Чарниш Іван Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чарниш.

Іван Федорович Чарниш (Чорниш, Черниш) (пом. 10 (21) грудня 172810(21) грудня 1728) — український військовий і політичний діяч Гетьманщини, дипломат. Гадяцький полковник (1709—1714), Генеральний суддя (1715—1725)

Чарниш Іван Федорович Іван Черниш (Чорниш)
Чарниш Іван Федорович Фрагмент портрету XIX століття, репродукція (раніше приписувався Павлу Тетері)
Прапор Генеральний суддя
1715 — 1725
Народження:	невідомо невідомо
Смерть:	10 (21) грудня 1728(1728-12-21)
Країна:	Російська імперія
Рід:	Чарниші
Медіафайли у Вікісховищі

Портрет XVIII ст. Наразі представлений в експозиції Галереї мистецтв КПДІМЗ як портрет гетьмана Павла Тетері. Атрибуція Ольги Ковалевської

Біографія

Родом з Гадяччини, походить з козацько-старшинського роду Чарнишів.

Був військовим канцеляристом, виконував дипломатичні доручення Івана Мазепи в Москві (1699) й Константинополі (1700), резидент гетьмана при Петрі І у Ґродні (1705). На чолі Гадяцького полку брав участь у Північній війні 1700—1721.

За причетність до змови проти гетьмана Івана Мазепи, яку очолювали Кочубей та Іскра, ув'язнений (після поразки Мазепи Чарниша звільнили), що сприяло його кар'єрі за гетьманування Івана Скоропадського, з яким породичався (його дружиною була Євдокія Голуб дочка (Анастасії Марківни) дружини гетьмана).

Іван Чарниш з 1709 до 1715 року очолював Гадяцький полк, а потім у 1715 році був призначений Генеральним суддею в уряді гетьмана Івана Скоропадського (до 1723 року). також обіймав цю посаду за правління наказного гетьмана Павла Полуботка.

Іван Чарниш різними засобами (у тому числі й ґвалтовними) здобув собі великі маєтки. Належав до козацької старшини, очолюваної Павлом Полуботком, яка відстоювала політичну автономію Лівобережної України, домагався права на обрання нового гетьмана та ліквідації Малоросійської колегії.

У 1723 році Чарниш був викликаний до Петербурґу разом з наказним гетьманам П. Полуботком і генеральним писарем Семеном Савичем. Разом з ними ув'язнений у Петропавлівській фортеці. Звільнений по смерті Петра І в 1725 році. Після чого жив у Петербурзі та Москві, де й помер.

Примітки

1. Ковалевська О. О. Портрети полковника І.Чарниша у зібраннях українських музеїв // Український історичний журнал. — 2015. — № 5. — С. 140—148.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Посилання

• Чарниш Іван // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2042. — 1000 екз.