Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Центральний Софійський цвинтар найбільше кладовище Софії столиці Болгарії Знаходиться в Орландовецькому районі в північн

Центральний Софійський цвинтар (Болгарія)

Центральний Софійський цвинтар (Болгарія)

Центральний Софійський цвинтар — найбільше кладовище Софії, столиці Болгарії. Знаходиться в Орландовецькому районі, в північній частині міста. Комплекс знаходиться на утриманні КП «Цвинтарні парки».

Центральний Софійський цвинтар
image
Брама до Центрального цвинтаря Софії
Брама до Центрального цвинтаря Софії
Інформація про цвинтар
КраїнаБолгарія
РозташуванняСофія
Відкрито
Типдіючий
Статусоб'єкт культурної спадщини Болгарії
Площа913 га
Адреса:
вул.Каменодільська 11

Цвинатар поділений на окремі сектори для поховання членів різних релілігійних та етнічних громад. На території некрополю є кілька церков різних конфесій — православна Успенська церква, католицька каплиця Св. Франциска, вірменська церква, єврейська синагога та інші.

На території цвинтаря є декілька військових кладовищ (німецьке, англійське, французьке та італійське), а також ділянки, де поховані ополченці та авіатори. Ділянки, на яких поховані особи з військовими званнями інших держав, перебувають під захистом відповідних дипломатичних установ. Парк межує з меморіалом — осуарієм військового кладовища, що перебуває у віданні Міністерства оборони Болгарії.

На спеціальній ділянці — «Алеї творців» поховані відомі діячі культури та мистецтва.

65 художніх надгробків на території Центрального Софійського кладовища оголошені об'єктами нерухомої культурної спадщини.

Заснування

Після проголошення незалежності Болгарії від Османської імперії, Софія стала столицею держави 22 березня 1879 року. На той час місто мало найнижчий розмір за свою історію. Його населення складалось з 18 тисяч мешканців. Міський простір складався зі звивистих та тісних вуличок на площі 250 га. Після російсько-турецької війни 1877—1878 років майже все мусульманське населення та деякі немусульмани покинули місто. Загалом післявоєнні втрати населення склали 35 тисяч осіб. За першим переписом населення Князівства Болгарія 1881 року, населення Софії складалось 20 501 жителя. З їх числа 13 195 болгар, 4 164 євреїв, 1 061 вірмен і 778 ромів.

image
Вид на центр міста з півночі над кладовищем і районом Орландовці

На хвилі болгарського відродження і модернізації, для нової столиці був розроблений план розвитку міста, орієнтований на майбутнє. Після попереднього дослідження 1878 року Рада міністрів на початку 1880 року прийняла загальний план міста. Він, передбачав повну реконструкцію, спираючись на існуючі релігійні споруди в центрі, та створення прямокутної вуличної мережі з шириною вулиць 12, 15 і до 25 метрів для бульварів. Великі зелені насадження були інтегровані в систему радіальних і кільцевих вулиць, що оточували центральний пагорб як невід'ємний елемент. Заплановані зелені насадження загального значення включали Борисів сад (Borisowa Gradina) на південному сході, парк навколо Олександрівської міської лікарні, зелену зону перед головним залізничним вокзалом на північ від центру та центральне кладовище на північ від головної міської лікарні та залізничної станції. Також додавались менші зелені зони для окремих районів міста.

Подальші плани привели до концепції, розробленої Адольфом Мюсманом між 1934 і 1938 роками, яка перетворила зелені зони на клиноподібні природні зони від центру міста до околиць. Зеленими насадженнями називали парки, лісові масиви та території сільськогосподарського призначення. На той час Софія стала практично новим, сучасним європейським містом за тогочасними стандартами.

Після знищення 12 тисяч будинків під час Другої світової війни, громадські та житлові будинки були побудовані в 1950-х роках відповідно до вказівок соціалістичного уряду. На той момент населення майже подвоїлося і зросло приблизно до 645 тисяч у 1956 році. Після здобуття незалежності в 1989 році кількість громадських зелених насаджень зменшилася через процес приватизації та пов'язаних з нею будівельних робіт. Нині центральне кладовище є однією із внутрішньоміських зелених насаджень та зон відпочинку. У той час як топографію та існуючу структуру забудови необхідно було взяти до уваги при створенні міського плану вулиць, ідеал містобудування реалізований у малому масштабі на центральному кладовищі з його прямокутною мережею доріжок.

