Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ци цин Мико ла Васи льович рос Никола й Васи льевич Ци цин 18 грудня 1898 18981218 Саратов 17 липня 1980 Москва радянськ

Цицин Микола Васильович

Цицин Микола Васильович

Ци́цин Мико́ла Васи́льович (рос. Никола́й Васи́льевич Ци́цин, 18 грудня 1898(18981218), Саратов — 17 липня 1980, Москва) — радянський ботанік, генетик і селекціонер. Академік АН СРСР (1939), ВАСХНіЛ (1938; у 1938—1948 віце-президент). Двічі Герой Соціалістичного Труда (1968, 1978); Лауреат Ленінської (1978) і Сталінської премії другої ступені (1943). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го, 2-го і 4-го скликань.

Цицин Микола Васильович
image
Народився 6 (18) грудня 1898
Саратов, Російська імперія[1]
Помер 17 липня 1980(1980-07-17)[2][3][…](81 рік)
Москва, РРФСР, СРСР[2]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна image СРСР
image Російська імперія
Діяльність ботанік, генетик
Alma mater d (1927)
Галузь ботаніка
Заклад Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН (Москва)
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук
Членство Академія наук СРСР
ВАСГНІЛ
d
Сербська академія наук і мистецтв
Партія ВКП(б)
Нагороди
image image
image image image image image image image image image image image
image image
Систематик живої природи
image

Біографія

Народився 18 грудня 1898 року в Саратові. Виходець з бідної селянської родини, батько помер у 1898 році, мати працювала служницею. З п'ятирічного віку виховувався в дитячому притулку. З тринадцятирічного віку працював на фабриці в Саратові. Через декілька років склав екзамен на телеграфіста.

Під час громадянської війни служив у Червоній армії, був військовим комісаром. Після війни з 1920 року навчався на робітничому факультеті, а потім в Саратовському сільськогосподарському інституті.

Закінчив Саратовський інститут сільського господарства і меліорації (1927).

Після закінчення інституту працював на Саратовській сільськогосподарській дослідній станції. Спілкування з такими видатними селекціонерами, як Н. Г. Мейстер, А. П. Шехурдін, П. Н. Константинов, що визначило подальший напрямок робіт молодого вченого. З самого початку його зацікавила проблема створення більш продуктивних сортів головної продовольчої культури — пшениці — на основі гібридизації культурних рослин з дикорослими видами. Працюючи агрономом одного з відділень зернорадгоспа «Гігант» Сальського району Ростовської області, Цицин схрестив пшеницю з пирієм і вперше отримав пшенично-пирійній гібрид, що стало початком його роботи в цьому напрямку. Широко залучав до схрещування дикорослі та культурні рослини, які пройшли самостійні еволюційні шляхи, що визначили їх генетичну відокремленість. Дослідження, що проводилися вченим в цьому напрямку, дозволили створювати нові сорти рослин, такі як багаторічна і зерно-кормова пшениці. Ці розробки стали істотним внеском в практику селекції і рослинництва країни і мали велике значення для розвитку генетики в СРСР.

У 1931–1937 завідувач організованою ним лабораторією пшенично-пирійних гібридів, в 1938–1948 голова Державної комісії з сортовипробування сільськогосподарських культур при міністерстві сільського господарства СРСР, віце-президент Всесоюзного товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавілова, в 1940–1957 завідувач лабораторією віддаленої гібридизації АН СРСР, з 1945 директор Головного ботанічного саду АН СРСР.

Голова правління Ради ботанічних садів АН СРСР. Основні праці присвячені віддаленій гібридизації рослин. Від схрещування пшениці з пирієм отримав новий вид пшениці (Triticum agropynotriticum). Почесний член ряду академій соціалістичних країн (Академія наук Румунії, 1945 рік. Президент (1958—1970) і віце-президент (з 1970) Радянсько-індійського товариства дружби і культурних зв'язків, член Радянського комітету захисту миру.

Першого звання Героя Соціалістичної Праці удостоєний 17 грудня 1968 року зі формулюванням «за видатні заслуги в розвитку біологічної та сільськогосподарської наук і в зв'язку з 70-річчям від дня народження».

Член ВКП (б) з 1938 року. В кінці 1930-х років підтримував методи і ідеї Т. Д. Лисенка, проте в 1948 р в листі до Сталіна критикував Лисенка за «наукові помилки», «спроби адміністративними методами придушити наукових опонентів». Делегат XX з'їзду КПРС.

