Церква святого Миколая в Желіхово — українська греко-католицька церква в с. Желіхово, гміні Новий Двір-Гданський, в Поморському воєводстві.
Церква святого Миколая в Желіхово-Циганку | |
Дата створення / заснування | 1352 |
---|---|
Названо на честь | Миколай Чудотворець |
Країна | Республіка Польща |
Адміністративна одиниця | Желіхово |
Присвячено | Миколай Чудотворець |
Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі |
Номер у польському реєстрі культурного надбання | 126/N |
Церква святого Миколая в Желіхово-Циганку у Вікісховищі |
Координати: 54°14′ пн. ш. 19°08′ сх. д. / 54.233° пн. ш. 19.133° сх. д.
Історія храму
Храм був збудований в середині XIV ст. Желіхово є найдавнішим селом району Нового Двору (німецька назва — Tiegenhagen), перші згадки про яке походять з 1328 р. Документ, який свідчив про локацію Желіхово був загублений, але організоване утворення поселення на теренах сучасного Желіхово-Циганка на основі документів, які стосуються навколишніх сіл можна датувати 30-ми роками XIV ст. Перший документ відносно села «Thuenhain» являє собою підтвердження права на локацію села на Хелмінському праві. Документ також дозволяв збудувати в селі костел св. Миколая. Храм був збудований в середині XIV ст. на лівому березі рукава Туга в готичному стилі з цегли. Технічні умови, зокрема, слабка міцність ґрунту, робили неможливим зведення масивної цегляної дзвіниці. Зважаючи на це, на низькій цегляній основі збудовано не дуже високу дерев'яну вежу.
Внаслідок поширення реформації і масового переходу місцевого населення до нової церкви, парафіяльний католицький костел св. Миколая в 1574 р. був прийнятий протестантами. Проте, королівським рішенням від 7 вересня1629 р. костел був повернутий католикам. Численні підтоплення змусили мешканців піднести рівень ґрунту навколо костелу на півметра. В цей час піднесено також рівень підлоги всередині храму. Ці роботи виконано між 1637 та 1647 рр. В цей же час було проведено реконструкцію костелу після аварії 1622 р., коли завалилася частина храму.
Брилу храму зорієнтовано в напрямку схід-захід. Цікаво, що у східну стіну вмонтовано металевий стрижень, що показує рівень моря у порівнянні з ґрунтом, який оточує будівлю. Рівень ґрунту навколо костелу та його підлоги знаходиться близько 0,7 м нижче рівня моря. Від його вихідної готичної кладки залилися лише східна частина бічних стін (презбітерум), східний готичний фасад і основа наразі не існуючої вежі з стрільчастим готичним порталом.
Натомість між 1637 та 1647 рр. було збудовано поздовжні стіни в характерній для Жулав техніці прусського муру (техніка скелетної конструкції, коли простір між дерев'яним скелетом будівлі закладається цеглою), а також західну фасадну стіну. Частково замінено цеглу, зовнішньої частини основи вежі.
У храмі тривалий час мали свою садибу декани з Нового Двору-Гданського. Зберігся багатий вистрій інтер'єру. В 1687 р. солтис Петер Конрадт з Petershagen (Желіхово), який виконував функції будівничого, розібрав дерев'яну частину вежі і відбудував її з нових елементів. Пізніше вежа була ще два рази відновлена. Пошкоджена під час бурі 1768 р., вежа храму відновлена в серпні 1768 р. У 1846 р. виконано ремонт вежі, з заміною гонту, а також при південній стіні зведено захристію. Подібні праці на вежі проведено і в 1912 р.
Перед виходом з церкви зберігся хрест, який походить з 1914 р. в пам'ять про францисканську місію (з німецькомовним написом). На території Великих Жулав, що включали територію дельти Вісли в протестантській провінції Східної Пруссії, до 1945 р. існувало лише два римо-католицьких костели. Одним з них був костел святого Миколая в Циганку. Вежа була кілька разів ремонтована і остаточно розібрана в 1945 р. (щоб не слугувала орієнтиром для радянських військ).
