Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цивільний кодекс Української РСР 1922 року кодекс українського радянського цивільного права періоду НЕПу що діяв з 1923

Цивільний кодекс Української РСР 1922 року

Цивільний кодекс Української РСР 1922 року

Цивільний кодекс Української РСР 1922 року — кодекс українського радянського цивільного права періоду НЕПу, що діяв з 1923 по 1964 рік.

Щоб забезпечити, з одного боку, закріплення за державою основних знарядь і засобів виробництва, а з іншого — в умовах НЕПу запровадити матеріальну зацікавленість суб'єктів підприємницької діяльності і надати їм більшої самостійності, протягом 1921–1922 pp. радянська влада намагалася унормувати цивільно-правові відносини. Виходять постанови та декрети уряду про кустарну і дрібну промисловість та сільську кооперацію, житловий закон, основні приватні майнові права, державні та комерційні підприємства тощо. Ними дозволяється приватне підприємництво, здавання житла в оренду, створення приватних і кооперативних промислових та торговельних підприємств, відновлюється авторське, винахідницьке та спадкове право. Але водночас із цивільного обігу вилучається право власності на нерухоме майно, якщо воно не означене цивільноправовими актами.

Підсумком нормування галузі був перший український радянський Цивільний кодекс, ухвалений ВУЦВК 16 грудня 1922 р. і введений у дію з 1 лютого 1923 р. Він був рецепцією відповідного російського кодексу (Див.: [ru]).

Після прийняття Цивільного кодексу новели цивільноправових відносин, що виникли в умовах розвитку НЕПу і його поступового згортання, регулювалися постановами, положеннями та директивами ВУЦВК і РНК УСРР про державні промислові трести, про державні споруди та порядок їх використання, про авторське право тощо.

В цілому ж цивільне право 1920-х pp. спрямовувалося на нормативне забезпечення умов здійснення НЕПу в напрямі регулювання взаємин між соціалістичною державою та приватним власником.

Структура та основні положення

Структура кодексу:

  • Загальна частина
    • I. Засади
Основні положення:

Цивільні права захищаються законом, за винятком тих випадків, коли вони здійснюються в суперечності з їх соціально-господарським призначенням.
Спори про цивільне право розв'язуються судовим порядком. Відмова від права звернення до суду недійсна.

Основні положення:

З метою розвитку продуктивних сил країни УРСР надає цивільну правоздатність (здатність мати цивільні права і обов'язки) всім громадянам, не обмеженим у правах по суду.
Стать, раса, національність, віросповідання, походження не мають ніякого впливу на обсяг цивільної правоздатності.
Повноліття наступає по досягненні 18 років.
Всякі правочини, що ведуть до обмеження правоздатності або дієздатності, недійсні.
Місцем проживання визнається те місце, де особа через свою працю, постійні заняття або знаходження свого майна має постійну або переважну осілість.
Юридичними особами визнаються об'єднання осіб, установи або організації, що можуть, як такі, набувати права та майно, вступати в зобов'язання, позивати і відповідати на суді.
Приватні установи з правами юридичних осіб, а саме: лікарні, музеї, наукові заклади, публічні бібліотеки і т. д., можуть засновуватись лише з дозволу відповідних органів влади.
Існування юридичної особи може бути припинено відповідним органом державної влади, якщо вона ухиляється від передбаченої статутом чи договором мети, або коли її органи (загальні збори, правління) в своїй діяльності ухиляються в суперечну інтересам держави сторону.

Основні положення:

Земля становить власність держави і не може бути предметом приватного обороту. Володіння землею допускається лише на правах користування.
З скасуванням приватної власності на землю поділ майна на рухоме і нерухоме скасовано.
Націоналізовані підприємства, їх обладнання, залізниці та їх рухомий склад, націоналізовані судна, а також націоналізовані споруди є вилученими з приватного обороту та не можуть бути відчужені та закладені тими органами, у віданні яких вони перебувають, а також зверненні на задоволення кредиторів. Націоналізовані підприємства, споруди та судна можуть здаватись в оренду у встановленому законом порядку.

Основні положення:

Правочини, тобто дії, направлені на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин, можуть бути односторонні і взаємні (договори).
Правочини можна учиняти на словах або в письмовій формі.
Письмові правочини поділяються на: 1) звичайні, 2) засвідчені, 3) нотаріальні, тобто вчинені в нотаріальному органі та внесені в нотаріальну актову книгу.
Правочин є недійсний, коли він учинений за згодою сторін лише для вигляду і без наміру викликати юридичні наслідки.
Правочин є недійсний, коли він учинений з метою суперечною закону, або в обхід закону, а також, коли правочин направлений до очевидної шкоди для держави.

Основні положення:

Права на позови зникають зі спливом трьохлітнього строку (позовна давність), якщо в законі не встановлено інший строк давності.
Позовна давність переривається подачею позову, а також вчиненням з сторони зобов'язаної особи дій, що свідчать про визнання боргу.

Основні положення:

Розрізняється власність: а) державна (націоналізована і муніципалізована); б) кооперативна; в) приватна.
Земля, надра, ліси, води і залізниці загального користування, їх рухомий склад та літальні апарати можуть бути виключно власністю держави.
Предмет приватної власності можуть становити: ненаціоналізовані будівлі, підприємства торгові, підприємства промислові, що мають найманих робітників не вище передбаченої особливими законами кількості; знаряддя та засоби виробництва, гроші, цінні папери та інші цінності, в тому числі золота і срібна монета та іноземна валюта; предмети хатнього вжитку, господарства та особистого споживання, товари, які продавати законом не заборонено, і всяке не вилучене з приватного обороту майно.
Власник у межах, встановлених законом, має право володіти, користуватись і розпоряджатись майном.
Власник має право відшукувати своє майно з чужого беззаконного володіння і вимагати від недобросовісного володільця повернення всіх прибутків, які він дістав і повинен був дістати за весь час володіння; від добросовісного ж володільця — всіх прибутків, які він дістав і повинен був дістати з часу, коли він дізнався або повинен був дізнатися про неправомірність володіння або дістав повістку в справі позову власника про повернення майна. Володілець, в свою чергу, має право вимагати від власника відшкодування зроблених ним необхідних витрат на майно з того часу, з якого саме власникові належать прибутки з майна.
Власник має право вимагати усунення всяких порушень його прав, коли б навіть вони не були поєднані з позбавленням володіння.
Колишні власники, майно яких було експропрійоване на підставі революційного права або взагалі перейшло у володіння трудящих до 24 серпня 1922 р., не мають права вимагати повернення цього майна.
Право власності може належати двом або декільком особам спільно, частками (спільна власність).
Право власника на річ переходить на підставі договору, що укладається між відчужувачем і набувачем.

