Цисельський Михайло Петрович (7 (20) травня 1909, село Стійкове Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Катеринопільського району Черкаської області) — 3 листопада 1989, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945), в роки німецько-радянської війни дублер штурмана ескадрильї 12-го гвардійського авіаційного полку 8-й мінно-торпедної авіаційної дивізії військово-повітряних сил (ВПС) Червонопрапорного Балтійського флоту.
Михайло Петрович Цисельський | |
---|---|
Народження | 7 (20) травня 1909 с. Стійкове, Звенигородський повіт, Київська губернія |
Смерть | 3 листопада 1989 (80 років) Київ |
Поховання | Корчуватське кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВМФ СРСР |
Рід військ | Морська авіація |
Освіта | d |
Роки служби | 1932–1938, 1939–1948 |
Партія | КПРС |
Звання | Майор авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Цисельський Михайло Петрович у Вікісховищі |
Біографія
Народився в селі Стійкове (нині Катеринопільського району Черкаської області) у селянській родині. За національністю українець. Закінчив неповну середню школу та школу ФЗУ. По закінченні школи працював у сільському господарстві. З 1928 року жив у місті Нікольск-Усурійську, закінчив курси слюсарів, працював на паровозоремонтному заводі.
В Червоній Армії в 1932–1938 роках та з 1939 року. Служив Цисельський в 4-му Забайкальскому кавалерійському полку. В 1934 році закінчив Іркутську авиаційно-технічну школу. Служив авиаційним техніком в Білоруському військовому окрузі. У 1936 році закінчив Єйське військово-морське авіаційне училище, після якого був направлений в 71-у швидкісну бомбардировочну авіабригаду ВПС Чорноморського флоту, де служив льотчиком-спостерігачем та штурманом авіазагону.
Після демобілізації в 1938 році, Цисельський був начальником навчальної частини та штурманом Іркутського обласного аероклубу. З 1939 року — знову в армії. В боях німецько-радянської війни брав участь з першого її дня у складі 83-ї окремої морської розвідувальної ескадрільї. 22 червня 1941 року у складі трьох бомбардувальників літак Цисельського М. П. узяв участь у розгромі танкової колони ворога в районі Грос-Лібенталь-Одеса. 23 вересня 1941 року в районі Дністровського лимана екіпаж Цисельського затопив великий транспортний корабель супротивника. А в районі Перекоп-Севастополь Михайло Цисельський знищив сотні гитлерівських солдат та офіцерів, 15 танків та 20 авто.
У дні радянської оборони Одеси, коли німецькі війська півкільцем оточили місто, чорноморська авіація брала участь в ескортуванні своїх кораблів, що доставляли зброю, боєприпаси, продовольство до Одеси, охороняючи їх від гітлерівських підводних човнів і торпедних катерів. У одному з таких польотів у районі Тендрівської коси на групу радянських бомбардувальників налетіли ворожі винищувачі. Екіпаж Цисельського знищив два ворожих літака. Радянські кораблі без втрат дійшли до Одеси, але літак Цисельського зазнав серйозних пошкоджень. Лише мужність і витримка екіпажу, досвід командира літака Кумейка та штурмана Цисельського допомогли при трьохбальному штормі посадити машину на воду.
94 бойових вильоти здійснив екіпаж Цисельського М. П. до кінця 1941 року, за що він був нагороджений радянським Орденом Червоного Прапора.
В травні 1943 року Цисельський направляється до вищих офіцерських авіаційних курсів в місті Куйбишеві. Після закінчення курсів в березні 1944 року він призначається штурманом 29 пікірувального полку, в складі якого бере участь у визволенні Одеси, Севастополя, Болгарії, Румунії.
