Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (серпень 2019) |
Греко-католицька парафія св. Миколая в Желіхово-Циганку на Жулавах — українська греко-католицька парафія. Офіційно зареєстрована 15 лютого 1992 р.. Парафія належить до Перемишльсько-варшавської парафії і знаходиться на території Ельблонзького деканату. Парафія утворилася для депортованих в рамках польської злочинної комуністичної акції «Вісла» українців — греко-католиків в 1947 р. Першим настоятелем був отець митрат Василь Гриник. З 2016 р. при парафії діє організація «Академія святого Миколая». Богослужіння відбуваються в храмі святого Миколая, що походить з XIV ст. і належить парафії.
| Українська греко-католицька парафія в Желіхово-Циганку | |
| Дата створення / заснування | 1992 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Республіка Польща |
| Адміністративна одиниця | Желіхово |
| Дієцезія | Перемисько-Варшавська архієпархія |
| Розміщено в релігійній територіальній одиниці | Q9205004? |
| Парафіяльна церква | Церква святого Миколая в Желіхово-Циганку |
| Християнський літургічний обряд | Українська греко-католицька церква |
Координати: 54°14′ пн. ш. 19°08′ сх. д. / 54.233° пн. ш. 19.133° сх. д.
Історія парафії
Походження парафіян
Переселенці «W» — українці на теренах Помор'я, Вармії та Мазур в рамках депортації були розселені дуже нерівномірно. В липні 1947 р. на Жулави прибуло 115 греко-католицьких родин, депортованих з сіл: Угринів, Корні, Мости i Тенетиска. Їх розселено в гміні Осташево (Ostaszewie: Gniazdowie, Nowej Cerkwi, Palczewie, Jezierniku) — 36 родин, Маженціно (Marzęcino) — 32 родини, Янтарі (Jantarze) — 11 родин, Пшемиславі (Przemysawiu) — 10 родин, Стеґні (Stegnie) і Стеґенці (Stegience) — 9 родин, Ґлобиці (Globicy) — 5 родин, Штутові (Sztutowie) — 2 родини, Бронові (Bronowie) — 4 родини, які походили з місцевості Мости. Частина з цих родин після 1958 р. повернулася на рідні землі.
Перші богослужіннія в Новому Дворі-Гданському
У 1947 р. при лютеранському костелі в Новому Дворі утворилася православна парафія. О. Зайонц (римсько-католицький декан в Новому Дворі-Ґданському) намагаючись відтягнути греко-католиків від православ'я, звернувся до отців василіан у Варшаві (їх осередок за комуністичної влади зберігся) з проханням визначення пастиря для греко-католиків в Новодворському повіті. Отець П. Пушкарський (тогочасний пріор) запропонував особу Василя Гриника. Виконуючи служби в латинському обряді, о. Василь з 1948 р. почав регулярно відправляти в Новому Дворі-Ґданському для депортованих українців в неділю та більші свята по юліанському календарю (за дозволом пробоща з Нового Двору о. Зайонца) греко-католицькі служби. В перший раз богослужіння в східному обряді він відправив перед Великоднем 07.04.1948 р. «В свято Благовіщеня в парафіяльному костелі в Новому дворі Ґданському відправив першу службу з церковним співом — згадував потім священик — на першій нашій службі людей не прийшло багато, бо не всі греко-католики були поінформовані про час та місце». На наступну службу — Великодню — 19 квітня 1948 р. кількість значно зросла і на наступні служби стало прибувати все більше людей і не тільки з Жулав.
У зв'язку з неприхильністю місцевої влади, о. Василь Гриник змушений був робити проповіді польською мовою. Навесні 1952 р. він повністю перейшов на служіння в греко-католицькому обряді.
Початки парафії у Желіхово-Циганку
Згодом Василь Гриник перебрався до Желіхово-Циґанка, де 14 березня 1952 р. відправив першу літургію Івана Золотоустого в місцевому костелі св. Миколая.
20 квітня 1954 р. о. митрат Василь Гриник був арештований з оскарженням у переховуванні партизанів. Священик перебував у в'язниці «Вронкі» біля Познані два роки і чотири місяці. Під час його відсутності комуністична влада закрила церкву св. Миколая а на плебані оселили циган. Після повернення отця Василя з в'язниці необхідно було через суд відсудити частину плебані (другу залишили циганській родині).