Основні положення:

В силу застави кредитор (заставодержець) має право у випадку невиконання боржником забезпеченої заставою вимоги одержати переважно перед іншими кредиторами задоволення з вартості заставленого майна.
Заставою може забезпечуватись лише дійсна вимога.
Застава виникає в силу договору або спеціальної вказівки закону.
Договір застави повинно укладати в письмовій формі.
Заставне право в передбачених ст. 92 випадках виникає щодо речей, визначених родовими ознаками, з моменту передачі або опечатання, щождо речей індивідуально визначених — з моменту укладення договору.
Застава забезпечує вимогу в тому її обсягу, в якому вона існує на момент фактичного задоволення, зокрема, проценти, відшкодування збитків, заподіяних прогаянням виконання, в належних випадках — неустойку, а також відшкодування витрат по стягненню.
Застава припиняється: 1) припиненням забезпеченої заставою вимоги, 2) продажем заставленого майна з прилюдних торгів.

Основні положення:

Зобов'язання виникають з договорів і з інших у законі зазначених підстав, зокрема, внаслідок безпідставного збагачення і внаслідок заподіяння іншій особі шкоди.
В силу зобов'язання одна особа (кредитор) має право вимагати від іншої (боржника) певної дії, зокрема — передачі речей або виплати грошей чи стримання від дії.
Коли на борг, згідно з законом або договором, повинні нараховуватися проценти, розміру яких не зазначено, вони (узаконені проценти) нараховуються в розмірі 6% річних з суми боргу, вираженої в (золотих карбованцях) за офіціальним курсом.
Зобов'язання припиняється цілком або частково: а) виконанням його; б) зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав; в) поєднанням боржника і кредитора в одній особі з тим, що при їх роз'єднанні зобов'язання знову поновлюється; г) угодою сторін, зокрема, укладанням нового договору, що повинен замінити попередній; д) неможливістю виконання, за яку боржник не відповідає.

    • II. Зобов'язання, які виникають з договорів
Основні положення:

Договір вважається укладеним, коли сторони виразили один одному ― в відповідних випадків у встановленій законом формі ― згоди в усіх істотних його пунктах. За істотні в усякому разі вважаються: об'єкт договору, ціна, строк та всі ті пункти, відносно яких, на попередню заяву однієї з сторін, треба дійти згоди.
Пропозиція, зроблена по телефону, визнається пропозицією присутньому.
Договір на суму понад 500 карбованців золотом повинен бути укладений в письмовій формі, за винятком випадків, окремо передбачених законом.
Договір про безплатну передачу майна (дарування) на суму понад 10000 карбованців золотом недійсний.
Даруванню на суму понад 1000 карбованців золотом повинно бути, під страхом недійсності, надано нотаріальну форму.
Неустойкою визнається грошова сума або інша майнова цінність, яку один контрагент зобов'язується у випадку невиконання або неналежного виконання ним договору, доставити іншому контрагентові.

Основні положення:

По договору про наймання майна одна сторона (наймодавець) зобов'язується надати іншій (наймачеві) майно за певну винагороду для тимчасового користування.
Строк наймання не повинен перевищувати 12 років. Після закінчення умовленого договором строку наймання цей строк можна продовжити, уклавши новий договір. При фактичному продовженні користування найманим майном з мовчазної згоди наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк.
Наймач зобов'язаний робити за свій рахунок поточний ремонт найнятого майна, оскільки інше не встановлено в законі або в договорі.
Найомна плата може виражатися: а) у вчиненні визначених строкових виплат — грішми або натурою; б) у відрахуванні обумовленої частки продуктів, виробів, корисної площі приміщень або грошового прибутку; в) у виконанні певних послуг; г) у поєднанні зазначених форм оплати.
Наймач має право на судовий захист проти всякого порушника його володіння, в тому числі і проти власника.
Коли наймач зробив чи допустив погіршення або знецінення найнятого майна, він повинен відшкодувати наймодавцеві вчинені ним збитки. Наймач відповідає за шкоду, завдану найнятому майну його домашніми, службовцями або робітниками.

    • IV. Купівля-продаж
Основні положення:

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти це майно і виплатити умовлену ціну.
Предметом купівлі-продажу може бути всяке майно, не вилучене з цивільного обороту.
Право продажу майна, крім випадків продажу з прилюдних торгів, належить власникові.
Купівля-продаж за готівку може бути зроблена усно без обмеження суми.
У випадку, коли від покупця відсудять продане майно, продавець повинен відшкодувати покупцеві всі збитки.
Покупець, що викрив дефекти в проданому майні і вчасно про це заявив, має право вимагати: або 1) доставки речей належної якості, коли продано речі, визначені родовими ознаками, або 2) відповідного зменшення покупної ціни, або 3) розірвання договору і відшкодування йому всіх збитків.

Основні положення:

За договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші чи визначені родовими ознаками речі, а позичальник зобов'язується повернути позичкодавцеві одержану суму грошей або рівну позиченій кількість речей того ж роду і якості з процентами або без процентів.
Державному банку надається право брати на вклади і поточні рахунки золото і срібло монетою та зливками і іноземну валюту з умовою повернення тим самим металом або валютою, але з виплатою процентів радянськими грошовими знаками.
Договір позики на суму понад 50 золотих карбованців треба укладати в письмовій формі під страхом наслідків, передбачених у примітці до ст. 136.
Позичкодавець може вимагати проценти на позику лише тоді, коли вони визначені в договорі.
Позичальник має право заперечувати дійсність договору позики повністю або частково по її безгрошовості (безвалютності), доводячи, що гроші, речі або їх майновий еквівалент (ст. 209) в дійсності він або зовсім не одержав від позичкодавця, або одержав у кількості, меншій проти визначеної в договорі.

