Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Церква святого Сікста П яченца італ Chiesa di San Sisto Piacenza легендарна католицька церква в місті П яченца для вівта

Церква святого Сікста (П'яченца)

Церква святого Сікста (П'яченца)

Церква святого Сікста (П'яченца) (італ. Chiesa di San Sisto (Piacenza)) — легендарна католицька церква в місті П'яченца, для вівтаря котрої свого часу була створена Сікстинська Мадонна.

Церква святого Сікста
image
45°03′25″ пн. ш. 9°41′33″ сх. д. / 45.057029000028° пн. ш. 9.69256200002777746° сх. д. / 45.057029000028; 9.69256200002777746Координати: 45°03′25″ пн. ш. 9°41′33″ сх. д. / 45.057029000028° пн. ш. 9.69256200002777746° сх. д. / 45.057029000028; 9.69256200002777746
Тип спорудицерква
Розташуванняimage Італія[1], П'яченца[1]
Початок будівництва9 століття і 16 століття[2]
СтильАрхітектура Відродження
Належністькатолицтво
Єпархіяd
Станd[3][1][2]
Адресаvia San Savino 9b ‒ Piacenza (PC)[2]
ЕпонімСікст II
Вебсайтpiacenzapace.it/davedere/chiesa-di-san-sisto/
image
image
Церква святого Сікста (П'яченца) (Італія)
image Церква святого Сікста у Вікісховищі
image
Церква святого Сікста, головний фасад, 1591 рік.

Історія споруди

Виникнення первісного храму датують 852 роком. Воно було пов'язане із діяльністю монастиря сестер бенедиктинок. 874 року монастир отримав підтримку Ангельберги Ельзаської, котра була дружиною Людовика ІІ.

1129 року монастир передали ченцям-бенедиктинцям, переведеним сюди з Поліроне, містечка неподалік Мантуї.

Наприкінці 15 толіття монастирський храм розібрали. На його місці розпочали будівництво нового храму, за вимогами він мав бти того х розміру, що й старовинний. Будівництво розпочали і в нині існуючому храмі постали вісім колон з граниту. Будівництво перервали заради створення більшого за розмірами храму, проект котрого створив архітектор Алессіо Трамелло (бл. 1470 - 1528). Вже тоді економно ставились до будматеріалів і вісім створених колон вбудували в інтер'єр нової церкви, вони підтримують склепіння нави. Начерно будівництво закінчили 1511 року.

Приблизно тоді ж папський художник Рафаель Санті отримав замову на створення вівтарної картини для нової церкви. Замовником був папа римський з роду делла Ровере («дуб» за італійською), тому на одязі папи Сікста в картині вишито дубове листя та жолуді. 1754 року ченці монастиря, що мали проблеми в грошах, наважились продати вівтарну картину в колекцію саксонського курфюрста і короля Польщі Августа ІІІ. На вівтарі розмістили копію роботи художника Пьєра Франческо Аванцині середини 18 ст.

Місто мало драматичну історію, як і вся північна Італія. За наказом нових французьких загарбників 1810 року монастир був ліквідований, а його приміщення віддали під казарми наполеонівських вояків. Церкву не чіпали, але її перетворили на приходську, що убергло фрески і релігійні картини.

Опис церкви

За типом це тринавна базиліка. Збільшення храму за проектом архітектора Алессіо Трамелло призвело до появи не одного, а двох трансептів. Церква первісно стояла без декорованого головного фасаду, котрий створили лише 1591 року. Портал храму з граниту створили 16 року. Довжина храму — шістдесят п'ять (65), а ширина — тридцять п'ять (35) метрів. Під церквою розташували велику крипту. Створені два середхрестя перекриті куполами, котрих теж два. Головна нава має напівциркульне склепіння, прикрашеного кесонами.

Фасад церкви ремонтували 1755 року, а реставрували у 1969 року.