16 липня 1968 р. на парафію прийшов о. Михайло Вергун, a о. митрат Василь Гриник був переведений до своєї рідної парафії, де 31 травня 1977 р. помер. В тих роках церквою в Циганку користувалися також місцеві прихожани римо-католики, які підступом переписали храм та плебанію собі у власність.
11 червня 1978 р. в церкві в Циґанку вибухла пожежа. Було знищено захристію та дах. Швидке втручання та жертовність парафіян дозволили швидку і добру відбудову храму. О. Михайло Вергун закінчив свою працю в парафії Циганек 12 липня 1981 р. і теж переїхав до Перемишля. Тут він помер 3 листопада 1982 р.
Хронологія парафії
Новим пробощем парафії у 1981 р. став о. Михайло Бундзь, який перебував у Циганку майже 10 років. Він провів невеликий ремонт церкви, поставив іконостас та у 1985 р. почав «Малу Сарепту» — відзначення пам'яті св. Йосафата, що продовжується і зараз.
У 1990 р. на парафію в Циґанку прибули отці студити — ієромонахи Никодим Стецюра Якуб Мадзелян та брат Мирон Спольский. 7 липня цього ж року помер Никодим Стецюра і був похований поблизу церкви. У 1993 р. служіння в парафії розпочав о. Богдан Дрозд — настоятель парафії св. Варфоломія у Ґданську, який сюди приїздив.
Від 1995 до 2000 р. на парафії працював Ростислав Процюк, священик з України. В цей час утворено дві дієцезії греко-католицької церкви в Польщі Перемишльсько-Варшавську та Вроцлавсько-Гданську (Циґанек, як і усі парафії Ельблонзького деканату належить до першої).
В день Спаса 2000 р. своє служіння в Циґанку розпочав Іван Марияк. З 27 лютого 2014 р. декретом Перемишльсько-Варшавського митрополита архієпископа Івана Мартиняка, адміністратором, а з 1 липня того ж року настоятелем парафії став о. Павло Потічний.
Сучасний стан парафії
Протягом 56 років в парафії відбулися істотні зміни — значно зменшилась кількість парафіян у ґмінах Маженцино і Осташево. Натомість, збільшилася кількість парафіян в надморських місцевостях, таких як Стеґна чи Янтар. З парафії Циґанек — родоначальниці інших в цьому регіоні — вийшло багато видатних людей, заслужених для української культури та греко-католицької церкви. За часів о. митрата Василя Гриника тут вирорстали майбутні діячі і вчені родом з Корнів: Мирослав Вербовий з Осташева — у студентські роки (в 1958—1963 роках навчався у Київському університеті) був кур"єром о. Василя Гриника, перевозив для священиків в Україні, що повернулися із заслання одяг та іншу допомогу), в 1963 році у цьому храмі о. Василь Гриник його вінчав. Він же довголітній головний редактор газети «Наше слово» у Варшаві (1980—1992 і 2002—2007) та тижневика «Українське слово» у Києві (1992—2000); його ім"я носить іменна стипендія на Факультеті журналістики Українського католицького університету у Львові; проф. Познанської політехніки Ярослав Вербовський з Гняздова; інженер Іван Матвіїшин з Глобіци (родом з Малих Мостів) — випускник Краківської гірничо-металургійної академії. З цієї ж парафії походить кілька греко-католицьких священиків: о. Богдан Степан, о. Андрій Вербовий (Канада), о. Григорій Назар, о. Ярослав Стороняк та о. Роман Стороняк. У 2018 р. розпочалася відбудова вежі церкви св. Миколая.
2012 року вірні святкували шістдесятиліття своєї парафії. Під час урочистості було відкрито пам'ятну дошку на честь першого настоятеля парафії — подвижника відбудови греко-католицької церкви у Польщі Василя Гриника. Також можна було оглянути виставу вишивок, приготовану настоятелем в костельній крипті. Представлені вишиванки — результат тренінгів з вишивання, котрі тривали від лютого до кінця вересня 2016 р. в парафії. Їх було організовано як форму розваги та реабілітації для старших осіб. З 27 лютого 2014 р. декретом Перемишльсько-Варшавського митрополита архієпископа Івана Мартиняка адміністратором, а з 1 липня того ж року настоятелем парафії став отець Павло Потічний, який виконує ці обов'язки на цей час. Парафія збирає біля 100 родин з Новодворського повіту. Вона включає: місто і гміну Новий Двір, місто і гміну Криниця Морська, гміну Осташево, гміну Стегна, а також Штутово.
