Цзен Ґофань (曾國藩, 26 листопада 1811 — 12 березня 1872) — політичний та військовий діяч часів династії Цін, придушив повстання тайпінів і «факельників», очолював політико-ідеологічне «рух за засвоєння заморських справ» (ян у юньдун) і «самопосилення» (цзицян), мислитель, вчений та письменник.
Цзен Ґофань | |
---|---|
Псевдо | Цзен Цзичен, Цзен Бохань, Дішен |
Народився | 26 листопада 1811[1] Сянсян, d[2] |
Помер | 12 березня 1872[1] (60 років) Нанкін, Династія Цін ·невідомо |
Поховання | d |
Країна | Династія Цін |
Місце проживання | d |
Діяльність | політик, ерудит, письменник, офіцер армії |
Alma mater | Академія Ханлінь |
Науковий ступінь | цзіньши[d][3] |
Знання мов | китайська[4] |
Учасник | Тайпінське повстання, Повстання няньцзюнів і d |
Посада | Намісник Чжилі, d[5], d, Q47176277? і d |
Військове звання | генерал |
Конфесія | конфуціанство |
Батько | d[3] |
Брати, сестри | d, d, d, d і d |
Діти | Цзен Цзіцзе[3], d[3] і d |
|
Життєпис
Народився 26 листопада 1811 року у Байянпін в Сянсяні (сучасний повіт Шуанфен провінції Хунань). Походив з бідної селянської родини. З дитинства прагнув до навчання. У 1832 році здобув перший науковий ступінь сюцай, у 1838 році вищий — цзіньши і в тому ж році був прийнятий до академії Ханьлінь. У 1849 році став одним з керівників Відомства церемоній, потім займав вищі посади в інших відомствах.
Посланий у 1852 році проводити державні іспити у провінції Цзянсі, з півдороги повернувся на батьківщину для дотримання жалоби за померлу матір, проте вже напочатку наступного року отримав найвищий указ зайнятися в своїй провінції Хунань організацією загонів самооборони для захисту від тайпінів і створив більш боєздатну, ніж регулярні війська, добре озброєну хунанську армію (Сянцзюнь), чисельність якої доходила до 50 000 бійців і яка стала провісником регіональних армій майбутніх мілітаристів. У боротьбі з повстанцями використовував як сухопутні, так і водні війська, зокрема, 25 лютого 1854 року сформував флотилію з 240 суден з 5 тис. моряків. У 1860 році призначений намісником (цзунду) провінцій Цзянсу, Аньхой і Цзянсу і уповноваженим по боротьбі з тайпінами на півдні країни. Його молодший брат генерал Цзен Ґоцюань 19 липня 1864 року захопив Нанкін, яким повстанці володіли 11 років, що призвело до смерті їхніх лідерів Хун Сюцюаня і Хун Женьганя і зрештою придушення повстання. За цю перемогу Цзен Гуофан отримав титул маркіза (хоу) першого класу — Рішучого і хороброго (Їюн-хоу), таким званням вперше вшанували цивільного чиновника, а також призначення піклувальником спадкоємця престолу (тайцзи тайбао).
У 1864 році відновив провінційні державні іспити в Нанкіні і заснував в Аньцині (провінція Аньхой) офіційну друкарню для перевидання найбільш значущою класики, запросивши як редакторів відомих вчених , .
З 1865 року він знову намісник провінцій Цзянсу, Аньхой і Цзянсі, а з 1868 — столичної провінції Чжилі (сучасна Хебей). Залишаючись прихильником традиційного світогляду, вірячи в молитви і заклинання, ворожіння і геоманітію (фен-шуй), наприклад, пов'язуючи своє кар'єрне зростання з вдалим розташуванням могили предка, разом з тим як прагматик і практиціст виступив з ініціативою закупівлі на Заході військової техніки та її створення в Китаї, запозичення «заморської» науки і технології. На основі власного досвіду організації першого сучасного арсеналу в Аньцині у 1861 році і за рекомендацією у 1863 році першого китайського випускника американського університету, інженера заснував зі своїм висуванцем і соратником Лі Хунчжаном у 1865 році в Шанхаї Головне виробниче управління Цзяннань (Цзяннань чжіцзао цзун цзюй), що займалося арсеналом і збройовим заводом.
