Трав'я́нка чорноголо́ва, чека́н чорноголо́вий (Saxicola torquata) — невеликий комахоїдний горобцеподібний птах, що гніздиться в помірних районах Європи і Азії та Північної Африки. В Україні гніздовий перелітний птах. До середини 2000-х років вид Saxicola torquata розглядали у широкому розумінні, включаючи велику кількість підвидів. Проте згідно останніх досліджень не всі дослідники визнають його існування, виводячи у ранг видів таксони, які раніше були підвидами. При такому погляді на систематику Saxicola torquata нині розглядають як надвид, а в Україні зустрічаються трав'янка європейська (Saxicola rubicola) та трав'янка білошия (Saxicola maurus), які раніше вважали підвидом.
Трав'янка чорноголова | |
---|---|
Самець трав'янки чорноголової | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
Родина: | Мухоловкові (Muscicapidae) |
Рід: | Трав'янка (Saxicola) |
Вид: | Трав'янка чорноголова (S. torquata) |
Біноміальна назва | |
Saxicola torquata | |
Синоніми | |
Saxicola torquatus |
Зауваження щодо систематики
До середини 2000-х років усі систематики розглядали Saxicola torquata як самостійний вид, що включав велику кількість підвидів. Ряд робіт, що базуються на методах молекулярної біології, обґрунтовують необхідність його розділення на ряд дочірніх видів. У такому разі вид Saxicola torquata набуває ранг надвиду, а його підвиди стають видами, які відрізняються за генетичним і географічним критеріями:
- Saxicola torquatus
- Трав'янка європейська (Saxicola rubicola)
- Трав'янка білошия (Saxicola maurus)
Три інших види, які раніше не розглядали як підвиди трав'янки чорноголової, також було включено до складу надвиду:
Слід зауважити, що ця систематика поки що не є широко вживаною, наприклад у багатотомнику по птахам світу «Handbook of the Birds of the World» (2005), а також на сайті МСОП (станом на січень 2016) Saxicola torquata розглядають як один широкий вид.
Опис
Морфологічні ознаки
Дрібний (менший за горобця) птах. Маса тіла 14-17 г, довжина тіла близько 13 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова, горло і шия ззаду чорні; пера спини, поперека і крил чорні, з буруватою облямівкою; плями на боках шиї, надхвістя і смуги біля основи крил білі; воло, груди і боки тулуба яскраво-руді; черево та підхвістя світло-вохристі; махові і стернові пера чорні; дзьоб і ноги чорні; у позашлюбному вбранні всі темні пера зі світлою облямівкою. У дорослої самки в шлюбному оперенні верх темно-бурий, зі світлою строкатістю; надхвістя рудувато-буре; горло буре; воло і боки тулуба руді; груди і черево вохристі; біля основи крил вузькі білі смуги; у позашлюбному вбрати темні пера зі світлою облямівкою. Молодий птах зверху темно-бурий, густо позначений світлими рисками і плямами; низ вохристий, пера горла, вола і боків тулуба з вузькою темною верхівковою облямівкою.
Від лучної трав'янки відрізняється однотонно темним хвостом і відсутністю «брів», крім того, дорослий самець — чорною головою та горлом, а також білим надхвістям, а доросла самка — бурим горлом.
Звуки
Пісня нагадує пісню лучної трав'янки, крик тривоги — різке «чек — чек» або «вік — чек — чек».
Поширення та місця існування
Ареал трав'янки чорноголової охоплює Європу, Північну Африку (північ Марокко, Алжиру і Тунісу) і Малу Азію.
В Україні гніздиться майже на всій території, крім Полісся та значної частини степової смуги; під час міграцій може траплятися скрізь.
Протягом ХХ ст. ареал трав'янки чорноголової у Східній Європі (зокрема, в Україні) суттєво розширився
Гніздовий біотоп виду складають сухі відкриті, нерідко кам'янисті місця з невисокими чагарниками. Цей вид тяжіє до біотопів відкритого типу з достатньою кількістю сідал – будь-яких елементів рослинності, що можуть бути використані для вистежування комах та інших безхребетних і полювання на них у повітрій на землі, для співання, патрулювання території, охорони гнізда тощо.
Розмноження
Гніздовий період розтягнутий та триває з березня до серпня. Гніздо трав'янка чорноголова облаштовує на землі в невеликій заглибині, при основі невеликого кущика або каменю. Основа гнізда робиться з моху, інша частина — з моху, перемішаного з сухими травами і корінцями. Лоток вистилається м'якими травинками, шерстю. Гніздо споруджується протягом 4 днів самкою, самець якщо і бере участь, то дуже незначну. В кладці 4-6 яєць, які насиджує самка, протягом 13-14 днів. Колір їх зеленувато-синюватий, іноді з легким рожевим відтінком, з цяточками іржасто-червонуватого кольору. Пташенята залишають гніздо на 12-16 добу свого життя. Протягом року пара має, як правило, два виводки.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінена в 2,0-4,6 млн пар, в Україні — 26—38 тис. пар.
Живлення
Раціон птаха складають переважно жуки і двокрилі, та їх личинки, як також й інші комахи, яких він ловить на землі. Взимку і восени також споживає наземних молюсків, та як виняток — насіння рослин.
Див. також
- 8777 Торквата — астероїд, названий на честь цього птаха.
Посилання
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .(рос.)
- Zink, R.M., Pavlova, A., Drovetski, S. V., Wink, M., & Rohwer, S. (2009). Taxonomic status and evolutionary history of the Saxicola torquata complex. — Molecular Phylogeny and Evolution. — 52: 769—773. Abstract.(англ.)
- Wink, M.; Sauer-Gürth, H., & Gwinner, E. (2002). Evolutionary relationships of stonechats and related species inferred from mitochondrial-DNA sequences and genomic fingerprinting. — British Birds 95: 349—355. PDF full text(англ.)
- Hoyo, J. del, et al., eds. (2005). Handbook of the Birds of the World, vol. 10: Cuckoo-shrikes to Thrushes. Barcelona: Lynx Edicions. с. 895. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - BirdLife International. 2015. Saxicola torquatus. The IUCN Red List of Threatened Species 2015: e.T22710184A67243947. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2015-4.RLTS.T22710184A67243947.en. Downloaded on 27 December 2015.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Банік М. В. Розширення ареалу чорноголової трав'янки (Saxicola torquata L.) в Україні та його можливі причини // Біологія та валеологія. Зб. наук. праць. — Харків: ХДПУ. — 2000. — Вип. 3. — С. 36-49.
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trav ya nka chornogolo va cheka n chornogolo vij Saxicola torquata nevelikij komahoyidnij gorobcepodibnij ptah sho gnizditsya v pomirnih rajonah Yevropi i Aziyi ta Pivnichnoyi Afriki V Ukrayini gnizdovij perelitnij ptah Do seredini 2000 h rokiv vid Saxicola torquata rozglyadali u shirokomu rozuminni vklyuchayuchi veliku kilkist pidvidiv Prote zgidno ostannih doslidzhen ne vsi doslidniki viznayut jogo isnuvannya vivodyachi u rang vidiv taksoni yaki ranishe buli pidvidami Pri takomu poglyadi na sistematiku Saxicola torquata nini rozglyadayut yak nadvid a v Ukrayini zustrichayutsya trav yanka yevropejska Saxicola rubicola ta trav yanka biloshiya Saxicola maurus yaki ranishe vvazhali pidvidom Trav yanka chornogolova Samec trav yanki chornogolovoyi Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Rid Trav yanka Saxicola Vid Trav yanka chornogolova S torquata Binomialna nazva Saxicola torquata Linnaeus 1758 Sinonimi Saxicola torquatus Zmist 1 Zauvazhennya shodo sistematiki 2 Opis 2 1 Morfologichni oznaki 2 2 Zvuki 3 Poshirennya ta miscya isnuvannya 4 Rozmnozhennya 5 Chiselnist 6 Zhivlennya 7 Div takozh 8 PosilannyaZauvazhennya shodo sistematikired Do seredini 2000 h rokiv usi sistematiki rozglyadali Saxicola torquata yak samostijnij vid sho vklyuchav veliku kilkist pidvidiv 1 Ryad robit sho bazuyutsya na metodah molekulyarnoyi biologiyi obgruntovuyut neobhidnist jogo rozdilennya na ryad dochirnih vidiv 2 3 U takomu razi vid Saxicola torquata nabuvaye rang nadvidu a jogo pidvidi stayut vidami yaki vidriznyayutsya za genetichnim i geografichnim kriteriyami Saxicola torquatus Trav yanka yevropejska Saxicola rubicola Trav yanka biloshiya Saxicola maurus Saxicola stejnegeri Saxicola sibilla Tri inshih vidi yaki ranishe ne rozglyadali yak pidvidi trav yanki chornogolovoyi takozh bulo vklyucheno do skladu nadvidu Saxicola dacotiae Saxicola tectes Saxicola leucurus Slid zauvazhiti sho cya sistematika poki sho ne ye shiroko vzhivanoyu napriklad u bagatotomniku po ptaham svitu Handbook of the Birds of the World 2005 4 a takozh na sajti MSOP stanom na sichen 2016 5 Saxicola torquata rozglyadayut yak odin shirokij vid Opisred Morfologichni oznakired nbsp Dorosla samka Dribnij menshij za gorobcya ptah Masa tila 14 17 g dovzhina tila blizko 13 sm U doroslogo samcya v shlyubnomu vbranni golova gorlo i shiya zzadu chorni pera spini popereka i kril chorni z buruvatoyu oblyamivkoyu plyami na bokah shiyi nadhvistya i smugi bilya osnovi kril bili volo grudi i boki