    • VII. Підряд
Основні положення:

За договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій риск виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), остання ж зобов'язується дати винагороду за виконання завдання.
При відсутності іншої угоди підрядчик повинен виконувати роботу своїм коштом.
Риск випадкової загибелі матеріалів до здачі роботи несе сторона, що доставила матеріал. Коли загибель сталася внаслідок умислу або недогляду другої сторони, остання відповідає за збитки.
Підрядчик, що провадить роботу з свого матеріалу, відповідає за його доброякісність.

Основні положення:

Порука припиняється з припиненням головного зобов'язання.
Особи, що одночасно і разом поручилися, відповідають як солідарні боржники.
За договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором третьої особи відповідати за виконання нею її зобов'язання в повному обсягу або в частині.
Примітка. Рекомендація або довідка про платоспроможність боржника без точно висловленого наміру зобов'язатись поряд з ним не визнається порукою.
Порукою може забезпечуватись лише дійсна вимога.

Основні положення:

За договором доручення одна сторона (довірений) зобов'язується виконувати за рахунок і від імені другої сторони (довірителя) доручені йому останнім дії.
Довіритель повинен виплатити довіреному винагороду лише в тому випадку, коли вона визначена договором або затвердженими законним порядком таксами.
Доручення керувати торговим або промисловим підприємством зберігає чинність і по смерті довірителя, доки не буде скасовано його правонаступником.

Основні положення:

Для виконання від імені довірителя дій, що повинні безпосередньо встановлювати права і обов'язки довірителя, довірений повинен мати письмову довіреність або уповноваження.
Дії довіреного утворюють для довірителя безпосередні права і обов'язки, коли вони вчинені згідно з довіреністю або коли їх згодом схвалив довіритель.
Довіреність може бути видана на строк, не більший трьох років. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає чинність протягом одного року з дня її видачі.

Основні положення:

За договором товариства двоє або кілька осіб зобов'язуються одна перед однією об'єднати свої вклади і разом діяти для досягнення спільної господарської мети.
Вклади окремих товаришів можуть бути різного роду і вартості. Припускається, що вклади всіх товаришів однакові, коли договором не визначено інше.
Вкладом визнається все, що кожний товариш вкладає до спільної справи, чи будуть то гроші, інше майно, чи послуги.

Основні положення:

Повним визнається товариство, всі учасники якого (товариші) провадять торгівлю або промисел під спільною фірмою і за зобов'язання товариства відповідають усім своїм майном, як солідарні боржники. Фірма товариства повинна містити вказівки прізвищ учасників та встановлюється в договорі товариства.

      • 3. Товариство на віру
Основні положення:

Товариством на віру визнається товариство, засноване для ведення під спільною фірмою торгівлі чи промислу і складається з одного або декількох учасників, що відповідають перед кредиторами товариства всім своїм майном (необмежено відповідальні товариші), і одного або декількох учасників, відповідальність яких обмежується їх вкладами в товариство (вкладники).

Основні положення:

Акціонерним (або пайовим) визнається товариство (общество), яке засновується під особливим найменуванням або фірмою з основним капіталом, розподіленим на певне число рівних частин (акцій) і за зобов'язання якого відповідає лише майно товариства.
Основний капітал не може бути нижче 100000 золотих карбованців. Ціна акції не може бути нижче 100 золотих карбованців.
Акції випускаються іменні. Акції на пред'явника допускаються, тільки коли це передбачено статутом.
Акціонерне товариство зобов'язане щорічно публікувати звіт і баланс по встановленій формі.

Основні положення:

За договором страхування одна сторона (страхувальник) зобов'язується заплатити умовлений внесок (страхову премію), а друга сторона (страхувач) зобов'язується, в разі настання передбаченої в договорі події (страхового випадку), при майновому страхуванні відшкодувати страхувальникові або третій особі (вигодонабувачеві) понесені ним збитки в межах умовленої за договором суми (страхової суми), при особовому ж страхуванні — виплатити страхову суму.
При майновому страхуванні страхова сума не може перевищувати розміру тих прямих збитків, яких страхувальник або вигодонабувач можуть зазнати, коли настане страховий випадок (страховий інтерес). Посередні збитки можуть бути застраховані, лише оскільки це дозволяється правилами страхування.
При особовому страхуванні і при страхуванні від нещасних випадків страхова сума встановлюється за згодою при укладенні договору.
Страхувач може скористатися проти вигодонабувача всіма запереченнями, які він має проти страхувальника.
Договір страхування повинен бути укладений у письмовій формі, під страхом недійсності його.

Основні положення:

Особа, що збагатилася коштом іншої особи без достатньої встановленої законом або договором підстави, зобов'язана повернути безпідставно одержане. Обов'язок повернення настає і тоді, коли підстава збагачення відпадає згодом.

    • XIII. Зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння іншому шкоди
Основні положення:

Той, хто заподіяв шкоду особі або майну іншого, зобов'язаний відшкодувати заподіяну шкоду. Він звільняється від цього обов'язку, коли доведе, що він не міг запобігти шкоді або що був уповноважений на заподіяння шкоди, або що шкода виникла внаслідок умислу або грубої необережності самого потерпілого.
Особи і підприємства, діяльність яких сполучена з підвищеною небезпекою для навколишніх, як от: залізниці, трамваї, фабрично-заводські підприємства, торговці горючими матеріалами, держателі диких тварин, особи, що будують будівлі й інші споруди, тощо відповідають за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла через непоборну силу або через умисел чи грубу недбалість самого потерпілого.
Особа недієздатна, за виключенням випадків, передбачених ст. 9, не відповідає за заподіяну нею шкоду. За неї відповідає особа, зобов'язана за нею доглядати.
У тих випадках, коли, згідно з ст. ст. 403–405, той, хто заподіяв шкоду, не зобов'язаний до її відшкодування, суд, проте, може зобов'язати його відшкодувати шкоду в залежності від його майнового стану і майнового стану потерпілого.
Установа відповідає за шкоду, заподіяну неправильними службовими діями службової особи, тільки у випадках, окремо зазначених у законі, коли при тому неправильність дій службової особи визнає належний суд або адміністративний орган. Державна установа звільняється від відповідальності, коли потерпілий вчасно не оскаржив неправильної дії. Державна установа має право, в свою чергу, зробити нарахування на службову особу в розмірі виплаченої потерпілому винагороди.