Вважав, що «шлях до самопосилення країни полягає в будівництві сучасних суден», що виразив у Меморандумі трону від 17 жовтня 1868 року. Під його особистим наглядом у 1868 році з побудованої в Шанхаї корабельні спустився на воду і вирушив до Нанкіна перший в Китаї великий пароплав. Все це в цілому стало найважливішим внеском в технічне переозброєння країни. Влітку 1871 року він розслідував кривавий бунт проти французьких місіонерів в Тяньцзіні, який загрожував обернутися війною, пішов на поступки суворим вимогам Франції, зазнав громадського осуду і його відправили в Нанкін. 18 серпня 1871 року разом з Лі Хунчжаном подав доповідь про посилку студентів за кордон. На наступний рік ця пропозиція була прийнята і перші 120 осіб відбули до США, але Цзен Ґофань помер 12 березня 1872 року, отримавши посмертний титул князя Культурної Правильності (Веньчжен-гун).
Родина
- Цзен Цзіцзе (1839—1890)
Філософія
Підтримував ідею вірного наслідуванню «вченню про принцип» (чи сюе) Чен І — Чжу Сі. Разом з тим поділяв деякі положення альтернативного «вчення про серце» (синь сюе) — Ван Янміна на основі загальної традиції Цзи Си — Мен-цзи. Вважав «щирість» «суверенним владикою» і джерелом змін усієї темряви речей у вселенському «просторі — часу», тим, «завдяки чому небо і земля не убувають, держави вистоюють, а благодатні звершення гідних людей можуть збільшуватися і тривати». Обґрунтовуючи давню теорію «небесного приречення», стверджував, що «принцип і пневмат залежать один від одного, а приречення дійсно панує над початком обдарувань», бувши "основою п'яти моральних засад, що призводить до «багатства і знатності, успішності і популярності». Вчення (Сюе) — це «відновлення [індивідуальної] природи» за допомогою проголошених у «Да Сюе» «вивірених речей» і набуття щирості помислів". Роль окремої особистості велика: «якщо серця одного-двох людей направлено до справедливості, то і маси з ними спрямовуються до справедливості, а якщо серця одного-двох людей направлено до користі, то і маси з ними спрямовуються до користі».
Літературна та наукова діяльність
Як письменник, поет, літературознавець і філолог Цзен Ґофань був лідером Тунченської течії, що виникла ще у XVIII ст., успадковував ідеї Хань Юя і прагнув «красним письменством (вень) виражати Шлях-дао».
Відстоюючи літературні прерогативи напівштучної писемної мови веньянь перед стихійним напором розмовної байхуа, вдавався до граматичних нововведень, визначаючи ієрогліф в називній функції як «знаменне слово в реальному вживанні», а в дієслівної — як «знаменне слово в службовому користуванні».
Цзен Ґофань написав близько 40 творів. Організував випуск багатьох наукових видань, зокрема «Цзянсу цзянь фу цюаньань» («Повний звіт про зниження оподаткування в Цзянсу», 1866 рік) й «Цзянсі цюань шенюй ту» («Зображення земель всій провінції Цзянсі», 1868 рік).
Примітки
- Hsieh S. Encyclopædia Britannica
- Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 239. — 1136 p. —
- China Biographical Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 278. — 1136 p. —
Джерела
- Porter J. Tseng Kuo-fan's Private Bureaucracy. Berkeley (Cal.), 1972
- William Joseph Haas (1996). China voyager: Gist Gee's life in Science. M.E. Sharpe. p. 59. . Retrieved 2010-06-28.