Поховання

Головний залізничний вокзал і залізничні колії, що простягаються з північного заходу на південний схід, відокремлюють житловий район усередині міста від промислової зони Woenna Rampa безпосередньо на півночі. Центральне кладовище знаходиться на північний схід від залізничного вокзалу. На заході воно межує з промисловою зоною, на півдні — бульваром Слов'янобалгарської історії, на сході — вулицею Каменодільською, на півночі — вулицею Парва-Болгарська-Армія. За винятком північної сторони, де простягається одноманітна проста житлова забудова, кладовище з трьох боків оточене промисловими зонами. До нього можна дістатися з центру міста через пішохідний підземний перехід або по вулиці під залізничними коліями на схід від вокзалу. Головний вхід із триарковими воротами — на півдні. Інший вхід на півночі знаходиться на кінцевій зупинці трамвайної лінії 13.

image
Головний вхід на цвинтар у Софії.

Кладовище утворює трохи зміщений квадрат розміром близько 900 метрів і густо засаджено високими деревами. Головна та бічні доріжки відокремлюють одна від одної довгі прямокутні пронумеровані ділянки. На додачу до болгарських православних та єврейських поховань, є могили для римо-католиків та вірменських християн. Серед іншого, і відповідні каплиці. На місці також є солдатські меморіали, оточені мурами. На ніч входи на цвинтар замикаються.

З боку туристів та відвідувачів є нарікання на недоглянутість всієї території кладовища. Це також стосується могил важливих особистостей, деякі з яких заросли, а написи на них важко прочитати. Бракує інформації (карта, покажчики) про могили визначних особистостей. У північно-східному куті є колумбарій — площа з могилами-урнами, вмонтованими в бетонні стіни.

image
Надгробок однієї з могил Софійського цвинтаря

Єврейське кладовище

До здобуття Болгарією незалежності наприкінці ХІХ століття євреї були третьою за чисельністю групою населення Софії. У 1888 році в Софії проживало 5403 євреї. До початку Другої світової війни близько половини з майже 50 тисяч болгарських євреїв проживали в столиці, переважна більшість з них були сефардами. Після їх масової еміграції до Ізраїлю в 1948—1949 роках кількість євреїв у всій країні все ще становить 2000, згідно з оцінкою 2012 року. Єврейські кладовища давніші середини XIX століття в Болгарії не збереглися.

image
Єврейські поховання

Площа єврейських могил приблизно в середині кладовища становить близько 50 000 квадратних метрів і містить 7 000 надгробків, за оцінкою 2001 року, деякі з них впали, решта знаходяться в стані збереження, порівнянному з християнськими могилами. Більшість гробниць датуються ХХ століттям. Вони виготовлені з граніту, мармуру або вапняку та містять написи болгарською, івритом та ладіно. Єврейський цвинтар включає меморіал жертвам Голокосту.

Військові кладовища

З північного боку цвинтаря знаходиться кладовище для 185 солдатів на вулиці Парва-Болгарська-Армія. Вхід навпроти вулиці Мари Буневої. 62 надгробки присвячені британським військовополоненим часів Першої світової війни. Решта поховань були перевезені сюди з протестантського кладовища у Варні в 1955 році та з британського та єврейського кладовищ у Русе в 1960 році. Є 28 могил британських жертв Другої світової війни. Також є 12 могил мирних жителів.

За невисокою стіною знаходиться німецьке кладовище солдатів обох світових воєн. Тут поховано 278 німецьких солдатів часів Першої світової війни. Місця поховань ще 68 загиблих під час Другої світової війни не позначені. Поруч знаходяться французькі та італійські могили часів Першої світової війни. Є також російські, сербські та румунські військові поховання.

image
Алея кладовища з могилами

Відомі поховання

image
Могила Стефана Стомболова

Примітки

  1. Гробищен парк "Централни софийски гробища
  2. Гробищен парк "Централни софийски гробища
  3. Гробищен парк "Централни софийски гробища
  4. Гробищен парк "Централни софийски гробища
  5. Регионален исторически музей — София. Обекти на недвиижимото културно наследство
  6. Svetlana Ivanova: Sofya. In: Encyclopaedia of Islam. New Edition, Bd. 9, S. 704
  7. F. W. Carter. Bulgaria's New Towns. In: Geography, Bd. 60, Nr. 2, April 1975, S. 133—136
  8. Lyudmil Mihaylovich (Hrsg.): Master Plan of Sofia Municipality. Synthesis Report. Sofia, 2009
  9. Milena Komarova. 'Mundane Mobilities in «Post-Socialist» Sofia: Making Urban Borders Visible. In: Etnofoor, Bd. 26, Nr. 1, 2014, S. 147—172
  10. Georgeta Narzaska. Bulgarian Women Intellectuals in the Collective Memory (19th-21st Century). In: Academic Journal of Interdisciplinary Studies, Bd. 2, Nr. 11, Oktober 2013, S. 48–51
  11. У 1878 році з 2872 будинків у всьому місті 1350 належали болгарським, 1172 турецьким і 350 єврейським родинам. Адаптовано з: Jacques Eskenazi, Alfred Krispin. Jews in the Bulgarian Hinterland. An Annotated Bibliography. (Judaica Bulgarica) International Center for Minority Studies and Intercultural Relations, Sofia 2002, S. 501
  12. Wolf Oschlies. Bulgarien — Land ohne Antisemitismus. Ner-Tamid-Verlag, Erlangen 1976, S. 28
  13. Bulgaria. Jewish World Congress
  14. World Jewish Population, 2012. Berman Institute — North American Jewish Data Bank, University of Connecticut, S. 60
  16. Sofia War Cemetery Commonwealth War Graves Commission
  17. Deutscher Soldatenfriedhof Sofia.Volksbund Deutsche Kriegsgräberfürsorge
  18. A Tour of Sofia's Central Cemetry.

