Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Цикли Міланковича — це циклічні коливання інсоляції земної поверхні, спричинені коливаннями параметрів обертання Землі навколо Сонця та навколо власної осі. Відповідно, відбуваються циклічні зміни клімату. Тривалість цих циклів — десятки і сотні тисяч років.
прецесія,
зміни нахилу орбіти,
зміни ексцентриситету,
результуючі зміни інсоляції,
зміни температури (англ.)
Теорію цих циклів побудував сербський геофізик та астроном Мілутін Міланкович. Він розрахував, як змінюється інсоляція земної поверхні на різних широтах через спільну дію трьох факторів — прецесії, періодичних змін ексцентриситету земної орбіти та періодичних змін нахилу осі обертання Землі. Це пояснило, серед іншого, періодичні зледеніння, що мають місце в історії Землі (льодовикові періоди).
Розрахунки цих процесів потребують величезної обчислювальної роботи. Міланкович робив їх вручну; після появи електронної обчислювальної техніки стало можливим вдосконалити теорію циклів Міланковича, врахувавши додаткові астрономічні фактори — зміну нахилу орбіти Землі, поворот лінії апсид та інші.
Прецесія
Прецесія — це процес повороту земної осі, який повторюється приблизно кожні 25765 років, в результаті чого відбувається зміна кількості сонячного випромінювання, що потрапляє на планету у північній та південній півкулях впродовж року.
Нутація
тіла, що обертається
Нутація — це процес зміни кута між віссю власного обертання та віссю, довкола якої відбувається обертання. Максимальне відхилення осі Землі становить 24,5°, а мінімальне — 22,1°. Період зміни кута триває приблизно 41 тисячу років.
Ексцентриситет орбіти
Ексцентриситет — це відхилення (орбіти Землі) від колової. Земна орбіта має еліптичну форму, але ця форма не стала і змінюється із періодом приблизно 93 тисячі років, таким чином, що Земля, під час полярної ночі на одному із полюсів, віддаляється на значну відстань від Сонця. Це спричинює серйозне сезонне охолодження однієї із півкуль планети, що призводить до зледенінь.
Вплив на клімат
Періодичне відхилення орбіти та осі Землі спричинює відмінності у кількості сонячної радіації, що потрапляє на планету. Це веде до глобальних кліматичних змін — глобального потепління та глобального похолодання. За останній мільйон років у північній півкулі відбулося 10 льодовикових періодів, кожен з яких повторювався із періодичністю у 100 тисяч років, таким чином, збігаючись із максимальним ексцентриситетом орбіти Землі
Література
- (рос.) Джеймс Трефил, 200 законов мироздания. — М.: Гелеос, Фонд Дмитрия Зимина «Династия», 2007. — 752 стр. —
Посилання
- (укр.) Новий льодовиковий період — уже чекаємо. Станіславівський Натураліст.
Див. також
 | Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cikli Milankovicha ce ciklichni kolivannya insolyaciyi zemnoyi poverhni sprichineni kolivannyami parametriv obertannya Zemli navkolo Soncya ta navkolo vlasnoyi osi Vidpovidno vidbuvayutsya ciklichni zmini klimatu Trivalist cih cikliv desyatki i sotni tisyach rokiv Zgori vniz precesiya zmini nahilu orbiti zmini ekscentrisitetu rezultuyuchi zmini insolyaciyi zmini temperaturi angl Teoriyu cih cikliv pobuduvav serbskij geofizik ta astronom Milutin Milankovich Vin rozrahuvav yak zminyuyetsya insolyaciya zemnoyi poverhni na riznih shirotah cherez spilnu diyu troh faktoriv precesiyi periodichnih zmin ekscentrisitetu zemnoyi orbiti ta periodichnih zmin nahilu osi obertannya Zemli Ce poyasnilo sered inshogo periodichni zledeninnya sho mayut misce v istoriyi Zemli lodovikovi periodi Rozrahunki cih procesiv potrebuyut velicheznoyi obchislyuvalnoyi roboti Milankovich robiv yih vruchnu pislya poyavi elektronnoyi obchislyuvalnoyi tehniki stalo mozhlivim vdoskonaliti teoriyu cikliv Milankovicha vrahuvavshi dodatkovi astronomichni faktori zminu nahilu orbiti Zemli povorot liniyi apsid ta inshi PrecesiyaDokladnishe Precesiya Precesiya zemnoyi osi Precesiya ce proces povorotu zemnoyi osi yakij povtoryuyetsya priblizno kozhni 25765 rokiv v rezultati chogo vidbuvayetsya zmina kilkosti sonyachnogo viprominyuvannya sho potraplyaye na planetu u pivnichnij ta pivdennij pivkulyah vprodovzh roku NutaciyaDokladnishe Nutaciya Precesiya P ta nutaciya N tila sho obertayetsya Nutaciya ce proces zmini kuta mizh vissyu vlasnogo obertannya ta vissyu dovkola yakoyi vidbuvayetsya obertannya Maksimalne vidhilennya osi Zemli stanovit 24 5 a minimalne 22 1 Period zmini kuta trivaye priblizno 41 tisyachu rokiv Ekscentrisitet orbitiDokladnishe Ekscentrisitet Precesiya orbiti Zemli Ekscentrisitet ce vidhilennya orbiti Zemli vid kolovoyi Zemna orbita maye eliptichnu formu ale cya forma ne stala i zminyuyetsya iz periodom priblizno 93 tisyachi rokiv takim chinom sho Zemlya pid chas polyarnoyi nochi na odnomu iz polyusiv viddalyayetsya na znachnu vidstan vid Soncya Ce sprichinyuye serjozne sezonne oholodzhennya odniyeyi iz pivkul planeti sho prizvodit do zledenin Vpliv na klimat angl Kolivannya temperaturi atmosferi Zemli z chasiv mezozoyu do sogodennya Periodichne vidhilennya orbiti ta osi Zemli sprichinyuye vidminnosti u kilkosti sonyachnoyi radiaciyi sho potraplyaye na planetu Ce vede do globalnih klimatichnih zmin globalnogo poteplinnya ta globalnogo poholodannya Za ostannij miljon rokiv u pivnichnij pivkuli vidbulosya 10 lodovikovih periodiv kozhen z yakih povtoryuvavsya iz periodichnistyu u 100 tisyach rokiv takim chinom zbigayuchis iz maksimalnim ekscentrisitetom orbiti ZemliLiteratura ros Dzhejms Trefil 200 zakonov mirozdaniya M Geleos Fond Dmitriya Zimina Dinastiya 2007 752 str ISBN 978 5 8189 0820 5Posilannya ukr Novij lodovikovij period uzhe chekayemo Stanislavivskij Naturalist Div takozh en Podiya Hajnriha Oscilyaciyi Dansgora Eshgera Podiyi BondaCe nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi