Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Церква святого Миколая Чудотворця одна з найвидатніших та найдавніших пам яток українського церковного будівництва являє

Церква святого Миколая Чудотворця (Колодне)

Церква святого Миколая Чудотворця (Колодне)

Церква святого Миколая Чудотворця — одна з найвидатніших та найдавніших пам'яток українського церковного будівництва, являє собою цікавий приклад синтезу архітектури, монументального настінного живопису і прикладного декоративного мистецтва XV-XVIII століть. Первісно збудована 1470 року. Пам'ятка архітектури всеукраїнського значення (охоронний № 205). Найдавніший дерев'яний храм України. XVI ст.

Церква святого Миколая Чудотворця
image
48°09′54″ пн. ш. 23°35′54″ сх. д. / 48.16500° пн. ш. 23.59833° сх. д. / 48.16500; 23.59833Координати: 48°09′54″ пн. ш. 23°35′54″ сх. д. / 48.16500° пн. ш. 23.59833° сх. д. / 48.16500; 23.59833
Типцерква
Статус спадщинипам'ятка архітектури національного значення України
Країнаimage Україна
Розташуванняс.Колодне
Тячівський район
Закарпатська область
Тип будівліцерква
Архітектурний стильдерев'яна архітектура
Матеріалдерево
Перша згадка1470
Будівництво1470
image
image
Церква святого Миколая Чудотворця (Колодне) (Україна)
image Церква святого Миколая Чудотворця у Вікісховищі

Історія

Церква стоїть на невеликому пагорбі в центрі села біля перехрестя головної вулиці й гірського потічка, що оперезує західну межу церковного подвір'я. Згідно з місцевими переказами, церква святого Миколая була головною церквою православного монастиря, колись розташованого в урочищі Одарів. Там вона простояла 330 років, і у 1800 року, коли за розпорядженням австрійської влади, , монастир було закрито, була перенесена на своє нинішнє місце.

Побудована вона була, ймовірно, у 1470 році. Храм святого Миколая у Колодному, як найбільш досконалий з художньої та архітектурно-конструктивної боку, служив прототипом при зведенні безкупольних, але з вежею над бабинцем храмів. Ймовірно, подібний тип будівлі виникла ще в XII-XIII століттях як оборонний. Спеціалісти з архітектури стверджують, що ця більш як 530-літня споруда все ще зберігає деякі риси оборонного зодчества.

так писав про історію і архітектуру храму :

image Церква Св. Миколи Чудотворця належить до найдавніших пам'яток дерев'яного церковного будівництва України. Збудували її в урочищі Одарів і пізніше перенесли на теперішнє місце. Храм зберігає певні риси, властиві оборонним спорудам. Його гордий, суворий силует в оточенні старезних дубів свідчить про високу майстерність народних будівничих у роботі з таким складним матеріалом як дуб. Найдавніші частини — зрубні стіни — збудовано в XV сторіччі (фігурує 1470 рік) з колод завдовжки 12 метрів на кам'яному фундаменті, складеному насухо. Зруби надбудовано у XVI сторіччі. У XVII або у другій половині XVIII сторіччя перебудовано вежу, яку вкрило вибагливо пророблене двоярусне барокове завершення, а також прибудовано галерею над бабинцем та ґанок на різьблених стовпчиках. image
image
Ґанок церкви

Під час реставрації споруди в 1969-1976 роках забрали престол та ікони, які так і не повернули. Ходять чутки, що він находиться десь у Санкт-Петербурзі. Старі дзвони перевезли до нової православної церкви, хоча до приходу радянської влади храм був греко-католицьким. Тільки на світлині залишилися Царські ворота. Завдяки своїй великій вазі не знайшов нового власника тріснутий кам'яний престол на подвір'ї церкви.

