Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іван Аполлонович Чарушин рос Иван Аполлонович Чарушин 24 лютого 8 березня 1862 29 липня 1945 російський інженер архітект

Чарушин Іван Аполлонович

Чарушин Іван Аполлонович

Іван Аполлонович Чарушин (рос. Иван Аполлонович Чарушин; 24 лютого (8 березня) 1862 — 29 липня 1945) — російський інженер-архітектор, архітектор-художник першого ступеня (1890). Батько письменника і художника Є. І. Чарушина.

Чарушин Іван Аполлонович
Народження 24 лютого (8 березня) 1862
Смерть 29 липня 1945(1945-07-29) (83 роки)
Країна
(підданство)		 image Російська імперія
image СРСР
Навчання Петербурзька академія мистецтв (1888)
Діяльність архітектор
Праця в містах Іжевськ, Сарапул, Воткінськ і Сахалін
Архітектурний стиль модерн
Найважливіші споруди Q13668615?, Собор святого Архістратига Михайла і Успенська церква (Іжевськ)
Нагороди
image image image
image Чарушин Іван Аполлонович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографія

Народився у 1862 році в місті Орлов, Вятська губернія, Російська імперія. Рідний брат М. А. Чарушина.

У 1873 році закінчив Орловське повітове училище, після якого в 1884 році вступив до Петербурзької академії мистецтв, після закінчення якої із золотою медаллю в 1888 році отримав звання архітектора-художника третього ступеня. З 1890 по 1893 рік працював на острові Сахалін інженером-архітектором. У 1893 році працював у Вятці, спочатку — виконуючим обов'язки губернського архітектора, а з 1896 року — губернським архітектором.

У 1896—1907 роках будував Собор святого Архістратига Михаїла в Іжевську, в якому об'єднав кілька типів об'ємно-планувальних рішень, і котрий згодом вважав своїм найкращим творінням.

За часів радянської влади працював на посаді архітектора — завідувача будівельним відділом Вятського губернського раднаргоспу, на посаді голови Вятського губернського комітету у справах музеїв і охорони пам'яток мистецтва, старовини і природи, був призначений заступником начальника губернського будівельного контролю, завідував проектною майстернею Кіровської міськради.

Творчий внесок

У 1919 році йому довірили створення першого у Вятці пам'ятника-обеліска загиблим революціонерам, а на початку 1923 року Іван Чарушин спроектував постамент пам'ятника народовольцю С. М. Халтуріну в губернському центрі. У 1930-ті роки Іван Аполлонович брав участь у ключових архітектурних проектах Вятки: спроектував літній театр в парку ім. С. М. Халтуріна (1934), Центральний готель (1937) й елітний будинок для співробітників НКВС (1937). Всього за свою піввікову архітектурну діяльність І. А. Чарушин спроектував понад 500 будівель і споруд на території колишньої Вятської губернії, з яких близько третини знаходиться на території сучасної Удмуртії. Чарушин побудував (іноді в співавторстві з іншими архітекторами) 67 кам'яних і 98 дерев'яних церков, в тому числі 53 в Удмуртії.

Останні роки життя

Перед Німецько-радянською війною він практично відійшов від архітектурної діяльності і в 1940 році виїхав на постійне місце проживання до Ленінграда, де проживали його сини. Однак відразу після початку війни сім'я Чарушиних повернулася до Кірова, де Іван Аполлонович і провів останні роки життя. У цей час він вів активну громадську діяльність в місцевому відділенні Спілки архітекторів СРСР і користувався певними привілеями з боку колег і місцевої влади.

Помер 29 липня 1945 року в Кірові в віці 83 років. Після його смерті був опублікований розлогий некролог в газеті «Кіровська правда». Громадська панахида була проведена в Кіровському обласному художньому музеї, після чого він був з почестями похований на Лобановському кладовищі Кірова. Згодом на могилі був встановлений пам'ятник авторства скульптора М. М. Кошкіна.

Нагороди та звання

У 1890 році отримав звання архітектора-художника першого ступеня. Нагороджений орденами Святої Анни третього ступеня та Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира четвертого ступеня.

  • image
    Поштовий конверт Росії, 2012 рік
  • image
    Могила І. А. Чарушина на Лобановському кладовищі Кірова
  • image
    Пам'ятна табличка на могилі

Роботи архітектора

Примітки

  1. Туганаев, 2008, с. 709.
  2. Шумилов, 2001, с. 306.
  3. Шумилов, 2001, с. 307.
  4. П. А. Чемоданов. И. А. Чарушин И Большевики: Проблемы Взаимоотношений Архитектора С Советской Властью. — 2018. — 19 червня. — С. 58—66. з джерела 29 липня 2021. Процитовано 30 травня 2020.

