У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мілова Мілова село в Україні у Балаклійському районі Харківської об

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мілова.

Мілова́ — село в Україні, у Балаклійському районі Харківської області. Населення становить 1269 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Міловська сільська рада.

село Мілова
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Ізюмський район
Громада	Балаклійська міська громада
Облікова картка	Мілова
Основні дані
Засноване	1686
Населення	1269
Площа	2,75 км²
Густота населення	461,45 осіб/км²
Поштовий індекс	64253
Телефонний код	+380 5749
Географічні дані
Географічні координати	49°26′56″ пн. ш. 36°42′05″ сх. д. / 49.44889° пн. ш. 36.70139° сх. д. / 49.44889; 36.70139Координати: 49°26′56″ пн. ш. 36°42′05″ сх. д. / 49.44889° пн. ш. 36.70139° сх. д. / 49.44889; 36.70139
Середня висота над рівнем моря	81 м
Водойми	р. Сіверський Донець
Відстань до районного центру	12 км
Найближча залізнична станція	Балаклія
Відстань до залізничної станції	12 км


Місцева влада
Адреса ради	64253, Харківська обл., Балаклійський р-н, с.Мілова, вул.Нова,2
Карта
Мілова
Мілова
Мапа

Географія

Село Мілова знаходиться в місці впадання річки в річку Сіверський Донець. Поруч знаходиться балка Міловатка, великий крейдяний кар'єр (перепад висот 163 — 66 м), відвали.

Археологія

«Сіверське городище» багатошарове, бондарихинської культури, скіфської доби та салтівської культури. XII—X ст.до н. е., IV—III ст.до н. е., VIII-Х ст. н. е., площа 18700 кв.м, в урочищі Сіверське; дослідники: Ляпушкін І.І, 1947 р. Шрамко Б.А,, 1952 р. Буйнов Ю. В., 1988 р. Ревенко В. І.;
6 могил висотою 0,3-1.7 м, розташовані на захід, схід та південний схід від села.

Історія

Поруч з селом Мілова знаходиться городище IV—III ст. до н. е.
1686 — "Від Андрієвих Лоз, Андріївки по берегу р. Дінець були влаштовані укріплення. На Брижечевому і Міловому броду, що тепер слобода Мілова на р. Міловій і Дінцю, і під самою Андріївкою, андріївці тримали варту. В той час, весь лівий берег Дінця (належав Російській Імперії) був покритий лісами, які тяглися від Андріївки до Балаклеї. Генерал Григорій Косагов, від 8 жовтня 1681 року, забороняє під страхом смертної кари не тільки рубати, але навіть прокладати дороги і стежки в цих лісах, щоб не відкривати свободнаго ходу татарам і Байракам кримської сторони ".
За наявними даними у другій половині XVIII в. Мілова була заселена вихідцями з Петербурзької губернії. Одним з перших поселенців був Сафрон Уваров (біля 1750 -?). Всі його нащадки протягом двохсот тридцяти років жили на одній вулиці, яка нині носить ім'я Героя Радянського Союзу — Василя Уварова.
1750 — в селі збудована дерев'яна церква св. Миколая.
1829 — Шебелинське повстання, виступ селян в окремих селах і слободах (в тому числі і в селі Мілова) Слобідсько-Української губернії проти перетворення їх царським урядом в військових поселенців.
За даними на 1864 рік у казеній слободі Шебелинської волості Зміївського повіту мешкало 1516 осіб (776 чоловічої статі та 740 — жіночої), налічувалось 301 дворове господарство, існувала православна церква.
1877 — в селі відновлена дерев'яна церква св. Миколая.
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2 458 осіб.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Міловій, Первомайському та Дружківці — 230 людей.

Відомі мешканці

Уродженці

Уваров Василь Тимофійович — радянський військовик часів Другої світової війни, командир вогневого взводу 1180-го винищувального протитанкового артилерійського полку 13-ї окремої винищувальної протитанкової артилерійської бригади (2-а танкова армія), молодший лейтенант. Герой Радянського Союзу.

Братське поховання у с. Мілова, дошка з правого боку.
Братські могили радянських воїнів. Поховано 728 воїнів
Братське поховання у с. Мілова, дошка зліва.

Також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Харківська область

Джерела

Погода в селі Мілова

Примітки

Лист Харківської Облдержадміністрації на запит ВМ УА від 28 березня 2012. Файли доступні на сайті конкурсу WLM [ 26 березня 2018 у Wayback Machine.].
Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1478)(рос. дореф.)
Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 22 вересня 2015.

Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Лист Харківської Облдержадміністрації на запит ВМ УА від 28 березня 2012. Файли доступні на сайті конкурсу WLM [ 26 березня 2018 у Wayback Machine.].

[2] Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1478)(рос. дореф.)

[3] Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

[4] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 22 вересня 2015.