Скарби мистецтва в храмі

image
Медальєр Пасторино де Пасторині. Медальйон з профілем Маргарити Пармської, 16 ст.
  • перша каплиця праворуч — вівтарна картина «свв. Мауро та Бенедикт » (худ. Гервасіо Гатті)
  • третя каплиця праворуч — два вівтарних образа «Мадонна» (худ. Себастьяно Новеллі) та «Св. Єронім» (худ. Антоніо Кампі, бл. 1522 – 1587)
  • четверта каплиця праворуч — вівтарна картина « Мадонна з немовлям і святими » (худ. Камілло Прокаччіні, (1551-1629)
  • апсида в трансепті праворуч — вівтарна картина «Мучеництво св. Варвари» (худ. Якопо Пальма молодший)
  • вівтарна картина «Мучеництво св. Лаврентія»(худ. Джованні Баттиста Піттоні)
  • друга каплиця ліворуч — «Св. Єронім і янгол» (худ. Джузеппе Нуволоне, 1619 – 1703 ) та «Поклоніння пастухів немовляті Христу» (худ. Антоніо Кампі)
  • четверта каплиця ліворуч — «Св. Іван Хреститель» (худ. Алессандро Маццола Бедолі)
  • п'ята каплиця ліворуч — «св.. Маргарита та Гертруда» (худ. Джованні Баттіста Тальясаккі)
  • в церкві збережений художній надгробок іспанської принцеси Маргарити Австрійської (або Маргарити Пармської), доньки імператора Карла V (архітектор і скульптор Сімоне Москіно доби маньєризму, що працював декотрий час в римській майстерні Мікеланджело Буонарроті ).

Обрані фото

  • image
    Церква святого Сікста, головний вівтар.
  • image
    Церква святого Сікста, бічний вівтар
  • image
    Дворик монастиря
  • image
    Головний вівтар з картиною, барокова рама 17 століття роботи Джованні Сатті.

Див. також

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква святого Сікста (П'яченца)

Джерела

  • Claudia Brink/ Andreas Henning (Hrsg.): Raffaels Sixtinische Madonna. Geschichte und Mythos eines Meisterwerks, Berlin 2005
  • Andreas Henning: Raffaels Transfiguration und der Wettstreit um die Farbe. Koloritgeschichtliche Untersuchung zur römischen Hochrenaissance, Deutscher Kunstverlag, München 2005, , zugl.: Berlin FU Diss. 2002
  • Theodor Hetzer: Die Sixtinische Madonna, Verlag Urachhaus, Stuttgart 1991
  • Michael Ladwein: Raffaels Sixtinische Madonna. Literarische Zeugnisse aus zwei Jahrhunderten, Pforte-Verlag, Dornach 2004,
  • Marielene Putscher: Raphaels Sixtinische Madonna. Das Werk und seine Wirkung, Hopfer, Tübingen 1955, zugl.: Hamburg Univ. Diss. 1955, 1. - Textband und 2. - 195 Blätter (in einer Mappe)
  • Michael Rohlmann (Hrsg.): Raffaels Sixtinische Madonna, in: Römisches Jahrbuch der Bibliotheca Hertziana Jg. 30 (1995), S. 221-248
  • Angelo Walther: Raffael, die Sixtinische Madonna, Seemann, Leipzig 2004,
  • Giorgio Vasari, Leben der ausgezeichnetsten Maler, Bildhauer und Baumeister, von Cimabue bis zum Jahre 1567, Übersetzung von Ludwig Schorn und Ernst Förster, Stuttgart 1843, Bd.3/I
  • Варшавський А. С. Долі шедеврів. — Київ: Веселка, 1988. — С. 105-127
  1. dati.beniculturali.it — 2014.
    d:Track:Q52897564
  2. Tourer.it
    d:Track:Q105826821
  3. Wiki Loves Monuments Italia — 2012.
    d:Track:Q1353202d:Track:Q19960422

