Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Ця свиня́ Море́н» (фр. Ce cochon de Morin) — новела французького письменника Гі де Мопассана, видана у 1882 році. Сатиричний твір, в якому письменник висміює буржуазне святенництво і дволикість, ницість, дружню зраду і облудність.
 | |
| Автор | Гі де Мопассан |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | фр. Ce cochon de Morin |
| Країна | Франція |
| Мова | французька |
| Жанр | новела |
| Місце | Париж |
| Укр. видавництво | Дніпро |
| Видавництво | газета |
| Видано | 21 листопада 1882 |
| Перекладач(і) | Максим Рильський |
| Тип носія | на папері |
| Попередній твір | |
| Наступний твір | |
Історія
Цю новелу Гі де Мопассан вперше надрукував у газеті 21 листопада 1882 року під псевдонімом Монфріньоз. Пізніше вона увійшла до складу збірки . Перше українське видання новели в перекладі Максима Рильського побачило світ у видавництві художньої літератури «Дніпро» у восьмитомному зібранні творів Гі де Мопассана. Вдруге у тому ж перекладі в тому ж видавництві її видали у 1990 році в рамках двотомного зібрання вибраних творів письменника.
Сюжет новели став основою для кількох однойменних фільмів:
- — короткометражний фільм 1924 року режисера Віктора Турянського;
- — повнометражний фільм 1932 року під режисурою Жоржа Лакомба;
- — художній фільм 1956 року режисера ;
- «Ця свиня Морен» — епізод в телевізійному серіалі (2008).
Сюжет
Оповідь ведеться від першої особи. Розкажчик питає в свого співрозмовника Лабарба, чому той згадує ім'я їхнього знайомого Морена не інакше як з прикладкою «ця свиня». Той розповідає йому історію Морена, в якій і міститься розгадка такої зневаги. Власне головний герой цієї оповіді не хто інший як пересічний провінційний крамар. Час від часу Морен наїджає до Парижа по крам, але насправді ці поїздки для обтяженого сімейним життям чоловіка перетворилися на смакування жіночої краси. Одного разу в купе до нього підсіла юна і свіжа красуня. Вона не звертала на супутника жодної уваги, спокійно проспавши на своїй полиці усю ніч. Морен же навпаки, не зміг стулити очей. З її поведінки він зробив висновок, що вона не з лякливих, тому коли вранці дівчина йому посміхнулась, він сприйняв це як дозвіл на флірт. Відвиклий за роки сімейного життя від галантного поводження Морен просто незграбно поцілував красуню, то вона раптом зчинила зойк і втекла. Жандарм заарештував «ґвалтівника».
Згодом Морен звернувся до оповідача (Лабарба) по допомогу. Після невдалої любовної пригоди буржуа звідусіль оточують неприємності: власна жінка побила «перелюбника»; він боїться, що й друзі відвернуться з часом від нечестивця, а торгівля у містечку, що живе самими чутками, занепаде; дядько ж «знечещеної» дівчини подав на Морена позов у прокуратуру. Лабарб за тисячу франків взявся як посередник улаштувати мирову між Мореном і родиною дівчиська, та попри цю небезкорисливу допомогу він разом із мореновою жінкою все одно вважає свого друга «свинею».
Задля залагодження справи Лабарб зі своїм другом Ріве вирушають до родини Анрієтти Боннель — жертви «злочину». На місці вони застають дівчину та її дядька. Однак пан Боннель не наважується ухвалити рішення без дружини, яка повернеться додому пізно ввечері. Гуляючи парком господарі дому і гості розбиваються на пари: пан Боннель вирушає з Ріве, а Лабарб супроводжує Анрієтту. З розмови з нею він робить висновок, що вона дійсно не з сором'язливих, але того разу перелякалась хтозна чому. Більш того дівчина зізнається, що якби її поцілував Лабарб, не такий огидний як Морен, то вона б і не думала зчиняти галас. Сприйнявши цей сигнал як «зелене світло» Лабарб залицяється до Анрієтти і та відповідає взаємністю. Ніч вони проводять в одному ліжку.
Вранці Ріве, який про все здогадався, закидає Лабарбові, що той псує мирову «тій свині Морену». Та Лабарб ладен «залагоджувати» справу в такий спосіб хоч до кінця життя. Ідилію молодих людей перериває тітчина згода відізвати позов. Морен дякує другові за допомогу, але позбутися прізвиська «свиня» вже неспроможний. Після двох років глузливих дотепів крамар помирає. Через декілька років Лабарб зустрічає Анрієтту вже як дружину нотаріуса, який дякує чоловікові за тактовність, що він виявив у справі «отієї свині Морена».
Аналіз твору
В цьому творі Гі де Мопассан у властивій йому гостросатиричній манері висміює найбільш неприйнятні для автора вади: показну , брехливість, подвійну мораль і подвійні стандарти, за якими герої новели оцінюють себе та близьких. Як противагу удаваній цнотливості «жертви злочину» письменник виводить порушення одного з найдавніших принципів християнської етики, сформульованого ще біблійною доктриною: «Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам».
Дружина та друзі Морена не приховують свого обурення його ганебною поведінкою, відкрито називаючи того «свинею». Однак ця відвертість не має нічого спільного з любов'ю до правди і бажанням відкрити очі заблукалому, бо Лабарб береться рятувати друга за чималу суму, з якої він заплатив тітці Анрієтти лише 500 франків. Гі де Мопассан залишає читачеві здогадатися, куди поділась решта. Втім, Лабарб ошукує Морена не лише в грошах. Він також спокушає невинну «жертву» і заходить у цій справі набагато далі, ніж «злочинець» і до того ж за показової згоди незайманої дівчини. Показово, що ця зрада друга фактично продовжується і після розлучення з Анрієттою: весь залишок свого недовгого життя Морен несе тягар ганьби і непрощення близьких, чиє глузування давно вже втратило зв'язок з його провиною, натомість Лабарб і після багатьох років життя залишається шанованою людиною. Для того, щоб підкреслити цю несправедливість, письменник використав гротеск: тактовність Лабарба щодо честі Анрієтти хвалить саме законний чоловік, який теж певною мірою ошуканий, несвідомо взявши за дружину занапащену жінку.
Новела «Ця свиня Морен» залишається актуальною і в XXI столітті, оскільки висвітлює давню юридичну проблему — фактичну презумпцію вини чоловіка у питаннях, що стосуються жіночої честі, зокрема, зґвалтуваннях. Окремі правники наголошують, що намагання захистити жінку як найбільш слабку і вразливу сторону в конфліктах такого штибу часто обертаються необґрунтованими вироками по відношенню до підозрюваних чоловіків.
Джерела
- Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 393—403.
- Гі де Мопассан Твори в восьми томах / ред. Д. В. Затонський — Київ: Дніпро, 1969—1972. — Т. 1.
- Ce cochon de Morin на сайті IMDb (англ.)
- Ce cochon de Morin на сайті IMDb (англ.)
- The Terror with Women або Ce cochon de Morin на сайті IMDb (англ.)
- Ce cochon de Morin на сайті IMDb (англ.)
- Мт 7:2
- Мк 4:24
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya svinya More n fr Ce cochon de Morin novela francuzkogo pismennika Gi de Mopassana vidana u 1882 roci Satirichnij tvir v yakomu pismennik vismiyuye burzhuazne svyatennictvo i dvolikist nicist druzhnyu zradu i obludnist Cya svinya Moren AvtorGi de MopassanNazva movoyu originalufr Ce cochon de MorinKrayinaFranciyaMovafrancuzkaZhanrnovelaMisceParizhUkr vidavnictvoDniproVidavnictvogazetaVidano21 listopada 1882Perekladach i Maksim RilskijTip nosiyana paperiPoperednij tvirNastupnij tvir U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cya svinya Moren znachennya IstoriyaCyu novelu Gi de Mopassan vpershe nadrukuvav u gazeti 21 listopada 1882 roku pid psevdonimom Monfrinoz Piznishe vona uvijshla do skladu zbirki Pershe ukrayinske vidannya noveli v perekladi Maksima Rilskogo pobachilo svit u vidavnictvi hudozhnoyi literaturi Dnipro u vosmitomnomu zibranni tvoriv Gi de Mopassana Vdruge u tomu zh perekladi v tomu zh vidavnictvi yiyi vidali u 1990 roci v ramkah dvotomnogo zibrannya vibranih tvoriv pismennika Syuzhet noveli stav osnovoyu dlya kilkoh odnojmennih filmiv korotkometrazhnij film 1924 roku rezhisera Viktora Turyanskogo povnometrazhnij film 1932 roku pid rezhisuroyu Zhorzha Lakomba hudozhnij film 1956 roku rezhisera Cya svinya Moren epizod v televizijnomu seriali 2008 SyuzhetOpovid vedetsya vid pershoyi osobi Rozkazhchik pitaye v svogo spivrozmovnika Labarba chomu toj zgaduye im ya yihnogo znajomogo Morena ne inakshe yak z prikladkoyu cya svinya Toj rozpovidaye jomu istoriyu Morena v yakij i mistitsya rozgadka takoyi znevagi Vlasne golovnij geroj ciyeyi opovidi ne hto inshij yak peresichnij provincijnij kramar Chas vid chasu Moren nayidzhaye do Parizha po kram ale naspravdi ci poyizdki dlya obtyazhenogo simejnim zhittyam cholovika peretvorilisya na smakuvannya zhinochoyi krasi Odnogo razu v kupe do nogo pidsila yuna i svizha krasunya Vona ne zvertala na suputnika zhodnoyi uvagi spokijno prospavshi na svoyij polici usyu nich Moren zhe navpaki ne zmig stuliti ochej Z yiyi povedinki vin zrobiv visnovok sho vona ne z lyaklivih tomu koli vranci divchina jomu posmihnulas vin sprijnyav ce yak dozvil na flirt Vidviklij za roki simejnogo zhittya vid galantnogo povodzhennya Moren prosto nezgrabno pociluvav krasunyu to vona raptom zchinila zojk i vtekla Zhandarm zaareshtuvav gvaltivnika Zgodom Moren zvernuvsya do opovidacha Labarba po dopomogu Pislya nevdaloyi lyubovnoyi prigodi burzhua zvidusil otochuyut nepriyemnosti vlasna zhinka pobila perelyubnika vin boyitsya sho j druzi vidvernutsya z chasom vid nechestivcya a torgivlya u mistechku sho zhive samimi chutkami zanepade dyadko zh znecheshenoyi divchini podav na Morena pozov u prokuraturu Labarb za tisyachu frankiv vzyavsya yak poserednik ulashtuvati mirovu mizh Morenom i rodinoyu divchiska ta popri cyu nebezkorislivu dopomogu vin razom iz morenovoyu zhinkoyu vse odno vvazhaye svogo druga svineyu Zadlya zalagodzhennya spravi Labarb zi svoyim drugom Rive virushayut do rodini Anriyetti Bonnel zhertvi zlochinu Na misci voni zastayut divchinu ta yiyi dyadka Odnak pan Bonnel ne navazhuyetsya uhvaliti rishennya bez druzhini yaka povernetsya dodomu pizno vvecheri Gulyayuchi parkom gospodari domu i gosti rozbivayutsya na pari pan Bonnel virushaye z Rive a Labarb suprovodzhuye Anriyettu Z rozmovi z neyu vin robit visnovok sho vona dijsno ne z sorom yazlivih ale togo razu perelyakalas htozna chomu Bilsh togo divchina ziznayetsya sho yakbi yiyi pociluvav Labarb ne takij ogidnij yak Moren to vona b i ne dumala zchinyati galas Sprijnyavshi cej signal yak zelene svitlo Labarb zalicyayetsya do Anriyetti i ta vidpovidaye vzayemnistyu Nich voni provodyat v odnomu lizhku Vranci Rive yakij pro vse zdogadavsya zakidaye Labarbovi sho toj psuye mirovu tij svini Morenu Ta Labarb laden zalagodzhuvati spravu v takij sposib hoch do kincya zhittya Idiliyu molodih lyudej pererivaye titchina zgoda vidizvati pozov Moren dyakuye drugovi za dopomogu ale pozbutisya prizviska svinya vzhe nespromozhnij Pislya dvoh rokiv gluzlivih dotepiv kramar pomiraye Cherez dekilka rokiv Labarb zustrichaye Anriyettu vzhe yak druzhinu notariusa yakij dyakuye cholovikovi za taktovnist sho vin viyaviv u spravi otiyeyi svini Morena Analiz tvoruV comu tvori Gi de Mopassan u vlastivij jomu gostrosatirichnij maneri vismiyuye najbilsh neprijnyatni dlya avtora vadi pokaznu brehlivist podvijnu moral i podvijni standarti za yakimi geroyi noveli ocinyuyut sebe ta blizkih Yak protivagu udavanij cnotlivosti zhertvi zlochinu pismennik vivodit porushennya odnogo z najdavnishih principiv hristiyanskoyi etiki sformulovanogo she biblijnoyu doktrinoyu Yakoyu miroyu budete miryati takoyu vidmiryayut vam Druzhina ta druzi Morena ne prihovuyut svogo oburennya jogo ganebnoyu povedinkoyu vidkrito nazivayuchi togo svineyu Odnak cya vidvertist ne maye nichogo spilnogo z lyubov yu do pravdi i bazhannyam vidkriti ochi zablukalomu bo Labarb beretsya ryatuvati druga za chimalu sumu z yakoyi vin zaplativ titci Anriyetti lishe 500 frankiv Gi de Mopassan zalishaye chitachevi zdogadatisya kudi podilas reshta Vtim Labarb oshukuye Morena ne lishe v groshah Vin takozh spokushaye nevinnu zhertvu i zahodit u cij spravi nabagato dali nizh zlochinec i do togo zh za pokazovoyi zgodi nezajmanoyi divchini Pokazovo sho cya zrada druga faktichno prodovzhuyetsya i pislya rozluchennya z Anriyettoyu ves zalishok svogo nedovgogo zhittya Moren nese tyagar ganbi i neproshennya blizkih chiye gluzuvannya davno vzhe vtratilo zv yazok z jogo provinoyu natomist Labarb i pislya bagatoh rokiv zhittya zalishayetsya shanovanoyu lyudinoyu Dlya togo shob pidkresliti cyu nespravedlivist pismennik vikoristav grotesk taktovnist Labarba shodo chesti Anriyetti hvalit same zakonnij cholovik yakij tezh pevnoyu miroyu oshukanij nesvidomo vzyavshi za druzhinu zanapashenu zhinku Novela Cya svinya Moren zalishayetsya aktualnoyu i v XXI stolitti oskilki visvitlyuye davnyu yuridichnu problemu faktichnu prezumpciyu vini cholovika u pitannyah sho stosuyutsya zhinochoyi chesti zokrema zgvaltuvannyah Okremi pravniki nagoloshuyut sho namagannya zahistiti zhinku yak najbilsh slabku i vrazlivu storonu v konfliktah takogo shtibu chasto obertayutsya neobgruntovanimi virokami po vidnoshennyu do pidozryuvanih cholovikiv DzherelaGi de Mopassan Tvori K Dnipro 1990 T 2 S 393 403 Gi de Mopassan Tvori v vosmi tomah red D V Zatonskij Kiyiv Dnipro 1969 1972 T 1 Ce cochon de Morin na sajti IMDb angl Ce cochon de Morin na sajti IMDb angl The Terror with Women abo Ce cochon de Morin na sajti IMDb angl Ce cochon de Morin na sajti IMDb angl Mt 7 2 Mk 4 24