Основні положення:

Допускається спадкоємство за законом і за заповітом згідно з нижченаведеними статтями в межах загальної вартості спадкового майна не більше 10000 золотих карбованців, з вирахуванням всіх боргів померлого.
Якщо загальна вартість спадщини перевищує 10000 золотих карбованців, то між державою в особі Уповнаркомфіну та його органів і приватними особами, які закликаються до спадкування за законом чи за заповітом, проводиться поділ або ліквідація спадкового майна в частині, яка перевищує граничну вартість спадщини, на користь заінтересованих органів держави.
Коло осіб, які закликаються до спадкування за обома, вказаними у ст. 416, підставами, обмежується прямими низхідними (дітьми, онуками та правнуками) та пережившою дружиною померлого, а також непрацездатними та неімущими особами, які фактично перебували на повному утриманні померлого не менше одного року до його смерті.
Спадкоємцями можуть бути лише особи, які живі на момент смерті спадкодавця, а також діти, зачаті за його життя і народжені після його смерті.
В разі неявки протягом шести місяців після вжиття заходів охорони спадкового майна, а також у випадку відмовлення спадкоємців від спадщини (за винятком випадку, передбаченого ст. 424) майно визнається виморочним і переходить у розпорядження відповідних органів держави.

Див. також

Примітки

  1. Цивільне право 1920–1930 рр.
  2. Тут і далі орфографія оригіналу.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Civilnij kodeks Ukrayinskoyi RSR 1922 roku kodeks ukrayinskogo radyanskogo civilnogo prava periodu NEPu sho diyav z 1923 po 1964 rik Shob zabezpechiti z odnogo boku zakriplennya za derzhavoyu osnovnih znaryad i zasobiv virobnictva a z inshogo v umovah NEPu zaprovaditi materialnu zacikavlenist sub yektiv pidpriyemnickoyi diyalnosti i nadati yim bilshoyi samostijnosti protyagom 1921 1922 pp radyanska vlada namagalasya unormuvati civilno pravovi vidnosini Vihodyat postanovi ta dekreti uryadu pro kustarnu i dribnu promislovist ta silsku kooperaciyu zhitlovij zakon osnovni privatni majnovi prava derzhavni ta komercijni pidpriyemstva tosho Nimi dozvolyayetsya privatne pidpriyemnictvo zdavannya zhitla v orendu stvorennya privatnih i kooperativnih promislovih ta torgovelnih pidpriyemstv vidnovlyuyetsya avtorske vinahidnicke ta spadkove pravo Ale vodnochas iz civilnogo obigu viluchayetsya pravo vlasnosti na neruhome majno yaksho vono ne oznachene civilnopravovimi aktami Pidsumkom normuvannya galuzi buv pershij ukrayinskij radyanskij Civilnij kodeks uhvalenij VUCVK 16 grudnya 1922 r i vvedenij u diyu z 1 lyutogo 1923 r Vin buv recepciyeyu vidpovidnogo rosijskogo kodeksu Div ru Pislya prijnyattya Civilnogo kodeksu noveli civilnopravovih vidnosin sho vinikli v umovah rozvitku NEPu i jogo postupovogo zgortannya regulyuvalisya postanovami polozhennyami ta direktivami VUCVK i RNK USRR pro derzhavni promislovi tresti pro derzhavni sporudi ta poryadok yih vikoristannya pro avtorske pravo tosho V cilomu zh civilne pravo 1920 h pp spryamovuvalosya na normativne zabezpechennya umov zdijsnennya NEPu v napryami regulyuvannya vzayemin mizh socialistichnoyu derzhavoyu ta privatnim vlasnikom Struktura ta osnovni polozhennyaStruktura kodeksu Zagalna chastina I Zasadi Osnovni polozhennya Civilni prava zahishayutsya zakonom za vinyatkom tih vipadkiv koli voni zdijsnyuyutsya v superechnosti z yih socialno gospodarskim priznachennyam Spori pro civilne pravo rozv yazuyutsya sudovim poryadkom Vidmova vid prava zvernennya do sudu nedijsna II Sub yekti prav osobi Osnovni polozhennya Z metoyu rozvitku produktivnih sil krayini URSR nadaye civilnu pravozdatnist zdatnist mati civilni prava i obov yazki vsim gromadyanam ne obmezhenim u pravah po sudu Stat rasa nacionalnist virospovidannya pohodzhennya ne mayut niyakogo vplivu na obsyag civilnoyi pravozdatnosti Povnolittya nastupaye po dosyagnenni 18 rokiv Vsyaki pravochini sho vedut do obmezhennya pravozdatnosti abo diyezdatnosti nedijsni Miscem prozhivannya viznayetsya te misce de osoba cherez svoyu pracyu postijni zanyattya abo znahodzhennya svogo majna maye postijnu abo perevazhnu osilist Yuridichnimi osobami viznayutsya ob yednannya osib ustanovi abo organizaciyi sho mozhut yak taki nabuvati prava ta majno vstupati v zobov yazannya pozivati i vidpovidati na sudi Privatni ustanovi z pravami yuridichnih osib a same likarni muzeyi naukovi zakladi publichni biblioteki i t d mozhut zasnovuvatis lishe z dozvolu vidpovidnih organiv vladi Isnuvannya yuridichnoyi osobi mozhe buti pripineno vidpovidnim organom derzhavnoyi vladi yaksho vona uhilyayetsya vid peredbachenoyi statutom chi dogovorom meti abo koli yiyi organi zagalni zbori pravlinnya v svoyij diyalnosti uhilyayutsya v superechnu interesam derzhavi storonu III Ob yekti