Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Черво́на Слобода́ — село в Україні, в Буринському районі Сумської області. Населення становить 1399 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Червонослобідська сільська рада.
| село Червона Слобода | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Громада | Буринська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59020030420025819 |
| Облікова картка | Червона Слобода |
| Основні дані | |
| Населення | 1399 |
| Поштовий індекс | 41709 |
| Телефонний код | +380 5454 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°13′36″ пн. ш. 33°52′32″ сх. д. / 51.22667° пн. ш. 33.87556° сх. д.Координати: 51°13′36″ пн. ш. 33°52′32″ сх. д. / 51.22667° пн. ш. 33.87556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 140 м |
| Водойми | р. Чаша |
| Найближча залізнична станція | Путивль |
| Відстань до залізничної станції | 2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41709, Сумська обл., Буринський р-н, с. Червона Слобода |
| Сільський голова | Кужель Роман Єгорович |
| Карта | |
  Червона Слобода | |
 Червона Слобода | |
| Мапа | |
| | |
Після ліквідації Буринського району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району.
Географія
Село Червона Слобода розташоване на березі річки Чаша у місці впадіння у річку Сейм, вище за течією за 1 км розташоване місто Буринь. Вище за течією річки Сейм примикає село Чумакове, нижче за течією річки Сейм за 1 км розташоване село Дич.
Річка Сейм у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
Поруч пролягає автомобільний шлях Т 1908.
Назва
Назва с. Красна Слобода означає красива Слобода (від слова красний — красивий). Назву Червона Слобода отримало в період радянської доби.
Історія
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (червень 2019) |
- За даними на 1862 рік у власницькому селі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 1276 осіб (636 чоловіків та 640 жінок), налічувалось 112 дворових господарств, існувала православна церква .
- Станом на 1880 рік у колишньому власницькому селі, центрі Краснослобідської волості, мешкало 1064 особи, налічувалось 160 дворових господарств, існували православна церква, школа, 2 лавки. За 5 верст — постоялий двір. За версту — залізнична станція Красна (нині станція Путивль Південно-західної залізниці).
- Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках, встановлено смерті 13 людей.
- протягом 1967—1971 років до Червоної Слободи приєднано село Лухтівка.
- Чаське городище. Городище та поселення, розвинуте середньовіччя (археол ). Археологічний комплекс, що складається з городища та поселення розташований на правому березі р. Сейм, на лівому березі його стариці біля дороги з Червоної Слободи в с. Дич, за 0,5 км на північ від останнього, північно-східна частина якого називається Лухтівка. Комплекс відкрито О. Сухобоковим у 1982, тоді ж шурфуванням встановлена його культурно-хронологічна належність та перспективність досліджень, що були проведені у 1983. Городище займає підвищену частину берегового плато, яке зі сходу круто обривається до стариці Сейму, а з заходу обмежене неглибокою балкою. Майданчик має форму заокругленого трикутника зі сторонами 70—65х40 м; Майданчик витягнутий у меридіональному напрямку. Висота майданчика над заплавою становить 26 м. Залишки оборонних споруд у вигляді валу та рову добре помітні по периметру городища, але найкраще збереглися на північній та західній ділянках, в той час, як на південній стороні зруйновані земляними роботами. По дну рову на заході проходить