Використання та передача храму українцям греко-католикам
До Циганка (суч. Желіхово) з Нового Двору-Гданського перейшов служити отець Василь Гриник, який започаткував структури греко-католицької церкви та українського духовно-культурного життя на Помор'ї. 14 березня 1952 р. в храмі св. Миколая він відправив першу літургію св. Іоанна Златоуста. Тут виникла парафія св. Миколая, що є потужним українським центром і в наша час.
З 1952 р. храм використовувався двома парафіями: греко- та римсько-католицькою, а 2002 року перейшов у власність греко-католицької парафії. У 1988 р. на відзначення 1000-ліття хрещення Русі перед церквою було встановлено дерев'яний хрест, а у стіну храму зліва від входу вмуровано меморіальну дошку із зображенням св. Володимира та Ольги. В 2010 проведено капітальний ремонт несучих конструкцій даху та замінено покриття даху церкви. В 2011 р. ремонтувалися фундаменти, була закладена ізоляція вздвож стін, було вирівняно ділянку біля храму.
Вистрій храму
Головний вівтар був встановлений у 1730 р., а позолочений — у 1737 р., за що заплачено 250 гульденів. Головний образ представляє Марію як королеву трояндового вінка, а вище — образ «Ecce Homo» (Ісус перед Пілатом). Бічні вівтарі були вирізьблені в 1748 р. гданським скульптором майстром Віхертом. В наступні роки їх було позолочено та пофарбовано. В рахункових книгах з 1752 р. знаходимо також згадку про маляра-золотаря Руча. Північний бічний образ посвячений Святому Миколаю. Південний вівтар присвячений Пресвятій Діві Марії. Він має на своєму головному образі народження Христа, а на горі його проповідь.
Храм має оббиту дошками розмальовану фігурами стелю. Над вівтарем представлена свята Трійця: Господь, Ісус Христос з хрестом та голуб — образ Святого Духа в оточенні ангелів. На західній стіні, посередині склепіння, бачимо ягнятка на книжці з сімома печатками. Діва Марія, Єлизавета, Анна, Іван Хреститель, Йосип і Яків, розташовані з лівого і правого боку від прикріпленого до стіни хреста з 1750 р., а на східній стіні над органом — образ Святого Миколая, патрона костелу. Бічні зводи вкриті дошками, як і стеля, що утворює напівкругле склепіння. На східній частині склепіння бачимо святих, які дивляться з-поза зображеної балюстради. На південній частині бачимо Адама, Єву, Ноя, Мельхіседека, Аарона, Ісуса Навина, Гедеона, святих Магдалину, Петра, Якова Старшого, Тому, Філіпа, Якова Молодшого, Марка, Луку та Матвія. Амвон збудовано в 1747—1748 рр. На балюстраді вміщено навернення Павла та Христа як судді світу, на стіні зображення «Дванадцятирічний Христос у храмі», на закінченні амвона, по краю вирізьблені малі фігурки солдат: справа — римські легіонери, а з лівого боку — польсько-саксонська піхота з часів близько 1750 р. Огорожа органу містить в заповненнях балюстради наступні образи: Благовіщення, Різдва Христового, Преображення Господнього, Хресної Дороги і Покладання у гроб. Орган має три вежі з різьбленими боками. Олійні розписи були створені за часів декана Моцького (Mocki). З бухгалтерських книг костельного архіву відомо, що маляр Віхерт з «Merlzacker» у 1751 р. за розписи в костелі отримав, не рахуючи золота та фарб, 400 гульденів.
Українськими елементами вистрою костелу є іконостас (уособлення неба), ікона св. Миколая на стіні справа, хоругви із зображеннями св. Володимира та Ольги, а також численні вишиті рушники, що прикрашають образи та убранство храму.