Джерела
- (польська) . Архів оригіналу за 16 липня 2018.
- Парнікоза, Іван. (українська) . Архів оригіналу за 18 липня 2019.
- Парнікоза, Іван (13.08.2019). . https://expedicia.org/ (українська) . Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 13.08.2019.
- Wielokulturowe Pomorze. Ukraińcy i ich dziedzictwo kulturowe na Żuławach i Powiślu, red. A. Paprot, T. Buliński, K. Linda-Grycza, Nowy Dwór Gdański: Stowarzyszenie «Kochamy Żuławy» 2016 [ 2 лютого 2022 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti serpen 2019 Greko katolicka parafiya sv Mikolaya v Zhelihovo Ciganku na Zhulavah ukrayinska greko katolicka parafiya Oficijno zareyestrovana 15 lyutogo 1992 r Parafiya nalezhit do Peremishlsko varshavskoyi parafiyi i znahoditsya na teritoriyi Elblonzkogo dekanatu Parafiya utvorilasya dlya deportovanih v ramkah polskoyi zlochinnoyi komunistichnoyi akciyi Visla ukrayinciv greko katolikiv v 1947 r Pershim nastoyatelem buv otec mitrat Vasil Grinik Z 2016 r pri parafiyi diye organizaciya Akademiya svyatogo Mikolaya Bogosluzhinnya vidbuvayutsya v hrami svyatogo Mikolaya sho pohodit z XIV st i nalezhit parafiyi Ukrayinska greko katolicka parafiya v Zhelihovo Ciganku Data stvorennya zasnuvannya1992 Krayina Respublika Polsha Administrativna odinicyaZhelihovo DiyeceziyaPeremisko Varshavska arhiyeparhiya Rozmisheno v religijnij teritorialnij odiniciQ9205004 Parafiyalna cerkvaCerkva svyatogo Mikolaya v Zhelihovo Ciganku Hristiyanskij liturgichnij obryadUkrayinska greko katolicka cerkva Koordinati 54 14 pn sh 19 08 sh d 54 233 pn sh 19 133 sh d 54 233 19 133Istoriya parafiyiPohodzhennya parafiyan Pereselenci W ukrayinci na terenah Pomor ya Varmiyi ta Mazur v ramkah deportaciyi buli rozseleni duzhe nerivnomirno V lipni 1947 r na Zhulavi pribulo 115 greko katolickih rodin deportovanih z sil Ugriniv Korni Mosti i Tenetiska Yih rozseleno v gmini Ostashevo Ostaszewie Gniazdowie Nowej Cerkwi Palczewie Jezierniku 36 rodin Mazhencino Marzecino 32 rodini Yantari Jantarze 11 rodin Pshemislavi Przemysawiu 10 rodin Stegni Stegnie i Stegenci Stegience 9 rodin Globici Globicy 5 rodin Shtutovi Sztutowie 2 rodini Bronovi Bronowie 4 rodini yaki pohodili z miscevosti Mosti Chastina z cih rodin pislya 1958 r povernulasya na ridni zemli Greko katolicka cerkva sv Mikolaya v Zhelihovo Ciganku sadiba odnojmennoyi ukrayinskoyi parafiyi na Zhulavah Foto Ivana Parnikozi 2019 r Pershi bogosluzhinniya v Novomu Dvori Gdanskomu U 1947 r pri lyuteranskomu kosteli v Novomu Dvori utvorilasya pravoslavna parafiya O Zajonc rimsko katolickij dekan v Novomu Dvori Gdanskomu namagayuchis vidtyagnuti greko katolikiv vid pravoslav ya zvernuvsya do otciv vasilian u Varshavi yih oseredok za komunistichnoyi vladi zberigsya z prohannyam viznachennya pastirya dlya greko katolikiv v Novodvorskomu poviti Otec P Pushkarskij togochasnij prior zaproponuvav osobu Vasilya Grinika Vikonuyuchi sluzhbi v latinskomu obryadi o Vasil z 1948 r pochav regulyarno vidpravlyati v Novomu Dvori Gdanskomu dlya deportovanih ukrayinciv v nedilyu ta bilshi svyata po yulianskomu kalendaryu za dozvolom probosha z Novogo Dvoru o Zajonca greko katolicki sluzhbi V pershij raz bogosluzhinnya v shidnomu obryadi vin vidpraviv pered Velikodnem 07 04 1948 r V svyato Blagovishenya v parafiyalnomu kosteli v Novomu dvori Gdanskomu vidpraviv pershu sluzhbu z cerkovnim spivom zgaduvav potim svyashenik na pershij nashij sluzhbi lyudej ne prijshlo bagato bo ne vsi greko katoliki buli poinformovani pro chas ta misce Na nastupnu sluzhbu Velikodnyu 19 kvitnya 1948 r kilkist znachno zrosla i na nastupni sluzhbi stalo pribuvati vse bilshe lyudej i ne tilki z Zhulav U zv yazku z neprihilnistyu miscevoyi vladi o Vasil Grinik zmushenij buv robiti propovidi polskoyu movoyu Navesni 1952 r vin povnistyu perejshov na sluzhinnya v greko katolickomu obryadi Pochatki parafiyi u Zhelihovo Ciganku Zgodom Vasil Grinik perebravsya do Zhelihovo Ciganka de 14 bereznya 1952 r vidpraviv pershu liturgiyu Ivana Zolotoustogo v miscevomu kosteli sv Mikolaya 20 kvitnya 1954 r o mitrat Vasil Grinik buv areshtovanij z oskarzhennyam u perehovuvanni partizaniv Svyashenik perebuvav u v yaznici Vronki bilya Poznani dva roki i chotiri misyaci Pid chas jogo vidsutnosti komunistichna vlada zakrila cerkvu sv Mikolaya a na plebani oselili cigan Pislya povernennya otcya Vasilya z v yaznici neobhidno bulo cherez sud vidsuditi chastinu plebani drugu zalishili ciganskij rodini 16 lipnya 1968 r na parafiyu prijshov o Mihajlo Vergun a o mitrat Vasil Grinik buv perevedenij do svoyeyi ridnoyi parafiyi de 31 travnya 1977 r pomer V tih rokah cerkvoyu v Ciganku koristuvalisya takozh miscevi prihozhani rimo katoliki yaki pidstupom perepisali hram ta plebaniyu sobi u vlasnist 11 chervnya 1978 r v cerkvi v Ciganku vibuhla pozhezha Bulo znisheno zahristiyu ta dah Shvidke vtruchannya ta zhertovnist parafiyan dozvolili shvidku i dobru vidbudovu hramu O Mihajlo Vergun zakinchiv svoyu pracyu v parafiyi Ciganek 12 lipnya 1981 r i tezh pereyihav do Peremishlya Tut vin pomer 3 listopada 1982 r Hronologiya parafiyi Novim proboshem parafiyi u 1981 r stav o Mihajlo Bundz yakij perebuvav u Ciganku majzhe 10 rokiv Vin proviv nevelikij remont cerkvi postaviv ikonostas ta u 1985 r pochav Malu Sareptu vidznachennya pam yati sv Josafata sho prodovzhuyetsya i zaraz U 1990 r na parafiyu v Ciganku pribuli otci studiti iyeromonahi Nikodim Stecyura Yakub Madzelyan ta brat Miron Spolskij 7 lipnya cogo zh roku pomer Nikodim Stecyura i buv pohovanij poblizu cerkvi U 1993 r sluzhinnya v parafiyi rozpochav o Bogdan Drozd nastoyatel parafiyi sv Varfolomiya u Gdansku yakij syudi priyizdiv Vid 1995 do 2000 r na parafiyi pracyuvav Rostislav Procyuk svyashenik z Ukrayini V cej chas utvoreno dvi diyeceziyi greko katolickoyi cerkvi v Polshi Peremishlsko Varshavsku ta Vroclavsko Gdansku Ciganek yak i usi parafiyi Elblonzkogo dekanatu nalezhit do pershoyi V den Spasa 2000 r svoye sluzhinnya v Ciganku