944. За версією її дочки вона була вбита в гестапо 29 березня 1944 року. У квітні загинув її чоловік, Олександр Іванович Скрипниченко, також професійний розвідник..

    За даними архівів КДБ, групу «Соколи» видано агентом абверу М. Ящиніним, що працював на Сімферопольській електростанції.

    О. Ф. Перегонець винесла страшні тортури, у неї були спалені ноги. 10 квітня 1944 року, за три дні до звільнення Сімферополя радянськими військами, підпільники були розстріляні в урочищі «Дубки», на території радгоспу «Червоний».

    Похована на Староруському кладовищі Сімферополя.

    Пам'ять

    image
    Братська могила підпільників сімферопольських
    • Ім'ям О. Ф. Перегонець названа вулиця в Київському районі Сімферополя.
    • На будівлі театру імені М. Горького, де працювали й боролися учасники групи, встановлена меморіальна дошка.
    • У цьому театрі в 1973 році режисером А. Р. Новіковим була поставлена вистава «Вони були акторами» за однойменною п'єсою В. В. Орлова і Г. Г. Натансона. За цю виставу у 1977 році колектив був удостоєний Державної премії СРСР, а в 2000 році — Почесної грамоти Верховної ради Криму.
    • У 1981 р. Георгієм Натансоном був знятий художній фільм «Вони були акторами», в якому на основі фактичного матеріалу розповідається історія підпільної групи «Сокіл». Режисер працював над сценарієм, користуючись архівами КДБ і військової розвідки. Роль О. Ф. Перегонець виконала народна артистка РРФСР Зінаїда Кирієнко.
    • 12 травня 2010 року по телевізійному каналу «Росія 1» був показаний документальний фільм режисера Олександра Бєланова «Після прем'єри — розстріл. Історія однієї зради». У фільмі показано, що у розгромі групи активну участь взяли кримськотатарські колабораціоністи, очолювані Мустафою Кирималом.
    image
    Меморіальна дошка на будівлі театру

    Примітки

    1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
      d:Track:Q37312
    2. Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
      d:Track:Q124670547d:Track:Q108611244
    3. С. Рухля. Эта маленькая Перегонец/Санкт-Петербургские ведомости, 16.03.2007
    4. Гражданские чины 8 класса. СПб. 1858.
    5. . Архів оригіналу за 17 квітня 2008. Процитовано 27 березня 2020.
    6. Пащеня В. Н. О деятельности некоторых подпольных патриотических организаций в Крымской АССР в годы оккупации в 1941-1944 гг. (по материалам Крымского управления КГБ СССР) // Культура народов Причерноморья — 2004. № 56, т. 1. – с.29-33.
    7. . Архів оригіналу за 16 травня 2010. Процитовано 27 березня 2020.
    8. Козлов И. А. В крымском подполье. — М.: «Молодая гвардия», 1948. Глава двадцать вторая
    9. Козлов И. А. В крымском подполье. М., 1948. — 352 с.
    10. Скрипченко-Коровяковская Г. А. Правда о разведчице «Лесной»: О Л. В. Скрипниченко. — Симферополь: Таврия, 1990. — 164 с. —
    11. «Русский академический драматический театр им. М. Горького»

    Література

    • Ландау Ц. Р. Олександра Перегонець: Доля актриси. — М.: Мистецтво, 1990. — C. 271.
    • Єлізарова М. Н. Незабутні роки. — Каз.: Татарське книжкове видавництво, 1987.