prav majno Osnovni polozhennya Zemlya stanovit vlasnist derzhavi i ne mozhe buti predmetom privatnogo oborotu Volodinnya zemleyu dopuskayetsya lishe na pravah koristuvannya Z skasuvannyam privatnoyi vlasnosti na zemlyu podil majna na ruhome i neruhome skasovano Nacionalizovani pidpriyemstva yih obladnannya zaliznici ta yih ruhomij sklad nacionalizovani sudna a takozh nacionalizovani sporudi ye viluchenimi z privatnogo oborotu ta ne mozhut buti vidchuzheni ta zakladeni timi organami u vidanni yakih voni perebuvayut a takozh zvernenni na zadovolennya kreditoriv Nacionalizovani pidpriyemstva sporudi ta sudna mozhut zdavatis v orendu u vstanovlenomu zakonom poryadku IV Pravochini Osnovni polozhennya Pravochini tobto diyi napravleni na vstanovlennya zminu abo pripinennya civilnih pravovidnosin mozhut buti odnostoronni i vzayemni dogovori Pravochini mozhna uchinyati na slovah abo v pismovij formi Pismovi pravochini podilyayutsya na 1 zvichajni 2 zasvidcheni 3 notarialni tobto vchineni v notarialnomu organi ta vneseni v notarialnu aktovu knigu Pravochin ye nedijsnij koli vin uchinenij za zgodoyu storin lishe dlya viglyadu i bez namiru viklikati yuridichni naslidki Pravochin ye nedijsnij koli vin uchinenij z metoyu superechnoyu zakonu abo v obhid zakonu a takozh koli pravochin napravlenij do ochevidnoyi shkodi dlya derzhavi V Pozovna davnist Osnovni polozhennya Prava na pozovi znikayut zi splivom trohlitnogo stroku pozovna davnist yaksho v zakoni ne vstanovleno inshij strok davnosti Pozovna davnist pererivayetsya podacheyu pozovu a takozh vchinennyam z storoni zobov yazanoyi osobi dij sho svidchat pro viznannya borgu Rechove pravo I Pravo vlasnosti Osnovni polozhennya Rozriznyayetsya vlasnist a derzhavna nacionalizovana i municipalizovana b kooperativna v privatna Zemlya nadra lisi vodi i zaliznici zagalnogo koristuvannya yih ruhomij sklad ta litalni aparati mozhut buti viklyuchno vlasnistyu derzhavi Predmet privatnoyi vlasnosti mozhut stanoviti nenacionalizovani budivli pidpriyemstva torgovi pidpriyemstva promislovi sho mayut najmanih robitnikiv ne vishe peredbachenoyi osoblivimi zakonami kilkosti znaryaddya ta zasobi virobnictva groshi cinni paperi ta inshi cinnosti v tomu chisli zolota i sribna moneta ta inozemna valyuta predmeti hatnogo vzhitku gospodarstva ta osobistogo spozhivannya tovari yaki prodavati zakonom ne zaboroneno i vsyake ne viluchene z privatnogo oborotu majno Vlasnik u mezhah vstanovlenih zakonom maye pravo voloditi koristuvatis i rozporyadzhatis majnom Vlasnik maye pravo vidshukuvati svoye majno z chuzhogo bezzakonnogo volodinnya i vimagati vid nedobrosovisnogo volodilcya povernennya vsih pributkiv yaki vin distav i povinen buv distati za ves chas volodinnya vid dobrosovisnogo zh volodilcya vsih pributkiv yaki vin distav i povinen buv distati z chasu koli vin diznavsya abo povinen buv diznatisya pro nepravomirnist volodinnya abo distav povistku v spravi pozovu vlasnika pro povernennya majna Volodilec v svoyu chergu maye pravo vimagati vid vlasnika vidshkoduvannya zroblenih nim neobhidnih vitrat na majno z togo chasu z yakogo same vlasnikovi nalezhat pributki z majna Vlasnik maye pravo vimagati usunennya vsyakih porushen jogo prav koli b navit voni ne buli poyednani z pozbavlennyam volodinnya Kolishni vlasniki majno yakih bulo eksproprijovane na pidstavi revolyucijnogo prava abo vzagali perejshlo u volodinnya trudyashih do 24 serpnya 1922 r ne mayut prava vimagati povernennya cogo majna Pravo vlasnosti mozhe nalezhati dvom abo dekilkom osobam spilno chastkami spilna vlasnist Pravo vlasnika na rich perehodit na pidstavi dogovoru sho ukladayetsya mizh vidchuzhuvachem i nabuvachem II Pravo zabudovi III Zastava majna Osnovni polozhennya V silu zastavi kreditor zastavoderzhec maye pravo u vipadku nevikonannya borzhnikom zabezpechenoyi zastavoyu vimogi oderzhati perevazhno pered inshimi kreditorami zadovolennya z vartosti zastavlenogo majna Zastavoyu mozhe zabezpechuvatis lishe dijsna vimoga Zastava vinikaye v silu dogovoru abo specialnoyi vkazivki zakonu Dogovir zastavi povinno ukladati v pismovij formi Zastavne pravo v peredbachenih st 92 vipadkah vinikaye shodo rechej viznachenih rodovimi oznakami z momentu peredachi abo opechatannya shozhdo rechej individualno viznachenih z momentu ukladennya dogovoru Zastava zabezpechuye vimogu v tomu yiyi obsyagu v yakomu vona isnuye na moment faktichnogo zadovolennya zokrema procenti vidshkoduvannya zbitkiv zapodiyanih progayannyam vikonannya v nalezhnih vipadkah neustojku a takozh vidshkoduvannya vitrat po styagnennyu Zastava pripinyayetsya 1 pripinennyam zabezpechenoyi zastavoyu vimogi 2 prodazhem zastavlenogo majna z prilyudnih torgiv Pravo zobov yazan I Zasadi Osnovni polozhennya Zobov yazannya vinikayut z dogovoriv