rozpochav Ivan Mariyak Z 27 lyutogo 2014 r dekretom Peremishlsko Varshavskogo mitropolita arhiyepiskopa Ivana Martinyaka administratorom a z 1 lipnya togo zh roku nastoyatelem parafiyi stav o Pavlo Potichnij Suchasnij stan parafiyi Protyagom 56 rokiv v parafiyi vidbulisya istotni zmini znachno zmenshilas kilkist parafiyan u gminah Mazhencino i Ostashevo Natomist zbilshilasya kilkist parafiyan v nadmorskih miscevostyah takih yak Stegna chi Yantar Z parafiyi Ciganek rodonachalnici inshih v comu regioni vijshlo bagato vidatnih lyudej zasluzhenih dlya ukrayinskoyi kulturi ta greko katolickoyi cerkvi Za chasiv o mitrata Vasilya Grinika tut virorstali majbutni diyachi i vcheni rodom z Korniv Miroslav Verbovij z Ostasheva u studentski roki v 1958 1963 rokah navchavsya u Kiyivskomu universiteti buv kur yerom o Vasilya Grinika perevoziv dlya svyashenikiv v Ukrayini sho povernulisya iz zaslannya odyag ta inshu dopomogu v 1963 roci u comu hrami o Vasil Grinik jogo vinchav Vin zhe dovgolitnij golovnij redaktor gazeti Nashe slovo u Varshavi 1980 1992 i 2002 2007 ta tizhnevika Ukrayinske slovo u Kiyevi 1992 2000 jogo im ya nosit imenna stipendiya na Fakulteti zhurnalistiki Ukrayinskogo katolickogo universitetu u Lvovi prof Poznanskoyi politehniki Yaroslav Verbovskij z Gnyazdova inzhener Ivan Matviyishin z Globici rodom z Malih Mostiv vipusknik Krakivskoyi girnicho metalurgijnoyi akademiyi Z ciyeyi zh parafiyi pohodit kilka greko katolickih svyashenikiv o Bogdan Stepan o Andrij Verbovij Kanada o Grigorij Nazar o Yaroslav Storonyak ta o Roman Storonyak U 2018 r rozpochalasya vidbudova vezhi cerkvi sv Mikolaya 2012 roku virni svyatkuvali shistdesyatilittya svoyeyi parafiyi Pid chas urochistosti bulo vidkrito pam yatnu doshku na chest pershogo nastoyatelya parafiyi podvizhnika vidbudovi greko katolickoyi cerkvi u Polshi Vasilya Grinika Takozh mozhna bulo oglyanuti vistavu vishivok prigotovanu nastoyatelem v kostelnij kripti Predstavleni vishivanki rezultat treningiv z vishivannya kotri trivali vid lyutogo do kincya veresnya 2016 r v parafiyi Yih bulo organizovano yak formu rozvagi ta reabilitaciyi dlya starshih osib Z 27 lyutogo 2014 r dekretom Peremishlsko Varshavskogo mitropolita arhiyepiskopa Ivana Martinyaka administratorom a z 1 lipnya togo zh roku nastoyatelem parafiyi stav otec Pavlo Potichnij yakij vikonuye ci obov yazki na cej chas Parafiya zbiraye bilya 100 rodin z Novodvorskogo povitu Vona vklyuchaye misto i gminu Novij Dvir misto i gminu Krinicya Morska gminu Ostashevo gminu Stegna a takozh Shtutovo Dzherela polska Arhiv originalu za 16 lipnya 2018 Parnikoza Ivan ukrayinska Arhiv originalu za 18 lipnya 2019 Parnikoza Ivan 13 08 2019 https expedicia org ukrayinska Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 13 08 2019 Wielokulturowe Pomorze Ukraincy i ich dziedzictwo kulturowe na Zulawach i Powislu red A Paprot T Bulinski K Linda Grycza Nowy Dwor Gdanski Stowarzyszenie Kochamy Zulawy 2016 2 lyutogo 2022 u Wayback Machine