Центральноандійська суха пуна — екорегіон, розташований на високих плато Анд в Південній Америці. Складає частину луків Пуни, поширених на плато Пуна.
Лагуна-Колорада, Болівія | |
Екозона | Неотропіки |
---|---|
Біом | Гірські луки та чагарники |
Статус збереження | Відносно стабільний / непошкоджений |
Номер WWF | nt1001 |
Річки | Десаґуадеро, Лаука, |
Країни | Аргентина, Болівія, Чилі |
Розташування
Цей екорегіон займає південно-західну частину Альтіплано, та розташований на схід від пустелі Атакама.
Солончаки, відомі тут як «салари» (ісп. salares) — характерна риса екорегіону. Серед найбільших солончаків: Койпаса, Уюні, Атакама і . Крім того, тут знаходяться багато озер, таких як Поопо і Койпаса, і багато вулканів, що здіймаються над Альтіплано, зокрема , Невадо-Сахама, Тата-Сабая, Ояґуе, Ліканкабур, Ласкар, Аракар, Сокомпа і Юяйяко. Крім того, в регіоні знаходиться безліч ставків та невеликих озер, серед яких як постійні, так і пересихаючі, від прісноводних до дуже солоних.
Рослинність
В сухій пуні зустрічаються високогірні болота — bofedales, що характеризуються наявністю типової для боліт подушкової рослинності. Зокрема, тут часті рослини роду . На сухіших лугах переважають види родів Stipa і Festuca.
Центральноандійська суха пуна є родиною роду , що включає — найвисокогірнішу дерев'яністу рослину у світі.
Тваринний світ
В цьому екорегіоні поширені верблюдові, такі як лама (Lama glama), альпака (Vicugna pacos) і вікунья (Vicugna vicugna). Інші ссавці включають пуму (Puma concolor), андського леопарда (Leopardus jacobitus), магеланового собаку (Lycalopex culpaeus) та ().
Також тут мешкають шість видів фламінго, зокрема андський фламінго (Phoenicopterus andinus), фламінго Джеймса (Phoenicopterus jamesi) і чилійський фламінго (Phoenicopterus chilensis). Іншими відомими птахами як нанду Дарвіна, андський кондор, пунійський тинаму (Tinamotis pentlandii), пунійська качка (), пунійський мартин (Plegadis ridgwayi) та андська гуска (Chloephaga melanoptera).
Охорона
В районі багато прородоохоронних територій, де знаходять захист місцеві види флори і фауни. Вони включають:
- Національний парк Лаука (Чилі)
- Національний парк Сахама (Болівія)
- (Болівія)
- Національний резерв Лос-Фламенкос (Чилі)
- (Аргентина)
- (Чилі)
Посилання
- Central Andean dry puna (World Wildlife Fund) [Архівовано 15 червня 2006 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centralnoandijska suha puna ekoregion roztashovanij na visokih plato And v Pivdennij Americi Skladaye chastinu lukiv Puni poshirenih na plato Puna Centralnoandijska suha puna Laguna Kolorada Boliviya Ekozona Neotropiki Biom Girski luki ta chagarniki Status zberezhennya Vidnosno stabilnij neposhkodzhenij Nomer WWF nt1001 Richki Desaguadero Lauka Rio Grande de Lipes Krayini Argentina Boliviya Chili Ekoregion Centralnoandijska suha puna na mapi Pivdennoyi Ameriki Zmist 1 Roztashuvannya 2 Roslinnist 3 Tvarinnij svit 4 Ohorona 5 PosilannyaRoztashuvannyared nbsp Laguna Verde Boliviya Cej ekoregion zajmaye pivdenno zahidnu chastinu Altiplano ta roztashovanij na shid vid pusteli Atakama Solonchaki vidomi tut yak salari isp salares harakterna risa ekoregionu Sered najbilshih solonchakiv Kojpasa Uyuni Atakama i Arisaro Krim togo tut znahodyatsya bagato ozer takih yak Poopo i Kojpasa i bagato vulkaniv sho zdijmayutsya nad Altiplano zokrema Parinakota Nevado Sahama Tata Sabaya Oyague Likankabur Laskar Arakar Sokompa i Yuyajyako Krim togo v regioni znahoditsya bezlich stavkiv ta nevelikih ozer sered yakih yak postijni tak i peresihayuchi vid prisnovodnih do duzhe solonih Roslinnistred nbsp Salar de Talar Chili V suhij puni zustrichayutsya visokogirni bolota bofedales sho harakterizuyutsya nayavnistyu tipovoyi dlya bolit podushkovoyi roslinnosti Zokrema tut chasti roslini rodu Yareta Na suhishih lugah perevazhayut vidi rodiv Stipa i Festuca Centralnoandijska suha puna ye rodinoyu rodu Polylepis sho vklyuchaye Polylepis tarapacana najvisokogirnishu derev yanistu roslinu u sviti Tvarinnij svitred nbsp Ozero Chungara i Nevado Sahama V comu ekoregioni poshireni verblyudovi taki yak lama Lama glama alpaka Vicugna pacos i vikunya Vicugna vicugna Inshi ssavci vklyuchayut pumu Puma concolor andskogo leoparda Leopardus jacobitus magelanovogo sobaku Lycalopex culpaeus ta bronenoscya Chaetophractus nationi Takozh tut meshkayut shist vidiv flamingo zokrema andskij flamingo Phoenicopterus andinus flamingo Dzhejmsa Phoenicopterus jamesi i chilijskij flamingo Phoenicopterus chilensis Inshimi vidomimi ptahami yak nandu Darvina andskij kondor punijskij tinamu Tinamotis pentlandii punijska kachka Anas puna punijskij martin Plegadis ridgwayi ta andska guska Chloephaga melanoptera Ohoronared V rajoni bagato prorodoohoronnih teritorij de znahodyat zahist miscevi vidi flori i fauni Voni vklyuchayut Nacionalnij park Lauka Chili Nacionalnij park Sahama Boliviya Andijskij tvarinnij nacionalnij zapovidnik Eduardo Avaroa Boliviya Nacionalnij rezerv Los Flamenkos Chili Rezerv flori i fauni Olvaros Kauchari Argentina Nacionalnij park Yuyajyako Chili Posilannyared Central Andean dry puna World Wildlife Fund Arhivovano 15 chervnya 2006 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Centralnoandijska suha puna amp oldid 40945615