i z inshih u zakoni zaznachenih pidstav zokrema vnaslidok bezpidstavnogo zbagachennya i vnaslidok zapodiyannya inshij osobi shkodi V silu zobov yazannya odna osoba kreditor maye pravo vimagati vid inshoyi borzhnika pevnoyi diyi zokrema peredachi rechej abo viplati groshej chi strimannya vid diyi Koli na borg zgidno z zakonom abo dogovorom povinni narahovuvatisya procenti rozmiru yakih ne zaznacheno voni uzakoneni procenti narahovuyutsya v rozmiri 6 richnih z sumi borgu virazhenoyi v zolotih karbovancyah za oficialnim kursom Zobov yazannya pripinyayetsya cilkom abo chastkovo a vikonannyam jogo b zarahuvannyam zustrichnoyi odnoridnoyi vimogi strok yakoyi nastav v poyednannyam borzhnika i kreditora v odnij osobi z tim sho pri yih roz yednanni zobov yazannya znovu ponovlyuyetsya g ugodoyu storin zokrema ukladannyam novogo dogovoru sho povinen zaminiti poperednij d nemozhlivistyu vikonannya za yaku borzhnik ne vidpovidaye II Zobov yazannya yaki vinikayut z dogovoriv Osnovni polozhennya Dogovir vvazhayetsya ukladenim koli storoni virazili odin odnomu v vidpovidnih vipadkiv u vstanovlenij zakonom formi zgodi v usih istotnih jogo punktah Za istotni v usyakomu razi vvazhayutsya ob yekt dogovoru cina strok ta vsi ti punkti vidnosno yakih na poperednyu zayavu odniyeyi z storin treba dijti zgodi Propoziciya zroblena po telefonu viznayetsya propoziciyeyu prisutnomu Dogovir na sumu ponad 500 karbovanciv zolotom povinen buti ukladenij v pismovij formi za vinyatkom vipadkiv okremo peredbachenih zakonom Dogovir pro bezplatnu peredachu majna daruvannya na sumu ponad 10000 karbovanciv zolotom nedijsnij Daruvannyu na sumu ponad 1000 karbovanciv zolotom povinno buti pid strahom nedijsnosti nadano notarialnu formu Neustojkoyu viznayetsya groshova suma abo insha majnova cinnist yaku odin kontragent zobov yazuyetsya u vipadku nevikonannya abo nenalezhnogo vikonannya nim dogovoru dostaviti inshomu kontragentovi III Najmannya majna Osnovni polozhennya Po dogovoru pro najmannya majna odna storona najmodavec zobov yazuyetsya nadati inshij najmachevi majno za pevnu vinagorodu dlya timchasovogo koristuvannya Strok najmannya ne povinen perevishuvati 12 rokiv Pislya zakinchennya umovlenogo dogovorom stroku najmannya cej strok mozhna prodovzhiti uklavshi novij dogovir Pri faktichnomu prodovzhenni koristuvannya najmanim majnom z movchaznoyi zgodi najmodavcya dogovir vvazhayetsya ponovlenim na neviznachenij strok Najmach zobov yazanij robiti za svij rahunok potochnij remont najnyatogo majna oskilki inshe ne vstanovleno v zakoni abo v dogovori Najomna plata mozhe virazhatisya a u vchinenni viznachenih strokovih viplat grishmi abo naturoyu b u vidrahuvanni obumovlenoyi chastki produktiv virobiv korisnoyi ploshi primishen abo groshovogo pributku v u vikonanni pevnih poslug g u poyednanni zaznachenih form oplati Najmach maye pravo na sudovij zahist proti vsyakogo porushnika jogo volodinnya v tomu chisli i proti vlasnika Koli najmach zrobiv chi dopustiv pogirshennya abo znecinennya najnyatogo majna vin povinen vidshkoduvati najmodavcevi vchineni nim zbitki Najmach vidpovidaye za shkodu zavdanu najnyatomu majnu jogo domashnimi sluzhbovcyami abo robitnikami IV Kupivlya prodazh Osnovni polozhennya Za dogovorom kupivli prodazhu odna storona prodavec zobov yazuyetsya peredati majno u vlasnist drugij storoni pokupcevi a pokupec zobov yazuyetsya prijnyati ce majno i viplatiti umovlenu cinu Predmetom kupivli prodazhu mozhe buti vsyake majno ne viluchene z civilnogo oborotu Pravo prodazhu majna krim vipadkiv prodazhu z prilyudnih torgiv nalezhit vlasnikovi Kupivlya prodazh za gotivku mozhe buti zroblena usno bez obmezhennya sumi U vipadku koli vid pokupcya vidsudyat prodane majno prodavec povinen vidshkoduvati pokupcevi vsi zbitki Pokupec sho vikriv defekti v prodanomu majni i vchasno pro ce zayaviv maye pravo vimagati abo 1 dostavki rechej nalezhnoyi yakosti koli prodano rechi viznacheni rodovimi oznakami abo 2 vidpovidnogo zmenshennya pokupnoyi cini abo 3 rozirvannya dogovoru i vidshkoduvannya jomu vsih zbitkiv V Mina VI Pozika Osnovni polozhennya Za dogovorom poziki odna storona pozichkodavec peredaye u vlasnist drugij storoni pozichalnikovi groshi chi viznacheni rodovimi oznakami rechi a pozichalnik zobov yazuyetsya povernuti pozichkodavcevi oderzhanu sumu groshej abo rivnu pozichenij kilkist rechej togo zh rodu i yakosti z procentami abo bez procentiv Derzhavnomu banku nadayetsya pravo brati na vkladi i potochni rahunki zoloto i sriblo monetoyu ta zlivkami i inozemnu valyutu z umovoyu povernennya tim samim metalom abo valyutoyu ale z viplatoyu procentiv radyanskimi groshovimi znakami Dogovir poziki na sumu ponad 50 zolotih karbovanciv treba ukladati v pismovij formi pid strahom naslidkiv peredbachenih u