дорога на с. Дич. Тут, з напільного боку, вал має висоту 2,5—3,0 м, в той час, як з внутрішнього боку висота не перевищує 1,0—1,5 м. Майданчик задернований, заріс бур'яном та кущами, пошкоджений траншеєю та окопами. Культурний шар потужністю від 0,5 до 1,0 м, в східній частині матеріалів роменсько-давньоруського часу найменше. Поселення розташоване на північний схід за 0,1 км від городища. Більша частина засіяна, тому встановити розміри селища не вдалося. Найближча до городища ділянка з півночі пошкоджена земляними роботами. На городищі роботи були проведені на оборонних спорудах, що дозволило виявити три будівельних горизонти, перший з яких належить до роменського часу, а останній не 294 виходить за межі XII ст. Основою конструкції валу були городні, виявлені до рівня 2,6 м від рівня сучасної поверхні. Водночас з роменським горизонтом пов'язані залишки стіни з обвуглених колод, що лежали горизонтально. Цьому ж періоду відповідає нижній шар городища, в якому виявлені суто залишки ліпної роменської кераміки. Давньоруська кераміка XI—XII ст. представлена у верхніх шарах. Загальна площа досліджена на городищі - близько 200 м кв. На поселенні розкопана ділянка 100х50 м за 0,1 км на північ від городища, звідки брався ґрунт для будівництва шляху. У деяких місцях культурний шар був знятий на глибину 0,6 м; у відслоненнях помітні залишки житлових та господарських будівель. Площа розкопу становить 1200 м кв. У перевідкладених шарах знайдено ліпну роменську та гончарну давньоруську, причому перша переважає. Було розкопано 4 житла напівземлянкового типу повністю та одне частково, а також 8 ям господарського призначення, що складали єдиний комплекс з жилами. Два житла виявилися повністю зруйнованими: від них збереглися тільки черені печей. Усі житла належать до споруд каркасно-стовпової конструкції, прямокутні в плані зі сторонами від 4 до 6 м. У них розчищені пічки, що вирізані в материкових останцях, або змонтовані з глини на дерев'яному каркасі баневої конструкції. Останні в заповненні містили гончарну кераміку XII ст., у той час, як в перших виявлено ранньогончарну X—XI ст. та ліпну роменську. Аналогічні знахідки траплялися в ямах. Серед індивідуальних знахідок слід виокремити ножі, цвяхи з широким капелюшком, шила та ін. На городищі був знайдений скарб з двох скроневих кілець радимицького типу та п'ять дирхемів, що карбовані при халіфах Муктадирі та Муктадиді у різні роки правління. При цьому старша монета датується 899, молодша - 932 рр. Три з них карбовані на монетному дворі у Шаші емірами Ізмаїлом І ібн Ахматом та Наср ІІ ібн Ахмадом. До особових знахідок належить фрагмент знайденого на городищі бронзового, плаского в розрізі, браслета, що орнаментований крапковим візерунком. На селищі, крім крученого з прута бронзового браслета, знайдені рибальський гачок та кістяне руків'я ножа прикрашене різьбою. Привертає до себе увагу деяка хронологічна відмінність городища та поселення, що пояснюється різною інтенсивністю їх використання. Ймовірно, городище спочатку було заселене у роменський час, під його захистом освоювалися і околиці. У XII ст. городище залишилося незаселеним, життя продовжувалося на поселенні. На момент обстеження у 2007 городище задерноване, встановлено межі поселення: 0,8х0,3 км. Матеріали зберігаються у фондах Путивльського краєзнавчого музею [797].
- 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Буринської міської громади.
- 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Буринського району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району.