    Посилання

      Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

      Oleksandra Fedorivna Peregonec ros Peregonec Aleksandra Fyodorovna 1895 1944 rosijska i radyanska aktrisa teatru i kino pidpilnicya tragichno zaginula v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Peregonec Oleksandra FedorivnaNarodilasya15 listopada 1895 1895 11 15 1 2 Novokuzneck Q4244887 Tomska guberniya Rosijska imperiyaPomerla10 kvitnya 1944 1944 04 10 1 2 48 rokiv Simferopol RRFSR SRSR vognepalne poranennya 2 PohovannyadGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRDiyalnistaktorka pidpilnicyaVidomi uchniVetko Tamara IvanivnaZakladKrimskij akademichnij rosijskij dramatichnij teatr imeni Maksima GorkogoIMDbnm0673038Nagorodi ta premiyiQ116269817 BiografiyaOleksandra Peregonec narodilasya 15 listopada 1895 roku v Kuznecku Novokuzneck Vona bula p yatoyu dochkoyu spravnika girnichoyi spravi Fedora Yegorovicha i jogo druzhini Mariyi Matviyivni Za danimi na 1858 rik kaznachej v Peremishli Peregonec Yegor Gnatovich kolezkij asesor z 1846 r mav vidznaku za XXV r neporochnoyi sluzhbi v 1851 r mozhlivo did U 1897 roci sim ya pereyihala v Kalugu U 1914 roci Oleksandra zakinchila Kaluzku zhinochu gimnaziyu nini shkola 5 Kalugi iz zvannyam domashnoyi vchitelki Vistupala v amatorskih vistavah zajmalasya v teatralnij studiyi klubu oficeriv Tvorchist Voseni 1914 roku Oleksandra vstupila v peterburzku Shkolu scenichnogo mistectva organizovanu v 1908 roci Andriyem Petrovskim Na teatralnij sceni vona z uspihom vikonuvala roli Anni z Vishnevogo sadu Nori ta in Z 1916 roku pracyuvala v aktorskomu tovaristvi Petrozavodska potim v Peterburzkomu teatri miniatyur v amplua travesti ta inzhenyu Vijshla zamizh za artista Ivana Oleksandrovicha Volskogo z yakim rozluchilasya v 1928 roci Z 1917 roku Oleksandra Peregonec pracyuye v riznih teatrah v Novorosijsku Kiyevi Harkovi Katerinodari Rostovi Tiflisi v toj chas aktoriv nabirali yak pravilo na odin sezon Z 1922 roku v Moskovskomu teatri Kazhan U 1924 roci za rekomendaciyeyu dramaturga Josipa Pruta znyalasya u filmi Yakova Protazanova Aelita de vikonala rol sluzhnici Aeliti Ihoshki Zgidno zi scenariyem geroyinya O Peregonec gine vid ruk marsianskih fashistiv U 1920 ti roki aktrisa pracyuvala v teatrah Kazani Petrozavodska Leningrada BDT Novosibirska Irkutska Z 1931 roku i do kincya dniv aktrisa Krimskogo rosijskogo teatru im M Gorkogo u Simferopoli Stvorila nezabutni obrazi Nori Nora Luyizi Pidstupnist i lyubov Diani Sobaka na sini Nasti Na dni ta in Zasluzhena artistka Krimskoyi ARSR za inshimi danimi Zasluzhena artistka RRFSR Pidpilna diyalnist U 1941 roci simferopolskij teatr ne zmig evakuyuvatisya shlyah na Sevastopol buv vidrizanij Trupa povernulasya do Simferopolya yakij buv okupovanij 1 listopada 1941 roku Pid chas okupaciyi drugij cholovik aktrisi Zasluzhenij artist RRFSR Anatolij Ivanovich Dobkevich vidmovivsya stati miskim golovoyu Simferopolya i buv strachenij okupantami U travni 1942 roku teatr vidnoviv robotu pid novoyu nazvoyu Simferopolskij rosijskij teatr drami i komediyi O F Peregonec otrimala dozvil stvoriti pri teatri molodizhnu studiyu kudi zaluchila blizko 50 lyudej ryatuyuchi yih tim samim vid nasilnickoyi vidpravki do Nimechchini U 1943 1944 rr O F Peregonec brala aktivnu uchast u pidpilnij diyalnosti rozviduvalno diversijnoyi grupi Sokoli za inshimi danimi Sokil po pidpilnomu prizvisko kerivnika grupi Hudozhnika teatru Barisheva Mikoli Andrijovicha V pidpilnu grupu vhodili blizko 60 osib u tomu chisli 10 pracivnikiv teatru aktoriv Zoya Pavlivna Yakovlyeva ta Zasluzhenij artist RRFSR Dmitro Kostyantinovich Dobrosmislov ocholyuvav grupu kostyumeri Illya Mikolajovich Ozerov i Yelizaveta Kucherenko mashinist sceni Pavlo Ipolitovich Chechotkin pribiralnicya Paraskoviya Tarasivna Yefimova uchen hudozhnika Oleg Savvatyeyev Organizatorami grupi buli golovnij hudozhnik teatru Mikola Andrijovich Barishev i aktrisa Oleksandra Fedorivna Peregonec Ce buv odin z tih ridkisnih vipadkiv koli vazhlivi zavdannya buli dorucheni ne profesijnim rozvidnikam a aktoram Zokrema planuvalosya provedennya teroristichnoyi operaciyi zamah na Gitlera voseni 1943 roku sho pribuvaye v Krim na vidkrittya mosta