Основні роботи

  • Проблема озимих і багаторічних пшениць. М., 1935;
  • Що дає схрещування пшениці з пирієм. М., 1937;
  • Дослідження в області вегетативно-статевої гібридизації трав'янистих рослин з деревними // Праці Зонального інституту сільського господарства нечорноземної смуги СРСР. М., 1946;
  • Шляхи створення нових культурних рослин. М., 1948;
  • Віддалена гібридизація рослин. — М .: Сельхозгиз, 1954. — 432 с.
  • Роль науки і передової практики в підйомі сільського господарства. М., 1954;
  • Атлас лекарственных растений СССР / гл. ред. Н. В. Цицин. — М. : Гос. изд-во мед. лит, 1962. — 703 с.
  • Ботанические сады СССР / АН СССР. Совет ботан. садов СССР. Науч. совет по проблеме «Интродукция и акклиматизация растений». — М. : Наука, 1974. — 192 с. — 4350 прим. [2]
  • Роль віддаленій гібридизації в еволюції рослин. М .: Наука, 1975;
  • Багаторічна пшениця / АН СРСР. Секція хім.-технол. і біол. наук, Гл. ботан. сад. — М .: Наука, 1978. — 288 с.
  • Теорія і практика віддаленої гібридизації / АН СРСР. Гл. ботан. сад. — М .: Наука, 1981. — 159 с.

Нагороди і премії

Увічнення пам'яті М. В. Цицина

У Саратові в сквері на встановлено бюст. Встановлені пам'ятні дошки на в Москві та біля головного корпусу Головного ботанічного саду імені М. В. Цицин РАН в Москві. Ім'ям Цицина названий ботанічний сад в Москві.