Архітектура

Церква святого Миколая є двозрубна тридільна споруда — більший зруб включає наву та бабинець і невеликого вівтарного зрубу під стрімким дахом. Нава та вівтар перекриті коробовими склепіннями та завершуються стрімкими дахами. На почорнілому зрубі вівтаря до теперішнього часу збереглися два невеликих початкових віконця, точнісінько як у будівлях, зображених на іконах XIV—XV століттях. Стіни та склепіння нави і вівтаря розписані. Над бабинцем піднімається висока вежа-дзвіниця з підсябиттям і відкритою аркадою для дзвону. Завершення вежі перебудовано у XVII столітті Тоді ж з'явилася ще й галерея, а вежа, яка раніше була, ймовірно, по центру церкви, посунулася і опинилася над бабинцем. Тому її завершення має такий виразний бароковий характер.

image
Вид на церкву з боку вулиці

Вівтар і нава перекриті рубаним склепінням. На другому ярусі бабинця влаштована відкрита галерея, з різьбленими порталами, з виходом на хори. Із західного боку до бабинця прибудована галерея на різьблених стовпах, з вирізаними у вигляді арок підкосами. На рівні заломів основного зрубу влаштоване широке піддашшя, яке плавно переходить у покрівлю вівтарної частини та зливається з галереєю перед бабинцем.

Дах та вежа вкриті ґонтом. Фундамент у церкви кам'яний, складений насухо.

Церква стала такою у результаті декількох перебудов, що мали місце протягом трьох століть. Науковці визначають принаймні три основні періоди її будівництва та перебудов. Значні перебудови церкви сталися у другій половині XVI та наприкінці XVII століття.

image
Вежа церкви.

Форми храму позначені монументальністю. Це враження посилюється характером зрубу, виконаного з величезних дубових плах та фактурного покриття з дубового ґонту, так званого клину. Вишукані співвідношення об'ємів споруди, пластичне трактування завершень вежі та динамічна композиція об'ємів надають споруді надзвичайної привабливості.

Інтер'єр храму, з точки зору просторової організації, лаконічний і простий. Урочистий характер церкві надає різьблений іконостас, поновлений у 1737 році, та стінопис. Настінні розписи, виконані у XVIII столітті, покривають площини стін та склепіння нави, а також стіни вівтаря. Збереглися фрагменти стінопису і у бабинці.

Миколаївська церква в с. Колодному безумовно є унікальною пам'яткою за своїми архітектурно-мистецькими якостями. Але її значущість полягає в тому, що вона стала взірцем для будівництва інших храмових споруд закарпатського регіону.

В останні роки XX століття церква сильно занепала, ґонтове покриття прогнило, дахи протікали, вода змивала чудові настінні розписи. Впродовж 2007-2008 років занепала церква була реставрована завдяки гранту, наданому посольством США в Україні (40 тисяч доларів). У церкви замінили дах, закрили аркаду на дзвіниці сіткою від птахів, відремонтували двері, дерев'яними кілками позатикали всі отвори і щілини в зрубах. На пожертви сільської громади (47 тис.грн.) зміцнили стіни, поставили браму, на вікна — ковані ґрати, вимостили кам'яними сходами дорогу на пагорб, де знаходиться церква. Тоді на відкриття реконструйованого храму приходив особисто посол США в Україні Вільям Тейлор.

Розпис

Найдавніші розписи розташовані у вівтарі, вони відносяться до другої половини XVII століття. Їх окремі сюжети поділяються смугами оригінальних орнаментів, що складаються з виноградної лози. Нава розписана на теми Страстей Христових. Глибокою людяністю виділяються жіночі образи в сцені «Положення в труну», розташованої на північній стіні. Наївним народним духом відзначена композиція «Прабатьки Адам і Єва». Всі сюжети сприймаються як збільшені мініатюри або невеликі жанрові картинки. Для сюжетів, розміщених в наві церкви Миколи, характерні подрібнені форми, просторове рішення композицій, які вступають у протиріччя з архітектурою, руйнують площину стіни , а з нею і тектонічну структуру споруди.

Зберігся настінний бароковий розпис XVIII століття, що його виконав, згідно з латинським написом на плафоні, «почесний громадянин Антоній Валі» (в селі Вишково, в реформатському храмі зазначено, що Антоній Валі був дворянином з Вальду в комітаті Нітра і у віці 47 років розмалював плафон храму, закінчивши роботу у серпні 1789 року). Вівтарний розпис походить з другої половини XVII сторіччя.

  • image
  • image
  • image
  • image

Іконостас

Іконостас було зроблено в середині XVII століття, живопис іконостасу оновлювалася Іллею маляром Хуски, про що свідчить напис на звороті царських врат:

image Поновленіе сих лиц року Божія 1737 Ілія маляр Хуски image

Його різьба та живопис стримані — остання виразна, декоративна, побудована на поєднанні теплих коричнево-червоних, охристих тонів з холодними зеленими і синіми. Стиль різьблення свідчить про те, що іконостас був споруджений, ймовірно, близько середини XVII століття і що Хуст у XVII—XVIII століттях був досить значним культурним центром в Закарпатті.

Література

  • Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996. — т. 4. — С. 88.
  • В горах и долинах Закарпатья / И. И. Поп, Д. И. Поп. — М.: Искусство, 1971. — 135 с. (рос.)
  • Логвин Г. Н. Украинские Карпаты. — М.: Искусство, 1973. — С. 129—133. (рос.)
  • Макушенко П. Народная деревянная архитектура Закарпатья (XVIII — нач. ХХ века). — М.: Стройиздат, 1976. — 160 с. (рос.)
  • Прибєга Л. В. Дерев’яні церкви Українських Карпат — до світової спадщини / Л. В. Прибєга // Праці Центру пам'яткознавства. — 2012. — Вип. 22. — С. 74-85.
  • Прибєга Л. В. Дерев’яні церкви Українських Карпат. — К.: Техніка. 2007. — 168 с.
  • Пам'ятки містобудування та архітектури УРСР. — К.: Будівельник, 1985. — т. 2. — С. 199. (рос.)
  • Пам'ятки архітектури та містобудування України. — К.: Техніка, 2000. — С. 109—110.
  • Гоберман Д. Н. Памятники деревянного зодчества Закарпатья=Wooden Architectural Monuments of Trans-Carpathia. Архитектурная серия. — Ленинград: Аврора, 1970. — 122 с. (рос.)
  • Titus D. Hewryk Masterpieces in wood: houses of worship in Ukraine. — New York: The Ukrainian Museum, 1987. — 112 р. (англ.)

Примітки

  1. Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР
  2. Колодне. Церква св. Миколи, 1470 - XVIII ст.
  3. На Тячівщині дерев'яну церкву планують перетворити на музей
  4. Розпочалися реставраційні роботи найстарішої пам’ятки сакральної архітектури регіону - Свято-Миколаївської церкви
  5. Оксана Чужа. У Колодненській Свято-Миколаївській церкві XV століття відкриють музей
  6. На Тячівщині дерев'яну церкву планують перетворити на музей (ФОТО)
  7. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 133

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква святого Миколая Чудотворця (Колодне)
  • Миколаївська церква, 1470-XVIII
  • Церква в с. Колодному (Тячівський район)
  • Колодне. Церква св. Миколи, 1470 - XVIII ст.
  • Дерев'яні церкви Марамуреша. Частина 1 – Колодне
  • Вісім найцінніших дерев’яних церков України
  • Дерев'яна церква в селі Колодно.(рос.)
  • Альбом «Дерев'яна церква у Колодні»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cerkva svyatogo Mikolaya Chudotvorcya odna z najvidatnishih ta najdavnishih pam yatok ukrayinskogo cerkovnogo budivnictva yavlyaye soboyu cikavij priklad sintezu arhitekturi monumentalnogo nastinnogo zhivopisu i prikladnogo dekorativnogo mistectva XV XVIII stolit Pervisno zbudovana 1470 roku Pam yatka arhitekturi vseukrayinskogo znachennya ohoronnij 205 Najdavnishij derev yanij hram Ukrayini XVI st Cerkva svyatogo Mikolaya Chudotvorcya48 09 54 pn sh 23 35 54 sh d 48 16500 pn sh 23 59833 sh d 48 16500 23 59833 Koordinati 48 09 54 pn sh 23 35 54 sh d 48 16500 pn sh 23 59833 sh d 48 16500 23 59833TipcerkvaStatus spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannyas Kolodne Tyachivskij rajon Zakarpatska oblastTip budivlicerkvaArhitekturnij stilderev yana arhitekturaMaterialderevoPersha zgadka1470Budivnictvo1470Cerkva svyatogo Mikolaya Chudotvorcya Kolodne Ukrayina Cerkva svyatogo Mikolaya Chudotvorcya u VikishovishiIstoriyaCerkva stoyit na nevelikomu pagorbi v centri sela bilya perehrestya golovnoyi vulici j girskogo potichka sho operezuye zahidnu mezhu cerkovnogo podvir ya Zgidno z miscevimi perekazami cerkva svyatogo Mikolaya bula golovnoyu cerkvoyu pravoslavnogo monastirya kolis roztashovanogo v urochishi Odariv Tam vona prostoyala 330 rokiv i u 1800 roku koli za rozporyadzhennyam avstrijskoyi vladi monastir bulo zakrito bula perenesena na svoye ninishnye misce Pobudovana vona bula jmovirno u 1470 roci Hram svyatogo Mikolaya u Kolodnomu yak najbilsh doskonalij z hudozhnoyi ta arhitekturno konstruktivnoyi boku sluzhiv prototipom pri zvedenni bezkupolnih ale z vezheyu nad babincem hramiv Jmovirno podibnij tip budivli vinikla she v XII XIII stolittyah yak oboronnij Specialisti z arhitekturi stverdzhuyut sho cya bilsh yak 530 litnya sporuda vse she zberigaye deyaki risi oboronnogo zodchestva tak pisav pro istoriyu i arhitekturu hramu Cerkva Sv Mikoli Chudotvorcya nalezhit do najdavnishih pam yatok derev yanogo cerkovnogo budivnictva Ukrayini Zbuduvali yiyi v urochishi Odariv i piznishe perenesli na teperishnye misce Hram zberigaye pevni risi vlastivi oboronnim sporudam Jogo gordij suvorij siluet v otochenni stareznih dubiv svidchit pro visoku majsternist narodnih budivnichih u roboti z takim skladnim materialom yak dub Najdavnishi chastini zrubni stini zbudovano v XV storichchi figuruye 1470 rik z kolod zavdovzhki 12 metriv na kam yanomu fundamenti skladenomu nasuho Zrubi nadbudovano u XVI storichchi U XVII abo u drugij polovini XVIII storichchya perebudovano vezhu yaku vkrilo vibaglivo proroblene dvoyarusne barokove zavershennya a takozh pribudovano galereyu nad babincem ta ganok na rizblenih stovpchikah Ganok cerkvi Pid chas restavraciyi sporudi v 1969 1976 rokah zabrali prestol ta ikoni yaki tak i ne povernuli Hodyat chutki sho vin nahoditsya des u Sankt Peterburzi Stari dzvoni perevezli do novoyi pravoslavnoyi cerkvi hocha do prihodu radyanskoyi vladi hram buv greko katolickim Tilki na svitlini zalishilisya Carski vorota Zavdyaki svoyij velikij vazi ne znajshov novogo vlasnika trisnutij kam yanij prestol na podvir yi cerkvi ArhitekturaCerkva svyatogo Mikolaya ye dvozrubna tridilna sporuda bilshij zrub vklyuchaye navu ta babinec i nevelikogo vivtarnogo zrubu pid strimkim dahom Nava ta vivtar perekriti korobovimi sklepinnyami ta zavershuyutsya strimkimi dahami Na pochornilomu zrubi vivtarya do teperishnogo chasu zbereglisya dva nevelikih pochatkovih vikoncya tochnisinko yak u budivlyah zobrazhenih na ikonah XIV XV stolittyah Stini ta sklepinnya navi i vivtarya rozpisani Nad babincem pidnimayetsya visoka vezha dzvinicya z pidsyabittyam i vidkritoyu arkadoyu dlya dzvonu Zavershennya vezhi perebudovano u XVII stolitti Todi zh z yavilasya she j galereya a vezha yaka ranishe bula jmovirno po centru cerkvi posunulasya i opinilasya nad babincem Tomu yiyi zavershennya maye takij viraznij barokovij harakter Vid na cerkvu z boku vulici Vivtar i nava perekriti rubanim sklepinnyam Na drugomu yarusi babincya vlashtovana vidkrita galereya z rizblenimi portalami z vihodom na hori Iz zahidnogo boku do babincya pribudovana galereya na rizblenih stovpah z virizanimi u viglyadi arok pidkosami Na rivni zalomiv osnovnogo zrubu vlashtovane shiroke piddashshya yake plavno perehodit u pokrivlyu vivtarnoyi chastini ta zlivayetsya z galereyeyu pered babincem Dah ta vezha vkriti gontom Fundament u cerkvi kam yanij skladenij nasuho Cerkva stala takoyu u rezultati dekilkoh perebudov sho mali misce protyagom troh stolit Naukovci viznachayut prinajmni tri osnovni periodi yiyi budivnictva ta perebudov Znachni perebudovi cerkvi stalisya u drugij polovini XVI ta naprikinci XVII stolittya Vezha cerkvi Formi hramu poznacheni monumentalnistyu Ce vrazhennya posilyuyetsya harakterom zrubu vikonanogo z velicheznih dubovih plah ta fakturnogo pokrittya z dubovogo gontu tak zvanogo klinu Vishukani spivvidnoshennya ob yemiv sporudi plastichne traktuvannya zavershen vezhi ta dinamichna kompoziciya ob yemiv nadayut sporudi nadzvichajnoyi privablivosti Inter yer hramu z tochki zoru prostorovoyi organizaciyi lakonichnij i prostij Urochistij harakter cerkvi nadaye rizblenij ikonostas ponovlenij u 1737 roci ta stinopis Nastinni rozpisi vikonani u XVIII stolitti pokrivayut ploshini stin ta sklepinnya navi a takozh stini vivtarya Zbereglisya fragmenti stinopisu i u babinci Mikolayivska cerkva v s Kolodnomu bezumovno ye unikalnoyu pam yatkoyu za svoyimi arhitekturno misteckimi yakostyami Ale yiyi znachushist polyagaye v tomu sho vona stala vzircem dlya budivnictva inshih hramovih sporud zakarpatskogo regionu V ostanni roki XX stolittya cerkva silno zanepala gontove pokrittya prognilo dahi protikali voda zmivala chudovi nastinni rozpisi Vprodovzh 2007 2008 rokiv zanepala cerkva bula restavrovana zavdyaki grantu nadanomu posolstvom SShA v Ukrayini 40 tisyach dolariv U cerkvi zaminili dah zakrili arkadu na dzvinici sitkoyu vid ptahiv vidremontuvali dveri derev yanimi kilkami pozatikali vsi otvori i shilini v zrubah Na pozhertvi silskoyi gromadi 47 tis grn zmicnili stini postavili bramu na vikna kovani grati vimostili kam yanimi shodami dorogu na pagorb de znahoditsya cerkva Todi na vidkrittya rekonstrujovanogo hramu prihodiv osobisto posol SShA v Ukrayini Vilyam Tejlor Rozpis Najdavnishi rozpisi roztashovani u vivtari voni vidnosyatsya do drugoyi polovini XVII stolittya Yih okremi syuzheti podilyayutsya smugami originalnih ornamentiv sho skladayutsya z vinogradnoyi lozi Nava rozpisana na temi Strastej Hristovih Glibokoyu lyudyanistyu vidilyayutsya zhinochi obrazi v sceni Polozhennya v trunu roztashovanoyi na pivnichnij stini Nayivnim narodnim duhom vidznachena kompoziciya Prabatki Adam i Yeva Vsi syuzheti sprijmayutsya yak zbilsheni miniatyuri abo neveliki zhanrovi kartinki Dlya syuzhetiv rozmishenih v navi cerkvi Mikoli harakterni podribneni formi prostorove rishennya kompozicij yaki vstupayut u protirichchya z arhitekturoyu rujnuyut ploshinu stini a z neyu i tektonichnu strukturu sporudi Zberigsya nastinnij barokovij rozpis XVIII stolittya sho jogo vikonav zgidno z latinskim napisom na plafoni pochesnij gromadyanin Antonij Vali v seli Vishkovo v reformatskomu hrami zaznacheno sho Antonij Vali buv dvoryaninom z Valdu v komitati Nitra i u vici 47 rokiv rozmalyuvav plafon hramu zakinchivshi robotu u serpni 1789 roku Vivtarnij rozpis pohodit z drugoyi polovini XVII storichchya Ikonostas Ikonostas bulo zrobleno v seredini XVII stolittya zhivopis ikonostasu onovlyuvalasya Illeyu malyarom Huski pro sho svidchit napis na zvoroti carskih vrat Ponovlenie sih lic roku Bozhiya 1737 Iliya malyar Huski Jogo rizba ta zhivopis strimani ostannya virazna dekorativna pobudovana na poyednanni teplih korichnevo chervonih ohristih toniv z holodnimi zelenimi i sinimi Stil rizblennya svidchit pro te sho ikonostas buv sporudzhenij jmovirno blizko seredini XVII stolittya i sho Hust u XVII XVIII stolittyah buv dosit znachnim kulturnim centrom v Zakarpatti LiteraturaSlobodyan V Katalog isnuyuchih derev yanih cerkov Ukrayini i ukrayinskih etnichnih zemel Visnik in tu Ukrzahidproektrestavraciya 1996 t 4 S 88 V gorah i dolinah Zakarpatya I I Pop D I Pop M Iskusstvo 1971 135 s ros Logvin G N Ukrainskie Karpaty M Iskusstvo 1973 S 129 133 ros Makushenko P Narodnaya derevyannaya arhitektura Zakarpatya XVIII nach HH veka M Strojizdat 1976 160 s ros Pribyega L V Derev yani cerkvi Ukrayinskih Karpat do svitovoyi spadshini L V Pribyega Praci Centru pam yatkoznavstva 2012 Vip 22 S 74 85 Pribyega L V Derev yani cerkvi Ukrayinskih Karpat K Tehnika 2007 168 s Pam yatki mistobuduvannya ta arhitekturi URSR K Budivelnik 1985 t 2 S 199 ros Pam yatki arhitekturi ta mistobuduvannya Ukrayini K Tehnika 2000 S 109 110 Goberman D N Pamyatniki derevyannogo zodchestva Zakarpatya Wooden Architectural Monuments of Trans Carpathia Arhitekturnaya seriya Leningrad Avrora 1970 122 s ros Titus D Hewryk Masterpieces in wood houses of worship in Ukraine New York The Ukrainian Museum 1987 112 r angl PrimitkiPro vporyadkuvannya spravi obliku ta ohoroni pam yatnikiv arhitekturi na teritoriyi Ukrayinskoyi RSR Kolodne Cerkva sv Mikoli 1470 XVIII st Na Tyachivshini derev yanu cerkvu planuyut peretvoriti na muzej Rozpochalisya restavracijni roboti najstarishoyi pam yatki sakralnoyi arhitekturi regionu Svyato Mikolayivskoyi cerkvi Oksana Chuzha U Kolodnenskij Svyato Mikolayivskij cerkvi XV stolittya vidkriyut muzej Na Tyachivshini derev yanu cerkvu planuyut peretvoriti na muzej FOTO Zholtovskij P M Hudozhnye zhittya na Ukrayini v 16 18 st K 1983 r s 133PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva svyatogo Mikolaya Chudotvorcya Kolodne Mikolayivska cerkva 1470 XVIII Cerkva v s Kolodnomu Tyachivskij rajon Kolodne Cerkva sv Mikoli 1470 XVIII st Derev yani cerkvi Maramuresha Chastina 1 Kolodne Visim najcinnishih derev yanih cerkov Ukrayini Derev yana cerkva v seli Kolodno ros Albom Derev yana cerkva u Kolodni

Дата публікації:
Топ