23 серпня 1944 року ескадрилья Цисельського вилетіла для бомбардування порту Браїлова. Багато вильотів уже мав на своєму рахунку Цисельський, але цей був особливим. До цілі потрібно було йти понад 160 кілометрів над територією ворога на висоті 300—400 метрів. Та всюди відмічалась низька хмарність. У деяких місцях йшли дощі. Треба було враховувати і те, що склад ескадрильї зовсім недавно поповнився молодими, ще необстріляними екіпажами. Командир і штурман домовились, якщо погода не проясниться, бомбардування виконати з висоти 300 метрів. Але на підході до Дунаю піднялися до двох тисяч метрів, бо видимість різко поліпшилась. З'явилась реальна можливість завдати точний удар. Дешифровані фотознімки показали, що того дня ескадрильєю було знищено 13 кораблів, що будувалися на судноверфі. Потоплено два транспорти і 3 баржі ворога.
18 жовтня 1944 року, коли в Україні було відновлено радянську окупацію, а Чорне море очищене від морських сил німців та їх сателітів, частину, в якій служив Цисельський, перевели на Балтику у склад 12 гвардійського полку. 30 жовтня 1944 року екіпаж здійснював наліт на військово-морську базу ворога Лібаву. Керований досвідченим льотчиком гвардії майором Поповим літак пішов у піке на ворожі кораблі. Бомби відокремились від літака, і в цей час Цисельський помітив, що ззаду готові до нападу три «фокке-вульфи». Сигнал пілоту, і машина вислизнула з-під удару. Розпочався нерівний бій. Один ворожий літак був збитий. Однак і наш бомбардувальник загорівся. У тому бою Михайло Цисельський був тяжко поранений, але він та поранений у руку стрілець-радист Семушин продовжували відбивати атаки ворога. Командир екіпажу вивів палаючий літак у хмари, відірвався від гітлерівців і зробив посадку на полі.
Штурман ескадрильї 12-го гвардійського авіаційного полку (8-а мінно-торпедна авіаційна дивізія, ВПС Червонопрапоного Балтійського флоту) майор Михайло Цисельський до закінчення війни виконав 396 успішних бойових вильотів на розвідку, бомбардування кораблів та військ ворога. За цей час було знищено 3 транспорти загальною водотоннажністю 11 тисяч тон, декілька десантних барж, мотоботів, торпедних катерів, 31 танк, 2 зенітні батареї, 20 автомашин, склади з пальним, 4 літака на аеродромах. В повітряних боях збив особисто 2 літака та 1 в груповому бою.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та проявлені при цьому мужність та героїзм капітану Михайлу Петровичу Цисельському присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна та медалі «Золота Зірка».
З січня 1946 року Цисельський виконує обов'язки начальника бомбардировочної підготовки 13 пікіровочного авіаційного полку ВПС Червонопрапоного Балтійського флоту. Внаслідок багатьох поранень у Цисельського Михайла Петровича почали виявлятися проблеми зі слухом, тому він 12 лютого 1948 року переведений в запас у званні майора, далі — відставка. В 1948 році повернувся в рідне село Стійкове. З 1948 по 1955 роки працював у сусідньому селі Лисича Балка головою колгоспу ім. Петровського, після цього бригадиром на заводі «Червоний гумовик» в столиці України — місті-герої Києві. Помер 3 листопада 1989 року внаслідок важкої та тривалої хвороби. Похований на Корчуватському кладовищі в Києві.
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (6 березня 1945 р.) Медаль «Золота Зірка» (№ 5083)
- Орден Леніна (№ 29282)
- Орден Жовтневої Революції (№ 40988)
- 2 Ордена Червоного Прапора (№ 5667 и № 27662)
- Орден Червоної Зірки (№ 3737020)
- Орден Вітчизняної війни 1-й ступеню (№ 478013)
- Медаль «За оборону Одеси» (№ 1347)
- Медаль «За оборону Севастополя» (№ 25109)
- Медаль «За оборону Кавказу» (№ 37989)
- Медаль «За взяття Кенігсберга» (№ 190893)
- Медаль «За бойові заслуги» (№ 2857891)
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
- Медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «Ветеран праці»
- Інші ювілейні та пам'ятні медалі СРСР
Сім'я
Дружина — Марія Миколаївна Цисельська (дівчиною — Цупкіна) (21 січня 1916 — 12 червня 2004)
Діти:
Література
- «Зореносці». Книга нарисів про Героїв Радянського Союзу, уродженців Черкащини. — Дніпропетровськ, «Промінь»: 1971.