Посилання

  • Пошук могил на Центральному цвинтарі Софії
  • What guides would not tell you about Central Sofia Cemetery. travelingbytes.com (Fotos)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Centralnij Sofijskij cvintar najbilshe kladovishe Sofiyi stolici Bolgariyi Znahoditsya v Orlandoveckomu rajoni v pivnichnij chastini mista Kompleks znahoditsya na utrimanni KP Cvintarni parki Centralnij Sofijskij cvintarBrama do Centralnogo cvintarya Sofiyi Brama do Centralnogo cvintarya SofiyiInformaciya pro cvintarKrayinaBolgariyaRoztashuvannyaSofiyaVidkrito1889TipdiyuchijStatusob yekt kulturnoyi spadshini BolgariyiPlosha913 gaAdresa vul Kamenodilska 11 Cvinatar podilenij na okremi sektori dlya pohovannya chleniv riznih reliligijnih ta etnichnih gromad Na teritoriyi nekropolyu ye kilka cerkov riznih konfesij pravoslavna Uspenska cerkva katolicka kaplicya Sv Franciska virmenska cerkva yevrejska sinagoga ta inshi Na teritoriyi cvintarya ye dekilka vijskovih kladovish nimecke anglijske francuzke ta italijske a takozh dilyanki de pohovani opolchenci ta aviatori Dilyanki na yakih pohovani osobi z vijskovimi zvannyami inshih derzhav perebuvayut pid zahistom vidpovidnih diplomatichnih ustanov Park mezhuye z memorialom osuariyem vijskovogo kladovisha sho perebuvaye u vidanni Ministerstva oboroni Bolgariyi Na specialnij dilyanci Aleyi tvorciv pohovani vidomi diyachi kulturi ta mistectva 65 hudozhnih nadgrobkiv na teritoriyi Centralnogo Sofijskogo kladovisha ogolosheni ob yektami neruhomoyi kulturnoyi spadshini ZasnuvannyaPislya progoloshennya nezalezhnosti Bolgariyi vid Osmanskoyi imperiyi Sofiya stala stoliceyu derzhavi 22 bereznya 1879 roku Na toj chas misto malo najnizhchij rozmir za svoyu istoriyu Jogo naselennya skladalos z 18 tisyach meshkanciv Miskij prostir skladavsya zi zvivistih ta tisnih vulichok na ploshi 250 ga Pislya rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv majzhe vse musulmanske naselennya ta deyaki nemusulmani pokinuli misto Zagalom pislyavoyenni vtrati naselennya sklali 35 tisyach osib Za pershim perepisom naselennya Knyazivstva Bolgariya 1881 roku naselennya Sofiyi skladalos 20 501 zhitelya Z yih chisla 13 195 bolgar 4 164 yevreyiv 1 061 virmen i 778 romiv Vid na centr mista z pivnochi nad kladovishem i rajonom Orlandovci Na hvili bolgarskogo vidrodzhennya i modernizaciyi dlya novoyi stolici buv rozroblenij plan rozvitku mista oriyentovanij na majbutnye Pislya poperednogo doslidzhennya 1878 roku Rada ministriv na pochatku 1880 roku prijnyala zagalnij plan mista Vin peredbachav povnu rekonstrukciyu spirayuchis na isnuyuchi religijni sporudi v centri ta stvorennya pryamokutnoyi vulichnoyi merezhi z shirinoyu vulic 12 15 i do 25 metriv dlya bulvariv Veliki zeleni nasadzhennya buli integrovani v sistemu radialnih i kilcevih vulic sho otochuvali centralnij pagorb yak nevid yemnij element Zaplanovani zeleni nasadzhennya zagalnogo znachennya vklyuchali Borisiv sad Borisowa Gradina na pivdennomu shodi park navkolo Oleksandrivskoyi miskoyi likarni zelenu zonu pered golovnim zaliznichnim vokzalom na pivnich vid centru ta centralne kladovishe na pivnich vid golovnoyi miskoyi likarni ta zaliznichnoyi stanciyi Takozh dodavalis menshi zeleni zoni dlya okremih rajoniv mista Podalshi plani priveli do koncepciyi rozroblenoyi Adolfom Myusmanom mizh 1934 i 1938 rokami yaka peretvorila zeleni zoni na klinopodibni prirodni zoni vid centru mista do okolic Zelenimi nasadzhennyami nazivali parki lisovi masivi ta teritoriyi silskogospodarskogo priznachennya Na toj chas Sofiya stala praktichno novim suchasnim yevropejskim mistom za togochasnimi standartami Pislya znishennya 12 tisyach budinkiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni gromadski ta zhitlovi budinki buli pobudovani v 1950 h rokah vidpovidno do vkazivok socialistichnogo uryadu Na toj moment naselennya majzhe