У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Червона Гірка Черво на Гірка село в Україні у Донецькій селищній гр

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Червона Гірка.

Черво́на Гірка́ — село в Україні, у Донецькій селищній громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 34 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Донецька селищна рада.

село Червона Гірка
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Ізюмський район
Громада	Донецька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA63040070100079377
Облікова картка	Червона Гірка
Основні дані
Засноване	1918
Населення	34
Площа	0,172 км²
Густота населення	197,67 осіб/км²
Поштовий індекс	64250
Телефонний код	+380 5749
Географічні дані
Географічні координати	49°28′03″ пн. ш. 36°37′21″ сх. д. / 49.46750° пн. ш. 36.62250° сх. д. / 49.46750; 36.62250Координати: 49°28′03″ пн. ш. 36°37′21″ сх. д. / 49.46750° пн. ш. 36.62250° сх. д. / 49.46750; 36.62250
Середня висота над рівнем моря	106 м
Водойми	Дінець


Місцева влада
Адреса ради	64250, Харківська область, Ізюмський район, селище Донець, вул. Центральна, 40
Карта
Червона Гірка
Червона Гірка
Мапа

Географія

Село Червона Гірка знаходиться на березі річки Сіверський Донець. Навколо багато озер, боліт, місцями порослих лісом. Поруч садові ділянки.

В районі сіл Червона Гірка і Мілова знаходяться численні крейдяні відкладення.

За 2 км знаходяться села Копанка, Червоний Шлях і селище П'ятигірське.

Археологія

Поселення салтівської культури. ІХ-Х ст. площею 300х160 м.

Біля села Червона Гірка знаходиться біритуальний ґрунтовий могильник салтівської культури ІХ-Х ст.. Всього в могильнику було розкопано 310 поховань, з них 121 поховання було зроблено за обрядом спалення, 189 — за обрядом інгумації. В могильнику було відкрито 34 поховання коней, які в 16 випадках були поховані разом з людиною в загальній могильній ямі. Площа могильника 80х120 м.

Історія

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Червоному Донці, П'ятигірському, Червоногірському (Червоній Гірці), Жовтневому, Червоноандріївському, Копанках — 1204 людини.

До 2020 село було підпорядковане Донецькій селищній раді Балаклійського району. Після адміністративно-територіальної реформи перейшло до об'єднаної Донецької селищної громади і разом із нею увійшло до складу Ізюмського району.

22 червня 2023 року рішенням №230 Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	70,59%
російська	29,41%

Також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Харківська область

Примітки

Лист Харківської Облдержадміністрації на запит ВМ УА від 28 березня 2012. Файли доступні на сайті конкурсу WLM [ 26 березня 2018 у Wayback Machine.].
. Архів оригіналу за 9 березня 2009. Процитовано 5 серпня 2014.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 30 вересня 2015.
. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

Погода в селі Червона Гірка [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Лист Харківської Облдержадміністрації на запит ВМ УА від 28 березня 2012. Файли доступні на сайті конкурсу WLM [ 26 березня 2018 у Wayback Machine.].

[2] . Архів оригіналу за 9 березня 2009. Процитовано 5 серпня 2014.

[3] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 30 вересня 2015.

[4] . Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.

[ukr-socialdata-mova-2001-5] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних