Олександр Андрійович Цицович (7 жовтня 1853, м. Омськ — ?) — військовий діяч УНР і Української Держави. Генерал-лейтенант російської імператорської армії, в 1917 р. — почесний голова Українського військового клубу ім. гетьмана Павла Полуботка, військовий комендант Києва.
Олександр Андрійович Цицович | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-лейтенант | |||||||||||||||
Загальна інформація | |||||||||||||||
Народження | 7 жовтня 1853 Омськ, Російська імперія | ||||||||||||||
Національність | чорногорець | ||||||||||||||
Військова служба | |||||||||||||||
Роки служби | 1917–1918 | ||||||||||||||
Приналежність | Російська імперія→ УНР→ Українська Держава | ||||||||||||||
Вид ЗС | Армія УНР | ||||||||||||||
Війни / битви |
| ||||||||||||||
Командування | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||
Біографічні відомості
Уродженець Омська. Освіту здобув у Південнослов'янскому пансіоні в м. Миколаєві та в Одеській класичній гімназії. На військову службу вступив 1 вересня 1877 р. Закінчив 2-ге військове Костянтинівське училище (1879). Випущений підпоручиком армії (ст. 08.08.1879) із зарахуванням до армійської піхоти та з відрядженням до лейб-гвардії Ізмайловського полку. Переведений у той самий полк чином підпоручика гвардії (ст. 17.04.1883). Поручник (ст. 01.01.1885). Штабс-капітан (ст. 21.04.1891). Капітан (ст. 06.12.1896). Перейменований на підполковники (ст. 06.12.1896; список Полковникам 1902 року дає ст. 13.03.1900). Командир батальйону 3-го військового Олександрівського училища (з 13.03.1900). Полковник (ст. 06.12.1901). Командував Усть-Двінським кріпосним піхотним батальйоном (з 13.01.1903). Командир 1-го Ковенського кріпосного полку (з 01.06.1904). Генерал-майор (пр. 1909; ст. 15.01.1909; за зразковість). З 15.01.1909 командир 1-ї бригади 5-ї піхотної дивізії. На 01.07.1913 у тому ж чині та посаді.
08.10.1913 підвищений у чин Генерал-лейтенанта зі звільненням від служби за віковим цензом. Після початку Першої світової війни 30.08.1914 повернувся на службу в тому самому чині (ст. 07.12.1917). Командувач бригадою 31-ї піхотної дивізії (30.08. — 04.11.1914) та 1-ї бригади 31-ї піхотної дивізії (04.11. — 10.11.1914). Командувач 2-ї бригадою 32-ї піхотної дивізії (10.11.1914 — 16.01.1915). Командувач 1-ї бригади 11-ї піхотної дивізії (з 16.01.1915). Начальник 3-ї дивізії державного ополчення (з 14.05.1915). Начальник 104-ї піхотної дивізії (20.07.1915 — 23.07.1916). Брав участь у обороні фортеці Ковно (08.1915). Відрахований з посади 23.07.1916 через хворобу, з призначенням до резерву чинів при штабі Київського військового округу (23.07.1916 — 23.09.1917).
У березні 1917 — виконувач обов'язків Київського коменданта. Київський комендант (з 23.09.1917 до 14(27).01.1918 та з 04.04.1918 до червня 1918).
За національністю — чорногорець. 20.10. (2.11.) 1917 — був присутній на зустрічі з Т. Масариком у Києві.
Про нього М. Грушевський висловився так:
«Комендант залоги генерал Цицович, не в тімя битий чоловік, здається сербин походженням, що, очевидно, зрозумів українські перспективи і старався бути в згоді з українським рухом».
На липень 1918 р. — в армії Української Держави гетьмана Павла Скоропадського.
У листопаді 1918 року формував у Києві чехословацьку добровольчу дружину, яку мав очолити. Подальша доля не відома.
Нагороди
- Орден Св. Станіслава 3 ст. (1892)
- Орден Св. Анни 3 ст. (1896)
- Орден Св. Станіслава 2 ст. (1899)
- Орден Св. Анни 2 ст. (1906)
- Орден Св. Володимира 3 ст. (1912)
- Орден Св. Станіслава 1-го ст. з мечами (ВП 12.06.1915)
- Св. Анни 1 ст. з мечами (ВП 01.09.1915)
- Чорногорський Орден кн. Данила I 4-ї ст. (1886)
- Французький Почесного Легіону кавалерійський хрест (1900).
Примітки
- Влaдимир И. ГАМЗА. ЮЖНОСЛАВЯНСКИЙ ПАНСИОН ТОДОРА МИНКОВА И ВОСПИТАНИЕ В НЕМ СЕРБСКИХ И ЧЕРНОГОРСКИХ ЮНОШЕЙ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ XIX — НАЧАЛЕ XX ВЕКА
- Скальський Віталій. Караїмська громада Києва в 1917 році. — С. 83.
- Нова Рада. — № 52. — 7 квітня (25 березня) 1918. — С. 1.
- Лекция проф. Масарика // Киевлянин. 1917. № 247. С. 2.
- Грушевський М. Спомини // Київ. – 1989. – № 9. – С.112.
- Нова Рада. — № 215. 16 (3) листопада 1918. — С. 2.
Джерела і посилання
- Довідник з історії України (А-Я): посіб. для серед. загальноосвіт. навч. закл. / Ін-т іст. дослідж. Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка; заг. ред.: І. З. Підкова, Р. М. Шуста ; упоряд. І. З. Підкова. — Вид. 2-ге, доопрац. і допов. — Київ: Генеза, 2002. — 1135 с.
- Список старшим войсковым начальникам, начальникам штабов: округов, корпусов и дивизий и командирам отдельных строевых частей. Санкт-Петербург. Военная Типография. 1913. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Andrijovich Cicovich 7 zhovtnya 1853 m Omsk vijskovij diyach UNR i Ukrayinskoyi Derzhavi General lejtenant rosijskoyi imperatorskoyi armiyi v 1917 r pochesnij golova Ukrayinskogo vijskovogo klubu im getmana Pavla Polubotka vijskovij komendant Kiyeva Oleksandr Andrijovich Cicovich General lejtenantZagalna informaciyaNarodzhennya7 zhovtnya 1853 1853 10 07 Omsk Rosijska imperiyaNacionalnistchornogorecVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1917 1918PrinalezhnistRosijska imperiya UNR Ukrayinska DerzhavaVid ZS Armiya UNRVijni bitviPersha svitova vijna Obloga Kovno en KomanduvannyaVijskovij komendant Kiyeva1917 sichen 1918NastupnikMihajlo Kovenko Vijskovij komendant Kiyeva4 4 1918 06 1918PoperednikKostyantin PrisovskijNastupnikgeneral Mikola TishinskijNagorodi ta vidznakiOrden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 2 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Orden knyazya Danila IKavaler ordena Pochesnogo legionu Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Nagorodi 3 Primitki 4 Dzherela i posilannyaBiografichni vidomostired Urodzhenec Omska Osvitu zdobuv u Pivdennoslov yanskomu pansioni v m Mikolayevi 1 ta v Odeskij klasichnij gimnaziyi Na vijskovu sluzhbu vstupiv 1 veresnya 1877 r Zakinchiv 2 ge vijskove Kostyantinivske uchilishe 1879 Vipushenij pidporuchikom armiyi st 08 08 1879 iz zarahuvannyam do armijskoyi pihoti ta z vidryadzhennyam do lejb gvardiyi Izmajlovskogo polku Perevedenij u toj samij polk chinom pidporuchika gvardiyi st 17 04 1883 Poruchnik st 01 01 1885 Shtabs kapitan st 21 04 1891 Kapitan st 06 12 1896 Perejmenovanij na pidpolkovniki st 06 12 1896 spisok Polkovnikam 1902 roku daye st 13 03 1900 Komandir bataljonu 3 go vijskovogo Oleksandrivskogo uchilisha z 13 03 1900 Polkovnik st 06 12 1901 Komanduvav Ust Dvinskim kriposnim pihotnim bataljonom z 13 01 1903 Komandir 1 go Kovenskogo kriposnogo polku z 01 06 1904 General major pr 1909 st 15 01 1909 za zrazkovist Z 15 01 1909 komandir 1 yi brigadi 5 yi pihotnoyi diviziyi Na 01 07 1913 u tomu zh chini ta posadi 08 10 1913 pidvishenij u chin General lejtenanta zi zvilnennyam vid sluzhbi za vikovim cenzom Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 30 08 1914 povernuvsya na sluzhbu v tomu samomu chini st 07 12 1917 Komanduvach brigadoyu 31 yi pihotnoyi diviziyi 30 08 04 11 1914 ta 1 yi brigadi 31 yi pihotnoyi diviziyi 04 11 10 11 1914 Komanduvach 2 yi brigadoyu 32 yi pihotnoyi diviziyi 10 11 1914 16 01 1915 Komanduvach 1 yi brigadi 11 yi pihotnoyi diviziyi z 16 01 1915 Nachalnik 3 yi diviziyi derzhavnogo opolchennya z 14 05 1915 Nachalnik 104 yi pihotnoyi diviziyi 20 07 1915 23 07 1916 Brav uchast u oboroni forteci Kovno 08 1915 Vidrahovanij z posadi 23 07 1916 cherez hvorobu z priznachennyam do rezervu chiniv pri shtabi Kiyivskogo vijskovogo okrugu 23 07 1916 23 09 1917 U berezni 1917 vikonuvach obov yazkiv Kiyivskogo komendanta 2 Kiyivskij komendant z 23 09 1917 do 14 27 01 1918 ta z 04 04 1918 3 do chervnya 1918 Za nacionalnistyu chornogorec 1 20 10 2 11 1917 buv prisutnij na zustrichi z T Masarikom u Kiyevi 4 Pro nogo M Grushevskij vislovivsya tak Komendant zalogi general Cicovich ne v timya bitij cholovik zdayetsya serbin pohodzhennyam sho ochevidno zrozumiv ukrayinski perspektivi i staravsya buti v zgodi z ukrayinskim ruhom 5 Na lipen 1918 r v armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi getmana Pavla Skoropadskogo U listopadi 1918 roku formuvav u Kiyevi chehoslovacku dobrovolchu druzhinu yaku mav ocholiti 6 Podalsha dolya ne vidoma Nagorodired Orden Sv Stanislava 3 st 1892 Orden Sv Anni 3 st 1896 Orden Sv Stanislava 2 st 1899 Orden Sv Anni 2 st 1906 Orden Sv Volodimira 3 st 1912 Orden Sv Stanislava 1 go st z mechami VP 12 06 1915 Sv Anni 1 st z mechami VP 01 09 1915 Chornogorskij Orden kn Danila I 4 yi st 1886 Francuzkij Pochesnogo Legionu kavalerijskij hrest 1900 Primitkired a b Vladimir I GAMZA YuZhNOSLAVYaNSKIJ PANSION TODORA MINKOVA I VOSPITANIE V NEM SERBSKIH I ChERNOGORSKIH YuNOShEJ VO VTOROJ POLOVINE XIX NAChALE XX VEKA Skalskij Vitalij Karayimska gromada Kiyeva v 1917 roci S 83 Nova Rada 52 7 kvitnya 25 bereznya 1918 S 1 Lekciya prof Masarika Kievlyanin 1917 247 S 2 Grushevskij M Spomini Kiyiv 1989 9 S 112 Nova Rada 215 16 3 listopada 1918 S 2 Dzherela i posilannyared Dovidnik z istoriyi Ukrayini A Ya posib dlya sered zagalnoosvit navch zakl In t ist doslidzh Lviv nac un tu im Ivana Franka zag red I Z Pidkova R M Shusta uporyad I Z Pidkova Vid 2 ge dooprac i dopov Kiyiv Geneza 2002 1135 s Spisok starshim vojskovym nachalnikam nachalnikam shtabov okrugov korpusov i divizij i komandiram otdelnyh stroevyh chastej Sankt Peterburg Voennaya Tipografiya 1913 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cicovich Oleksandr Andrijovich amp oldid 43401052