podvoyilosya i zroslo priblizno do 645 tisyach u 1956 roci Pislya zdobuttya nezalezhnosti v 1989 roci kilkist gromadskih zelenih nasadzhen zmenshilasya cherez proces privatizaciyi ta pov yazanih z neyu budivelnih robit Nini centralne kladovishe ye odniyeyu iz vnutrishnomiskih zelenih nasadzhen ta zon vidpochinku U toj chas yak topografiyu ta isnuyuchu strukturu zabudovi neobhidno bulo vzyati do uvagi pri stvorenni miskogo planu vulic ideal mistobuduvannya realizovanij u malomu masshtabi na centralnomu kladovishi z jogo pryamokutnoyu merezheyu dorizhok PohovannyaGolovnij zaliznichnij vokzal i zaliznichni koliyi sho prostyagayutsya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid vidokremlyuyut zhitlovij rajon useredini mista vid promislovoyi zoni Woenna Rampa bezposeredno na pivnochi Centralne kladovishe znahoditsya na pivnichnij shid vid zaliznichnogo vokzalu Na zahodi vono mezhuye z promislovoyu zonoyu na pivdni bulvarom Slov yanobalgarskoyi istoriyi na shodi vuliceyu Kamenodilskoyu na pivnochi vuliceyu Parva Bolgarska Armiya Za vinyatkom pivnichnoyi storoni de prostyagayetsya odnomanitna prosta zhitlova zabudova kladovishe z troh bokiv otochene promislovimi zonami Do nogo mozhna distatisya z centru mista cherez pishohidnij pidzemnij perehid abo po vulici pid zaliznichnimi koliyami na shid vid vokzalu Golovnij vhid iz triarkovimi vorotami na pivdni Inshij vhid na pivnochi znahoditsya na kincevij zupinci tramvajnoyi liniyi 13 Golovnij vhid na cvintar u Sofiyi Kladovishe utvoryuye trohi zmishenij kvadrat rozmirom blizko 900 metriv i gusto zasadzheno visokimi derevami Golovna ta bichni dorizhki vidokremlyuyut odna vid odnoyi dovgi pryamokutni pronumerovani dilyanki Na dodachu do bolgarskih pravoslavnih ta yevrejskih pohovan ye mogili dlya rimo katolikiv ta virmenskih hristiyan Sered inshogo i vidpovidni kaplici Na misci takozh ye soldatski memoriali otocheni murami Na nich vhodi na cvintar zamikayutsya Z boku turistiv ta vidviduvachiv ye narikannya na nedoglyanutist vsiyeyi teritoriyi kladovisha Ce takozh stosuyetsya mogil vazhlivih osobistostej deyaki z yakih zarosli a napisi na nih vazhko prochitati Brakuye informaciyi karta pokazhchiki pro mogili viznachnih osobistostej U pivnichno shidnomu kuti ye kolumbarij plosha z mogilami urnami vmontovanimi v betonni stini Nadgrobok odniyeyi z mogil Sofijskogo cvintarya Yevrejske kladovishe Do zdobuttya Bolgariyeyu nezalezhnosti naprikinci HIH stolittya yevreyi buli tretoyu za chiselnistyu grupoyu naselennya Sofiyi U 1888 roci v Sofiyi prozhivalo 5403 yevreyi Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni blizko polovini z majzhe 50 tisyach bolgarskih yevreyiv prozhivali v stolici perevazhna bilshist z nih buli sefardami Pislya yih masovoyi emigraciyi do Izrayilyu v 1948 1949 rokah kilkist yevreyiv u vsij krayini vse she stanovit 2000 zgidno z ocinkoyu 2012 roku Yevrejski kladovisha davnishi seredini XIX stolittya v Bolgariyi ne zbereglisya Yevrejski pohovannya Plosha yevrejskih mogil priblizno v seredini kladovisha stanovit blizko 50 000 kvadratnih metriv i mistit 7 000 nadgrobkiv za ocinkoyu 2001 roku deyaki z nih vpali reshta znahodyatsya v stani zberezhennya porivnyannomu z hristiyanskimi mogilami Bilshist grobnic datuyutsya HH stolittyam Voni vigotovleni z granitu marmuru abo vapnyaku ta mistyat napisi bolgarskoyu ivritom ta ladino Yevrejskij cvintar vklyuchaye memorial zhertvam Golokostu Vijskovi kladovisha Z pivnichnogo boku cvintarya znahoditsya kladovishe dlya 185 soldativ na vulici Parva Bolgarska Armiya Vhid navproti vulici Mari Bunevoyi 62 nadgrobki prisvyacheni britanskim vijskovopolonenim chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Reshta pohovan buli perevezeni syudi z protestantskogo kladovisha u Varni v 1955 roci ta z britanskogo ta yevrejskogo kladovish u Ruse v 1960 roci Ye 28 mogil britanskih zhertv Drugoyi