- «В небе летчики Балтики». Из боевой истории авиации дважды Краснознаменного Балтийского флота в годы Великой Отечественной войны. Воспоминания, очерки. — Таллин, «Ээсти Раамат»: 1974.
- «Крылья Балтики: Статьи и воспоминания». Голубев В. Ф., Калиниченко А. Ф. — составители. — Калининград Книжное издательство 1979.
- «Золотые Звезды Приморья». Владивосток: 1983. / стр.236—239;
- Кузнецов И. И. «Золотые Звезды иркутян». Иркутск, Восточно-Сибирское издательство: 1982. / стр.299—303;
- «Они отстояли мир». Днепропетровск, «Промінь»: 1985. / стр.336—338.
- Бурій В. Герої Радянського Союзу — наші земляки / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 2011. — 27 верес. — С. 3; 2010. — 5 жовт. — С. 3
Посилання
- «Солдаты Победы» (рос.)
- «Некрополи Киева» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ciselskij Mihajlo Petrovich 7 20 travnya 1909 19090520 selo Stijkove Zvenigorodskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi teper Katerinopilskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti 3 listopada 1989 Kiyiv radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 v roki nimecko radyanskoyi vijni dubler shturmana eskadrilyi 12 go gvardijskogo aviacijnogo polku 8 j minno torpednoyi aviacijnoyi diviziyi vijskovo povitryanih sil VPS Chervonoprapornogo Baltijskogo flotu Mihajlo Petrovich CiselskijNarodzhennya 7 20 travnya 1909 1909 05 20 s Stijkove Zvenigorodskij povit Kiyivska guberniyaSmert 3 listopada 1989 1989 11 03 80 rokiv KiyivPohovannya Korchuvatske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VMF SRSRRid vijsk Morska aviaciyaOsvita dRoki sluzhbi 1932 1938 1939 1948Partiya KPRSZvannya Major aviaciyiVijni bitvi Nimecko radyanska vijnaNagorodi 5083 Ciselskij Mihajlo Petrovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ciselskij prizvishe BiografiyaNarodivsya v seli Stijkove nini Katerinopilskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti u selyanskij rodini Za nacionalnistyu ukrayinec Zakinchiv nepovnu serednyu shkolu ta shkolu FZU Po zakinchenni shkoli pracyuvav u silskomu gospodarstvi Z 1928 roku zhiv u misti Nikolsk Usurijsku zakinchiv kursi slyusariv pracyuvav na parovozoremontnomu zavodi Chlen VKP b KPRS z 1932 roku V Chervonij Armiyi v 1932 1938 rokah ta z 1939 roku Sluzhiv Ciselskij v 4 mu Zabajkalskomu kavalerijskomu polku V 1934 roci zakinchiv Irkutsku aviacijno tehnichnu shkolu Sluzhiv aviacijnim tehnikom v Biloruskomu vijskovomu okruzi U 1936 roci zakinchiv Yejske vijskovo morske aviacijne uchilishe pislya yakogo buv napravlenij v 71 u shvidkisnu bombardirovochnu aviabrigadu VPS Chornomorskogo flotu de sluzhiv lotchikom sposterigachem ta shturmanom aviazagonu Pislya demobilizaciyi v 1938 roci Ciselskij buv nachalnikom navchalnoyi chastini ta shturmanom Irkutskogo oblasnogo aeroklubu Z 1939 roku znovu v armiyi V boyah nimecko radyanskoyi vijni brav uchast z pershogo yiyi dnya u skladi 83 yi okremoyi morskoyi rozviduvalnoyi eskadrilyi 22 chervnya 1941 roku u skladi troh bombarduvalnikiv litak Ciselskogo M P uzyav uchast u rozgromi tankovoyi koloni voroga v rajoni Gros Libental Odesa 23 veresnya 1941 roku v rajoni Dnistrovskogo limana ekipazh Ciselskogo zatopiv velikij transportnij korabel