Примітки

  1. Цицин Николай Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118889893 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Encyklopedie dějin města Brna — 2004.
    d:Track:Q16765207
  5. Academia Romana (membri din strainatate). academiaromana.ro. Процитовано 22 червня 2019.
  6. [1]
  7. Елагин И. Н. Дело всей жизни. К 90-летию со дня рождения академика Николая Васильевича Цицина // Вестник РАН. — 1988. — № 12. — С. 86—93.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ci cin Miko la Vasi lovich ros Nikola j Vasi levich Ci cin 18 grudnya 1898 18981218 Saratov 17 lipnya 1980 Moskva radyanskij botanik genetik i selekcioner Akademik AN SRSR 1939 VASHNiL 1938 u 1938 1948 vice prezident Dvichi Geroj Socialistichnogo Truda 1968 1978 Laureat Leninskoyi 1978 i Stalinskoyi premiyi drugoyi stupeni 1943 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go 2 go i 4 go sklikan Cicin Mikola VasilovichNarodivsya 6 18 grudnya 1898 Saratov Rosijska imperiya 1 Pomer 17 lipnya 1980 1980 07 17 2 3 81 rik Moskva RRFSR SRSR 2 Pohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSR Rosijska imperiyaDiyalnist botanik genetikAlma mater d 1927 Galuz botanikaZaklad Golovnij botanichnij sad imeni Mikoli Cicina RAN Moskva Posada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Naukovij stupin doktor silskogospodarskih naukChlenstvo Akademiya nauk SRSR VASGNIL d Serbska akademiya nauk i mistectvPartiya VKP b NagorodiSistematik zhivoyi prirodiBiografiyaNarodivsya 18 grudnya 1898 roku v Saratovi Vihodec z bidnoyi selyanskoyi rodini batko pomer u 1898 roci mati pracyuvala sluzhniceyu Z p yatirichnogo viku vihovuvavsya v dityachomu pritulku Z trinadcyatirichnogo viku pracyuvav na fabrici v Saratovi Cherez dekilka rokiv sklav ekzamen na telegrafista Pid chas gromadyanskoyi vijni sluzhiv u Chervonij armiyi buv vijskovim komisarom Pislya vijni z 1920 roku navchavsya na robitnichomu fakulteti a potim v Saratovskomu silskogospodarskomu instituti Zakinchiv Saratovskij institut silskogo gospodarstva i melioraciyi 1927 Pislya zakinchennya institutu pracyuvav na Saratovskij silskogospodarskij doslidnij stanciyi Spilkuvannya z takimi vidatnimi selekcionerami yak N G Mejster A P Shehurdin P N Konstantinov sho viznachilo podalshij napryamok robit molodogo vchenogo Z samogo pochatku jogo zacikavila problema stvorennya bilsh produktivnih sortiv golovnoyi prodovolchoyi kulturi pshenici na osnovi gibridizaciyi kulturnih roslin z dikoroslimi vidami Pracyuyuchi agronomom odnogo z viddilen zernoradgospa Gigant Salskogo rajonu Rostovskoyi oblasti Cicin shrestiv pshenicyu z piriyem i vpershe otrimav pshenichno pirijnij gibrid sho stalo pochatkom jogo roboti v comu napryamku Shiroko zaluchav do shreshuvannya dikorosli ta kulturni roslini yaki projshli samostijni evolyucijni shlyahi sho viznachili yih genetichnu vidokremlenist Doslidzhennya sho provodilisya vchenim v comu napryamku dozvolili stvoryuvati novi sorti roslin taki yak bagatorichna i zerno kormova pshenici Ci rozrobki stali istotnim vneskom v praktiku selekciyi i roslinnictva krayini i mali velike znachennya dlya rozvitku genetiki v SRSR U 1931 1937 zaviduvach organizovanoyu nim laboratoriyeyu pshenichno pirijnih gibridiv v 1938 1948 golova Derzhavnoyi komisiyi z sortoviprobuvannya silskogospodarskih kultur pri ministerstvi silskogo gospodarstva SRSR vice prezident Vsesoyuznogo tovaristva genetikiv i selekcioneriv im M I Vavilova v 1940 1957 zaviduvach laboratoriyeyu viddalenoyi gibridizaciyi AN SRSR z 1945 direktor Golovnogo botanichnogo sadu AN SRSR Golova pravlinnya Radi botanichnih sadiv AN SRSR Osnovni praci prisvyacheni viddalenij gibridizaciyi roslin Vid shreshuvannya pshenici z piriyem otrimav novij vid pshenici Triticum agropynotriticum Pochesnij chlen ryadu akademij socialistichnih krayin Akademiya nauk Rumuniyi 1945 rik Prezident 1958 1970 i vice prezident z 1970 Radyansko indijskogo tovaristva druzhbi i kulturnih zv yazkiv chlen Radyanskogo komitetu zahistu miru Pershogo zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci udostoyenij 17 grudnya 1968 roku zi formulyuvannyam za vidatni zaslugi v rozvitku biologichnoyi ta silskogospodarskoyi nauk i v zv yazku z 70 richchyam vid dnya narodzhennya Chlen VKP b z 1938 roku V kinci 1930 h rokiv pidtrimuvav metodi i ideyi T D Lisenka prote v 1948 r v listi do Stalina kritikuvav Lisenka za naukovi pomilki sprobi administrativnimi metodami pridushiti naukovih oponentiv Delegat XX z yizdu KPRS Osnovni robotiProblema ozimih i bagatorichnih pshenic M 1935 Sho daye shreshuvannya pshenici z piriyem M 1937 Doslidzhennya v oblasti vegetativno statevoyi gibridizaciyi trav yanistih roslin z derevnimi Praci Zonalnogo institutu silskogo gospodarstva nechornozemnoyi smugi SRSR M 1946 Shlyahi stvorennya novih kulturnih roslin M 1948 Viddalena gibridizaciya roslin M Selhozgiz 1954 432 s Rol nauki i peredovoyi praktiki v pidjomi silskogo gospodarstva M 1954 Atlas lekarstvennyh rastenij SSSR gl red N V Cicin M Gos izd vo med lit 1962 703 s Botanicheskie sady SSSR AN SSSR Sovet botan sadov SSSR Nauch sovet po probleme Introdukciya i akklimatizaciya rastenij M Nauka 1974 192 s 4350 prim 2 Rol viddalenij gibridizaciyi v evolyuciyi roslin M Nauka 1975 Bagatorichna pshenicya AN SRSR Sekciya him tehnol i biol nauk Gl botan sad M Nauka 1978 288 s Teoriya i praktika viddalenoyi gibridizaciyi AN SRSR Gl botan sad M Nauka 1981 159 s Nagorodi i premiyiDvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1968 1978 Sim ordeniv Lenina 30 12 1935 10 06 1945 10 11 1945 19 11 1953 17 12 1968 17 09 1975 15 12 1978 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 18 12 1973 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 16 11 1939 Medal Za bojovi zaslugi 28 10 1967 Leninska premiya 1978 Stalinska premiya drugogo stupenya 1943 Orden silskogospodarskih zaslug Franciya 1959 Uvichnennya pam yati M V CicinaU Saratovi v skveri na vstanovleno byust Vstanovleni pam yatni doshki na v Moskvi ta bilya golovnogo korpusu Golovnogo botanichnogo sadu imeni M V Cicin RAN v Moskvi Im yam Cicina nazvanij botanichnij sad v Moskvi PrimitkiCicin Nikolaj Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 118889893 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyklopedie dejin mesta Brna 2004 d Track Q16765207 Academia Romana membri din strainatate academiaromana ro Procitovano 22 chervnya 2019 1 Elagin I N Delo vsej zhizni K 90 letiyu so dnya rozhdeniya akademika Nikolaya Vasilevicha Cicina Vestnik RAN 1988 12 S 86 93

Дата публікації:
Топ