Див. також
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1690)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
- Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Погода в селі Червона Слобода [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervo na Sloboda selo v Ukrayini v Burinskomu rajoni Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 1399 osib Do 2017 organ miscevogo samovryaduvannya Chervonoslobidska silska rada selo Chervona Sloboda Aerofoto selaAerofoto sela Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Konotopskij rajon Gromada Burinska miska gromada Kod KATOTTG UA59020030420025819 Oblikova kartka Chervona Sloboda Osnovni dani Naselennya 1399 Poshtovij indeks 41709 Telefonnij kod 380 5454 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 13 36 pn sh 33 52 32 sh d 51 22667 pn sh 33 87556 sh d 51 22667 33 87556 Koordinati 51 13 36 pn sh 33 52 32 sh d 51 22667 pn sh 33 87556 sh d 51 22667 33 87556 Serednya visota nad rivnem morya 140 m Vodojmi r Chasha Najblizhcha zaliznichna stanciya Putivl Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 2 km Misceva vlada Adresa radi 41709 Sumska obl Burinskij r n s Chervona Sloboda Silskij golova Kuzhel Roman Yegorovich Karta Chervona Sloboda Chervona Sloboda Mapa Chervona Sloboda u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chervona Sloboda Pislya likvidaciyi Burinskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Konotopskogo rajonu GeografiyaSelo Chervona Sloboda roztashovane na berezi richki Chasha u misci vpadinnya u richku Sejm vishe za techiyeyu za 1 km roztashovane misto Burin Vishe za techiyeyu richki Sejm primikaye selo Chumakove nizhche za techiyeyu richki Sejm za 1 km roztashovane selo Dich Richka Sejm u comu misci zvivista utvoryuye limani starici ta zabolocheni ozera Poruch prolyagaye avtomobilnij shlyah T 1908 NazvaNazva s Krasna Sloboda oznachaye krasiva Sloboda vid slova krasnij krasivij Nazvu Chervona Sloboda otrimalo v period radyanskoyi dobi IstoriyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2019 Za danimi na 1862 rik u vlasnickomu seli Putivlskogo povitu Kurskoyi guberniyi meshkalo 1276 osib 636 cholovikiv ta 640 zhinok nalichuvalos 112 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Stanom na 1880 rik u kolishnomu vlasnickomu seli centri Krasnoslobidskoyi volosti meshkalo 1064 osobi nalichuvalos 160 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola 2 lavki Za 5 verst postoyalij dvir Za verstu zaliznichna stanciya Krasna nini stanciya Putivl Pivdenno zahidnoyi zaliznici Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SSSR 1932 1933 ta 1946 1947 rokah vstanovleno smerti 13 lyudej protyagom 1967 1971 rokiv do Chervonoyi Slobodi priyednano selo Luhtivka Chaske gorodishe Gorodishe ta poselennya rozvinute serednovichchya arheol Arheologichnij kompleks sho skladayetsya z gorodisha ta poselennya roztashovanij na pravomu berezi r Sejm na livomu berezi jogo starici bilya dorogi z Chervonoyi Slobodi v s Dich za 0 5 km na pivnich vid ostannogo pivnichno shidna chastina yakogo nazivayetsya Luhtivka Kompleks vidkrito O Suhobokovim u 1982 todi zh shurfuvannyam vstanovlena jogo kulturno hronologichna nalezhnist ta perspektivnist doslidzhen sho buli provedeni u 1983 Gorodishe zajmaye pidvishenu chastinu beregovogo plato yake zi shodu kruto obrivayetsya do starici Sejmu a z zahodu obmezhene neglibokoyu balkoyu Majdanchik maye formu zaokruglenogo trikutnika zi storonami 70 65h40 m Majdanchik vityagnutij u meridionalnomu napryamku Visota majdanchika nad zaplavoyu stanovit 26 m Zalishki oboronnih sporud u viglyadi valu ta rovu dobre pomitni po perimetru gorodisha ale najkrashe zbereglisya na pivnichnij ta zahidnij dilyankah v toj chas yak na pivdennij storoni zrujnovani zemlyanimi robotami Po dnu rovu na zahodi prohodit doroga na s Dich Tut z napilnogo boku val maye visotu 2 5 3 0 m v toj chas yak z vnutrishnogo boku visota ne perevishuye 1 0 1 5 m Majdanchik zadernovanij zaris bur yanom ta kushami poshkodzhenij transheyeyu ta okopami Kulturnij shar potuzhnistyu vid 