suprotivnika A v rajoni Perekop Sevastopol Mihajlo Ciselskij znishiv sotni gitlerivskih soldat ta oficeriv 15 tankiv ta 20 avto U dni radyanskoyi oboroni Odesi koli nimecki vijska pivkilcem otochili misto chornomorska aviaciya brala uchast v eskortuvanni svoyih korabliv sho dostavlyali zbroyu boyepripasi prodovolstvo do Odesi ohoronyayuchi yih vid gitlerivskih pidvodnih chovniv i torpednih kateriv U odnomu z takih polotiv u rajoni Tendrivskoyi kosi na grupu radyanskih bombarduvalnikiv naletili vorozhi vinishuvachi Ekipazh Ciselskogo znishiv dva vorozhih litaka Radyanski korabli bez vtrat dijshli do Odesi ale litak Ciselskogo zaznav serjoznih poshkodzhen Lishe muzhnist i vitrimka ekipazhu dosvid komandira litaka Kumejka ta shturmana Ciselskogo dopomogli pri trohbalnomu shtormi posaditi mashinu na vodu 94 bojovih viloti zdijsniv ekipazh Ciselskogo M P do kincya 1941 roku za sho vin buv nagorodzhenij radyanskim Ordenom Chervonogo Prapora V travni 1943 roku Ciselskij napravlyayetsya do vishih oficerskih aviacijnih kursiv v misti Kujbishevi Pislya zakinchennya kursiv v berezni 1944 roku vin priznachayetsya shturmanom 29 pikiruvalnogo polku v skladi yakogo bere uchast u vizvolenni Odesi Sevastopolya Bolgariyi Rumuniyi 23 serpnya 1944 roku eskadrilya Ciselskogo viletila dlya bombarduvannya portu Brayilova Bagato vilotiv uzhe mav na svoyemu rahunku Ciselskij ale cej buv osoblivim Do cili potribno bulo jti ponad 160 kilometriv nad teritoriyeyu voroga na visoti 300 400 metriv Ta vsyudi vidmichalas nizka hmarnist U deyakih miscyah jshli doshi Treba bulo vrahovuvati i te sho sklad eskadrilyi zovsim nedavno popovnivsya molodimi she neobstrilyanimi ekipazhami Komandir i shturman domovilis yaksho pogoda ne proyasnitsya bombarduvannya vikonati z visoti 300 metriv Ale na pidhodi do Dunayu pidnyalisya do dvoh tisyach metriv bo vidimist rizko polipshilas Z yavilas realna mozhlivist zavdati tochnij udar Deshifrovani fotoznimki pokazali sho togo dnya eskadrilyeyu bulo znisheno 13 korabliv sho buduvalisya na sudnoverfi Potopleno dva transporti i 3 barzhi voroga 18 zhovtnya 1944 roku koli v Ukrayini bulo vidnovleno radyansku okupaciyu a Chorne more ochishene vid morskih sil nimciv ta yih satelitiv chastinu v yakij sluzhiv Ciselskij pereveli na Baltiku u sklad 12 gvardijskogo polku 30 zhovtnya 1944 roku ekipazh zdijsnyuvav nalit na vijskovo morsku bazu voroga Libavu Kerovanij dosvidchenim lotchikom gvardiyi majorom Popovim litak pishov u pike na vorozhi korabli Bombi vidokremilis vid litaka i v cej chas Ciselskij pomitiv sho zzadu gotovi do napadu tri fokke vulfi Signal pilotu i mashina visliznula z pid udaru Rozpochavsya nerivnij bij Odin vorozhij litak buv zbitij Odnak i nash bombarduvalnik zagorivsya U tomu boyu Mihajlo Ciselskij buv tyazhko poranenij ale vin ta poranenij u ruku strilec radist Semushin prodovzhuvali vidbivati ataki voroga Komandir ekipazhu viviv palayuchij litak u hmari vidirvavsya vid gitlerivciv i zrobiv posadku na poli Shturman eskadrilyi 12 go gvardijskogo aviacijnogo polku 8 a minno torpedna aviacijna diviziya VPS Chervonopraponogo Baltijskogo flotu major Mihajlo Ciselskij do zakinchennya vijni vikonav 396 uspishnih bojovih vilotiv na rozvidku