Історико-культурна цінність
Рішенням Воєводського консерватора пам'яток у Гданську від 25.09.1961 р., храм вписаний до реєстру пам'яток з номером 126/N, новий реєстраційний номер 236.
Храм являє наразі єдине місце культу греко-католицького обряду для українців на теренах Великих Жулав, становлячи важливий культурно-інтеграційний центр
Примітки
- Реєстр пам'яток
- Парнікоза, Іван (13.08.2019). Український центр на Віслянських Жулавах – церква Святого Миколая в Желіхово. https://expedicia.org/ (українська) . Процитовано 13.08.2019.
- Парнікоза, Іван. (українська) . Архів оригіналу за 2 травня 2019.
- Історія церкви св. Миколая в Желіхово-Циганку на сторінці парафії (польська) .
- Wielokulturowe Pomorze. Ukraińcy i ich dziedzictwo kulturowe na Żuławach i Powiślu, red. A. Paprot, T. Buliński, K. Linda-Grycza, Nowy Dwór Gdański: Stowarzyszenie „Kochamy Żuławy” 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva svyatogo Mikolaya v Zhelihovo ukrayinska greko katolicka cerkva v s Zhelihovo gmini Novij Dvir Gdanskij v Pomorskomu voyevodstvi Cerkva svyatogo Mikolaya v Zhelihovo Ciganku Data stvorennya zasnuvannya1352 Nazvano na chestMikolaj Chudotvorec Krayina Respublika Polsha Administrativna odinicyaZhelihovo PrisvyachenoMikolaj Chudotvorec Status spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini Polshi Nomer u polskomu reyestri kulturnogo nadbannya126 N Cerkva svyatogo Mikolaya v Zhelihovo Ciganku u Vikishovishi Koordinati 54 14 pn sh 19 08 sh d 54 233 pn sh 19 133 sh d 54 233 19 133 Greko katolicka cerkva sv Mikolaya u Zhelihovo Ciganku 2019 r Istoriya hramuHram buv zbudovanij v seredini XIV st Zhelihovo ye najdavnishim selom rajonu Novogo Dvoru nimecka nazva Tiegenhagen pershi zgadki pro yake pohodyat z 1328 r Dokument yakij svidchiv pro lokaciyu Zhelihovo buv zagublenij ale organizovane utvorennya poselennya na terenah suchasnogo Zhelihovo Ciganka na osnovi dokumentiv yaki stosuyutsya navkolishnih sil mozhna datuvati 30 mi rokami XIV st Pershij dokument vidnosno sela Thuenhain yavlyaye soboyu pidtverdzhennya prava na lokaciyu sela na Helminskomu pravi Dokument takozh dozvolyav zbuduvati v seli kostel sv Mikolaya Hram buv zbudovanij v seredini XIV st na livomu berezi rukava Tuga v gotichnomu stili z cegli Tehnichni umovi zokrema slabka micnist gruntu robili nemozhlivim zvedennya masivnoyi ceglyanoyi dzvinici Zvazhayuchi na ce na nizkij ceglyanij osnovi zbudovano ne duzhe visoku derev yanu vezhu Vnaslidok poshirennya reformaciyi i masovogo perehodu miscevogo naselennya do novoyi cerkvi parafiyalnij katolickij kostel sv Mikolaya v 1574 r buv prijnyatij protestantami Prote korolivskim rishennyam vid 7 veresnya1629 r kostel buv povernutij katolikam Chislenni pidtoplennya zmusili meshkanciv pidnesti riven gruntu navkolo kostelu na pivmetra V cej chas pidneseno takozh riven pidlogi vseredini hramu Ci roboti vikonano mizh 1637 ta 1647 rr V cej zhe chas bulo provedeno rekonstrukciyu kostelu pislya avariyi 1622 r koli zavalilasya chastina hramu Brilu hramu zoriyentovano v napryamku shid zahid Cikavo sho u shidnu stinu vmontovano metalevij strizhen sho pokazuye riven morya u porivnyanni z gruntom yakij otochuye budivlyu Riven gruntu navkolo kostelu ta jogo pidlogi znahoditsya blizko 0 7 m nizhche rivnya morya Vid jogo vihidnoyi gotichnoyi kladki zalilisya lishe shidna chastina bichnih stin prezbiterum shidnij gotichnij fasad i osnova narazi ne isnuyuchoyi vezhi z strilchastim gotichnim portalom Natomist mizh 1637 ta 1647 rr bulo zbudovano pozdovzhni stini v harakternij dlya Zhulav tehnici prusskogo muru tehnika skeletnoyi konstrukciyi koli prostir mizh derev yanim skeletom budivli zakladayetsya cegloyu a takozh zahidnu fasadnu stinu Chastkovo zamineno ceglu zovnishnoyi chastini osnovi vezhi U hrami trivalij chas mali svoyu sadibu dekani z Novogo Dvoru Gdanskogo Zberigsya bagatij vistrij inter yeru V 1687 r soltis Peter Konradt z Petershagen Zhelihovo yakij vikonuvav funkciyi budivnichogo rozibrav derev yanu chastinu vezhi i vidbuduvav yiyi z novih elementiv Piznishe vezha bula she dva razi vidnovlena Poshkodzhena pid chas buri 1768 r vezha hramu vidnovlena v serpni 1768 r U 1846 r vikonano remont vezhi z zaminoyu gontu a takozh pri pivdennij stini zvedeno zahristiyu Podibni praci na vezhi provedeno i v 1912 r Pered vihodom z cerkvi zberigsya hrest yakij pohodit z 1914 r v pam yat pro franciskansku misiyu z nimeckomovnim napisom Na teritoriyi Velikih Zhulav sho vklyuchali teritoriyu delti Visli v protestantskij provinciyi Shidnoyi Prussiyi do 1945 r isnuvalo lishe dva rimo katolickih kosteli Odnim z nih buv kostel svyatogo Mikolaya v Ciganku Vezha bula kilka raziv remontovana i ostatochno rozibrana v 1945 r shob ne sluguvala oriyentirom dlya radyanskih vijsk Vikoristannya ta peredacha hramu ukrayincyam greko katolikamMogila iyeromonaha Nikodima N Stecuri bilya cerkvi sv Mikolaya v Zhelihovo Ciganku 2019 r Do Ciganka such Zhelihovo z Novogo Dvoru Gdanskogo perejshov sluzhiti otec Vasil Grinik yakij zapochatkuvav strukturi greko katolickoyi cerkvi ta ukrayinskogo duhovno kulturnogo zhittya na Pomor yi 14 bereznya 1952 r v hrami sv Mikolaya vin vidpraviv pershu liturgiyu sv Ioanna Zlatousta Tut vinikla parafiya sv Mikolaya sho ye potuzhnim ukrayinskim centrom i v nasha chas Z 1952 r hram vikoristovuvavsya dvoma parafiyami greko ta rimsko katolickoyu a 2002 roku perejshov u vlasnist greko katolickoyi parafiyi U 1988 r na vidznachennya 1000 littya hreshennya Rusi pered cerkvoyu bulo vstanovleno derev yanij hrest a u stinu hramu zliva vid vhodu vmurovano memorialnu doshku iz zobrazhennyam sv Volodimira ta Olgi V 2010 provedeno kapitalnij remont nesuchih konstrukcij dahu ta zamineno pokrittya dahu cerkvi V 2011 r remontuvalisya fundamenti bula zakladena izolyaciya vzdvozh stin bulo virivnyano dilyanku bilya hramu Vistrij hramuGolovnij vivtar buv vstanovlenij u 1730 r a pozolochenij u 1737 r za sho zaplacheno 250 guldeniv Golovnij obraz predstavlyaye Mariyu yak korolevu troyandovogo vinka a vishe obraz Ecce Homo Isus pered Pilatom Bichni vivtari buli virizbleni v 1748 r gdanskim skulptorom majstrom Vihertom V nastupni roki yih bulo pozolocheno ta pofarbovano V rahunkovih knigah z 1752 r znahodimo takozh zgadku pro malyara zolotarya Rucha Pivnichnij bichnij obraz posvyachenij Svyatomu Mikolayu Pivdennij vivtar prisvyachenij Presvyatij Divi Mariyi Vin maye na svoyemu golovnomu obrazi narodzhennya Hrista a na gori jogo propovid Hram maye obbitu doshkami rozmalovanu figurami stelyu Nad vivtarem predstavlena svyata Trijcya Gospod Isus Hristos z hrestom ta golub obraz Svyatogo Duha v otochenni angeliv Na zahidnij stini poseredini sklepinnya bachimo yagnyatka na knizhci z simoma pechatkami Diva Mariya Yelizaveta Anna Ivan Hrestitel Josip i Yakiv roztashovani z livogo i pravogo boku vid prikriplenogo do stini hresta z 1750 r a na shidnij stini nad organom obraz Svyatogo Mikolaya patrona kostelu Bichni zvodi vkriti doshkami yak i stelya sho utvoryuye napivkrugle sklepinnya Na shidnij chastini sklepinnya bachimo svyatih yaki divlyatsya z poza zobrazhenoyi balyustradi Na pivdennij chastini bachimo Adama Yevu Noya Melhisedeka Aarona Isusa Navina Gedeona svyatih Magdalinu Petra Yakova Starshogo Tomu Filipa Yakova Molodshogo Marka Luku ta Matviya Amvon zbudovano v 1747 1748 rr Na balyustradi vmisheno navernennya Pavla ta Hrista yak suddi svitu na stini zobrazhennya Dvanadcyatirichnij Hristos u hrami na zakinchenni amvona po krayu virizbleni mali figurki soldat sprava rimski legioneri a z livogo boku polsko saksonska pihota z chasiv blizko 1750 r Ogorozha organu mistit v zapovnennyah balyustradi nastupni obrazi Blagovishennya Rizdva Hristovogo Preobrazhennya Gospodnogo Hresnoyi Dorogi i Pokladannya u grob Organ maye tri vezhi z rizblenimi bokami Olijni rozpisi buli stvoreni za chasiv dekana Mockogo Mocki Z buhgalterskih knig kostelnogo arhivu vidomo sho malyar Vihert z Merlzacker u 1751 r za rozpisi v kosteli otrimav ne rahuyuchi zolota ta farb 400 guldeniv Ukrayinskimi elementami vistroyu kostelu ye ikonostas uosoblennya neba ikona sv Mikolaya na stini sprava horugvi iz zobrazhennyami sv Volodimira ta Olgi a takozh chislenni vishiti rushniki sho prikrashayut obrazi ta ubranstvo hramu Istoriko kulturna cinnistRishennyam Voyevodskogo konservatora pam yatok u Gdansku vid 25 09 1961 r hram vpisanij do reyestru pam yatok z nomerom 126 N novij reyestracijnij nomer 236 Hram yavlyaye narazi yedine misce kultu greko katolickogo obryadu dlya ukrayinciv na terenah Velikih Zhulav stanovlyachi vazhlivij kulturno integracijnij centrPrimitkiReyestr pam yatok d Track Q15983881 Parnikoza Ivan 13 08 2019 Ukrayinskij centr na Vislyanskih Zhulavah cerkva Svyatogo Mikolaya v Zhelihovo https expedicia org ukrayinska Procitovano 13 08 2019 Parnikoza Ivan ukrayinska Arhiv originalu za 2 travnya 2019 Istoriya cerkvi sv Mikolaya v Zhelihovo Ciganku na storinci parafiyi polska Wielokulturowe Pomorze Ukraincy i ich dziedzictwo kulturowe na Zulawach i Powislu red A Paprot T Bulinski K Linda Grycza Nowy Dwor Gdanski Stowarzyszenie Kochamy Zulawy 2016