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cerkva svyatogo Siksta P yachenca ital Chiesa di San Sisto Piacenza legendarna katolicka cerkva v misti P yachenca dlya vivtarya kotroyi svogo chasu bula stvorena Sikstinska Madonna Cerkva svyatogo Siksta45 03 25 pn sh 9 41 33 sh d 45 057029000028 pn sh 9 69256200002777746 sh d 45 057029000028 9 69256200002777746 Koordinati 45 03 25 pn sh 9 41 33 sh d 45 057029000028 pn sh 9 69256200002777746 sh d 45 057029000028 9 69256200002777746Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Italiya 1 P yachenca 1 Pochatok budivnictva9 stolittya i 16 stolittya 2 StilArhitektura VidrodzhennyaNalezhnistkatolictvoYeparhiyadStand 3 1 2 Adresavia San Savino 9b Piacenza PC 2 EponimSikst IIVebsajtpiacenzapace it davedere chiesa di san sisto Cerkva svyatogo Siksta P yachenca Italiya Cerkva svyatogo Siksta u Vikishovishi Cerkva svyatogo Siksta golovnij fasad 1591 rik Istoriya sporudiViniknennya pervisnogo hramu datuyut 852 rokom Vono bulo pov yazane iz diyalnistyu monastirya sester benediktinok 874 roku monastir otrimav pidtrimku Angelbergi Elzaskoyi kotra bula druzhinoyu Lyudovika II 1129 roku monastir peredali chencyam benediktincyam perevedenim syudi z Polirone mistechka nepodalik Mantuyi Naprikinci 15 tolittya monastirskij hram rozibrali Na jogo misci rozpochali budivnictvo novogo hramu za vimogami vin mav bti togo h rozmiru sho j starovinnij Budivnictvo rozpochali i v nini isnuyuchomu hrami postali visim kolon z granitu Budivnictvo perervali zaradi stvorennya bilshogo za rozmirami hramu proekt kotrogo stvoriv arhitektor Alessio Tramello bl 1470 1528 Vzhe todi ekonomno stavilis do budmaterialiv i visim stvorenih kolon vbuduvali v inter yer novoyi cerkvi voni pidtrimuyut sklepinnya navi Nacherno budivnictvo zakinchili 1511 roku Priblizno todi zh papskij hudozhnik Rafael Santi otrimav zamovu na stvorennya vivtarnoyi kartini dlya novoyi cerkvi Zamovnikom buv papa rimskij z rodu della Rovere dub za italijskoyu tomu na odyazi papi Siksta v kartini vishito dubove listya ta zholudi 1754 roku chenci monastirya sho mali problemi v groshah navazhilis prodati vivtarnu kartinu v kolekciyu saksonskogo kurfyursta i korolya Polshi Avgusta III Na vivtari rozmistili kopiyu roboti hudozhnika Pyera Franchesko Avancini seredini 18 st Misto malo dramatichnu istoriyu yak i vsya pivnichna Italiya Za nakazom novih francuzkih zagarbnikiv 1810 roku monastir buv likvidovanij a jogo primishennya viddali pid kazarmi napoleonivskih voyakiv Cerkvu ne chipali ale yiyi peretvorili na prihodsku sho uberglo freski i religijni kartini Opis cerkviZa tipom ce trinavna bazilika Zbilshennya hramu za proektom arhitektora Alessio Tramello prizvelo do poyavi ne odnogo a dvoh transeptiv Cerkva pervisno stoyala bez dekorovanogo golovnogo fasadu kotrij stvorili lishe 1591 roku Portal hramu z granitu stvorili 16 roku Dovzhina hramu shistdesyat p yat 65 a shirina tridcyat p yat 35 metriv Pid cerkvoyu roztashuvali veliku kriptu Stvoreni dva seredhrestya perekriti kupolami kotrih tezh dva