bombarduvannya korabliv ta vijsk voroga Za cej chas bulo znisheno 3 transporti zagalnoyu vodotonnazhnistyu 11 tisyach ton dekilka desantnih barzh motobotiv torpednih kateriv 31 tank 2 zenitni batareyi 20 avtomashin skladi z palnim 4 litaka na aerodromah V povitryanih boyah zbiv osobisto 2 litaka ta 1 v grupovomu boyu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 6 bereznya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami ta proyavleni pri comu muzhnist ta geroyizm kapitanu Mihajlu Petrovichu Ciselskomu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordenu Lenina ta medali Zolota Zirka Gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Geroyu Radyanskogo Soyuzu Ciselskomu M P Z sichnya 1946 roku Ciselskij vikonuye obov yazki nachalnika bombardirovochnoyi pidgotovki 13 pikirovochnogo aviacijnogo polku VPS Chervonopraponogo Baltijskogo flotu Vnaslidok bagatoh poranen u Ciselskogo Mihajla Petrovicha pochali viyavlyatisya problemi zi sluhom tomu vin 12 lyutogo 1948 roku perevedenij v zapas u zvanni majora dali vidstavka V 1948 roci povernuvsya v ridne selo Stijkove Z 1948 po 1955 roki pracyuvav u susidnomu seli Lisicha Balka golovoyu kolgospu im Petrovskogo pislya cogo brigadirom na zavodi Chervonij gumovik v stolici Ukrayini misti geroyi Kiyevi Pomer 3 listopada 1989 roku vnaslidok vazhkoyi ta trivaloyi hvorobi Pohovanij na Korchuvatskomu kladovishi v Kiyevi NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 6 bereznya 1945 r Medal Zolota Zirka 5083 Orden Lenina 29282 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 40988 2 Ordena Chervonogo Prapora 5667 i 27662 Orden Chervonoyi Zirki 3737020 Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 j stupenyu 478013 Medal Za oboronu Odesi 1347 Medal Za oboronu Sevastopolya 25109 Medal Za oboronu Kavkazu 37989 Medal Za vzyattya Kenigsberga 190893 Medal Za bojovi zaslugi 2857891 Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 20 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 30 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal Veteran praci Inshi yuvilejni ta pam yatni medali SRSRSim yaDruzhina Mariya Mikolayivna Ciselska divchinoyu Cupkina 21 sichnya 1916 12 chervnya 2004 Diti Dochka Tamara Mihajlivna Ciselska v zamizhzhi Ostrovska 9 sichnya 1936 28 bereznya 1993 Likar nevropatolog Sin Albert Mihajlovich Ciselskij narod 14 zhovtnya 1937 23 travnya 2022 Inzhener v galuzi atomnoyi energetikiLiteratura Zorenosci Kniga narisiv pro Geroyiv Radyanskogo Soyuzu urodzhenciv Cherkashini Dnipropetrovsk Promin 1971 V nebe letchiki Baltiki Iz boevoj istorii aviacii dvazhdy Krasnoznamennogo Baltijskogo flota v gody Velikoj Otechestvennoj vojny Vospominaniya ocherki Tallin Eesti Raamat 1974 Krylya Baltiki Stati i vospominaniya Golubev V F Kalinichenko A F sostaviteli Kaliningrad Knizhnoe izdatelstvo 1979 Zolotye Zvezdy Primorya Vladivostok 1983 str 236 239 Kuznecov I I Zolotye Zvezdy irkutyan Irkutsk Vostochno Sibirskoe izdatelstvo 1982 str 299 303 Oni otstoyali mir Dnepropetrovsk Promin 1985 str 336 338 Burij V Geroyi Radyanskogo Soyuzu nashi zemlyaki Valerij Burij Katerinopilskij visnik 2011 27 veres S 3 2010 5 zhovt S 3Posilannya Soldaty Pobedy ros Nekropoli Kieva ros