Література

  • Удмуртская республика: Энциклопедия / гл. ред. В. В. Туганаев. — 2-е изд., испр. и доп. — Ижевск: Удмуртия, 2008. — 767 с. — 2200 экз. — ISBN 978-5-7659-0486-2.
  • Шумилов Е. Ф. Христианство в Удмуртии. Цивилизационные процессы и христианское искусство. XVI — начало XX века / науч. ред. Я. Н. Щапов. — Ижевск: Издательский дом «Удмуртский университет», 2001. — 434 с. — 1000 экз. — ISBN 5-7029-0306-4.
  • Андреева Е. А. Архитектор Иван Чарушин. — Ижевск, 2007. — 172 с. — 1000 прим. — .
  • Барановский Г. В. Архитектурная энциклопедия второй половины XIX в. — СПб. : Строитель, 1902. — .
  • Зырин Б. В. Архитектор Чарушин. — Киров : Волго-Вятское кн. изд-во, 1989. — 96 с.
  • Тинский А. Г. Планировка и застройка г. Вятки в XVII—XIX вв. — Киров : Волго-Вятское кн. изд-во, 1976. — 228 с.
  • Шумилов Е. Ф. Архитектура Ижевска. — Ижевск : Удмуртия, 1978.

Посилання

  • Біографія на сайті Вятського товариства архітектора Івана Аполлоновича Чарушина
  • Ерастов В. С. (17 лютого 2009). Чарушин Иван Аполлонович. sarapul.ru. Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 4 березня 2011.
  • Документи КОГКУ «Гаспе КО» про архітектора І. [ 11 вересня 2019 у Wayback Machine.] А. [ 11 вересня 2019 у Wayback Machine.] Чарушина [ 11 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  • Звагельская В. Е. Чарушин Иван Аполлонович. Уральская историческая энциклопедия. Ural.ru. Процитовано 4 березня 2011.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ivan Apollonovich Charushin ros Ivan Apollonovich Charushin 24 lyutogo 8 bereznya 1862 29 lipnya 1945 rosijskij inzhener arhitektor arhitektor hudozhnik pershogo stupenya 1890 Batko pismennika i hudozhnika Ye I Charushina Charushin Ivan ApollonovichNarodzhennya 24 lyutogo 8 bereznya 1862 Orlov Vyatska guberniya Rosijska imperiyaSmert 29 lipnya 1945 1945 07 29 83 roki Kirov RRFSR SRSRKrayina piddanstvo Rosijska imperiya SRSRNavchannya Peterburzka akademiya mistectv 1888 Diyalnist arhitektorPracya v mistah Izhevsk Sarapul Votkinsk i SahalinArhitekturnij stil modernNajvazhlivishi sporudi Q13668615 Sobor svyatogo Arhistratiga Mihajla i Uspenska cerkva Izhevsk Nagorodi Charushin Ivan Apollonovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaNarodivsya u 1862 roci v misti Orlov Vyatska guberniya Rosijska imperiya Ridnij brat M A Charushina U 1873 roci zakinchiv Orlovske povitove uchilishe pislya yakogo v 1884 roci vstupiv do Peterburzkoyi akademiyi mistectv pislya zakinchennya yakoyi iz zolotoyu medallyu v 1888 roci otrimav zvannya arhitektora hudozhnika tretogo stupenya Z 1890 po 1893 rik pracyuvav na ostrovi Sahalin inzhenerom arhitektorom U 1893 roci pracyuvav u Vyatci spochatku vikonuyuchim obov yazki gubernskogo arhitektora a z 1896 roku gubernskim arhitektorom U 1896 1907 rokah buduvav Sobor svyatogo Arhistratiga Mihayila v Izhevsku v yakomu ob yednav kilka tipiv ob yemno planuvalnih rishen i kotrij zgodom vvazhav svoyim najkrashim tvorinnyam Za chasiv radyanskoyi vladi pracyuvav na posadi arhitektora zaviduvacha budivelnim viddilom Vyatskogo gubernskogo radnargospu na posadi golovi Vyatskogo gubernskogo komitetu u spravah muzeyiv i ohoroni pam yatok mistectva starovini i prirodi buv priznachenij zastupnikom nachalnika gubernskogo budivelnogo kontrolyu zaviduvav proektnoyu majsterneyu Kirovskoyi miskradi Tvorchij vnesok U 1919 roci jomu dovirili stvorennya pershogo u Vyatci pam yatnika obeliska zagiblim revolyucioneram a na pochatku 1923 roku Ivan Charushin sproektuvav postament pam yatnika narodovolcyu S M Halturinu v gubernskomu centri U 1930 ti roki Ivan Apollonovich brav uchast u