cherez Kerchensku protoku Odnak krimskij mist buv zrujnovanij Gitler ne priyihav operaciya skasovana Pidpilniki pereoriyentuvalisya na rozviduvalnu robotu gotuvalisya do diversijnih aktiv Zokrema voni pidirvali budivlyu oblasnogo arhivu zvidki pri vidstupi ne vstigli vivezti sekretni dokumenti V cilomu grupa Sokoli organizuvala 45 velikih diversij peredala sotni rozviduvalnih donesen V kinci 1943 roku M A Barishev sklav plan Simferopolya i nanis na nogo rozviduvalni dani pro vijskovi ob yekti protivnika Karta bula peredana partizanam i vikoristana pri zvilnenni mista 51 yu armiyeyu v 1944 roci Pidpilniki pidtrimuvali zv yazok z krimskimi partizanami z pidpilnim obkomom U teatri bulo stvoreno shovishe kudi shovali bagatu kolekciyu z 5000 teatralnih kostyumiv yaku nimci planuvali vivezti U berezni 1944 roku gestapo napalo na slid grupi 18 bereznya vidrazu pislya vistavi pidpilnikiv areshtuvali Vdalosya vryatuvatisya lishe Ye Ya Kucherenko yaka pri vidstupi nimciv vryatuvala budivlyu teatru vid pozhezhi Hto vidav pidpillya do cih pir ne cilkom yasno Zradnicya pracivnicya teatru Kablukova z filmu Voni buli aktorami ne bilshe nizh hudozhnij vimisel Avtor knigi V krimskomu pidpilli sekretar Krimskogo pidpilnogo centru Ivan Andrijovich Kozlov 1888 1957 pidozryuvav u provali grupi zv yazne pid psevdonimom Lisova Naspravdi pid cim psevdonimom hovalasya Skripnichenko Lyudmila Vasilivna oficer NKDB Yiyi trup buv viyavlenij u Simferopoli u berezni 1944 Za versiyeyu yiyi dochki vona bula vbita v gestapo 29 bereznya 1944 roku U kvitni zaginuv yiyi cholovik Oleksandr Ivanovich Skripnichenko takozh profesijnij rozvidnik Za danimi arhiviv KDB grupu Sokoli vidano agentom abveru M Yashininim sho pracyuvav na Simferopolskij elektrostanciyi O F Peregonec vinesla strashni torturi u neyi buli spaleni nogi 10 kvitnya 1944 roku za tri dni do zvilnennya Simferopolya radyanskimi vijskami pidpilniki buli rozstrilyani v urochishi Dubki na teritoriyi radgospu Chervonij Pohovana na Staroruskomu kladovishi Simferopolya Pam yatBratska mogila pidpilnikiv simferopolskih Im yam O F Peregonec nazvana vulicya v Kiyivskomu rajoni Simferopolya Na budivli teatru imeni M Gorkogo de pracyuvali j borolisya uchasniki grupi vstanovlena memorialna doshka U comu teatri v 1973 roci rezhiserom A R Novikovim bula postavlena vistava Voni buli aktorami za odnojmennoyu p yesoyu V V Orlova i G G Natansona Za cyu vistavu u 1977 roci kolektiv buv udostoyenij Derzhavnoyi premiyi SRSR a v 2000 roci Pochesnoyi gramoti Verhovnoyi radi Krimu U 1981 r Georgiyem Natansonom buv znyatij hudozhnij film Voni buli aktorami v yakomu na osnovi faktichnogo materialu rozpovidayetsya istoriya pidpilnoyi grupi Sokil Rezhiser pracyuvav nad scenariyem koristuyuchis arhivami KDB i vijskovoyi rozvidki Rol O F Peregonec vikonala narodna artistka RRFSR Zinayida Kiriyenko 12 travnya 2010 roku po televizijnomu kanalu Rosiya 1 buv pokazanij dokumentalnij film rezhisera Oleksandra Byelanova Pislya prem yeri rozstril Istoriya odniyeyi zradi U filmi pokazano sho u rozgromi grupi aktivnu uchast vzyali krimskotatarski kolaboracionisti ocholyuvani Mustafoyu Kirimalom Memorialna doshka na budivli teatruPrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 S Ruhlya Eta malenkaya Peregonec Sankt Peterburgskie vedomosti 16 03 2007 Grazhdanskie chiny 8 klassa SPb 1858 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2008 Procitovano 27 bereznya 2020 Pashenya V N O deyatelnosti nekotoryh podpolnyh patrioticheskih organizacij v Krymskoj ASSR v gody okkupacii v 1941 1944 gg po materialam Krymskogo upravleniya KGB SSSR Kultura narodov Prichernomorya 2004 56 t 1 s 29 33 Arhiv originalu za 16 travnya 2010 Procitovano 27 bereznya 2020 Kozlov I A V krymskom podpole M Molodaya gvardiya 1948 Glava dvadcat vtoraya Kozlov I A V krymskom podpole M 1948 352 s Skripchenko Korovyakovskaya G A Pravda o razvedchice Lesnoj O L V Skripnichenko Simferopol Tavriya 1990 164 s ISBN 5 7780 0325 0 Russkij akademicheskij dramaticheskij teatr im M Gorkogo LiteraturaLandau C R Oleksandra Peregonec Dolya aktrisi M Mistectvo 1990 C 271 Yelizarova M N Nezabutni roki Kaz Tatarske knizhkove vidavnictvo 1987 Posilannya

      Дата публікації:
      Топ