tuluba yaskravo rudi cherevo ta pidhvistya svitlo vohristi mahovi i sternovi pera chorni dzob i nogi chorni u pozashlyubnomu vbranni vsi temni pera zi svitloyu oblyamivkoyu U dorosloyi samki v shlyubnomu operenni verh temno burij zi svitloyu strokatistyu nadhvistya ruduvato bure gorlo bure volo i boki tuluba rudi grudi i cherevo vohristi bilya osnovi kril vuzki bili smugi u pozashlyubnomu vbrati temni pera zi svitloyu oblyamivkoyu Molodij ptah zverhu temno burij gusto poznachenij svitlimi riskami i plyamami niz vohristij pera gorla vola i bokiv tuluba z vuzkoyu temnoyu verhivkovoyu oblyamivkoyu Vid luchnoyi trav yanki vidriznyayetsya odnotonno temnim hvostom i vidsutnistyu briv krim togo doroslij samec chornoyu golovoyu ta gorlom a takozh bilim nadhvistyam a dorosla samka burim gorlom 6 Zvukired Pisnya nagaduye pisnyu luchnoyi trav yanki krik trivogi rizke chek chek abo vik chek chek Pisnya Poshirennya ta miscya isnuvannyared Areal trav yanki chornogolovoyi ohoplyuye Yevropu Pivnichnu Afriku pivnich Marokko Alzhiru i Tunisu i Malu Aziyu V Ukrayini gnizditsya majzhe na vsij teritoriyi krim Polissya ta znachnoyi chastini stepovoyi smugi pid chas migracij mozhe traplyatisya skriz Protyagom HH st areal trav yanki chornogolovoyi u Shidnij Yevropi zokrema v Ukrayini suttyevo rozshirivsya 7 Gnizdovij biotop vidu skladayut suhi vidkriti neridko kam yanisti miscya z nevisokimi chagarnikami Cej vid tyazhiye do biotopiv vidkritogo tipu z dostatnoyu kilkistyu sidal bud yakih elementiv roslinnosti sho mozhut buti vikoristani dlya vistezhuvannya komah ta inshih bezhrebetnih i polyuvannya na nih u povitrij na zemli dlya spivannya patrulyuvannya teritoriyi ohoroni gnizda tosho 7 Rozmnozhennyared Gnizdovij period roztyagnutij ta trivaye z bereznya do serpnya Gnizdo trav yanka chornogolova oblashtovuye na zemli v nevelikij zaglibini pri osnovi nevelikogo kushika abo kamenyu Osnova gnizda robitsya z mohu insha chastina z mohu peremishanogo z suhimi travami i korincyami Lotok vistilayetsya m yakimi travinkami sherstyu Gnizdo sporudzhuyetsya protyagom 4 dniv samkoyu samec yaksho i bere uchast to duzhe neznachnu V kladci 4 6 yayec yaki nasidzhuye samka protyagom 13 14 dniv Kolir yih zelenuvato sinyuvatij inodi z legkim rozhevim vidtinkom z cyatochkami irzhasto chervonuvatogo koloru Ptashenyata zalishayut gnizdo na 12 16 dobu svogo zhittya Protyagom roku para maye yak pravilo dva vivodki Chiselnistred Chiselnist v Yevropi ocinena v 2 0 4 6 mln par v Ukrayini 26 38 tis par 8 Zhivlennyared Racion ptaha skladayut perevazhno zhuki i dvokrili ta yih lichinki yak takozh j inshi komahi yakih vin lovit na zemli Vzimku i voseni takozh spozhivaye nazemnih molyuskiv ta yak vinyatok nasinnya roslin Div takozhred 8777 Torkvata asteroyid nazvanij na chest cogo ptaha Posilannyared Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 ros Zink R M Pavlova A Drovetski S V Wink M amp Rohwer S 2009 Taxonomic status and evolutionary history of the Saxicola torquata complex Molecular Phylogeny and Evolution 52 769 773 Abstract angl Wink M Sauer Gurth H amp Gwinner E 2002 Evolutionary relationships of stonechats and related species inferred from mitochondrial DNA sequences and genomic fingerprinting British Birds 95 349 355 PDF full text angl Hoyo J del et al eds 2005 Handbook of the Birds of the World vol 10 Cuckoo shrikes to Thrushes Barcelona Lynx Edicions s 895 ISBN ISBN 84 87334 72 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka BirdLife International 2015 Saxicola torquatus The IUCN Red List of Threatened Species 2015 e T22710184A67243947 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2015 4 RLTS T22710184A67243947 en Downloaded on 27 December 2015 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X a b Banik M V Rozshirennya arealu chornogolovoyi trav yanki Saxicola torquata L v Ukrayini ta jogo mozhlivi prichini Biologiya ta valeologiya Zb nauk prac Harkiv HDPU 2000 Vip 3 S 36 49 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Trav 27yanka chornogolova amp oldid 36675288