primitci do st 136 Pozichkodavec mozhe vimagati procenti na poziku lishe todi koli voni viznacheni v dogovori Pozichalnik maye pravo zaperechuvati dijsnist dogovoru poziki povnistyu abo chastkovo po yiyi bezgroshovosti bezvalyutnosti dovodyachi sho groshi rechi abo yih majnovij ekvivalent st 209 v dijsnosti vin abo zovsim ne oderzhav vid pozichkodavcya abo oderzhav u kilkosti menshij proti viznachenoyi v dogovori VII Pidryad Osnovni polozhennya Za dogovorom pidryadu odna storona pidryadchik zobov yazuyetsya na svij risk vikonati pevnu robotu za zavdannyam drugoyi storoni zamovnika ostannya zh zobov yazuyetsya dati vinagorodu za vikonannya zavdannya Pri vidsutnosti inshoyi ugodi pidryadchik povinen vikonuvati robotu svoyim koshtom Risk vipadkovoyi zagibeli materialiv do zdachi roboti nese storona sho dostavila material Koli zagibel stalasya vnaslidok umislu abo nedoglyadu drugoyi storoni ostannya vidpovidaye za zbitki Pidryadchik sho provadit robotu z svogo materialu vidpovidaye za jogo dobroyakisnist VIII Poruka Osnovni polozhennya Poruka pripinyayetsya z pripinennyam golovnogo zobov yazannya Osobi sho odnochasno i razom poruchilisya vidpovidayut yak solidarni borzhniki Za dogovorom poruki poruchitel zobov yazuyetsya pered kreditorom tretoyi osobi vidpovidati za vikonannya neyu yiyi zobov yazannya v povnomu obsyagu abo v chastini Primitka Rekomendaciya abo dovidka pro platospromozhnist borzhnika bez tochno vislovlenogo namiru zobov yazatis poryad z nim ne viznayetsya porukoyu Porukoyu mozhe zabezpechuvatis lishe dijsna vimoga IX A Doruchennya Osnovni polozhennya Za dogovorom doruchennya odna storona dovirenij zobov yazuyetsya vikonuvati za rahunok i vid imeni drugoyi storoni doviritelya dorucheni jomu ostannim diyi Doviritel povinen viplatiti dovirenomu vinagorodu lishe v tomu vipadku koli vona viznachena dogovorom abo zatverdzhenimi zakonnim poryadkom taksami Doruchennya keruvati torgovim abo promislovim pidpriyemstvom zberigaye chinnist i po smerti doviritelya doki ne bude skasovano jogo pravonastupnikom B Dovirenist Osnovni polozhennya Dlya vikonannya vid imeni doviritelya dij sho povinni bezposeredno vstanovlyuvati prava i obov yazki doviritelya dovirenij povinen mati pismovu dovirenist abo upovnovazhennya Diyi dovirenogo utvoryuyut dlya doviritelya bezposeredni prava i obov yazki koli voni vchineni zgidno z dovirenistyu abo koli yih zgodom shvaliv doviritel Dovirenist mozhe buti vidana na strok ne bilshij troh rokiv Yaksho strok u dovirenosti ne zaznachenij vona zberigaye chinnist protyagom odnogo roku z dnya yiyi vidachi X Tovaristva 1 Proste tovaristvo Osnovni polozhennya Za dogovorom tovaristva dvoye abo kilka osib zobov yazuyutsya odna pered odniyeyu ob yednati svoyi vkladi i razom diyati dlya dosyagnennya spilnoyi gospodarskoyi meti Vkladi okremih tovarishiv mozhut buti riznogo rodu i vartosti Pripuskayetsya sho vkladi vsih tovarishiv odnakovi koli dogovorom ne viznacheno inshe Vkladom viznayetsya vse sho kozhnij tovarish vkladaye do spilnoyi spravi chi budut to groshi inshe majno chi poslugi 2 Povne tovaristvo Osnovni polozhennya Povnim viznayetsya tovaristvo vsi uchasniki yakogo tovarishi provadyat torgivlyu abo promisel pid spilnoyu firmoyu i za zobov yazannya tovaristva vidpovidayut usim svoyim majnom yak solidarni borzhniki Firma tovaristva povinna mistiti vkazivki prizvish uchasnikiv ta vstanovlyuyetsya v dogovori tovaristva 3 Tovaristvo na viru Osnovni polozhennya Tovaristvom na viru viznayetsya tovaristvo zasnovane dlya vedennya pid spilnoyu firmoyu torgivli chi promislu i skladayetsya z odnogo abo dekilkoh uchasnikiv sho vidpovidayut pered kreditorami tovaristva vsim svoyim majnom neobmezheno vidpovidalni tovarishi i odnogo abo dekilkoh uchasnikiv vidpovidalnist yakih obmezhuyetsya yih vkladami v tovaristvo vkladniki 4 Tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyuDiv takozh Tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Istorichnij naris pravovogo regulyuvannya TOV 5 Akcionerne pajove tovaristvo Osnovni polozhennya Akcionernim abo pajovim viznayetsya tovaristvo obshestvo yake zasnovuyetsya pid osoblivim najmenuvannyam abo firmoyu z osnovnim kapitalom rozpodilenim na pevne chislo rivnih chastin akcij i za zobov yazannya yakogo vidpovidaye lishe majno tovaristva Osnovnij kapital ne mozhe buti nizhche 100000 zolotih karbovanciv Cina akciyi ne mozhe buti nizhche 100 zolotih karbovanciv Akciyi vipuskayutsya imenni Akciyi na pred yavnika dopuskayutsya tilki koli ce peredbacheno statutom Akcionerne tovaristvo zobov yazane shorichno publikuvati zvit i balans po vstanovlenij formi XI Strahuvannya Osnovni polozhennya Za dogovorom strahuvannya odna storona strahuvalnik zobov yazuyetsya zaplatiti umovlenij vnesok strahovu premiyu a druga storona