Цеперів (Кам'янка-Бузький район)

Це́перів (пол. Ceperów, нім. Zeperiw або Zeperow) — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення за переписом 2001 року становило 256 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новояричівська ОТГ. Розташоване 19 км від Львова і 3 км від смт Новий Яричів біля автодороги E40 Київ – Чоп.

село Цеперів
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Рада	Новояричівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA46060290180035234
Основні дані
Засноване	1563
Населення	256
Площа	0,609 км²
Густота населення	420,36 осіб/км²
Поштовий індекс	80465
Телефонний код	+380 3254
Географічні дані
Географічні координати	49°56′00″ пн. ш. 24°18′19″ сх. д. / 49.93333° пн. ш. 24.30528° сх. д. / 49.93333; 24.30528Координати: 49°56′00″ пн. ш. 24°18′19″ сх. д. / 49.93333° пн. ш. 24.30528° сх. д. / 49.93333; 24.30528
Середня висота над рівнем моря	233 м
Водойми	р. Думниця і два озерця
Відстань до обласного центру	19 км
Місцева влада
Адреса ради	80463, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с.Старий Яричів
Карта
Цеперів
Цеперів
Мапа
Цеперів у Вікісховищі

До 2020 року входило до складу Кам'янко-Бузького району.

Назва

Ймовірно, походить від розмовного «цеп», у значенні «ланцюг».

Історія

Цеперів та околиці на карті XIX ст.

Цеперів вперше був згаданий в 1581 році, щоправда деякі джерела вказують на існування села уже в 1444 році та метрики села з 1405 р.

У другій половині XVII століття село разом з навколишніми територіями перебувало у власності польської шляхтанки Катерини Собєської, сестри короля Яна III Собеського.

У XIX – на початку XX ст. село належало родині Стрілецьких.

У 1920-х рр. у селі активно діяла місцева філія патріотичного тіловиховного товариства «Сокіл», ліквідована у 1930 році.

До 1940 р. на території села знаходилися також поселення (колонія) етнічних поляків Едвардівка (пол. Edwardówka) та хутір Цепухи (пол. Cepuchy).

У 1940-х рр. в районах довкола села активно діяло підпільне угрупування ОУН–УПА ^[ru] (Стефка).

Населення

Згідно з переписом населення Королівства Галичини та Володимирії, у 1880 р. населення села налічувало 428, у 1890 р. — 449 осіб.

У 1921 році у селі було 127 будинків, у яких проживало 611 осіб (з них 193 католиків, 416 греко-католиків та 2 євреїв). Більшість населення села була українцями (311 українців, 297 поляків, 3 іншої національності). У 1939 році населення села становило 730 осіб, з них 500 українців-греко-католиків та 230 поляків (включаючи колоністів).

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 257 осіб, з яких 113 чоловіків та 144 жінок.

За переписом населення України 2001 року у селі проживало 256 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	256	100%

Релігія

На території села функціонує релігійна громада парафії Воскресіння Господнього УГКЦ.

Згідно з історичними згадками, стара дерев'яна церква була збудована у 1749 році за кошти Яна Стрілецького. У 1938 році дерев'яну церкву розібрали, плануючи перевезти до села Поршна під Львовом. У тому ж році, за проєктом Євгена Нагірного, розпочалася будова мурованої церкви, яка стоїть дотепер і є пам'яткою архітектури місцевого значення. Від старої церкви залишилася лише дерев'яна дзвіниця. За часів СРСР аж до 1989 року будівля церкви була зачинена для прихожан.

У селі знаходиться також покинутий римо-католицький костел сестер маріянок кукезівської дієцезії, побудований у 1907–1908 рр. завдяки фундації Едварда Табачковського. У будинку давньої плебанії костелу до 2018 р. працювала сільська середня загальноосвітня школа І ступеня.

• Церква Воскресіння Господнього УГКЦ. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Відомі особистості

Народилися

• Володимира Демус (1923—2006) — українська поетка.
• Іван Діяк (*1929) — український політик.
• Юліан Кісіль (1937—2004) — освітянин.
• Іван Панькевич (1887—1958) — український мовознавець та громадський діяч.

Пов'язані зі селом

• Северин Метелля, батько якого був парохом села.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
2. Дума, Іван (2008). Дивосвіт Кам'янеччини. Львів: "Камула".
3. . mapire.eu (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
4. Wyrostek, Ludwik (1932). Ród Dragów-Sasów na Węgrzech i Rusi Halickiej (Polski) . Kraków: Polskie Towarzystwo Heraldyczne. с. 143.
5. Liaska, Vitalij. (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
6. Skrzypietz, Aleksandra (2007). History and Culture of Baltic Region: Lithuania and Poland. The Radziwills towards the Heritage of the Sobieskis (English) . Klaipeda: Institute of Baltic Sea Region History and Archeology Klaipeda University. с. 55.
7. Revyuk, Emil (1931). Polish Atrocities in Ukraine (English) . New York: United Ukrainian Organizations of the United States. с. 178.
8. . jbc.bj.uj.edu.pl. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 12 жовтня 2020.
9. . www.sbc.org.pl. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
10. . pbc.rzeszow.pl. Архів оригіналу за 5 вересня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
11. Кубійович, В. (1983). (PDF). Wiesbaden: Ševčenko Gesellschaft der Wissenschaften. Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2021. Процитовано 12 жовтня 2020.
12. . database.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 12 жовтня 2020.
13. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
14. . opendatabot.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
15. Слободян, В. (1998). Церкви України: Перемиська єпархія. с. 290.
16. Koscioly, Galuchanunпише До; Koscioly 2011-05-31 14:40:00, 2011-05-31 14:40:00 Galuchanun Nazarlanko. . koscioly.livejournal.com (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.

Посилання

• Костел 1907—1908 рр. в Цеперові [ 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.]