0 5 do 1 0 m v shidnij chastini materialiv romensko davnoruskogo chasu najmenshe Poselennya roztashovane na pivnichnij shid za 0 1 km vid gorodisha Bilsha chastina zasiyana tomu vstanoviti rozmiri selisha ne vdalosya Najblizhcha do gorodisha dilyanka z pivnochi poshkodzhena zemlyanimi robotami Na gorodishi roboti buli provedeni na oboronnih sporudah sho dozvolilo viyaviti tri budivelnih gorizonti pershij z yakih nalezhit do romenskogo chasu a ostannij ne 294 vihodit za mezhi XII st Osnovoyu konstrukciyi valu buli gorodni viyavleni do rivnya 2 6 m vid rivnya suchasnoyi poverhni Vodnochas z romenskim gorizontom pov yazani zalishki stini z obvuglenih kolod sho lezhali gorizontalno Comu zh periodu vidpovidaye nizhnij shar gorodisha v yakomu viyavleni suto zalishki lipnoyi romenskoyi keramiki Davnoruska keramika XI XII st predstavlena u verhnih sharah Zagalna plosha doslidzhena na gorodishi blizko 200 m kv Na poselenni rozkopana dilyanka 100h50 m za 0 1 km na pivnich vid gorodisha zvidki bravsya grunt dlya budivnictva shlyahu U deyakih miscyah kulturnij shar buv znyatij na glibinu 0 6 m u vidslonennyah pomitni zalishki zhitlovih ta gospodarskih budivel Plosha rozkopu stanovit 1200 m kv U perevidkladenih sharah znajdeno lipnu romensku ta goncharnu davnorusku prichomu persha perevazhaye Bulo rozkopano 4 zhitla napivzemlyankovogo tipu povnistyu ta odne chastkovo a takozh 8 yam gospodarskogo priznachennya sho skladali yedinij kompleks z zhilami Dva zhitla viyavilisya povnistyu zrujnovanimi vid nih zbereglisya tilki chereni pechej Usi zhitla nalezhat do sporud karkasno stovpovoyi konstrukciyi pryamokutni v plani zi storonami vid 4 do 6 m U nih rozchisheni pichki sho virizani v materikovih ostancyah abo zmontovani z glini na derev yanomu karkasi banevoyi konstrukciyi Ostanni v zapovnenni mistili goncharnu keramiku XII st u toj chas yak v pershih viyavleno rannogoncharnu X XI st ta lipnu romensku Analogichni znahidki traplyalisya v yamah Sered individualnih znahidok slid viokremiti nozhi cvyahi z shirokim kapelyushkom shila ta in Na gorodishi buv znajdenij skarb z dvoh skronevih kilec radimickogo tipu ta p yat dirhemiv sho karbovani pri halifah Muktadiri ta Muktadidi u rizni roki pravlinnya Pri comu starsha moneta datuyetsya 899 molodsha 932 rr Tri z nih karbovani na monetnomu dvori u Shashi emirami Izmayilom I ibn Ahmatom ta Nasr II ibn Ahmadom Do osobovih znahidok nalezhit fragment znajdenogo na gorodishi bronzovogo plaskogo v rozrizi brasleta sho ornamentovanij krapkovim vizerunkom Na selishi krim kruchenogo z pruta bronzovogo brasleta znajdeni ribalskij gachok ta kistyane rukiv ya nozha prikrashene rizboyu Privertaye do sebe uvagu deyaka hronologichna vidminnist gorodisha ta poselennya sho poyasnyuyetsya riznoyu intensivnistyu yih vikoristannya Jmovirno gorodishe spochatku bulo zaselene u romenskij chas pid jogo zahistom osvoyuvalisya i okolici U XII st gorodishe zalishilosya nezaselenim zhittya prodovzhuvalosya na poselenni Na moment obstezhennya u 2007 gorodishe zadernovane vstanovleno mezhi poselennya 0 8h0 3 km Materiali zberigayutsya u fondah Putivlskogo krayeznavchogo muzeyu 797 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Burinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Burinskogo rajonu uvijshlo do skladu novoutvorenogo Konotopskogo rajonu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Sumska oblastPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv ros doref XX Kurskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svedeniyam 1862 goda Izdan Centralnym Statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih del SanktPeterburg 1868 LXXV 175 stor kod 1690 ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk I Gubernii Centralnoj zemledѣlcheskoj oblasti SanktPeterburg 1880 VI 413 s PDF Arhiv originalu PDF za 27 travnya 2015 Procitovano 5 serpnya 2015 Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti kmu gov ua Procitovano 25 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv DzherelaPogoda v seli Chervona Sloboda 9 serpnya 2020 u Wayback Machine