strahuvach zobov yazuyetsya v razi nastannya peredbachenoyi v dogovori podiyi strahovogo vipadku pri majnovomu strahuvanni vidshkoduvati strahuvalnikovi abo tretij osobi vigodonabuvachevi poneseni nim zbitki v mezhah umovlenoyi za dogovorom sumi strahovoyi sumi pri osobovomu zh strahuvanni viplatiti strahovu sumu Pri majnovomu strahuvanni strahova suma ne mozhe perevishuvati rozmiru tih pryamih zbitkiv yakih strahuvalnik abo vigodonabuvach mozhut zaznati koli nastane strahovij vipadok strahovij interes Poseredni zbitki mozhut buti zastrahovani lishe oskilki ce dozvolyayetsya pravilami strahuvannya Pri osobovomu strahuvanni i pri strahuvanni vid neshasnih vipadkiv strahova suma vstanovlyuyetsya za zgodoyu pri ukladenni dogovoru Strahuvach mozhe skoristatisya proti vigodonabuvacha vsima zaperechennyami yaki vin maye proti strahuvalnika Dogovir strahuvannya povinen buti ukladenij u pismovij formi pid strahom nedijsnosti jogo XII Zobov yazannya sho vinikayut vnaslidok bezpidstavnogo zbagachennya Osnovni polozhennya Osoba sho zbagatilasya koshtom inshoyi osobi bez dostatnoyi vstanovlenoyi zakonom abo dogovorom pidstavi zobov yazana povernuti bezpidstavno oderzhane Obov yazok povernennya nastaye i todi koli pidstava zbagachennya vidpadaye zgodom XIII Zobov yazannya sho vinikayut vnaslidok zapodiyannya inshomu shkodi Osnovni polozhennya Toj hto zapodiyav shkodu osobi abo majnu inshogo zobov yazanij vidshkoduvati zapodiyanu shkodu Vin zvilnyayetsya vid cogo obov yazku koli dovede sho vin ne mig zapobigti shkodi abo sho buv upovnovazhenij na zapodiyannya shkodi abo sho shkoda vinikla vnaslidok umislu abo gruboyi neoberezhnosti samogo poterpilogo Osobi i pidpriyemstva diyalnist yakih spoluchena z pidvishenoyu nebezpekoyu dlya navkolishnih yak ot zaliznici tramvayi fabrichno zavodski pidpriyemstva torgovci goryuchimi materialami derzhateli dikih tvarin osobi sho buduyut budivli j inshi sporudi tosho vidpovidayut za shkodu zapodiyanu dzherelom pidvishenoyi nebezpeki yaksho ne dovedut sho shkoda vinikla cherez nepobornu silu abo cherez umisel chi grubu nedbalist samogo poterpilogo Osoba nediyezdatna za viklyuchennyam vipadkiv peredbachenih st 9 ne vidpovidaye za zapodiyanu neyu shkodu Za neyi vidpovidaye osoba zobov yazana za neyu doglyadati U tih vipadkah koli zgidno z st st 403 405 toj hto zapodiyav shkodu ne zobov yazanij do yiyi vidshkoduvannya sud prote mozhe zobov yazati jogo vidshkoduvati shkodu v zalezhnosti vid jogo majnovogo stanu i majnovogo stanu poterpilogo Ustanova vidpovidaye za shkodu zapodiyanu nepravilnimi sluzhbovimi diyami sluzhbovoyi osobi tilki u vipadkah okremo zaznachenih u zakoni koli pri tomu nepravilnist dij sluzhbovoyi osobi viznaye nalezhnij sud abo administrativnij organ Derzhavna ustanova zvilnyayetsya vid vidpovidalnosti koli poterpilij vchasno ne oskarzhiv nepravilnoyi diyi Derzhavna ustanova maye pravo v svoyu chergu zrobiti narahuvannya na sluzhbovu osobu v rozmiri viplachenoyi poterpilomu vinagorodi Pravo spadkoyemstva Osnovni polozhennya Dopuskayetsya spadkoyemstvo za zakonom i za zapovitom zgidno z nizhchenavedenimi stattyami v mezhah zagalnoyi vartosti spadkovogo majna ne bilshe 10000 zolotih karbovanciv z virahuvannyam vsih borgiv pomerlogo Yaksho zagalna vartist spadshini perevishuye 10000 zolotih karbovanciv to mizh derzhavoyu v osobi Upovnarkomfinu ta jogo organiv i privatnimi osobami yaki zaklikayutsya do spadkuvannya za zakonom chi za zapovitom provoditsya podil abo likvidaciya spadkovogo majna v chastini yaka perevishuye granichnu vartist spadshini na korist zainteresovanih organiv derzhavi Kolo osib yaki zaklikayutsya do spadkuvannya za oboma vkazanimi u st 416 pidstavami obmezhuyetsya pryamimi nizhidnimi ditmi onukami ta pravnukami ta perezhivshoyu druzhinoyu pomerlogo a takozh nepracezdatnimi ta neimushimi osobami yaki faktichno perebuvali na povnomu utrimanni pomerlogo ne menshe odnogo roku do jogo smerti Spadkoyemcyami mozhut buti lishe osobi yaki zhivi na moment smerti spadkodavcya a takozh diti zachati za jogo zhittya i narodzheni pislya jogo smerti V razi neyavki protyagom shesti misyaciv pislya vzhittya zahodiv ohoroni spadkovogo majna a takozh u vipadku vidmovlennya spadkoyemciv vid spadshini za vinyatkom vipadku peredbachenogo st 424 majno viznayetsya vimorochnim i perehodit u rozporyadzhennya vidpovidnih organiv derzhavi Div takozhCivilnij kodeks Ukrayinskoyi RSR 1963 roku Civilnij kodeks Civilne pravo Civilne zakonodavstvo Administrativnij kodeks USRR Pandektna sistema Recepciya rimskogo pravaPrimitkiCivilne pravo 1920 1930 rr Tut i dali orfografiya originalu PosilannyaCivilnij kodeks USRR 1922 Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Povnij tekst CK URSR 1922 r zi zminami na 1954 r

Дата публікації:
Топ