svitovoyi vijni Takozh ye 12 mogil mirnih zhiteliv Za nevisokoyu stinoyu znahoditsya nimecke kladovishe soldativ oboh svitovih voyen Tut pohovano 278 nimeckih soldativ chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Miscya pohovan she 68 zagiblih pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ne poznacheni Poruch znahodyatsya francuzki ta italijski mogili chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Ye takozh rosijski serbski ta rumunski vijskovi pohovannya Aleya kladovisha z mogilamiVidomi pohovannyaMogila Stefana Stombolova Georgi Asparuhov bolgarskij futbolist Yelisaveta Bagryana bolgarska pismennicya i poetesa Blaga Dimitrova bolgarska poetesa ta 2 j vice prezident nekomunistichnoyi Bolgariyi Georgij Dimitrov prem yer ministr Bolgariyi Gena Dimitrova spivachka soprano Dimitr Dimov bolgarskij pismennik prozayik ta dramaturg Kraste Misirkov bolgarskij ta makedonskij filolog ta publicist Nikola Dishkov bolgarskij pidpriyemec Mihajlo Dragomanov ukrayinskij uchenij ta gromadskij diyach Nikola Gyuzelev opernij bas Aleko Konstantinov bolgarskij pismennik zhurnalist gromadskij diyach ta perekladach Andrij Lyapchev bolgarskij politik i publicist Aleksandr Malinov prem yer ministr Bolgariyi Lyubomir Miletich bolgarskij lingvist etnograf ta istorik Dorche Petrov revolyucioner odin z lideriv Vnutrishnoyi makedonskoyi revolyucijnoyi organizaciyi VMRO Vanya Petkova bolgarska poetesa pismennicya ta kandidatka v Knigu rekordiv Ginnesa Vasil Radoslavov prem yer ministr Bolgariyi Boris Sarafov oficer bolgarskoyi armiyi ta revolyucioner Petko Slavejkov bolgarskij poet publicist prosvitnik ta folklorist Pencho Slavejkov bolgarskij poet kulturnij ta gromadskij diyach Hristo Smirnenskij bolgarskij poet komunist terorist Stefan Stombolov bolgarskij revolyucioner politik ta prem yer ministr 1887 1894 Petko Stajnov bolgarskij kompozitor pianist Dimitr Talev bolgarskij pismennik zhurnalist kulturnij diyach Zhelyu Zhelev 1 j prezident nekomunistichnoyi Bolgariyi Todor Zhivkov komunistichnij politik Vilfred Berchett avstralijskij zhurnalist mizhnarodnik platnij agent KDB Pasha Hristova bolgarska spivachka estradi Hristo Tatarchev bolgarskij likar revolyucionerPrimitkiGrobishen park Centralni sofijski grobisha Grobishen park Centralni sofijski grobisha Grobishen park Centralni sofijski grobisha Grobishen park Centralni sofijski grobisha Regionalen istoricheski muzej Sofiya Obekti na nedviizhimoto kulturno nasledstvo Svetlana Ivanova Sofya In Encyclopaedia of Islam New Edition Bd 9 S 704 F W Carter Bulgaria s New Towns In Geography Bd 60 Nr 2 April 1975 S 133 136 Lyudmil Mihaylovich Hrsg Master Plan of Sofia Municipality Synthesis Report Sofia 2009 Milena Komarova Mundane Mobilities in Post Socialist Sofia Making Urban Borders Visible In Etnofoor Bd 26 Nr 1 2014 S 147 172 Georgeta Narzaska Bulgarian Women Intellectuals in the Collective Memory 19th 21st Century In Academic Journal of Interdisciplinary Studies Bd 2 Nr 11 Oktober 2013 S 48 51 U 1878 roci z 2872 budinkiv u vsomu misti 1350 nalezhali bolgarskim 1172 tureckim i 350 yevrejskim rodinam Adaptovano z Jacques Eskenazi Alfred Krispin Jews in the Bulgarian Hinterland An Annotated Bibliography Judaica Bulgarica International Center for Minority Studies and Intercultural Relations Sofia 2002 S 501 Wolf Oschlies Bulgarien Land ohne Antisemitismus Ner Tamid Verlag Erlangen 1976 S 28 Bulgaria Jewish World Congress World Jewish Population 2012 Berman Institute North American Jewish Data Bank University of Connecticut S 60 Sofia War Cemetery Commonwealth War Graves Commission Deutscher Soldatenfriedhof Sofia Volksbund Deutsche Kriegsgraberfursorge A Tour of Sofia s Central Cemetry PosilannyaPoshuk mogil na Centralnomu cvintari Sofiyi What guides would not tell you about Central Sofia Cemetery travelingbytes com Fotos

Дата публікації:
Топ