Golovna nava maye napivcirkulne sklepinnya prikrashenogo kesonami Fasad cerkvi remontuvali 1755 roku a restavruvali u 1969 roku Skarbi mistectva v hramiMedalyer Pastorino de Pastorini Medaljon z profilem Margariti Parmskoyi 16 st persha kaplicya pravoruch vivtarna kartina svv Mauro ta Benedikt hud Gervasio Gatti tretya kaplicya pravoruch dva vivtarnih obraza Madonna hud Sebastyano Novelli ta Sv Yeronim hud Antonio Kampi bl 1522 1587 chetverta kaplicya pravoruch vivtarna kartina Madonna z nemovlyam i svyatimi hud Kamillo Prokachchini 1551 1629 apsida v transepti pravoruch vivtarna kartina Muchenictvo sv Varvari hud Yakopo Palma molodshij vivtarna kartina Muchenictvo sv Lavrentiya hud Dzhovanni Battista Pittoni druga kaplicya livoruch Sv Yeronim i yangol hud Dzhuzeppe Nuvolone 1619 1703 ta Pokloninnya pastuhiv nemovlyati Hristu hud Antonio Kampi chetverta kaplicya livoruch Sv Ivan Hrestitel hud Alessandro Maccola Bedoli p yata kaplicya livoruch sv Margarita ta Gertruda hud Dzhovanni Battista Talyasakki v cerkvi zberezhenij hudozhnij nadgrobok ispanskoyi princesi Margariti Avstrijskoyi abo Margariti Parmskoyi donki imperatora Karla V arhitektor i skulptor Simone Moskino dobi manyerizmu sho pracyuvav dekotrij chas v rimskij majsterni Mikelandzhelo Buonarroti Obrani fotoCerkva svyatogo Siksta golovnij vivtar Cerkva svyatogo Siksta bichnij vivtar Dvorik monastirya Golovnij vivtar z kartinoyu barokova rama 17 stolittya roboti Dzhovanni Satti Div takozhMistectvo Italiyi Kvatrochento Chinkvechento Rafael Santi Drezdenska kartinna galereyaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva svyatogo Siksta P yachenca Portal Mistectvo Portal Arhitektura Portal Zhivopis Portal Baroko Portal Italiya DzherelaClaudia Brink Andreas Henning Hrsg Raffaels Sixtinische Madonna Geschichte und Mythos eines Meisterwerks Berlin 2005 Andreas Henning Raffaels Transfiguration und der Wettstreit um die Farbe Koloritgeschichtliche Untersuchung zur romischen Hochrenaissance Deutscher Kunstverlag Munchen 2005 ISBN 3 422 06525 3 zugl Berlin FU Diss 2002 Theodor Hetzer Die Sixtinische Madonna Verlag Urachhaus Stuttgart 1991 Michael Ladwein Raffaels Sixtinische Madonna Literarische Zeugnisse aus zwei Jahrhunderten Pforte Verlag Dornach 2004 ISBN 3 85636 159 6 Marielene Putscher Raphaels Sixtinische Madonna Das Werk und seine Wirkung Hopfer Tubingen 1955 zugl Hamburg Univ Diss 1955 1 Textband und 2 195 Blatter in einer Mappe Michael Rohlmann Hrsg Raffaels Sixtinische Madonna in Romisches Jahrbuch der Bibliotheca Hertziana Jg 30 1995 S 221 248 Angelo Walther Raffael die Sixtinische Madonna Seemann Leipzig 2004 ISBN 3 86502 100 X Giorgio Vasari Leben der ausgezeichnetsten Maler Bildhauer und Baumeister von Cimabue bis zum Jahre 1567 Ubersetzung von Ludwig Schorn und Ernst Forster Stuttgart 1843 Bd 3 I Varshavskij A S Doli shedevriv Kiyiv Veselka 1988 S 105 127 dati beniculturali it 2014 d Track Q52897564 Tourer it d Track Q105826821 Wiki Loves Monuments Italia 2012 d Track Q1353202d Track Q19960422

Дата публікації:
Топ