- Jonathan D. Spence: Chinas Weg in die Moderne. Hanser, München 1995,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Czen Gofan 曾國藩 26 listopada 1811 12 bereznya 1872 politichnij ta vijskovij diyach chasiv dinastiyi Cin pridushiv povstannya tajpiniv i fakelnikiv ocholyuvav politiko ideologichne ruh za zasvoyennya zamorskih sprav yan u yundun i samoposilennya czicyan mislitel vchenij ta pismennik Czen GofanPsevdoCzen Czichen Czen Bohan DishenNarodivsya26 listopada 1811 1811 11 26 1 Syansyan d 2 Pomer12 bereznya 1872 1872 03 12 1 60 rokiv Nankin Dinastiya Cin nevidomoPohovannyadKrayina Dinastiya CinMisce prozhivannyadDiyalnistpolitik erudit pismennik oficer armiyiAlma materAkademiya HanlinNaukovij stupinczinshi d 3 Znannya movkitajska 4 UchasnikTajpinske povstannya Povstannya nyanczyuniv i dPosadaNamisnik Chzhili d 5 d Q47176277 i dVijskove zvannyageneralKonfesiyakonfucianstvoBatkod 3 Brati sestrid d d d i dDitiCzen Czicze 3 d 3 i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 26 listopada 1811 roku u Bajyanpin v Syansyani suchasnij povit Shuanfen provinciyi Hunan Pohodiv z bidnoyi selyanskoyi rodini Z ditinstva pragnuv do navchannya U 1832 roci zdobuv pershij naukovij stupin syucaj u 1838 roci vishij czinshi i v tomu zh roci buv prijnyatij do akademiyi Hanlin U 1849 roci stav odnim z kerivnikiv Vidomstva ceremonij potim zajmav vishi posadi v inshih vidomstvah Poslanij u 1852 roci provoditi derzhavni ispiti u provinciyi Czyansi z pivdorogi povernuvsya na batkivshinu dlya dotrimannya zhalobi za pomerlu matir prote vzhe napochatku nastupnogo roku otrimav najvishij ukaz zajnyatisya v svoyij provinciyi Hunan organizaciyeyu zagoniv samooboroni dlya zahistu vid tajpiniv i stvoriv bilsh boyezdatnu nizh regulyarni vijska dobre ozbroyenu hunansku armiyu Syanczyun chiselnist yakoyi dohodila do 50 000 bijciv i yaka stala provisnikom regionalnih armij majbutnih militaristiv U borotbi z povstancyami vikoristovuvav yak suhoputni tak i vodni vijska zokrema 25 lyutogo 1854 roku sformuvav flotiliyu z 240 suden z 5 tis moryakiv U 1860 roci priznachenij namisnikom czundu provincij Czyansu Anhoj i Czyansu i upovnovazhenim po borotbi z tajpinami na pivdni krayini Jogo molodshij brat general Czen Gocyuan 19 lipnya 1864 roku zahopiv Nankin yakim povstanci volodili 11 rokiv sho prizvelo do smerti yihnih lideriv Hun Syucyuanya i Hun Zhenganya i zreshtoyu pridushennya povstannya Za cyu peremogu Czen Guofan otrimav titul markiza hou pershogo klasu Rishuchogo i horobrogo Yiyun hou takim zvannyam vpershe vshanuvali civilnogo chinovnika a takozh priznachennya pikluvalnikom spadkoyemcya prestolu tajczi tajbao U 1864 roci vidnoviv provincijni derzhavni ispiti v Nankini i zasnuvav v Ancini provinciya Anhoj oficijnu drukarnyu dlya perevidannya najbilsh znachushoyu klasiki zaprosivshi yak redaktoriv vidomih vchenih Z 1865 roku vin znovu namisnik provincij Czyansu Anhoj i Czyansi a z 1868 stolichnoyi provinciyi Chzhili suchasna Hebej Zalishayuchis prihilnikom tradicijnogo svitoglyadu viryachi v molitvi i zaklinannya vorozhinnya i geomanitiyu fen shuj napriklad pov yazuyuchi svoye kar yerne zrostannya z vdalim roztashuvannyam mogili predka razom z tim yak pragmatik i prakticist vistupiv z iniciativoyu zakupivli na Zahodi vijskovoyi tehniki ta yiyi stvorennya v Kitayi zapozichennya zamorskoyi nauki i tehnologiyi Na osnovi vlasnogo dosvidu organizaciyi pershogo suchasnogo arsenalu v Ancini u 1861 roci i za rekomendaciyeyu u 1863 roci pershogo kitajskogo vipusknika amerikanskogo universitetu inzhenera zasnuvav zi svoyim visuvancem i soratnikom Li Hunchzhanom u 1865 roci v Shanhayi Golovne virobniche upravlinnya Czyannan Czyannan chzhiczao czun czyuj sho zajmalosya arsenalom i zbrojovim zavodom Vvazhav sho shlyah do samoposilennya krayini polyagaye v budivnictvi suchasnih suden sho viraziv u Memorandumi tronu vid 17 zhovtnya 1868 roku Pid jogo osobistim naglyadom u 1868 roci z pobudovanoyi v Shanhayi korabelni spustivsya na vodu i virushiv do Nankina pershij v Kitayi velikij paroplav Vse ce v cilomu stalo najvazhlivishim vneskom v tehnichne pereozbroyennya krayini Vlitku 1871 roku vin rozsliduvav krivavij bunt proti francuzkih misioneriv v Tyanczini yakij zagrozhuvav obernutisya vijnoyu pishov na postupki suvorim vimogam Franciyi zaznav gromadskogo osudu i jogo vidpravili v Nankin 18 serpnya 1871 roku razom z Li Hunchzhanom podav dopovid pro posilku studentiv za kordon Na nastupnij rik cya propoziciya bula prijnyata i pershi 120 osib vidbuli do SShA ale Czen Gofan pomer 12 bereznya 1872 roku otrimavshi posmertnij titul knyazya Kulturnoyi Pravilnosti Venchzhen gun RodinaCzen Czicze 1839 1890 FilosofiyaPidtrimuvav ideyu virnogo nasliduvannyu vchennyu pro princip chi syue Chen I Chzhu Si Razom z tim podilyav deyaki polozhennya alternativnogo vchennya pro serce sin syue Van Yanmina na osnovi zagalnoyi tradiciyi Czi Si Men czi Vvazhav shirist suverennim vladikoyu i dzherelom zmin usiyeyi temryavi rechej u vselenskomu prostori chasu tim zavdyaki chomu nebo i zemlya ne ubuvayut derzhavi vistoyuyut a blagodatni zvershennya gidnih lyudej mozhut zbilshuvatisya i trivati Obgruntovuyuchi davnyu teoriyu nebesnogo prirechennya stverdzhuvav sho princip i pnevmat zalezhat odin vid odnogo a prirechennya dijsno panuye nad pochatkom obdaruvan buvshi osnovoyu p yati moralnih zasad sho prizvodit do bagatstva i znatnosti uspishnosti i populyarnosti Vchennya Syue ce vidnovlennya individualnoyi prirodi za dopomogoyu progoloshenih u Da Syue vivirenih rechej i nabuttya shirosti pomisliv Rol okremoyi osobistosti velika yaksho sercya odnogo dvoh lyudej napravleno do spravedlivosti to i masi z nimi spryamovuyutsya do spravedlivosti a yaksho sercya odnogo dvoh lyudej napravleno do koristi to i masi z nimi spryamovuyutsya do koristi Literaturna ta naukova diyalnistYak pismennik poet literaturoznavec i filolog Czen Gofan buv liderom Tunchenskoyi techiyi sho vinikla she u XVIII st uspadkovuvav ideyi Han Yuya i pragnuv krasnim pismenstvom ven virazhati Shlyah dao Vidstoyuyuchi literaturni prerogativi napivshtuchnoyi pisemnoyi movi venyan pered stihijnim naporom rozmovnoyi bajhua vdavavsya do gramatichnih novovveden viznachayuchi iyeroglif v nazivnij funkciyi yak znamenne slovo v realnomu vzhivanni a v diyeslivnoyi yak znamenne slovo v sluzhbovomu koristuvanni Czen Gofan napisav blizko 40 tvoriv Organizuvav vipusk bagatoh naukovih vidan zokrema Czyansu czyan fu cyuanan Povnij zvit pro znizhennya opodatkuvannya v Czyansu 1866 rik j Czyansi cyuan shenyuj tu Zobrazhennya zemel vsij provinciyi Czyansi 1868 rik PrimitkiHsieh S Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Immanuel C Y Hsu The Rise of Modern China 6 USA OUP 2000 P 239 1136 p ISBN 978 0 19 512504 7 d Track Q15138081d Track Q217595d Track Q30d Track Q4567878 China Biographical Database d Track Q13407958 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Immanuel C Y Hsu The Rise of Modern China 6 USA OUP 2000 P 278 1136 p ISBN 978 0 19 512504 7 d Track Q15138081d Track Q217595d Track Q30d Track Q4567878DzherelaPorter J Tseng Kuo fan s Private Bureaucracy Berkeley Cal 1972 William Joseph Haas 1996 China voyager Gist Gee s life in Science M E Sharpe p 59 ISBN 1 56324 675 9 Retrieved 2010 06 28 Jonathan D Spence Chinas Weg in die Moderne Hanser Munchen 1995 ISBN 3 446 16284 4