klyuchovih arhitekturnih proektah Vyatki sproektuvav litnij teatr v parku im S M Halturina 1934 Centralnij gotel 1937 j elitnij budinok dlya spivrobitnikiv NKVS 1937 Vsogo za svoyu pivvikovu arhitekturnu diyalnist I A Charushin sproektuvav ponad 500 budivel i sporud na teritoriyi kolishnoyi Vyatskoyi guberniyi z yakih blizko tretini znahoditsya na teritoriyi suchasnoyi Udmurtiyi Charushin pobuduvav inodi v spivavtorstvi z inshimi arhitektorami 67 kam yanih i 98 derev yanih cerkov v tomu chisli 53 v Udmurtiyi Ostanni roki zhittya Pered Nimecko radyanskoyu vijnoyu vin praktichno vidijshov vid arhitekturnoyi diyalnosti i v 1940 roci viyihav na postijne misce prozhivannya do Leningrada de prozhivali jogo sini Odnak vidrazu pislya pochatku vijni sim ya Charushinih povernulasya do Kirova de Ivan Apollonovich i proviv ostanni roki zhittya U cej chas vin viv aktivnu gromadsku diyalnist v miscevomu viddilenni Spilki arhitektoriv SRSR i koristuvavsya pevnimi privileyami z boku koleg i miscevoyi vladi Pomer 29 lipnya 1945 roku v Kirovi v vici 83 rokiv Pislya jogo smerti buv opublikovanij rozlogij nekrolog v gazeti Kirovska pravda Gromadska panahida bula provedena v Kirovskomu oblasnomu hudozhnomu muzeyi pislya chogo vin buv z pochestyami pohovanij na Lobanovskomu kladovishi Kirova Zgodom na mogili buv vstanovlenij pam yatnik avtorstva skulptora M M Koshkina Nagorodi ta zvannyaU 1890 roci otrimav zvannya arhitektora hudozhnika pershogo stupenya Nagorodzhenij ordenami Svyatoyi Anni tretogo stupenya ta Imperatorskij orden Svyatogo Rivnoapostolnogo knyazya Volodimira chetvertogo stupenya Poshtovij konvert Rosiyi 2012 rik Mogila I A Charushina na Lobanovskomu kladovishi Kirova Pam yatna tablichka na mogiliRoboti arhitektoraSobor svyatogo Arhistratiga Mihayila v Izhevsku na foto vidnovlenij pislya rujnuvannya hram Spaso Preobrazhenska cerkva u Votkinsku Cerkva Serafima Sarovskogo Kirov Oleksandrivskij kostel budivnictvo pid kerivnictvom I A Charushina 1903 r Budinok kupcya T F Bulichova 1911 Kirov Osobnyak kupcya Vahrusheva Kirovska oblast PrimitkiTuganaev 2008 s 709 Shumilov 2001 s 306 Shumilov 2001 s 307 P A Chemodanov I A Charushin I Bolsheviki Problemy Vzaimootnoshenij Arhitektora S Sovetskoj Vlastyu 2018 19 chervnya S 58 66 z dzherela 29 lipnya 2021 Procitovano 30 travnya 2020 LiteraturaUdmurtskaya respublika Enciklopediya gl red V V Tuganaev 2 e izd ispr i dop Izhevsk Udmurtiya 2008 767 s 2200 ekz ISBN 978 5 7659 0486 2 Shumilov E F Hristianstvo v Udmurtii Civilizacionnye processy i hristianskoe iskusstvo XVI nachalo XX veka nauch red Ya N Shapov Izhevsk Izdatelskij dom Udmurtskij universitet 2001 434 s 1000 ekz ISBN 5 7029 0306 4 Andreeva E A Arhitektor Ivan Charushin Izhevsk 2007 172 s 1000 prim ISBN 5898060936 Baranovskij G V Arhitekturnaya enciklopediya vtoroj poloviny XIX v SPb Stroitel 1902 ISBN 5 9561 0162 8 Zyrin B V Arhitektor Charushin Kirov Volgo Vyatskoe kn izd vo 1989 96 s Tinskij A G Planirovka i zastrojka g Vyatki v XVII XIX vv Kirov Volgo Vyatskoe kn izd vo 1976 228 s Shumilov E F Arhitektura Izhevska Izhevsk Udmurtiya 1978 PosilannyaBiografiya na sajti Vyatskogo tovaristva arhitektora Ivana Apollonovicha Charushina Erastov V S 17 lyutogo 2009 Charushin Ivan Apollonovich sarapul ru Arhiv originalu za 12 travnya 2012 Procitovano 4 bereznya 2011 Dokumenti KOGKU Gaspe KO pro arhitektora I 11 veresnya 2019 u Wayback Machine A 11 veresnya 2019 u Wayback Machine Charushina 11 veresnya 2019 u Wayback Machine Zvagelskaya V E Charushin Ivan Apollonovich Uralskaya istoricheskaya enciklopediya Ural ru Procitovano 4 bereznya 2011

Дата публікації:
Топ